Державний борг класифікують за рядом критеріїв. Розрізняють поточний і капітальний борги. Поточний борг - це сума заборгованості, що підлягає погашенню в поточному році, й належних до сплати в цей період процентів за всіма випущеними на цей момент позиками. Капітальний борг - це загальна сума заборгованості й процентів, що мають бути сплачені за позиками.

Державний борг також поділяють на внутрішній і зовнішній. Разом з тим, дискусійним залишається питання щодо визначення ознаки класифікації боргу на внутрішній і зовнішній.

За формою залучення коштів державний борг поділяється на державні запозичення та гарантії. Державні запозичення - це залучення державою в особі Кабінету Міністрів України через Міністерство фінансів України грошових коштів, іншого майна та майнових прав, яке передбачає прийняття зобов'язань щодо грошових коштів на умовах строковості, платності та повернення.

Таким чином, в Україні борг класифікується у фінансовій і статистичній звітності на: державний прямий (внутрішній і зовнішній) та державний гарантований (внутрішній і зовнішній).

За валютою залучення державний борг поділяється на борг у національній та іноземній валютах. Внутрішній борг переважно формується у національній валюті. Для залучення коштів емітуються цінні папери, які розміщуються на внутрішньому фондовому ринку. Державний борг в іноземній валюті виникає внаслідок здійснення безпосереднього запозичення коштів в урядів зарубіжних країн, міжнародних фінансово-кредитних організацій, іноземних банків, а також розміщення державних боргових зобов'язань на міжнародних ринках капіталів.

Залежно від строку зачучення коштів розрізняють:

• короткостроковий борг (зі строком погашення до року);

• середньостроковий (від одного до п'яти років);

• довгостроковий (від п'яти років І більше).

У ст. 12 Бюджетного кодексу України передбачена класифікація боргу, яка дає змогу систематизувати інформацію про всі боргові зобов'язання держави, АРК, територіальної громади міста. Згідно з бюджетною класифікацією державний борг класифікується за типами кредитора і боргового зобов'язання.

За типом кредитора внутрішній борг охоплює: заборгованість за позиками, одержаними з бюджетів різних рівнів і державних фондів; заборгованість перед банківськими установами; заборгованість перед іншими органами управління; внутрішню заборгованість, не зараховану до інших категорій; коригування, пов'язане зі змінами обсягів депозитів, цінних паперів і різницею у вартісних оцінках вищезазначених статей; зовнішній борг містить: заборгованість за позиками, одержаними від міжнародних організацій економічного розвитку; заборгованість за позиками, одержаними від органів управління іноземних держав; заборгованість за позиками, одержаними від іноземних комерційних банків; заборгованість за позиками, одержаними від постачальників; зовнішню заборгованість, не зараховану до інших категорій; коригування, пов'язане зі змінами обсягів депозитів, цінних паперів та різницею у вартісних оцінках вищезазначених статей.

За типом боргового зобов'язання до внутрішнього боргу належать: заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями; заборгованість за середньостроковими зобов'язаннями; заборгованість за короткостроковими зобов'язаннями і векселями; заборгованість за іншими внутрішніми зобов'язаннями; коригування, пов'язане зі змінами обсягів депозитів, цінних паперів і різницею у вартісних оцінках вищезазначених статей; до зовнішнього боргу зараховують: заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями; заборгованість за середньостроковими зобов'язаннями; заборгованість за короткостроковими зобов'язаннями і векселями; заборгованість за іншими зовнішніми зобов'язаннями; коригування, пов'язане зі змінами обсягів депозитів, цінних паперів та різницею у вартісних оцінках вищезазначених статей.