ПЛАН
ВСТУП
1. Загальна характеристика політичної системи та умов її функціонування в Індонезії
1.1 Теоретичні аспекти функціонування політичної системи
1.2 Загальна характеристика Індонезії, як середовища функціонування політичної системи
2. Характеристика елементів політичної системи Індонезії
2.1 Виконавча влада та механізм її реалізації
2.2 Законодавча влада та механізм її реалізації
2.3 Судова влада та механізм її реалізації
3. Організація політичного процесу та характеристика політичних партій й громадських організацій
4. Загальна характеристика правової системи як середовища функціонування політичних інститутів
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Політична система — впорядкована сукупність державних, політичних, громадських організацій та інститутів, сфера політичного життя суспільства. Політична система конкретного суспільства визначається його класовою природою, соціальним ладом, формою правління, типом держави, характером політичного режиму, політико-ідеологічними та культурними відносинами у суспільстві, політико-правовим статусом держави, історичними та національними традиціями політичного устрою.
Згідно з загальною теорією систем політичної системи елементами системи вважаються її невід'ємні і взаємозв'язані складові. Наявність кожної з них необхідна для існування і функціонування системи, досягнення її цілей. Такі елементи системи називаються підсистемами, кожна з яких водночас є й окремою системою. Оскільки кожна підсистема, у свою чергу, має складні внутрішні зв'язки й будову, то стосовно її власних складових використовується термін "елементи системи".
У політичній системі суспільства зазвичай розрізняють чотири основних групи елементів: політичні інститути; політичні відносини; політичні норми; політичну свідомість і політичну культуру. Відповідно до цих елементів виокремлюються інституціональна (або організаційно-інституціональна), регулятивна, функціональна і комунікативна підсистеми політичної системи.
Центральна роль у політичній системі належить державі. Саме вона забезпечує політичну організованість суспільства, надаючи політичній системі цілісності і стійкості, орієнтуючи її на найважливіші суспільні цілі.
Особливе місце серед діючих у політичній системі суспільства організацій посідають партії. Політичні партії є виразниками певних соціальних інтересів. Вони ідеологічно та організаційно об'єднують людей з метою здобуття, використання й утримання державної влади для задоволення цих інтересів. Кожна партія прагне зайняти таке становище в політичній системі, яке надасть їй можливість визначати політику держави або хоча б впливати на неї.
Об’єктом дослідження в дані роботі є політична система Індонезії.
Предметом дослідження є механізм функціонування окремих складових політичної системи Індонезії.
Метою даної роботи є аналіз політичної системи Індонезії та окремих її складових.
Для реалізації вказаної мети необхідно вирішити наступні завдання:
‒ аналіз системи органів влади держави;
‒ аналіз окремих гілок влади та їх інституціональне відображення в Індонезії;
‒ розгляд механізму взаємодії гілок влади між собою та з суспільством;
‒ аналіз впливу недержавних інституцій на формування та розвиток політичної систем Індонезії;
‒ розгляд політичного процесу Індонезії.
Таким чином, буде розглянуто у повному обсязі структурно-функціональні зв’язки та особливості побудови політичної системи Індонезії.
Загальна характеристика політичної системи та умов її функціонування в Індонезії
Характеристика елементів політичної системи Індонезії
ВИСНОВКИ
Політична система суспільства або політична організація суспільства – організована на єдиній нормативно-ціннісній основі сукупність взаємодій (відносин) політичних суб'єктів, пов'язаних зі здійсненням влади і управлінням суспільством.
Індонезія – унітарна держава із президентською формою правління.
Глава держави, уряду й верховний головнокомандуючий збройними силами Індонезії – президент, якому надає допомогу в здійсненні його обов'язків віце-президент. Президент і віце-президент обираються загальним прямим і таємним голосуванням строком на п'ять років, після закінчення якого вони можуть бути вибрані вдруге, але не більш, ніж ще на один строк.
Кандидати в президенти й віце-президенти висуваються загальним списком від політичних партій або їхніх коаліцій, які завоювали не менш 5% голосів на парламентських виборах, або 3% з 550 місць (тобто 17 місць) у Раді народних представників. Якщо жоден зі списків не одержує необхідної більшості голосів, проводиться другий тур, для перемоги в якому досить відносної більшості голосів.
Під керівництвом президента здійснює свою діяльність уряд республіки – кабінет міністрів. Уряд наділений правом видавати за згодою Ради народних представників закони, а також розробляти відповідні постанови для їх виконання.
Парламент складається із двох палат – Ради народних представників і Рада регіональних представників. Він наділений правом приймати й змінювати конституцію, призначати на посаду президента й віце-президента, а також ініціювати процедуру відсторонення президента від влади.
Поточну законодавчу діяльність здійснює Рада народних представників.
Новий орган у структурі законодавчої влади – Рада регіональних представників. Кожна провінція представлена в Раді регіональних представників чотирма депутатами, вибраними на мажоритарній основі, при чому ці обранці мають бути безпартійними.
Судова система складається з Верховного суду, Конституційного суду, вищих і районних судів, а також судів спеціальної юрисдикції.
Вищий судовий орган – Верховний суд. Голова й всі члени суду призначаються президентом за списком кандидатів, схвалених законодавчим органом. Верховний суд має право наглядати за діяльністю інших судових органів і є судом останньої інстанції, наділеним правом розглядати касаційні скарги на вироки й рішення, винесені нижчестоящими судами.
ПЛАН
ВСТУП
1. Загальна характеристика політичної системи та умов її функціонування в Індонезії
1.1 Теоретичні аспекти функціонування політичної системи
1.2 Загальна характеристика Індонезії, як середовища функціонування політичної системи
2. Характеристика елементів політичної системи Індонезії
2.1 Виконавча влада та механізм її реалізації
2.2 Законодавча влада та механізм її реалізації
2.3 Судова влада та механізм її реалізації
3. Організація політичного процесу та характеристика політичних партій й громадських організацій
4. Загальна характеристика правової системи як середовища функціонування політичних інститутів
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Політична система — впорядкована сукупність державних, політичних, громадських організацій та інститутів, сфера політичного життя суспільства. Політична система конкретного суспільства визначається його класовою природою, соціальним ладом, формою правління, типом держави, характером політичного режиму, політико-ідеологічними та культурними відносинами у суспільстві, політико-правовим статусом держави, історичними та національними традиціями політичного устрою.
Згідно з загальною теорією систем політичної системи елементами системи вважаються її невід'ємні і взаємозв'язані складові. Наявність кожної з них необхідна для існування і функціонування системи, досягнення її цілей. Такі елементи системи називаються підсистемами, кожна з яких водночас є й окремою системою. Оскільки кожна підсистема, у свою чергу, має складні внутрішні зв'язки й будову, то стосовно її власних складових використовується термін "елементи системи".
У політичній системі суспільства зазвичай розрізняють чотири основних групи елементів: політичні інститути; політичні відносини; політичні норми; політичну свідомість і політичну культуру. Відповідно до цих елементів виокремлюються інституціональна (або організаційно-інституціональна), регулятивна, функціональна і комунікативна підсистеми політичної системи.
Центральна роль у політичній системі належить державі. Саме вона забезпечує політичну організованість суспільства, надаючи політичній системі цілісності і стійкості, орієнтуючи її на найважливіші суспільні цілі.
Особливе місце серед діючих у політичній системі суспільства організацій посідають партії. Політичні партії є виразниками певних соціальних інтересів. Вони ідеологічно та організаційно об'єднують людей з метою здобуття, використання й утримання державної влади для задоволення цих інтересів. Кожна партія прагне зайняти таке становище в політичній системі, яке надасть їй можливість визначати політику держави або хоча б впливати на неї.
Об’єктом дослідження в дані роботі є політична система Індонезії.
Предметом дослідження є механізм функціонування окремих складових політичної системи Індонезії.
Метою даної роботи є аналіз політичної системи Індонезії та окремих її складових.
Для реалізації вказаної мети необхідно вирішити наступні завдання:
‒ аналіз системи органів влади держави;
‒ аналіз окремих гілок влади та їх інституціональне відображення в Індонезії;
‒ розгляд механізму взаємодії гілок влади між собою та з суспільством;
‒ аналіз впливу недержавних інституцій на формування та розвиток політичної систем Індонезії;
‒ розгляд політичного процесу Індонезії.
Таким чином, буде розглянуто у повному обсязі структурно-функціональні зв’язки та особливості побудови політичної системи Індонезії.
Загальна характеристика політичної системи та умов її функціонування в Індонезії
Дата: 2019-07-31, просмотров: 188.