Облік комерційних знижок, що надаються клієнтам, в західноєвропейських країнах.

Комерційні знижки :

1. знижки з договірної ціни за певну невідповідність товару встановленим параметрам чи якості

2. знижки що надаються клієнтові за сукупністю торгівельних операцій

3. знижки, що надаються з урахуванням розміру купівлі.

В обліку Зх. Європи комерційні знижки зменшують дохід від реалізації.

Приклад: Ціна товару 12500; Комерційна знижка 500. Отже Нетто комерційне становить 12000.

Дт. Рахунки до одержання ,,,,

Кт. Дохід від реалізації 12000

Для обліку комерційних знижок ( після того, як реалізацію було відображено в обліку за основним рахунком) застосовують рахунок «Комерційні знижки надані». Це активний, регулюючий контр пасивний рахунок до рахунку «Доходи від реалізації». В кінці звітного періоду рах «комерційні знижки надані» закривають за рахунок зменшення «доходів від реалізації».

Дт. Доходи від реалізації

Кт. Комерційні знижки надані

Облік розрахункових знижок, що надаються клієнтам, в західноєвропейських країнах.

Знижки поділяються на 2 групи: комерційні та розрахункові.

Розрахункові знижки надаються клієнту за прискорення оплати заборгованості, за дострокову оплату. Надані розрах знижки показуються в обліку західноєвропейських країн як фінансові витрати («Розрахункові й знижки надані»).

Якщо, наприклад, ми продали певну кількість товарів клієнту разом з урахуванням розрах знижки, в обліку це буде відображено наступним чином:

Дт. Рахунки до одержання

Дт. Фінансові витрати

Кт. Доходи від реалізації

Знижки можуть надаватися покупцям й після того, як реалізацію було відображено в обліку за основним рахунком. Такі знижки надаються пізніше спеціальним повідомленням. Надання розрахункової знижки пізніше – фінансові витрати для підприємства.

Методика визначення та облік резерву сумнівних боргів.

Сумнівна або безнадійна дебіторська заборгованість – це заборгованість, яка не може бути погашена через неплатоспроможність боржника.

Згідно з принципом обережності, підприємство повинне наприкінці року визначити суму безнадійних боргів і створити резерв для їх погашення за рахунок витрат поточного року, сумнівні борги мають бути списані на витрати підприємства.

Найточнішим, але достатньо трудомістким, є метод визначення сумнівних (безнадійних) боргів по кожному клієнтові (дебіторові) на основі вивчення фінансового стану та платоспроможності.

Приклад. Клієнт “Б” винен нашому підприємству 8000 дол. Підприємство оцінює його як неплатоспроможного на 60%. Отже, очікувані втрати становлять 4800 дол. ($8000 ? 60%).

Наприкінці року підприємство створює резерв для сумнівних боргів з віднесенням його на витрати по елементу “Витрати по сумнівних боргах”.

Д-т рах. “Витрати по сумнівних боргах”4800

К-т рах. “Резерв для сумнівних боргів 4800

Списання безнадійного боргу відбудеться наступного року. Припустимо, що суму безнадійного боргу було визначено точно і клієнт перерахував на розрахунковий рахунок підприємства 3200 дол. Решту заборгованості підприємство списує за рахунок створеного резерву:

Д-т рах. “Грошові кошти” (або “Рахунок в банку”) 3200

Д-т рах. “Резерв для сумнівних боргів” 4800

К-т рах. “Розрахунки з клієнтами

(або “Рахунки з клієнтами) 8000

Може статись, що клієнт перерахує більшу суму, то для цього використовується рахунок “Доходи від анульованих резервів”. У прикладі будуть:

1) Відображається надходження грошей від клієнта з одночасним списанням суми безнадійного боргу:

Д-т рах. “Грошові кошти” 5000

Д-т рах. “Резерв для сумнівних боргів” 3000

К-т рах. “Розрахунки з клієнтами” 8000

2) Анулюється необґрунтовано нарахована сума резерву для сумнівних боргів: ($4800 - $3000).

Д-т рах. “Резерв для сумнівних боргів” 1800

К-т рах. “Доходи від анульованих резервів”1800

В разі, якщо резерву виявилось недостатньо для списання сумнівних боргів його донараховують.

Така методика визначення і обліку сумнівної дебіторської заборгованості має достатньо широке застосування в західноєвропейських країнах. Проте в багатьох країнах, особливо в США, Великобританії, Канаді та інших, знаходять застосування менш трудомісткі методи визначення і обліку безнадійних боргів дебіторів. Такими методика є визначення суми безнадійних боргів дебіторів. Такими методами є визначення суми безнадійних боргів, виходячи: 1) з даних про прибутки та збитки; 2) з даних бухгалтерського балансу.

Така методика визначення і обліку сумнівної дебіторської заборгованості має достатньо широке застосування в західноєвропейських країнах. Проте в багатьох країнах, особливо в США, Великобританії, Канаді та інших, знаходять застосування менш трудомісткі методи визначення і обліку безнадійних боргів дебіторів. Такими методика є визначення суми безнадійних боргів дебіторів. Такими методами є визначення суми безнадійних боргів, виходячи: 1) з даних про прибутки та збитки; 2) з даних бухгалтерського балансу.

Визначення безнадійних боргів на підставі інформації звіту

Про прибутки та збитки

За цим методом сума безнадійних боргів розраховується із застосуванням певного відсотка від обсягу продажу в кредит. При цьому відсоток визначається як середня величина відсотків безнадійних боргів до обсягу продажу не менш, ніж за три роки.

При цьому методі залишок на кінець року по рахунку “Резерв для сумнівних боргів” не береться до уваги, тому що він відноситься до минулих років.

Дата: 2016-09-30, просмотров: 33.