Завдання 6.

Розкрийте зміст системи перспективних ліній, принципу паралельної дії та використання традицій за А.С.Макаренко. Наведіть конкретні приклади! з “Педагогічної поеми”. Оформити результат у виді розгорнутої відповіді на запитання.

Система перспективних ліній — це ряд послідовно поставлених перед колективом цілей, досягнення яких викликає перехід від простого задоволення до глибокого почуття — обов'язку. Прикладом може бути ремонт у маєтку братів Требке. Всі діти дуже зраділи, коли їм дали ордер на цей маєток, бо там були красиві будинки, хоча і потребували ремонту, а також була земля, яку можна було обробляти. Зрадів і Калина Іванович, бо залізний бак з конюшні, який йому не вдалося вибити у влади, тепер у їх вланості і нікуди його перевозити не треба. Діти обробляли землю, сіяли жито, пшеницю, овес, збирали врожай – це близька та середня перспектива, а в далекій перспективі було відбудова маєтку та переїзд туди для проживання, що і сталося через декілька років. А з приходом Шере в маєтку було налагоджено все господарство: і свині, і корови, і сад, і плантація кущів смородини, і поля картоплі, буряку. У Шере був чітко розписаний план і він дбав про господарство і про те, щоб діти чітко виконували свої обов’язки.  

А.С.Макаренко часто користувався прийомом паралельної педагогічної дії, під яким розумів непрямий вплив на вихованця через колектив. Подолання негативної риси характеру чи поведінки здійснюється не шляхом безпосереднього звертання до учня, а організацією впливу на нього колективу. Педагог виступає у даному випадку з претензіями до колективу і вимагає від нього відповіді за поведінку його членів. У зв'язку з цим колектив засуджує поведінку одного із своїх членів, а вони певним чином реагують на дії колективу. Прикладом може бути поведінка Буруна, який крав у колонії, крав то гроші, то сало, то цукерки, все закінчилося тим, що в кабінеті Антона Семеновича всі діти засудили поведінку Буруна і він пообіцяв більше ніколи не красти.

Традиції – сталі форми колективного життя, які емоційно створюють норми, звичаї, бажання вихованців. Традицією можна назвати заснування та роботу театру в маєтку Требке, де щосуботи відбувалася прем’єра. Це стало традицією не стільки для самих колоністів, скільки для всіх людей оточуючих сіл і навіть міста.  Це вже стало необхідністю, потребою для людей, тому навіть якщо б колоністи хотіли припинити, оскільки щотижнева прем’єра забирала багато часу і сил, припинення було б неможливе.

Завдання 7.

Які існують типи взаємовідносин особистості і колективу? Від яких факторів залежить ефективність педагогічного керівництва колективом? Оформити результат у виді коротких тез.

Три найбільш поширені типи взаємовідносин особистості і колективу: конформізм, гармонія та нонконформізм.

1) Конформізм - особистість підкоряється колективу добровільно або може силуватись і далі зберегти свою незалежність та індивідуальність, підкорюючись колективу лише зовнішньо, формально. Конформізм – пристосовування, прийняття погляду більшості, відсутність власної позиції: в даному випадку особистість підкорюється колективу.

2)Гармонія – особистість і колектив знаходяться у оптимальних відношеннях: особистість зовнішньо підкорюється вимогам колективу, зберігаючи внутрішню незалежність або особистість відкрито «бунтує», противиться, конфліктує. Ідеал взаємовідносин – гармонізація особистості та колективу. Типова модель відношень – співіснування. Гармонія – узгодженість, збалансованість інтересів ті відносин.

3)Нонконформізм – особистість підкорює собі колектив. Цей процес призводить до збагачення соціального досвіду колективу або до збіднення його, якщо новий кумир стає неформальним лідером і орієнтує колектив на більш низку систему цінностей, ніж та, якої колектив вже досяг. Неофіційна структура колективу встановлює його якість і можливості як суб’єкта та інструменту виховання.

Фактори: особливості самого школяра (оптимізм, емоційність, зовнішні дані і т. д.); риси, що характеризують його моральність (уважне ставлення до товаришів, справедливість і т. д.); фізичні дані (сила, краса, спритність)

Ефективність педагогічного керівництва колективом залежить від: створення умов для прояву вихованцями самостійності, ініціативи, самодіяльності;  контроль за діяльністю членів колективу переходить у самоконтроль; колектив навчився терпеливого ставлення до недоліків його членів, прощати нерозумні дії, нанесені образи; адекватність виконання членами колективу ролей своїм реальним можливостям; своєчасне педагогічне втручання у формування стосунків між членами колективу; створення тимчасових об'єднань з переведенням до них вихованців, у яких не склалися нормальні стосунки в первинному колективі; зміна характеру і видів колективної діяльності, що дозволяє вводити учнів до нових стосунків.

Практичне заняття 2 (виконується після вивчення Розділу 1.5.).