Материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления пользователям Интернета и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
© 2018 - 2024
1) ЛР з обмеженим ареалом;
2) ЛР – джерело дефіцитної сировини;
3) ЛР, сировина якої експортується;
4) ЛР, що занесені до Червоної книги;
5) ЛР, запаси якої значно перевищують потребу.
27. Вкажіть утворення кальцію карбонату:
1) поодинокі кристали;
2) друзи;
3) рафіди;
4) цистоліти;
5) кристалічний пісок.
28. Аналітичні проби отримують:
1) шляхом квартування загальної проби;
2) шляхом квартування середньої проби;
3) шляхом довільного відважування ЛРС із загальної проби;
4) шляхом довільного відважування ЛРС із середньої проби;
5) довільне відважування із відкритих одиниць упаковки.
29. Назвіть ефіроолійну ЛРС, яка збирається як отруйна:
1) корінь оману;
2) кореневище аїру;
3) плоди фенхелю;
4) трава багна;
5) квітки ромашки.
30. Вид хвощу, який застосовується в медицині відповідно до ДФ ХІ:
1) хвощ лісовий;
2) хвощ луговий;
3) хвощ польовий;
4) хвощ топяний;
5) хвощ болотяний.
31. Вкажіть діагностичні ознаки плодів черемхи:
1) соковита, куляста ягода, чорна з сизуватим нальотом. Всередині – численне дрібне насіння;
2) чорна блискуча кістянка. Всередині – 1 велика міцна кісточка.
3) плід яблукоподібний, кулястий, темно-червоного кольору. Всередині – 3-4 кісточки;
4) плід соковитий, блискучий, чорний. Всередині – 3-4 кісточки;
5) шишкоягоди кулясті, чорні з сизим нальотом. Всередині 3 кісточки трикутної форми.
32. Вкажіть реакцію ідентифікації арбутину:
1) з розчином лугу – жовте забарвлення;
2) з розчином лугу – криваво-червоне забарвлення;
3) з розчином сульфату закисного заліза – червоне забарвлення, яке переходить у фіолетове;
4) з розчином залізоамонієвих галунів – чорно-синє забарвлення;
5) з розчином Люголю – синє забарвлення.
33. Алкалоїди це:
1) поліфенольні сполуки, які мають в’яжучі властивості;
2) азотовмісні сполуки, що мають лужні властивості;
3) природні сполуки, що складаються з глікону і аглікону;
4) високомолекулярні сполуки, які необхідні для нормальної життєдіяльності живих організмів;
5) природні полімерні вуглеводи, побудовані з моносахаридів.
34. Плоди кропу запашного містять БАР:
1) антраглікозиди;
2) фенологлікозиди;
3) хропони;
4) дубильні речовини;
5) кардіотонічні глікозиди.
35. Препарат “Целанід” отримують з:
1) наперстянки пурпурової;
2) наперстянки шерстистої;
3) наперстянки війчастої;
4) наперстянки іржавої;
5) наперстянки велико квіткової.
36. Препарат із плодів шипшини, який застосовують як жовчогінний засіб:
1) каратолін;
2) канефрон;
3) олія шипшини;
4) сироп з вітаміном С;
5) холосас.
37. Біологічно-активні речовини трави золототисячника малого:
1) алкалоїди;
2) кардіоглікозиди;
3) іридоїди;
4) дубильні речовини;
5) вітаміни.
38. Рослина родини гречкових, яка в підземних органах накопичує похідні антрацену:
1. гірчак перцевий;
2. гірчак почечуйний;
3. спориш;
4. ревінь тангутський;
5. гірчак зміїний.
39. Гемолітична активність характерна для:
1) алкалоїдів;
2) лігнінів;
3) кардіостероїдів;
4) сапонінів;
5) фенологлікозидів.
40. Біологічно активні речовини, які підвищують чутливість шкіри до УФ-променів:
1) флавоноїди;
2) слизи;
3) кумарини;
4) кардіостероїди;
5) лігніни;
41. Осіб до 18 років не допускають до заготівлі ЛРС:
1) м’яти перцевої;
2) бобівника трилистого;
3) солодки голої;
4) валеріани лікарської;
5) блекоти чорної.
42. Біологічний запас ЛРС це:
1) кількість ЛРС яку можна заготовити на даній території при повному зборі рослин;
2) кількість ЛРС, яку щорічно заготовляють;
3) кількість ЛР, яка проростає на даній території;
4) кількість ЛРС, яку необхідно зібрати;
5) кількість ЛРС, яку дозволено заготовити у цьому році.
43. Травою називають:
1) всю надземну частину трав’яної рослини;
2) стебло та листя;
3) листя;
4) листя та квіти;
5) стебло та квіти.
44. ЛРС якої рослини є квіти:
1) hippophae rhamnoides;
2) rosa canina;
3) calendula officinalis;
4) urtica dioica;
5) sorbus aucuparia.
45. Глікозид меніантин міститься в рослині:
1) оман високий;
2) бобівник трилистий;
3) ромашка лікарська;
4) золототисячник звичайний;
5) кульбаба лікарська.
46. Біологічна активність 1 г листків наперстянки пурпурової повинна становити:
1) 30-40 ЖОД;
2) 50-66 ЖОД;
3) 80-90 ЖОД;
4) 10-20 ЖОД;
5) 5,5-10 ЖОД.
47. Для виявлення флавоноїдів використовують:
1) ціанідинову пробу;
2) реакцію Бальє;
3) реакцію Лафона;
4) спиртовий розчин йоду;
5) реактив Бушарда.
48. Фенологлікозид салідрозид міститься в:
1) родіолі рожевій;
2) брусниці;
3) мучниці;
4) чорниці;
5) суниці.
49. Кумариновий запах нагадує:
1) запах плісняви;
2) запах хвої;
3) запах гнилі;
4) запах свіжого сіна;
5) запах хмелю.
50. Лігнани не розчинні у:
1) жирах;
2) хлороформі;
3) диетиловому ефірі;
4) воді;
5) ефірних оліях.
51. Ресурсні дослідження дають можливість:
1) збирати якісну сировину;
2) забезпечувати раціональне використання природних ресурсів;
3) забезпечувати економічність заготівлі;
4) підвищувати кваліфікацію збирачів;
5) підвищувати продуктивність праці збирачів.
52. Вкажіть фактор, від якого залежить швидкість сушіння:
1) інтенсивність вентиляції;
2) велика кількість світла;
3) об’єм приміщення;
4) форми сировини;
5) первинна обробка сировини.
53. Захисний одяг використовують під час збирання ЛРС, яка містить:
1) тритерпенові глікозиди;
2) алкалоїди;
3) флавоноїди;
4) лігніни;
5) кумарини.
54. Стандарт на ЛРС – це:
1) документ, який регламентує якість сировини;
2) документ, який регламентує правила збору ЛРС;
3) документ, який регламентує правила охорони природи;
4) документ, який регламентує правила приготування лікарських форм;
5) документ, який регламентує ціни на ЛРС.
55. Сапоніни стероїдної групи характерні для родин:
1) гвоздичні;
2) бобові;
3) діоскорейні;
4) аралієві;
5) гречкові.
56. Вкажіть хімічний склад, що характерний для чистотіла:
1) резерпін, аймалін;
2) хелідонін, сангвінарин;
3) папаверин, морфін, кодеїн;
4) термопсин, гомотермопсин;
5) вінбластин, вінкрістин.
57. Реактивом на карденоліди є:
1) розчин метиленового синього;
2) розчин пикрата натрію;
3) спиртовий розчин лугу;
4) цинковий пил в кислому середовищі;
5) розчин Люголя.
58. Заключення (протокол аналізу) про тотожність та доброякісність ЛРС надає:
1) приймальний відділ складу;
2) аптека;
3) аптечний пункт;
4) лабораторія контролю якості;
5) державний Фармакологічний експертний центр.
59. Джерелом полісахаридів є сировина:
1) квіти бузини;
2) трава споришу;
3) корені вовчугу;
4) корені алтею;
5) квіти цмину.
60. Вітамін С відноситься до класу:
1) ароматичних сполук;
2) кислот;
3) первинних спиртів;
4) похідних високомолекулярних спиртів стеаринів;
5) складних стероїдних чи гормоноподібних сполук.
61. До ефірних олій не належить сполука:
1) гераніол;
2) ментол;
3) азулен;
4) флавон;
5) пінен.
62. Дубильні речовини утворюють нерозчинні комплекси з:
1) алкалоїдами;
2) ефірами;
3) сапонінами;
4) флавоноїдами;
5) вітамінами.
63. У фармакогнозії прийнята така класифікація алкалоїдів:
1) біологічна;
2) фармакотерапевтична;
3) хімічна;
4) фізіологічна;
5) фізична.
64. Кору заготовляють у фазу:
1) руху соку;
2) достигання плодів;
3) закінчення вегетації;
4) бутонізації;
5) цвітіння.
65. Методом проекційного покриття визначають запаси ЛРС:
1) плодів шипшини;
2) квітів липи;
3) трави барвінку;
4) квітів бузини;
5) трави звіробою.
66. Об’єкт, який повністю вилучений з господарської діяльності і охороняється державою називається:
1) заповідник;
2) заказник;
3) національний парк;
4) ботанічний сад;
5) консорциум “Укрфітотерапія”.
67. Методом модельної гілки визначають запаси ЛРС:
1) ромашки лікарської;
2) подорожнику великого;
3) шавлії лікарської;
4) оману високого;
5) липи серцелистої.
68. Визначення запасів ЛРС є заходами забезпечення охорони ЛР:
1) організаційними;
2) державними;
3) виховними;
4) технічними;
5) науковими.
69. Запаси ЛРС валеріани лікарської визначають методом:
1) модельної гілки;
2) пробної ділянки;
3) проекційного покриття;
4) модельного екземпляру;
5) вітсоткового покриття.
70. На температурний режим сушіння ЛРС впливає:
1) кількість діючих речовин;
2) вміст природної вологи ЛРС;
3) хімічний склад ЛРС;
4) форма ЛРС;
5) погодні умови.
71. Повітряно сонячним способом сушать:
1) підземні органи;
2) листки;
3) квітки;
4) бруньки;
5) трави.
72. При температурі 50-60оС сушать:
1) ефіроолійну ЛРС;
2) вітамінну ЛРС;
3) алкалоїдну ЛРС;
4) глікозидну ЛРС;
5) бруньки.
73. Дотримуючись правил техніки безпеки збирають сировину:
1) волошки синьої;
2) блекоти чорної;
3) цмину піскового;
4) горобини звичайної;
5) гірчака перцевого.
74. Для відлякування шкідників ЛРС використовують:
1) перикис водню;
2) розчин сірчаної кислоти;
3) хлороформ;
4) гідроксид натрію;
5) анілін сірчанокислий.
75. Плоди та насіння у сховищі зберігають:
1) разом з іншими видами;
2) окремо від інших видів,як отруйні;
3) окремо від інших видів,як сильнодіючі;
4) окремо від інших видів,як ЛРС ,що щвидко пошкоджуеться шкідниками;
5) окремо від інших видів,як сировину,що подразнюе слизові оболонки.
76. Макроскопічний аналіз проводиться з метою:
1) визначення ідентичності ЛРС;
2) визнечення кількості БАР;
3) визначення % вмісту золи;
4) визначення % вмісту вологості;
5) визначення % вмісту домішок.
77. При проведенні макроскопічного аналізу смак не визначається в ЛРС:
1) полину гіркого;
2) подорожнику великого;
3) звіробою звичайного;
4) меліси лікарської;
5) блекоти чорної.
78. Колір ЛРС визначається:
1) в сухій сировині при штучному освітленні;
2) в сухій сировині при денному освітленні;
3) в просвітленій розчином гідроксиду натрію сировині;
4) в розмоченій водою сировині при денному освітленні;
5) в свіжій сировині при штучному освітленні.
79. Мікроскопічний аналіз проводиться з метою:
1) визначення чистоти ЛРС;
2) визначення БАР;
3) визначення ідентичності ЛРС;
4) визначення вмісту попилу;
5) визначення вологості.
80. Для мікроскопічного аналізу листки кип’ятять в розчині:
1) кислоти;
2) лугу;
3) жирної олії;
4) хлороформу;
5) спирту.
81. Мікроскопічний аналіз проводиться в умовах:
1) аптеки;
2) складу;
3) аптечної бази;
4) лабораторії;
5) аптечного пункту.
82. В умовах аптеки проводять:
1) відбір середньої проби;
2) визначення зольності;
3) визначення %вмісту вологи;
4) дезинсекцію ЛРС, що пошкоджена амбарними шкідниками;
5) біологічну стандартизацію.
83. При прийманні ЛРС в аптеці оформлюється така документація:
1) етикетки;
2) сертифікат якості;
3) приймальна квитанція;
4) протокол;
5) аналітичний листок.
84. В другій аналітичній пробі визначають:
1) домішки;
2) вологість;
3) ідентичність;
4) шкідників;
5) вміст золи.
85. Наявність крохмалю визначають якісною реакцією з:
1) пікратом натрію;
2) метиленовим синім;
3) розчином перманганату калію;
4) розчином йоду;
5) залізо-амоніевими галунами.
86. Макроскопічні ознаки ЛРС мати-й-мачухи:
1) листки еліптичної форми цілокраї, з дуговим жилкуванням, опушення відсутнє;
2) листки ланцетної форми з городчастим краєм, жилкування сітчасте, опушенні з обох сторін;
3) листки яйцевидної форми з великозубчастим краєм, жилкування пальчасте, опушені жорсткими волосками;
4) листки серцевидно-округлої форми з виямчасто-зубчастим краєм, жилкування пальчасте, біло-повстисто опушені з нижньої сторони;
5) листки перисто-лопатеві, цілокраї, жилкування перисте. не опушені.
87. З ЛРС подорожника великого отримують препарат:
1) ламінарид;
2) лінетол;
3) плантаглюцид;
4) мукалтин;
5) сальвін.
88. ЛРС, що містить вітамін K:
1) листя бобівнику трилистого;
2) кора калини;
3) квіти цмину піскового;
4) бруньки сосни;
5) листя м’яти перцевої.
89. ЛРС, що містить вітаміни, сушать при tо:
1) 30о-350С;
2) 50о-60оС;
3) В неопалювальних приміщеннях;
4) 70о-90оС;
5) 40о-45оС.
90. Плід яблукоподібний, має залишки від 5-ти зубчастої чашечки, діаметр 7-8 мм,червоно-оранжевого кольору, кислувато-гіркуватого смаку:
1) плід обліпихи;
2) плід шипшини;
3) плід жостеру;
4) плід лимоннику;
5) плід горобини.
91. Ефірно-олійні вмістища є у ЛРС:
1) м’яти перцевої;
2) ромашки лікарської;
3) фенхелю звичайного;
4) полину гіркого;
5) евкаліпту прутовидного.
Дата: 2019-07-24, просмотров: 434.