Інтернаціоналізація і стандартизація обліку в міжнар масштабі: необхідність, сутність, значення.

Суть та основи побудови фінансового обліку.

Методологічно й організаційно бухгалтерський облік поділяють на фінансовий та управлінський. Це дві галузі єдиної системи обліку.

Фінансовий облік— це сукупність правил і процедур, що забезпечують підготовку, оприлюднення інформації про результати діяльності підприємства (установи, організації) та його фінансовий стан відповідно до вимог законодавчих актів і стандартів бух­галтерського обліку.

Організація фінансового обліку повинна забезпечити: суцільне, повне й безперервне відображення всіх господарських операцій, що відбулися за звітний період; складання встановленої фінансової (бухгалтерської) звітності; постачання користувачів необхідною та достовірною інформацією.

Принципово важливим питанням фінансового обліку є методологія та організація обліку витрат і доходів.

1) Базовим варіантом побудови фінансового обліку є облік витрат за елементами та доходів за видами. При цьому для фінансового обліку розробляють докладну номенклатуру елементів витрат і кожному елементу витрат призначають бухгалтерський рахунок. («Матеріальні витрати», «Роботи і послуги зі сторони», «Витрати на оплату праці»).

У фінансовому обліку, побудованому за принципом «витрати–випуск», нарахована заробітна плата, наприклад, відображається таким записом: Д-т рах. «Витрати на оплату праці» , К-т рах. «Розрахунки з оплати праці».

Доходи обліковують за їх видами загалом по підприємству. На рахунках накопичуються доходи підприємства впродовж звітного періоду (доходи від реалізації, фінансові доходи, інші операційні доходи тощо). Наприкінці звітного періоду (кварталу, року) доходи звітного періоду порівнюють з витратами й визначають фінансовий результат.

2) облік витрат за їх цільовим призначенням і видами діяльності із застосуванням відповідної системи рахунків: «Виробництво», «Собівартість реалізації», «Загальновиробничі витрати», «Адміністративні витрати»,

3) передбачає використання рахунків витрат за елементами, рахунків витрат за цільовим призначенням і рахунків доходів за видами. При цьому рахунки витрат за елементами є проміжними, відображені на них витрати одночасно відносять на рахунки витрат за їх цільовим призначенням.

За даними фінансового обліку складають фінансову (бухгалтерську) звітність підприємства, інформація якої не є комерційною таємницею й призначена як для внутрішніх, так і зовнішніх користувачів.

Суть та основи побудови управлінського обліку.

Методологічно й організаційно бухгалтерський облік поділяють на фінансовий та управлінський. Це дві галузі єдиної системи обліку.

Управлінський облік— це сукупність методів і процедур, що забезпечують підготовку й надання інформації для планування, контролю й прийняття рішень на різних рівнях управління підприємством, установою, організацією.

Синонімами управлінського обліку є внутрішній облік, внутрішньогосподарський облік, виробничий облік, аналітичний господарський облік. Об’єктами управл обліку є: витрати і доходи підпр-ва, фін результати, перегруповані за їх цільовими призначеннями, стадіями виробництва, центрами відповідальності, регіонами реалізації.

Характерні риси управлінського обліку:

Головні користувачі інформації - Менеджери різних рів­нів підприємств;

Немає жодних обмежень;

Використовують різні вимірники (зокрема, і якісні показники);

Об’єкт аналізу - Структурні підрозділи підприємства (цент­ри відповідальності);

Періодичність складан­ня звітів - Змінний інтервал, опе­ративна інформація;

Націленість - На майбутнє (прогно­зування);

Відкритість даних - Комерційна таємниця.

управлінський облік — це внутрішній облік, який ведеться для задоволення потреб керівництва всього підприємства та його структурних підрозділів в аналітичній інформації. Основ­ними об’єктами управлінського обліку є витрати й доходи, які було вже відображено у фінансовому обліку загалом по підприємству.

Підприємство самостійно, виходячи зі своїх потреб, визначає організаційну форму управлінського обліку, а також системи обліку витрат, внутрішньої звітності та контролю.

Розглядаючи роль управлінського обліку, потрібно відмітити, що історично він часто мав другорядне значення після фінансового обліку. Однак розширення підприємств, зміни в технологіях, державне регулювання, а також підвищення освітнього рівня менеджерів за останні десятиріччя прискорили розвиток управлінського обліку і призвели до широкого його визнання.

Закон України № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначив бухгалтерський облік як процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. Саме з прийняттям цього Закону відбулося розмежування фінансового й управлінського обліку в Україні.

УЗГОДЖУВАЛЫ1Л ТАБЛИЦЯ ЗО квітни 2004 р.

Результати узгоджувальної таблицівідображають в обліку для коригування залишку на рахунку«Грошові кошти». Про допу­щені банком помилки сповіщаютьбанк для їх виправлення. Відображення результатів погоджувальної таблиці

1) Облік банком нашого векселя: Номінальна вартість 1000 дол.; % 50 дол. Банківський гонорар: 15 дол.

Д-т Грошові кошти 1035,00

Д-т Фінансові витрати 15,00

К-т Векселі одержані 1000,00

К-т Фінансові доходи (%) 50,00

2) Виправлення помилки відображення чека Лз 443:

Д-т Грошові кошти 36,00

К-т Постачальники (рахунки до оплати) 36,00

3) Неоплачепі покупцями чеки:

Д-т Клієнти (рахунки до одержання) 425,60

К-т Грошові кошти 425,60

4) Оплата банківських послуг:

Д-т Фінансові витрати 30,00

К-т Грошові кошти 30,00

Облік акцій

Підприємства вкладають вільні грошові кошти в акції інших корпорацій з метою одержання фінансового доходу у вигляді ди­відендів.

Приклад

Корпорація «А» придбала 1.07.04 у корпорації «В» 1000 прос­тих акцій по 40 дол. кожна. Брокерські витрати становлять 500 дол. Таким чином, фактична собівартість придбаних акцій — 40 500 дол.

Бухгалтерський запис 1.07.04 буде такий:

Д-т pax. «Поточні фінансові інвестиції (Акції")» 40 500

К-т pax. «Грошові кошти» 40 500

/

За придбаними акціями корпорація одержує дивіденди, що ві­дображаються в обліку мірою їх надходження. Так, 31.12.04 кор­порація «А» одержала дивіденди в розмірі 2 дол. з кожної акції, тобто 2000 дол. (2 дол. х 1000).

31.12.04. Д-т pax. «Грошові кошти» 2000

К-т pax. «Фінансові доходи (Дивіденди)» 2000

Методика обліку може передбачати попереднє відображення дивідендів до одержання за інформацією («Авізо») корпорації «В», а саме:

Д-т pax. «Дивіденди до одержання» 2000

К-т pax. «Фінансові доходи (Дивіденди)» 2000

Наступне одержання грошей відображається в обліку записом:

Д-т pax. «Грошові кошти» 2000

К-т pax. «Дивіденди до одержання» 2000

У разі реалізації акцій різниця між чистою виручкою й фактич­ною собівартістю їх відображається як прибутки або збитки.

Приклад

Корпорація «А» продала 10.02.04 усі раніше придбані акції корпорації «В» за 43 000 дол. Прибуток від реалізації акцій ста­новить 2500 дол. (43 000 - 40 500).

10.02.04. Д-т pax. «Грошові кошти» ' 43 000

К-т pax. «Поточні фінансові інвестиції (Акції-)» 40 500

К-т pax. «Прибутки від реалізації акцій» 2500

Припустимо, що корпорація «А» реалізувала акції за 39 000 дол. Збитки від реалізації в цьому разі становлять 1500 дол. (39 000 - 40 500). Бухгалтерський запис такий:

Д-т pax. «Грошові кошти» 39 000

Д-т pax. «Збитки від реалізації акцій» 1500

К-т pax. «Поточні фінансові інвестиції (Акції-)» 40 500

Прибутки чи збитки від реалізації акцій показуються серед фінансових доходів чи витрат на рахунку «Фінансові результати звітного періоду», а також у звіті про фінансові результати.

1.07.04

Д-т рах. «Рахунки до одержання» 5000

К-т рах. «Доходи від реалізації» 5000

20 липня 2004 р. компанія «К» повністю оплатила рахунок-фактуру. Гроші надійшли на розрахунковий рахунок компанії «Н» до банку.

20.07.04

Д-т рах. «Грошові кошти» 5000

К-т рах. «Рахунки до одержання» 5000

Оцінка та порядок дебіторської заборговансті. Загальноприйнятим правилом є те,що дебіторська заборгованість має відображатись у балансі за чистою реалізаційною вартістю тобто за реальною сумою заборгованості, яку може одержати підприємство. Інакше кажучи, чиста реалізаційна вартість — це сума дебіторської заборгованості мінус сумнівні борги, для яких створюють відповідний резерв. Наприклад, на кінець року дебіторська заборгованість становить 21 500 дол. За оцінкою підприємства, сума сумнівної заборгованості клієнтів сягає 2500 дол. У балансі дебіторську заборгованість буде відображено так:

Рахунки до одержання (дебіторська заборгованість): 21 500

Резерв для сумнівних боргів (–) 2500

Чиста дебіторська заборгованість 19 000

Отже, до валюти балансу зараховують чисту реалізаційну вартість дебіторської заборгованості, а саме 19 000 дол.

Приклад

Компанія «Н» 1.07.04 реалізувала в кредит компанії «К» товарів на суму 5200 дол. Реалізація здійснюється на умовах 2/10. Це означає, що компанія «К» (покупець) може одержати знижку 2 % вартос­ті товару, якщо вона оплатить рахунок-фактуру не пізніше, ніж за 10 днів. Цю умову зазначають безпосередньо в рахунку-фактурі. 5.07.04 покупець повернув частину товарів на суму 200 дол. 11.07.04 компанія «К» оплатила рахунок на залишок заборгованості.

Операцію відображають в обліку таким чином:

1.07.04. На основі рахунку-фактури відображають реалізацію товарів у кредит за договірними цінами:

Д-т рах. «Рахунки до одержання»5200 К-т рах. «Доходи від реалізації»5200

5.07.04. Відображають в обліку повернення товарів покупцем:

Д-т рах. «Повернення товарів і знижки»200 К-т рах. «Рахунки до одержання» 200

11.07.04. Відображення в обліку одержання грошей за реалізовані товари. Компанія «К» виконала умови розрахунків, перерахувавши гроші за 10 днів. Тому вона одержує знижки 2 %. Сума знижки буде такою:(5200 – 200) ? 2 % = 100 дол.

Д-т рах. «Грошові кошти» 4900

Д-т рах. «Реалізаційні знижки» 100

К-т рах. «Рахунки до одержання» 5000

Рахунки «Повернення товарів і знижки» та «Реалізаційні зниж­ки» активними, регулюючими. Вони регулюють рахунок «Дохід від реалізації», який ще має назву «Продаж».

Виходячи з наведених операцій, визначимо суму чистого продажу (доходу від реалізації), дол.:

Дохід від реалізації 5200

Повернення товарів (–) 200

Реалізаційні знижки (–) 100

Чистий продаж 4900

Рахунки повернення товарів і знижки та реалізаційні знижки є активними регулюючими до рахунку Дохід від реалізації

24. Особливості обліку рахунків до одержання при наданні клієнтам розрахункових знижок (англо-американська система)

Знижки поділяються на дві групи.

1)Комерційні знижки:

2)Розрахункові знижки. Надаються клієнтові за прискорення оплати заборгованості, за дострокову оплатуНадання розрахункової знижки пізніше — фінансові витрати для підприємства.

На розрахунки з дебіторами та методику відображення обліку впливають знижки з ціни, які надають клієнтові повернення товарів та податок на додану вартість. При цьому в різних країнах існують певні особливості їх відображення. У США для обліку повернення товарів і деяких комерційних знижок використовують рахунок «Повернення товарів і знижки». Для обліку реалізаційних (розрахункових) знижок передбачено рахунок «Реалізаційні знижки».

Розрахункові знижки показ-ся в обліку як фін. витрати. Наприклад: Рахунок на ім'я клієнта: продукція за цінами реалізації 100000, розрахункова знижка 2%=2000. Разом нетто-комерційне = 98000. ПДВ 18,6% = 18228. До оплати 116228. Дт Фін. витрати 2000; Дт Рахунки до одержання 116228; Кт Доходи від реалізації 100000; Кт Розрахунки з бюджетом (ПДВ) 18228. Якщо знижки надаються пізніше, тобто після відображення в обліку процесу реалізації, надані розрахункові знижки відображаються як фін. витрати. Наприклад розрахункова знижка до рахунку= 1000:

Дт Розрахунки з бюджетом (ПДВ) 186; Дт Фін. витрати 1000. Кт Рахунки до одержання 1186

Наприклад: Компанія "Н" 1.07.00. реалізувала в кредит компанії "К" товарів на суму 2000 дол. На умовах 2/10, це означає, що компанія "К"(покупець) може одержати знижку 2%, якщо вона оплатить рахунок-фактуру не пізніше, ніж через 10 днів. Відображення в обліку одержання грошей за реалізовані товари з врахуванням розрахункової знижки. Сума знижки буде ($2000 - $200)*2% =$36. Дт Грошові кошти 1764; Дт Реалізаційна знижка 36; Кт Рахунки до одержання 1800.

Про прибутки та збитки

За цим методом сума безнадійних боргів розраховується із застосуванням певного відсотка від обсягу продажу в кредит. При цьому відсоток визначається як середня величина відсотків безнадійних боргів до обсягу продажу не менш, ніж за три роки.

При цьому методі залишок на кінець року по рахунку “Резерв для сумнівних боргів” не береться до уваги, тому що він відноситься до минулих років.

У ситуації, що розглядалася, материнська компанія перебрала собі всі акції дочірнього підприємства за їх балансовою вартістю. Однак на практиці материнська компанія почасти володіє не всім пакетом акцій і купує їх за ціною, що не збігається з балансовою вартістю.

Припустимо, що в попередньому прикладі батьківська компанія придбала тільки 70 % акцій дочірньої компанії та сплатила $6 за акцію, тобто на $0,25 більше за її балансову вартість. Ці нові припущення ускладнять записи, що пов’язано з необхідністю відображення частки меншості в дочірній компанії та гудвілу, тобто перевищення суми, сплаченої материнською комп за акції дочірньої компанії, над їх баланс. вартістю.

Коли материнська комп. набуває менш як 100 % акцій дочірньої, остання має й інших акціонерів, що володіють часткою меншості в її активах і прибутку.

Частка меншості — це частина акц. капіталу дочірнього підприємства, що не належить материнській компанії. У зв’язку з цим у процесі консолідації частка меншості має бути виділена в окрему статтю, вилучена з акц. капіталу дочірньої компанії.

РОБОЧА ТАБЛИЦЯ КОНСОЛІДАЦІЇ БАЛАНСІВ МАТЕРИНСЬКОЇ
ТА ДОЧІРНЬОЇ КОМПАНІЙ, ТИС. ДОЛ.

Частка меншості в дочірньої компанії становить 30 %. Отже, 30 % вартості акцій та нерозподіленого прибутку (1150000 ? 0,3 = $345000) мають бути відображені в робочій таблиці як частка меншості. Материнська компанія сплатила $12 за кожну з 70000 акцій (70 % від загального пакета) дочірньої компанії. Отже, собівартість цих акцій перевищує їх балансову вартість $35000, що видно з розрахунку:

Собівартість придбаних акцій: 12 ? 70000 = $840000 , Балансова вартість: 11,5 ? 70000 = $805000, Різниця: $35000

Наведене перевищення — це гудвіл при консолідації, який вилучається зі статті «Інвест. у дочірню комп.» і відображ. в активі консоліду. балансу у складі нематер. активів.

Облік

Компанія реалізує певну к-сть облігацій з певним номіналом на декілька років під певний відсоток. Дана квота до ціни (більше 100).

Випуск

ДтГК

Кт Обліг до сплати

Кт Премія за облігаціями

Рах. Премія по обл.. – пасивний, регулюючий до Довгострок обл. до сплати. Його сума додається у балансі до номінальної вартості облігацій. Після випуску облігацій з премією баланс в частині довгострок пасивів матиме такий вигляд:

Обліг до сплати ---

Премія за обл. ---

---------------------

Поточна (балансова) вартість обліг ---

Сума премії зменшує фін витрати поступово протягом життя облігації.

Залишок Премії за обліг зменш до нуля на дату погашення і поточна балансова вартість зменш до номінальної.

Облік

Компанія реалізує певну к-сть облігацій з певним номіналом на декілька років під певний відсоток. Дана квота до ціни (більше 100).

Випуск

ДтГК

Кт Обліг до сплати

Кт Премія за облігаціями

Сума премії зменшує фін витрати поступово протягом життя облігації.

За лінійним методом розрах сума амортизації премії одного платіжного періоду (сума премії поділити на к-сть періодів)

Дт Фін витрати (% за обліг)

Дт Премія за обліг

Кт ГК

Регулюючий запис (в кінці року)

Дт Фін витрати (% за обліг)

Дт Премія за обліг

Кт % за облігаціями до сплати

Оплата відсотків

Дт % за облігаціями до сплати

Кт ГК

Залишок Премії за обліг зменш до нуля на дату погашення і поточна балансова вартість зменш до номінальної.

Облік

Компанія викупає обліг після певного платіжного періоду з певною квотою до номіналу. Також повинна бути інфо про кількість та номінал випущених облігацій, на скільки років, з якою % ставкою та яка частота виплат відсотків. Квота до ціни при випуску з дисконтом менше 100.

Дт Довгостр обліг до сплати

Кт Дисконт по обліг (недоамортизована)

Кт ГК

Дт Збитки від викупу

Недоамортизований дисконт розрах як Дисконт при випуску поділений на к-сть платіжних періодів і помножений на к-сть періодів, що залишися б після викупу.

У випадку, якщо компанія викупила облігації за вартістю меншою ніж при випуску, то замість збитків від викупу вона може отримати прибутки.

Облік

Компанія викупає обліг після певного платіжного періоду з певною квотою до номіналу. Також повинна бути інфо про кількість та номінал випущених облігацій, на скільки років, з якою % ставкою та яка частота виплат відсотків. Квота до ціни при випуску з премією більше 100.

Дт Довгостр обліг до сплати

Дт Премія по обліг (недоамортизована)

Кт ГК

Дт Збитки від викупу

Недоамортизована премія розрах як Премія при випуску поділена на к-сть платіжних періодів і помножена на к-сть періодів, що залишися б після викупу.

У випадку, якщо компанія викупила облігації за вартістю меншою ніж при випуску, то замість збитків від викупу вона може отримати прибутки.

Облік

Компанія викупає обліг після певного платіжного періоду з певною квотою до номіналу. Також повинна бути інфо про кількість та номінал випущених облігацій, на скільки років, з якою % ставкою та яка частота виплат відсотків. Квота до ціни при випуску за номінальною вартість складає 100.

Дт Довгостр обліг до сплати

Кт ГК

Дт Збитки від викупу

У випадку, якщо компанія викупила облігації за вартістю меншою ніж при випуску, то замість збитків від викупу вона може отримати прибутки.

Облік

Після певного платіжного періоду компанія конвертує довгострокові облігації в прості акції за умови, що одна облігація з певним номіналом обмінюється на певну к-сть акцій певного номіналу.

Також повинна бути інфо про кількість та номінал випущених облігацій, на скільки років, з якою % ставкою та яка частота виплат відсотків. Квота до ціни при випуску за номінальною вартість складає 100.

Дт Довгострок облігації до сплати

Кт Статутний капітал (прості акції)

Кт Додатковий капітал (прості акції)

Облік

Після певного платіжного періоду компанія конвертує довгострокові облігації в прості акції за умови, що одна облігація з певним номіналом обмінюється на певну к-сть акцій певного номіналу.

Також повинна бути інфо про кількість та номінал випущених облігацій, на скільки років, з якою % ставкою та яка частота виплат відсотків. Квота до ціни при випуску з дисконтом менше 100.

Дт Довгострок облігації до сплати

Кт Дисконт по обліг (недоамортизований)

Кт Статутний капітал (прості акції)

Кт Додатковий капітал (прості акції)

Недоамортизований дисконт розрах як сума дисконту поділена на к-сть платіжних періодів і помножена на к-сть періодів, що залишилися б після конвертації.

Облік

Після певного платіжного періоду компанія конвертує довгострокові облігації в прості акції за умови, що одна облігація з певним номіналом обмінюється на певну к-сть акцій певного номіналу.

Також повинна бути інфо про кількість та номінал випущених облігацій, на скільки років, з якою % ставкою та яка частота виплат відсотків. Квота до ціни при випуску з премією більше 100.

Дт Довгострок облігації до сплати

Дт Премія по обліг (недоамортизована)

Кт Статутний капітал (прості акції)

Кт Додатковий капітал (прості акції)

Недоамортизований дисконт розрах як сума дисконту поділена на к-сть платіжних періодів і помножена на к-сть періодів, що залишилися б після конвертації.

Облік

Компанія випустила довгострок вексель з певним номіналом на певну к-сть років під певний %. Також має бути інфо про обсяг суми виплат(на період).

Отримання кредиту за векселем

Дт ГК

Кт Довгострок векселі до сплати (заставні векселі до сплати)

1-ий платіжний період

Дт Фін витрати (% по векселю)

Дт Довгострок векселі до сплати

Кт ГК

Зменшення заборгованості за векселем відбувається по періодах і розрах як сума виплат за період мінус витрати з відсотків за період.

У балансі зменшення суми заборг за векселем для наступного року показують як поточну заборгованість (короткострок), а не сплачений після цього залишок – як довгострокову.

64.Облік довгострокових зобов’язань, що виникають за фінансової оренди (лізингу).

Лізинг - це контрактна угода між орендодавачем (власником майна) і орендарем, яка надає право користування майном на протязі встановленого періоду за плату. Є два види лізингу:1) Оперативний лізинг.2) Довгостроковий або фінансовий лізинг.

При оперативному лізингу те чи інше майно береться в оренду (в користування) на короткий термін. Право власності при цьому залишається за орендодавцем.Орендна плата відображається у орендаря бухгалтерською проводкою:

Д-т Витрати на оренду

К-т Грошові кошти

Фінансовий лізинг – довгострокова оренда майна, за умови якої орендар бере на себе весь ризик і всі витрати, пов’язані з його використанням. Термін оренди може бути таким, як і строк фізичного використання устаткування. По закінченню строку орендне майно переходить у власність орендаря. Орендар обліковує впродовж лізингу активи і зобов’язання. Періодичні платежі по довгостроковій оренді включають відсотки і виплату основного боргу. Одночасно орендар нараховує і обліковує амортизацію об’єктів довгострокової оренди.

Орендар обліковує лізингові об’єкти як свої активи за умови виконання одного з наступних 4-х обставин (умов): 1) Договір оренди передає право власності на майно орендарю.2) Контракт вміщує в собі право вибору (купівельну угоду вибору).3) договір оренди прикладено на термін не менше 75% терміну експлуатації основного засобу. 4) Теперішня вартість рентних платежів дорівнює або перевищує 90% ринкової вартості об’єкта.

В балансі основні засоби по лізингу показують серед основних засобів, а заборгованість – в пасиві серед довгострокової заборгованості. Частина заборгованості, яка має бути сплачена наступного року, показується при складанні балансу як короткострокова заборгованість, а решта – як довгострокова.

Надходження устаткування:

Дт. Орендоване за лізингом устаткування

Кт. Заборгованість з лізингу

Облік суми амортизації:

Дт.Витрати на амортизацію

Кт. Амортизація устаткування за лізингом

Відображення витрат за %, суми платежу, зменшення заборгованості з лізингу:

Дт. Фін витрати (% за лізингом)

Дт. Заборгованість з лізингу

Кт. Грош кошти.

Облік розщеплення акцій.

Розщеплення акцій – це збільшення кількості випущених акцій з пропорційним зниженням їхньої номінальної чи оголошеної вартості за одну акцію. Метою розщеплення акцій є необхідність підняти їхню привабливість на ринку, доступність для малих інвесторів. До розщеплення акцій компанія вдається при значному зростанні ринкових цін на акції.

Операція розщеплення акцій бухг проводками не відображається. На рахунок “Статутний капітал (прості акції)” в баланс буде внесено зміни про кількість і номінальну вартість акцій. Наприклад Акціонерний капітал (до розщеплення акцій): Прості акції (30000шт за номінальною вартістю 20 дол кожна) 600000; Нерозподілений прибуток 150000; Разом 750000. Акціонерний капітал (після розщеплення акцій): Прості акції (60000шт за номінальною вартістю 10 дол кожна) 600000; Нерозподілений прибуток 150000; Разом 750000. Таким чином, ефект збільшення кількості акцій в обігу і зниження ринкових цін досягаються розщепленням акцій і випуском додаткових акцій для оплати дивідендів. Різниця полягає в тому, що, акції для оплати дивідендів можуть випускатися тільки при наявності нерозподіленого прибутку, тоді як розщеплення акцій може здійснюватись і без наявності нерозподіленого прибутку. Крім того, під час розщеплення акцій не змінюється загальний внесений капітал, нерозподілений прибуток, загальна номінальна вартість простих акцій, а зменшується номінальна вартість однієї акції.

Інтернаціоналізація і стандартизація обліку в міжнар масштабі: необхідність, сутність, значення.

Процес економічної інтеграції у світовому масштабі, інтернаціоналізація економіки, бізнесу призвели до необхідності інтернаціоналізації та стандартизації обліку, який є мовою бізнесу. Інформаційне взаєморозуміння є важливою передумовою бізнесу, економічної інтеграції країн. Тобто, необхідність стандартизації фінансового обліку у світовому масштабі та гармонізації облікових систем визначається розвитком процесів економічної інтеграції країн, створенням міжнародних корпорацій, вільних економічних зон, створенням та функціонуванням спільних підприємств, реалізацією спільних проектів. Облік, як мова бізнесу повинен будуватися на загальноприйнятих принципах.

Стандартизація бухгалтерського обліку — це процес розробки та послідовного застосування єдиних вимог, правил та принципів до визнання, оцінки і відображення у фінансових звітах окремих об'єктів б/о.

Питаннями стандартизації б/о займаються кілька міжнародних організацій. Серед них Комітет з міжнародних стандартів б/о, це цілком незалежний орган, який займається розробкою міжнародних стандартів б/о. Іншою організацією є Міжнародна федерація бухгалтерів, сферою діяльності цієї організації є розробка етичного, освітнього та аудиторського напрямків у б/о. Значну роль у справі стандартизації б/о відіграє ООН, головним об'єктом діяльності є вивчення питань обліку і звітності міжнаціональних корпорацій з розробкою відповідних рекомендацій для їх гармонізації; сприяє запровадженню міжнародних стандартів у світовому масштабі.

Приведення національних систем обліку і звітності до вимог міжнародних стандартів - це шлях до інтернаціоналізації обліку, його уніфікації та гармонізації, підвищення якості облікової інформації та довіри до неї з боку різних користувачів.

В світі існують такі си-ми обліку:

1) британо-американська – облік орієнт на запит інвесторів і кредиторів; Великобританія, Нідерланди, Канада, Сінгапур, Ізраїль, Кіпр і ін.

2) континентальна – пріоритетні питання оподаткування, своєчасна сплата цих податків до бюджету, сама облікова процедура – консервативна; Зах.Європа, Японія, Україна.

3) Пд. – Американська – орієнт на потреби уряду, відрізняється від ін щорічним коректуванням на темп інфляції; Пд. Континент Америки, Аргентина, Чилі, Уругвай.

4) Ісламська – нова модель, будується під впливом богословських ідей, не показується механізм виникнення фін прибутку; Іран, Бангладеш, Турція.

5)інтернаціональна (міжнародна).

Не дивлячись на спроби трансформації національних систем на світовому рівні, які застосовуються міждержавними інститутами, все ж таки залишаються великі різниці в системах бухгалтерського обліку навіть в країнах з розвиненою ринковою економікою. Бухгалтерська практика, яка застосовується в більшості зарубіжних країн, відрізняється використанням положень принципу обачності, принципу балансової вартості і фіскальних законів.

2.Загальноприйняті принципи б\о GAAP, їх загальна сутність і значення.

Принципи — це базові концепції, що лежать в основі відображення в обліку та звітності господарської діяльності підприємства, його активів, зобов’язань, капіталу, доходів, витрат, фінансових результатів. Облікові системи формувалися в різних країнах чи групах країн під впливом національних особливостей їхнього економічного й політичного розвитку.

Принципи й правила МСБО в окремих країнах реалізують по-різному. Наприклад, у США застосовують національні автономні стандарти (GAAP), подібні до міжнародних, у Великобританії облік і звітність регулюють Директивами Європейського Союзу (ЄС) та національними стандартами.

Світова практика виробила принципи б/о, загальноприйняті для всіх країн. Найважливіші з них:

Принцип автономності підприємства — кожне підприємст­во (фірма) розглядається як самостійна господарська одиниця, відокремлена від своїх власників та інших підприємств.

Принцип безперервності діяльності —означає, що підприємство постійно функціонує й продовжуватиме в майбутньому свою діяльність необмежений період часу. Виходячи з цього, господарські засоби включаються до балансу за їх фактичною собівартістю, а не за ринковою ціною.

Принцип двосторонності - засоби підприємства відображають у двох напрямах:— за їх речовим складом, — за джерелами їх формування, що може бути виражене формулою: Госп засоби= Зобовяз +ВК.

Принцип грошового вимірювання - відображають явища, дані, які можуть бути виражені в грошовому вимірі.

Принцип собівартості. У б/о відображають собівартість (первісну, історичну тощо) засобів, а не їх ринкову вартість.

Принцип нарахування регулює момент визнання доходів і витрат. Згідно з цим принципом доходи й витрати відображають в обліку в тому періоді, в якому вони були нараховані.

Принципи реалізації.час реалізації та визначення доходу від реалізації є момент відвантаження продукції й переходу права власності на неї від постачальника до клієнта.

Принцип консерватизму (передбачливості, обережності). доходи обліковують, коли можливість їх отримання стає цілком визначеною подією.

Принцип матеріальності, або суттєвості, означає, що в б/о мають бути відображені всі важливі, суттєві події, господарські операції.

Принцип відповідності — це розмежування доходів і витрат між періодами та узгодження (відповідності) доходів звітного періоду з витратами.

Принцип постійності вимагає від підприємства застосування обраної облікової політики впродовж тривалого часу.

Принцип періодичності, або облікового періоду -поділу безперервної діяльності підприємства на звітні періоди для складання необхідної звітності.

Принцип повноти висвітлення:у фінансовій звітності підприємства має відбиватися вся необхідна інформація про фактич­ні та потенційні результати господарських операцій і подій, які можуть вплинути на рішення, що приймаються на її основі.

Дата: 2016-09-30, просмотров: 16.