Головний мозок – це орган, який відіграє найбільш важливу роль у життєдіяльності людини, це орган пристосування до умов оточуючого середовища.

Маса головного мозку складає 10 % маси тіла новонародженого(приблизно 350-400 г), в дітей віком

16-17 років - 2,5 % від маси тіла (близько 1300-1400 г). До 2-х років маса мозку дитини дорівнює масі мозку дорослого. З віком маса головного мозку швидко збільшується, змінюється його топографічне положення, форма, кількість і розміри борозен і звивин кори великих півкуль. Особливо інтенсивно процес розвитку мозку відбувається на 1 -му році життя.

До 6 міс маса головного мозку збільшується в 2 рази, до 9 міс — у З рази, після 5—6 років швидкість нарощування маси головного мозку зменшується.

Окремі частки мозку розвиваються нерівномірно (лобна і тім’яна долі ростуть швидше скроневої і потиличної). Кровопостачання мозку в дітей краще, ніж у дорослих. Цим пояс­нюється велика капілярна сітка, яка розвивається після народження.

Потреба мозку в кисні в новонароджених у 20 разів вища, ніж у дорослих. Вегетативна нервова система, особливо її симпатичний відділ, формується відразу після народження, парасимпатична система дозріває пізніше. Мієлінізація блукаючого нерва відбувається тільки після 1 року життя.

У новонароджених і дітей дошкільного віку головний мозок коротший і ширший.

До 4 років ріст мозку у довжину, ширину і висоту майже рівномірний, а з 4 до 7 років найбільш інтенсивно збільшується його висота. Повне диференціювання нервових клітин відбувається до 3 років,

В нервових волокнах та клітинах головного мозку у новонароджених мієлінізація відсутня і розпочинається після народження.

Найбільш інтенсивно процес мієлінізації відбувається в кінці 1-го – на початку 2-го року, закінчується до 3-5 років.

Швидкість проведення нерво­вих імпульсів по немієлінізованих во­локнах 0,6-2 м/с, в той час як по мієлінізованих волокнах - від 10-15 до 15-35 м/с.

Більша частина кори головного мозку новонародженого складається з 6 шарів.

Розвиток нейронів у великих півкулях передує появі борозен і звивин.

В перші місяці життя нейрони є не тільки в сірій, але й в білій речовині і вже до 3-х років будова більшості нейронів мало відрізняється від нейронів дорослого.

Кора великих півкуль

Кора головного мозку забезпечує вищу регуляцію всіх життєво забезпечуючих систем організму, а також складні форми мовної і мислительської діяльності.

Після 3 міс, з’являються клітини Пуркіньє. Ще до народження дитини підкіркові центри і кора кінцевого мозку визначають диференціальний стан центральної нервової системи.Кора великих півкуль новонародженої дитини має всі головні борозни і звивини, але висота звивин і глибина борозен відносно невеликі. Порівняно з дорослими в дітей менше виражена лобна частка, а потилична, навпаки — більше. Характерною для раннього віку є висока проникливість гематоенце-фального бар’єру, менша вираженість борозен і звивин кори, відсутність багатьох з них. У новонароджених дітей сіра речовина кори головного мозку не відме-жована від білої, тому що нервові клітини розташовані в межах білої речовини. Клітини кори головного мозку у новонароджених зберігають ембріональний характер будови до 5 міс. життя. Їх налічується 14-16 млрд.

Протягом 1-го року після народження з'являються і розвиваються умовні рефлекси першої сигнальної системи (згідно з вченням І.П. Павло-ва). Наприкінці 1-го року починає формуватися функція другої сигнальної системи, яка в подальшому забезпечує розвиток мови і спілкування дитини.Однак, з 3-х років чітко визначається диференціація клітин кори.

До 7 років борозни стають глибокими, довшими, розгалуженими; звивини - випуклі, широкі, масивні; збільшується кількість третинних борозен.

У 8 років кора мало відрізняється від кори мозку дорослої людини, але морфологічна побудова три­ває до 22-25 р. Закінчується мієлінізація в 30—40 років.

Мозочок
Впливає на функцію деяких автономних центрів, проте головна його роль - це забезпечення узгодженої рухової активності.

Мозочок - головний керівний орган рухової системи, який здійснює координацію і контроль усіх видів рухів - від простих рухових актів, до складних форм поведінкової рухової активності.

Мозочок у новонароджених недорозвинений.

Його півкулі мають малі розміри, їх вкриває тонкий шар сірої речовини, на поверхні якого мало борозен і звивин. Розташований він вище, ніж у дорослих. Мозочок довгастої форми, розташований високо.

Диференціація його кори відбувається в 9-11 міс., тому дитина починає краще орієнтуватися в просторі,

покращується координація його рухів.. Повне формування клітинних структур мозочка закінчується до 7-8 років

Передній мозок

Функції

Передній мозок (prosencephalon) складається з двох частин - проміжного мозку, куди належать зорові бугри і підбугорна ділянка, і кінцевого, куди належать кора і підкіркові вузли.

Проміжний мозок межує з середнім, а великий мозок зверху і з боків вкриває всі інші відділи мозку.

Проміжний мозок складається з чотирьох частин: надгір'я (епіфіза), згір'я (таламуса), підзгір'я (гіпоталамуса) і третього мозкового шлуночка

Епіталамус (надзгір'я) складається з шишкоподібної залози (епіфіз), двох повідців (вуздечок), що з'єднують його з таламусом, та епіталамічної спайки.

Шишкоподібна залоза (епіфіз) є залозою внутрішньої секреції.

Згір'я (таламус) - або зорові горби

-проходить уся чутлива інформація, за винятком імпульсів від нюхових рецепторів

- центром сомато-сенсорної системи - інформація від шкірних рецепторів тулуба,

- пропріорецепторів м'язів і суглобів, - іннервація лицевої частини голови

-формування цілісного сприйняття організму (схеми тіла).

-важлива роль у гностичних і мовних функціях. (У разі ушкодження порушується схема тіла,

тобто здатність відчувати положення в просторі окремих частин власного тіла.)

Інформація в згір'ї переробляється і направляється до півкуль великого мозку. При ураженні згір'я прояв емоцій порушується, змінюється характер відчуттів.

Згір'я ще називається центром больової чутливості. До моменту народження більша частина ядер згір'я добре розвинена. Після народження відбувається збільшення згір'я. Цей процес триває близько 13-15 років. Ядра закінчують свій розвиток в період статевого дозрівання.

Підзгір'я є головним підкірковим центром регуляції вегетативних функцій організму.

Вплив підзгір'я здійснюється як через нервову систему, так і через залози внутрішньої секреції.

(При пошкодженні деяких ядер підзгір'я виникає ожиріння за рахунок надмірного споживання жирів, ураження інших ядер зумовлює катастрофічне схуднення при різко зниженому апетиті.)

Отже, гіпоталамус є вищим інтегративним центром автономних, соматичних та ендокринних функцій, який відповідає за реалізацію складних гомеостатичних функцій. Гіпоталамус є важливим інтегративним центром для різних видів поведінкових реакцій - харчової, захисної, сексуальної тощо.

q задня група ядер гіпоталамуса (задній гіпоталамус) є регуляторним центром симпатичної нервової системи,

q а передня група ядер (передній гіпоталамус)регулює функції парасимпатичної нервової системи

Ушкодження або руйнування різних відділів гіпоталамуса спричинюють зміни відповідно до їх функціонального призначення: афагії (відмова від їжі), смерті від голоду, гіпоталамічну гіперфагію (жадобу до їжі).

Довгастий мозок
Довгастий мозок найбільш розвинутий з усіх структур мозку, тому у новонароджених добре виражені вегетативні реакції, які забезпечують функції дихання, кровообігу, травлення та ін.

Довгастий мозок - це продовження спинного мозку, довжина його приблизно 28 мм.

Центральний канал спинного мозку продовжується в канал довгастого мозку, значно розширюючись і

перетворюючись у ньому в 4-й шлуночок. Ядра довгастого мозку починають формуватися ще у

внутрішньоутробному розвитку і до періоду народження в основному сформовані.

Довгастий мозок у новонароджених відносно великий, має горизонтальне положення, його центри функціонально незрілі, лабільні. До 7 років дозрівання ядер довгастого мозку закінчується

Довгастий мозок прямо (черепні нерви) або опосередковано (провідні шляхи ЦНС, сітчастий утвір) зв'язаний з периферичною нервовою та іншими відділами ЦНС.

У сірій речовині довгастого мозку містяться дуже важливі центри - дихальної, серцевої діяльності і судинорухові.

Тут же знаходяться центри, за участю яких здійснюються рефлекси, пов'язані з прийманням їжі (ссання, жування, ковтання, секреції слини і т.д.),

а також центри багатьох захисних рефлексів (чхання, кашлю, блювання, кліпання, виділення сліз і т.д.).

Якщо відокремити довгастий мозок від середнього, то в тварин виникає стан децеребраційної ригідності:

кінцівки і хвіст випрямлені, голова закинута

• В товщі ромбоподібної ямки лежать ядра 8 пар черепних нервів, а саме:

V пара - трійчастий нерв; VI пара - відвідний нерв;

VII пара - лицевий нерв; VIII пара - присінково-завитковий нерв;

IX пара - язикоглотковий нерв; X пара - блукаючий нерв;