Нервово-психічний розвиток дитини протягом 1-го року життя.
Поможем в ✍️ написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

У психомоторному розвитку дітей 1-го року життя виділяють 3 періоди:

І – таламопалідарний (від народження дитини до 4-6 місяців);

ІІ – стріопалідарний (від 4-6 місяців до 10-11 місяців) – період включення антигравітаційних механізмів (сидіння, стояння),зниження м’язевого тонусу, розвиток рухів на базі природжених рефлексів;

ІІІ – період визрівання коркових функцій – розвиток складних умовних рефлексів, формування другої сигнальної системи, розвиток мови, активізація психічної діяльності.

Оцінка психоемоційного розвитку дитини

Нервово-психічний розвиток дитини відображає стан її центральної нервової системи (ЦНС).

Оцінка нервово-психічного розвитку дитини – це зіставлення її вміння і навичок з контрольними показниками.

Основними критеріями оцінки психомоторного розвитку дитини 1-го року життя є:

· зорово-орієнтувальні реакції; · слухові орієнтувальні реакції;

· загальні рухи ; · рухи рук та дії з предметами;

· емоції; · підготовчі етапи розуміння мови;

· підготовчі етапи розвитку активної мови; · навички та вміння в процесах.

Основні критерії оцінки психоемоційного розвитку дітей 2-го року життя:

· розвиток розуміння мови та активність мовлення ;

· сенсорний розвиток;

· гра та дії з предметами;

· подальше становлення рухової активності, вмінь та навичок.

Основні критерії оцінки психоемоційного розвитку дітей віком від 3 до 6 років:

· розвиток та активність мовлення (правильна вимова слів, читання віршів);

· сенсорний розвиток;

· активність в грі;

· конструктивна та образотворча діяльність;

· зорова координація (рівновага при ходьбі, статична рівновага);

· пізнавальна діяльність;

· соціально-культурний розвиток(санітарно-гігієнічні навички, працелюбство, самостійність, тощо).

На психоемоційний розвиток дитини впливають ряд чинників. Патологія вагітності і пологів, хронічні захворювання дитини, природжена та спадкова патологія, ендокринні захворювання, соціальне оточення, догляд, виховання, хронічна інтоксикація алкоголем, нікотином, наркотиками.

Місяць 1-й.

Положення дитини залежить від переважання флексорної гіпертонії в кінцівках.

Руки зігнуті у всіх суглобах, пальці стиснуті в кулачок і приведені до тулуба, ноги зігнуті і злегка відведені в стегнах.

У положенні на животі дитина повертає голову в сторони, частіше до джерела світла, на подразник реагує загальної руховою активністю, руху не координує.

У положенні на животі дитина піднімає голову на кілька секунд і встановлює її по середній лінії (лабіринтовий інсталяційний рефлекс на голову).

До кінця 1-го місяця життя (а іноді й раніше) з'являються зорове зосередження на предметі і простежування рухомого об'єкту одними очима без участі голови.

Зорові реакції в цей період мають ряд особливостей: вони непостійні, не впливають на загальні рухи дитини, тривалість їх незначна. Очі слідують за предметом з великим запізненням, як би наздоганяючи його, руху очних яблук толчкообразние.

Звукові подразники не диференціює. Дитина видає гортанні звуки.

Всі безумовні рефлекси яскраво виражені.

Місяць 2-й.

Зменшується вплив флексорного тонусу на положення тулуба і кінцівок, підвищується тонус в разгибателях, збільшується обсяг активних рухів.

Дитина частіше відводить руки в сторони, піднімає їх вище горизонтального рівня, відкриває кулачок, повертає голову в сторону.

Зменшується вплив екстензорного тонусу на положення голови.

На животі дитина утримує голову по середній лінії більш тривалий час, починає утримувати голову у вертикальному положенні, але ще не постійно (голова бовтається), фіксує погляд на нерухомому предметі.

Рухи очних яблук стають плавними, координованими; реакцій фіксації погляду, простеження і конвергенції починають виникати при різноманітних положеннях. Так, зорова фіксація предмета спостерігається не тільки в положенні дитини на спині, але і на животі, у вертикальному положенні.

Перебуваючи у вертикальному положенні, дитина спочатку фіксує предмети, розташовані на великій відстані, і лише поступово у нього формується вміння фіксувати близькі предмети.

Рухи голови починають включатися в систему оптико-пристосувальних реакцій.

Дитина посміхається у відповідь на ласкаве поводження з ним, гулит; переважають позитивні емоційні реакції.

Вроджені рефлекторні реакції ще добре виражені, за винятком реакції опори і автоматичної ходи новонароджених. Останні поступово згасають .

Починають розвиватися розпрямлюючі рефлекси тулуба, виробляються рефлекси положення.

Таким чином, на 2-му місяці життя закріплюються ланцюгові симетричні рефлекси, які, розвиваючись і вдосконалюючись, сприятимуть вертикальній установці тіла.

Місяць 3-й.

Наростає обсяг рухів в кінцівках, особливо в плечових суглобах. Дитина частіше піднімає руки вище горизонтального рівня, утримує вкладену в кисть іграшку, тягне її до рота; в положенні на животі піднімає голову і спирається на передпліччя під гострим кутом, добре тримає голову у вертикальному положенні, повертається зі спини на бік. Дитина згинає голову при спробі підняти його за руки з положення на спині.

Спостерігається поєднаний поворот голови і очей в сторону. Зорові реакції більш тривалі. Більш диференційовано дитина відповідає на різні подразнення, повертає голову на голос матері, пильно дивиться на пица, робить спробу розглянути вкладену в руку іграшку, простежує предмет не тільки лежачи на спині, у вертикальному положенні, але і на животі; посміхається, іноді сміється; яскраво виражені і довго зберігаються позитивні емоційні реакції. Посмішка супроводжується руховою активністю, загальним пожвавленням.

Якщо дитина здорова, то протягом усього часу неспання знаходиться в радісному стані. Інтенсивні рухи, які виникають при емоціях радості, сприяють зниженню фізіологічної флексорной гіпертонії м'язів дитини і стимулюють розвиток реципрокности. Дитина гулит, довше тягне голосні звуки.

У цьому віці у дитини є специфічні рефлекторні реакції.

У зв'язку із зростаючою роллю кори головного мозку і розвитком довільної активності на 3-му місяці життя продовжується гальмування вроджених рефлексів, слабшають лабіринтові шийні тонічні рефлекси, розширюється діяльність аналізаторів, зростає значення рухового і слухового аналізаторів у порівнянні з тактильним.

Якщо в перші місяці життя пошуковий рефлекс виникає у відповідь на тактильний подразник, то в кінці 3-го місяця при вигляді грудей матері або пляшечки з молоком дитина пожвавлюється і приготовляє себе до акта смоктання.

У віці 2 міс. дитина схоплює предмет, який стикався з долонної поверхнею.

В кінці 3-го і початку 4-го місяця хапальний рефлекс слабшає і розвивається довільне захоплювання предмета. Дитина бачить іграшку, тягнеться до неї і схоплює її.

Місяць 3-й.

Наростає обсяг рухів в кінцівках, особливо в плечових суглобах. Дитина частіше піднімає руки вище горизонтального рівня, утримує вкладену в кисть іграшку, тягне її до рота; в положенні на животі піднімає голову і спирається на передпліччя під гострим кутом, добре тримає голову у вертикальному положенні, повертається зі спини на бік. Дитина згинає голову при спробі підняти його за руки з положення на спині.

Спостерігається поєднаний поворот голови і очей в сторону. Зорові реакції більш тривалі. Більш диференційовано дитина відповідає на різні подразнення, повертає голову на голос матері, пильно дивиться на пица, робить спробу розглянути вкладену в руку іграшку, простежує предмет не тільки лежачи на спині, у вертикальному положенні, але і на животі; посміхається, іноді сміється; яскраво виражені і довго зберігаються позитивні емоційні реакції. Посмішка супроводжується руховою активністю, загальним пожвавленням.

Якщо дитина здорова, то протягом усього часу неспання знаходиться в радісному стані. Інтенсивні рухи, які виникають при емоціях радості, сприяють зниженню фізіологічної флексорной гіпертонії м'язів дитини і стимулюють розвиток реципрокности. Дитина гулит, довше тягне голосні звуки.

У цьому віці у дитини є специфічні рефлекторні реакції.

У зв'язку із зростаючою роллю кори головного мозку і розвитком довільної активності на 3-му місяці життя продовжується гальмування вроджених рефлексів, слабшають лабіринтові шийні тонічні рефлекси, розширюється діяльність аналізаторів, зростає значення рухового і слухового аналізаторів у порівнянні з тактильним.

Якщо в перші місяці життя пошуковий рефлекс виникає у відповідь на тактильний подразник, то в кінці 3-го місяця при вигляді грудей матері або пляшечки з молоком дитина пожвавлюється і приготовляє себе до акта смоктання.

У віці 2 міс. дитина схоплює предмет, який стикався з долонної поверхнею.

В кінці 3-го і початку 4-го місяця хапальний рефлекс слабшає і розвивається довільне захоплювання п Місяць 4-й.

Дитина добре тримає голову, повертається у напрямку звуку, тягнеться до іграшки, вистачає

її, обмацує предмети руками, тягне їх до рота, повертається на бік, при потягивании за руки

сідає, з підтримкою сидить; лежачи на животі, спирається на передпліччя під прямим кутом,

піднімає верхню частину тулуба.

До цього віку зникає фізіологічна флексорная гіпертонія.

Дитина уважно стежить за рухомим предметом, поступово у нього розвивається зорово-моторна координація. Він розрізняє голоси близьких, часто посміхається, сміється, видає гучні протяжні звуки, більш чітко вимовляє голосні звуки.

Безумовні Рефлекси продовжують відходити на другий план. На базі хапального рефлексу формується довільне хапання предметів. У положенні на животі дитина може підняти голову і тулуб проти сили тяжіння.редмета. Дитина бачить іграшку, тягнеться до неї і схоплює її.

Місяці 5-й і 6-й.

Дитина сидить при підтримці за одну руку, а іноді й самостійно, але при сидінні ще виражений кіфоз хребта; повертається зі спини на бік і живіт, на животі спирається на розігнуті руки, піднімає верхню частину тулуба, спираючись на долоні, починає схоплювати предмети, до яких доторкнувся не тільки долонній, а й тильної або бічною стороною кисті.

Лабіринтова реакція на голову стає виразніше. Модифікується шийна випрямляє реакція. Ротація між грудною кліткою і тазом створює можливість повертатися зі спини на живіт, а трохи пізніше і з живота на спину.

Лежачи на животі, дитина витягує одну руку, підтримуючи себе інший, переміщує тіло з однієї руки на іншу. У дитини розвивається захисна екстензія рук вперед і назад. Лежачи на спині, він грає зі стопами; повертає голову у напрямку звуку, розрізняє знайомі обличчя, стежить за іграшкою, піднімає її.

Емоційні прояви більш різноманітні. Дитина вимовляє приголосні звуки, у нього з'являються перші спроби вимовляти склади «ба», «па», «ма», «дя».

 

Місяці 7-й і 8-й

Дитина самостійно стійко сидить, зберігає рівновагу, встає на карачки, повертається з живота на спину, робить спроби сісти самостійно з положення на спині, за підтримки встає на ноги, з опорою деякий час може стояти.

Реакція рівноваги виражена в положенні на спині, на животі, сидячи. Захисна екстензія рук вперед і в сторони дозволяє дитині сидіти з збереженням рівноваги і запобігає падінню. За допомогою рук малюк сідає з положення на спині і на животі, розглядає іграшку, перекладає з однієї руки в іншу, руху носять більш цілеспрямований характер.

Дитина простягає руки до матері і знайомим, плескає в долоні, повторює склади «ма-ма», «ба-ба», намагається привернути до себе увагу дорослих, розпізнає чужих, добре знає батьків, шукає поглядом потрібний йому предмет, висловлює здивування або інтерес при знайомстві з новими предметами.

Місяці 9-й і 10-й.

Дитина стає на коліна, тримаючись за бар'єр, пересувається, тримаючись за опору, варто з підтримкою, робить спроби стояти самостійно, повзає.

Руху щодо координовані.

Дитина наслідує рухам дорослих, бере дрібні предмети двома пальцями, збирає розкидані іграшки, дістає

іграшки з ящика, стежить за падінням киданих предметів; спостерігає за дорослими, махає їм рукою, їсть

ложкою за допомогою дорослих, знає значення часто вживаних слів, назва улюблених іграшок, знаходить їх серед інших, говорить окремі слова: «тато», «мама», «баба», «дядя» і т .буд.

Виконує прості вимоги дорослих, розуміє заборони.

Місяці 11-і і 12-і.

Дитина ходить, підтримуваний за одну руку, робить окремі кроки самостійно, але хода ще нестійка, малюк часто падає, у дитини добре виражена захисна екстензія рук назад.

Поєднання захисної екстензіі рук вперед, в сторони і назад дає йому можливість відштовхнутися однією рукою, щоб сісти з положення на спині.

Дитина сідає з меншою ротацією тулуба навколо осі тіла, вільно маніпулює з предметами, присідає, щоб підняти впала іграшку, знає назву багатьох предметів, локалізує больові роздратування, вказує частини тіла, допомагає при одяганні, їсть самостійно ложкою, виконує велику кількість інструкцій, любить дітей , знає всіх в родині, вимовляє окремі слова.

 

 

З 1-го року життя з'являється словесна мова, удосконалення рухів продов­жується багато років. Тільки в 4—5 років хода в дітей стає зрілою, із син­хронним рухом рук.

З віком формується вищий рівень рухового аналізато­ра, який притаманний тільки людині. Цей рівень називається кортикаль­ним. Починає розвиватися кортикальний рівень з 11—12 міс і продовжує удосконалюватися до маніпуляцій дорослої людини, включаючи письмо, малювання, гру на музичних інструментах тощо.

На 2—3-му році життя закінчується мієлінізація спинного мозку, фор­мується його кінський хвіст. З розвитком спинного мозку і рухових центрів головного мозку рухи дитини стають необмеженими.

Малюк може стрибати,бігати,сходити або підійматися по сходинках,їздити на велосипеді тощо.

Розвиток мозку дитини 3 – 6 років пов’язаний із сприйняттям зовнішнього світу у вигляді гри. Тому в цей період дітей навчають алфавіту, малюванню, музиці, танцям, іноземним мовам. Саме в цей період за­кладається інтелект людини, відбувається його гармонійний розвиток.

У 7 років закінчується диференціювання клітин мозку і встановлення зв'язків між ними, дитина підготовлена до сприйняття абстракції і до абст­рактного мислення, може починати шкільне навчання.

У подальшому удосконалюються й утворюються нові зв'язки між клітинами кори великих півкуль.

У період статевого дозрівання виробля­ються воля, почуття відповідальності, критичне ставлення до себе і до ото­чуючих, розвивається логічне мислення, пам'ять, з'являється прагнення до самостійності самовираження як особистості.

Повне дозрівання структур нервової системи відбувається у віці 21 року.

 

Дата: 2016-10-02, просмотров: 247.