На час невеликих перев прилад можна не упаковувати у футляр або ящик, а залищати його на столику знака або на штативі. Але в цьому випадку необхідно покривати його чохлом з м'якої матерії. Якщо прилад знаходиться на сигналі при тривалих перервах в спостереженнях, а також на ніч, то необхідно обов'язково покласти його у футляр (ящик), покрити брезентом і прив'язати до столика сигнала мотузкою. Підіймальні і мікрометричні гвинти слід постійно тримати на середині їх ходу. Ні в якрму разі не слід працювати ними, якщо вони стоять на останніх витках.

Центрувальна плита на столику сигналу і головка штатива перед встановленням на них теодоліта повинні максимально наближатися до горизонтального положення. Це скорочує зайві обертання підіймальних гвинтів і усуває їх перекіс. Перекіс підіймальних гвинтів шкідливо позначається на їх різях.

Закріплюючи гвинти алідади і труби необхідно затискувати тільки злегка, щоб відчути охоплення гвинта. Дуже сильне затискування викликає шкідливі напруги в металі, зіпсування різей, гнуття осей. Особливо обережно слід діяти юстувальними гвинтами. Їх необхідно берегти від зношення. Зношені гвинти погано тримають юстування. Не слід часто проводити юстування приладу. Робити це слід тільки у випадках прямої необхідності. Рухомі частини теодолітів необхідно переміщати плавно, без поштовхів.

Пил і жирні плями забруднюють лінзи. До лінз ні в якому разі не можна доторкатися пальцями. Зовнішню їх поверхню можна протирати чистою білою ганчіркою із льону або тонкого полотна. Можна протирати ватою, змоченою спиртом.

Волога шкідливо діє як на скляні, так і на металічні частини приладу. Краплі води можуть утворювати на поверхні скла прозорі або непрозорі плями. На металічних частинах волога може викликати окислення. Тому, коли починається дощ, прилад необхідно покласти у футляр або надійно закрити чохлом, парасолькою, плащем, брезентом.

При внесенні теодоліту з холоду в тепле приміщення або з теплого приміщення на холод необхідно залишати його закритим у футлярі (ящику) 3-4 години. Ні в якому разі не слід ставити футляр з приладом поблизу нагріваючих приладів. В холодний час в перевах між спостереженнями не рекомендується вносити прилад в тепле приміщення, а зберігати його в нетопленому приміщенні або на відкритому повітрі.

7.2.Джерела похибок при високоточних кутових вимірах, методи послаблення їх впливу.

Особисті похибки.

При візуальному методі високоточних кутових вимірів в тріангуляції особисті похибки систематичного характеру виникають, головним чином, із-за помилкової оцінки положення осі симетрії

спостерігаємих предметних цілей (візирних циліндрів, штрихів лімба і т.і.). При спостереженнях на світлові цілі різко різної яскравості вплив особистих похибок на виміряний кут може досягати 1, 5" і більше. Такі похибки можуть бути значно зменшені шляхом вирівнювання яскравостей цілей по всім напрямкам спостереження або шляхом використання окулярної поворотної призми.

Для послаблення впливу похибок, які виникають із-за різного освітлення штрихів лімба у високоточних кутомірних приладах використовують електричне освітлення кругів.

Приладові похибки.

При вимірюванні горизонтальних кутів в тріангуляції береться до уваги те, що вертикальна вісь приладу співпадає з напрямком прямовисної лінії в даній точці, лімб і вісь обертання труби перпендикулярні до вертикальної осі обертання теодоліта, візирна вісь труби лежить в площині великого кругу приладу і вісь обертання алідади проходить через центр лімба, а центр лімба співпадає з центром кільця поділок на ньому. Відхилення від цієї геометричної схеми приладу породжують відповідні похибки. В цю групу приладових похибок входять похибки, які виникають із-за:

1) неперпендикулярності візирної осі обертання труби (колімаційна похибка);

2) нахилу горизонтальної осі обертання труби;

3) нахилу вертикальної осі обертання приладу;

4) нахилу (негоризонтальності) площини лімба;

5) ексцентриситету алідади;

6) ексцентриситету лімба.

Розглянемо вплив цих похибок на результати кутових вимірів.

КОЛІМАЦІЙНА ПОХИБКА

Під колімаційною похибкою зорової труби розуміють малий кутС,утворений візирною віссю труби з площиною великого круга приладу. Вплив колімаційної похибки на напрямок, виміряний при одному положенні труби (КП або КЛ), передається формулами

(7.1)

(7.2)

де N - істинне значення напрямку;

КП і КЛ - виміряні значення напрямків;

Z - зенітна віддаль візирної цілі.

Вплив же цієї похибки на кут між точками А іВ, виміряний також при одному положенні труби, передається формулами

, (7.3)

. (7.4)

З приведених формул видно, що значення напрямків і кутів, які отримані як середнє із результатів їх вимірів при двох положеннях труби (КП і КЛ), вільне від впливу колімаційної похибки.

При вимірюванні напрямків тільки при одному положенні труби (тільки при КП або тільки при КЛ) в кут увійде похибка DС, рівна

(7.5)

ПриZ_A = Z_B величина DС = 0. При Z_A ¹ Z_B =90 ±2⁰, як це іноді має місце в тріангуляції, і при 2С = 20" максимальний залишковий вплив колімаційної похибки на кут, виміряний при одному положенні труби, складає біля 0, 01".

Значення колімаційної похибки С обчислюють за формулою

(7.6)

При Z= 90° отримаємо 2С = КЛ - КП. Значення подвійної величини колімаційної похибки не повинно перевищувати 20".