Ряди тріангуляції 1 класу прокладаються вздовж меридіанів і паралелей периметром 800-1000 км. На перетинах рядів 1 класу вимірюються базисні сторони, на кінцях яких астрономічно визначають широти, довготи і азимути (спостерігають пункти Лапласа). Вздовж рядів тріангуляції 1 класу виконуються астрономо-геодезичне нівелювання для визначення висот геоїда. Тріангуляцію 1 класу прийнято називати астрономо-геодезичною мережою держави.
Тріангуляція 2 класу будується без рядів у вигляді заповнюючої мережі. Базисні сторони розміщуються рівномірно через 25 трикутників.
Геодезичні мережі 3 і 4 класів будуються вставкою окремих систем, трикутників і пунктів у мережі тріангуляції вищих класів.
Нинішня програма геодезичної мережі характеризується вищою точністю кутових і лінійних вимірювань.
Таблиця 1.3. Характеристика державної геодезичної мережі, створюваної методом тріангуляції.
| Клас або розряд | Довжина сторін, км | Допустима похибка вимірювання кутів | Допустима нев'язка в трикутниках | Допустима похибка базисних сторін | Похибка сторін у найслабшому місці | |||
| Державні геодезичні мережі | ||||||||
| 20-25 | 0,7" | 3" | 1:400000 | 1:150000 | ||||
| 7-20 | 1" | 4" | 1:300000 | 1:200000 | ||||
| 5-8 | 1,5" | 6" | 1:200000 | 1:120000 | ||||
| 2-5 | 2,0" | 8" | 1:150000 | 1:70000 | ||||
| Геодезичні мережі згущення | ||||||||
| 1р. | 2-5 | 5" | 20" | 1:100000 | 1:50000 | |||
| 2р. | 0,3-3 | 10" | 40" | 1:50000 | 1:25000 | |||
Таблиця 1.4.Характеристика державної геодезичної мережі, створеної методом полігонометрії 1,2,3,4 класів.
| Елементи полігонометрії | Значення | |||
| Периметр полігону | 700-800км | 150-180км | 60км | 35 км |
| Довжина діагоналі (замикаючої) | 200км | 60км | 30км | 11-15 км |
| Довжина сторони | 8-ЗОкм | 5-18км | 3-10км | Не менше 0,25 км |
| Число сторін в ланці (ході) | 10-20 | |||
| Точність вимірювання кутів | 0,4" | 1" | 1,5" | 2" |
| Точність вимірюввання сторін | 1:400000 | 1:200000 | 1:100000 | 1:400000 |
| Допустима відносна похибка полігонометричного ходу | 1:25000 |
Таблиця 1.5. Показники мереж згущення полігонометрії
| Показники | 4 клас | 1 розряд | 2 розряд |
| Гранична довжина ходу , км : окремо | 14,0 | 7,0 | 4,0 |
| Між вихідною і вузловою точками | 9,0 | 5,0 | 3,0 |
| Між вузловими точками | 7,0 | 4,0 | 2,0 |
| Граничний периметр полігону , км | |||
| Середні довжини сторін ходу , км | 0,50 | 0,30 | 0,20 |
| Максимальні довжини, км | 3,0 | 0,8 | 0,5 |
| Мінімальні довжини, км | 0,25 | 0,12 | 0,08 |
| Кількість сторін в ході, не більше | |||
| Відносна помилка ходу , не більше | 1:25000 | 1:10000 | 1:5000 |
| Середня квадратична помилка виміряного кута ( за нев'язками у ходах і полігонах ), кутові секунди , не більше | 3" | 5" | 10" |
| Кутова нев'язка ходу або полігону , кутові секунди , не більше , де п - кількість кутів у ході | 
| 
| 
|
| Середня квадратична помилка вимірювання довжини сторони , в см : до 500м. | |||
| Більше 1000 м | 1:40000 | - | - |
| Від 500 до 1000м |
Таблиця 1.6. Показники тріангуляції .
| Показники | 4 клас | 1 розряд | 2 розряд |
| Довжина сторони трикутника , км , не більше | 5,0 | 5,0 | 3,0 |
| Мінімально допустима величина кута , кутові градуси : у суцільній мережі | 20° | 20° | 20° |
| Сполучного ланцюжку : трикутників | 30° | 30° | 30° |
| У вставці | 30° | 30° | 30° |
| Кількість трикутників між вихідними сторонами або між вихідним пунктом і вихідною стороною , не більше | |||
| Мінімальна довжина вихідної сторони , км | |||
| Граничні значення середньої квадратичної похибки кута , що обчислена за нев'язками у трикутниках, кутові секунди | 2" | 5" | 10" |
| Гранично допустима нев'язка в трикутнику , сек | 8" | 20" | 40" |
| Відносна помилка вихідної сторони | 1:200000 | 1:50000 | 1:20000 |
| Допустима відносна помилка сторони в найбільш слабкому місці | 1:50000 | 1:20000 | 1:10000 |
Таблиця 1.7. Показники трилатерації .
| Показники | 4 клас | 1 розряд | 2 розряд |
| Довжина сторони трикутника , км | 2-5 | 0,5-5 | 0,25 - 3 |
| Мінімально допустима величина кута трикутника | 30° | 20° | 20° |
| Гранична довжина ланцюга трикутників між вихідними сторонами , або між вихідним пунктом і вихідною стороною ( км ) | 14,0 | 7,0 | 4,0 |
| Кількість трикутників між вихідними сторонами або між вихідним пунктом і вихідною стороною | |||
| Мінімальна довжина вихідної сторони , км | |||
| Відносна середня квадратична похибка вимірювання сторони мережі | 1:120000 | 1:80000 | 1:40000 |
Таблиця 1.8. Показники GPS .
| Частота | Довжина бази ,км | Кількість супутників | Тривалість сесії, хв | Точність визначення (10-6 Д) мм |
| Статистичне знімання | ||||
| Одна | 5-10 | |||
| Одна | Кінематичне знімання | |||
| 0,1 | ||||
| Дві(Р код ) | 0,1 |
Розвиток геодезичних мереж можна виконувати також за допомогою GPS спостережень . Для визначення координат геодезичних пунктів застосовують такі методи GPS - знімання :
- статичний ( статичне знімання ) ;
- кінематичний ( кінематичне знімання );
- псевдокінематичний ( статичний переривчатий ).
Вибір методу знімання залежить від вимог до точності визначення пунктів .
Державною висотною геодезичною мережою являються нівелірні мережі І , II , III і IV класів точності . Нівелірна мережа І і II класів є головною висотною основою за допомогою якої встановлюється єдина система висот на всій території України . Нівелірна мережа III і IV класів служить для забезпечення висотами топографічних знімань і рішення інженерних задач .
Таблиця 1.9. Показники точності висотних мереж .
| І клас | II клас | III клас | IV клас | Технічні нівелювання | |
Допустима нев'язка
 ( ММ )
| 
| 
|
|
| 
|
| На станції ( мм ) | - | - | ±3 | ±5 | ±5 |
де L - довжина нівелірного ходу в км .
Таблиця 1.10. Технічні характеристики .
| Клас нівелювання | Нормальна довжина візирного променя (м) | Мінімальна висота візирного променя | Нерівність віддалей від нівеліра до рейки , м | |
| На станції | По секції | |||
| III | 0,3 | |||
| IV | 0,2 |
Периметри полігонів нівелювання І і II класів складають 2800 і 600 км відповідно .
Периметри полігонів нівелювання III класу в основному не перевищують 150 км .
Довжина ліній нівелювання IV класу не повинна перевищувати 50 км.
На лініях зі значним ухилом, коли число станцій на 1 км ходу більше 25, гранична нев'язка в технічному нівелюванні можна підрахувати за формулою 
, де n - число штативів в ході або в полігоні.
Висновки.
Державна геодезична мережа є головною геодезичною основою топографічних знімань усіх масштабів.
Державна геодезична мережа об'єднує в єдине ціле планову і висотну геодезичні мережі.
Планова геодезична мережа поділяється на:
- астрономо-геодезичну мережу 1 та 2 класів;
- геодезичні мережі згущення 3 класу.
Висотна геодезична мережа поділяється на:
- нівелірні мережі І і II класів;
- нівелірні мережі III і IV класів.
Державна геодезична мережа створюється відповідно до вимог діючих "основних положень про державну геодезичну мережу України", інструкцій та інших нормативних документів.
Розрядні геодезичні мережі згущення є основою топографічних знімань у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 і 1:500 та інших інженерних робіт.
Контрольні запитання.
1. Принципові схеми тріангуляції, трилатерації, полігонометрії.
2. Принципові схеми мереж несу цільних спостережень тріангуляції, лінійно-кутового методу, методу парних ланок засічок, чотирикутників без діагоналей.
3. Полюсний спосіб створення опорної мережі.
4. Метод бокових засічок професора А. І. Дурнєва.
5. Метод чотирикутників без діагоналей професора Зубрицького.
6. Основні показники мереж тріангуляції, полігонометрії, трилатерації.
7. Основні показники висотних мереж.
Дата: 2016-10-02, просмотров: 250.
