Виявлення ефективності розробленої системи вправ і задач у формуванні математичних уявлень і понять у молодших школярів ми здійснювали на основі порівняння сформованості відповідних навичок та вмінь в учнів експериментального класу порівняно з контрольним, де використовувалася звичайна система навчання.
На основі відповідних показників ми визначили уміння і навички, пов’язані із диференційованим підходом при розв’язуванні текстових задач. За рівнем розвитку даних умінь ми визначили три рівні сформованості математичних уявлень і понять третьокласників про розв’язання текстових задач:
1) високий – у школяра сформовані уміння, пов’язані із розв’язуванням текстових задач, і здатність безпомилкового виконання завдань або самостійного виправлення допущених помилок при зауваженні вчителя;
2) середній – учень виконує усі попередні завдання на належному рівні, але припускається кількох неістотних помилок, які виправляє з незначною допомогою вчителя;
3) низький – в учня не сформовані пропедевтичні уміння розв’язування текстових задач, не розвинені загальні уміння розв’язування завдань з математики і відповідно не сформовані практичні уміння розв’язування текстових задач, застосовуючи диференційований підхід.
Робота, яка проводилася нами в експериментальному класі, позитивно вплинула на підвищення якості знань і вмінь молодших школярів. Так, учні експериментального класу значно краще виконали запропоновані завдання, ніж учні контрольного.
Отримані результати формуючого експерименту підтвердили гіпотезу, що використання запропонованої добірки завдань з використанням диференційованого підходу позитивно вплинули на формування відповідних уявлень і понять в учнів експериментального класу.
Таким чином, ми отримали результати, які підтвердили ефективність формуючого експерименту. Із 23 учнів експериментального класу 5 школярів продемонстрували високий рівень розвитку математичних уявлень і понять, 15 – середній і 3 – низький.
У контрольному класі (21 учень) високий рівень розвитку математичних уявлень і понять мають 2 учні, середній – 11 і низький – 8 школярів. Порівняно з початком експерименту, показники сформованості відповідних умінь розв’язувати нестандартні завдання зросли в обох класах (початковий рівень відповідно 76 і 72%). Проте в експериментальному класі наприкінці дослідження ці показники виявилися значно вищими (відповідно 77 і 82% – див. діаграму).
Діаграма
Загальний рівень сформованості умінь диференційованого підходу при розв’язуванню текстових задач в експериментальному і контрольному класах на початку і в кінці експерименту
Проведення експериментального дослідження дало змогу виявити і оцінити ефективність використання добірки завдань, диференційованих за складністю і спрямованих на вироблення вмінь розв’язувати текстові задачі в початковій школі. У процесі використання розробленої добірки диференційованих завдань в учнів експериментального класу порівняно з контрольним значно підвищився рівень сформованості відповідних знань і умінь, що свідчить про ефективність застосовуваного напрямку роботи.
Висновки
Проведене експериментальне дослідження, присвячене диференційованому підходу у процесі навчання молодших школярів розв’язувати текстові задачі дозволило розв’язати поставлені задачі і сформулювати основні результати дослідження.
Вивчаючи стан досліджуваної проблеми в психолог-педагогічній та навчально-методичній літературі, практиці навчання ми прийшли до таких висновків.
- Потреби сучасного суспільства вимагають вже в молодшому шкільному віці рівня сформованості розв’язувати текстові задачі, застосовуючи диференційований підхід.
- Проведений аналіз наукових розробок, навчальної та методичної літератури, роботи вчителів-класоводів засвідчує, що і в теорії, і в практиці школи проблема диференційованого підходу при розв’язуванні текстових задач має певне відображення. Проте на сьогодні немає цілісного підходу вирішення цієї проблеми, хоч присутні зразки диференційованих завдань і є методика використання диференційованого підходу при навчанні учнів розв’язувати текстові задачі.
Диференційований підхід до учнів початкових класів з врахуванням типових особливостей їх учбової діяльності дає змогу ширше використовувати і виховні можливості уроку. Навчання зможе повніше виконати свою виховну функцію, якщо на кожному уроці, при роботі з будь-яким навчальним матеріалом вчителі будуть формувати певні властивості особистості учня залежно від його індивідуально-типологічної приналежності.
Диференційоване навчання – це один із способів досягнення всіма дітьми загальноосвітньої мети навчання з урахуванням їх індивідуальних особливостей
Диференційований підхід має пронизувати весь навчальний процес. Плануючи диференційовані завдання, вчитель обов’язково повинен зіставляти їх мету і зміст з рівнем знань і розвитку учнів, шукати спільне в змісті й характері завдань, без чого не можна правильно визначити для кожної групи ступінь складності, необхідний і посильний об’єм роботи. Лише за цих обставин створюються сприятливі умови для найповнішого розвитку здібностей, вміння і бажання вчитися.
У процесі використання диференційованих завдань здійснюється поступовий перехід від колективних форм роботи учнів до частково самостійних і повністю самостійних у межах уроку або системи уроків. Такий підхід дає можливість учням брати участь у виконанні завдань, складність яких зростає.
Узагальнення власних напрацювань і досвіду інших дає змогу виділити сукупність педагогічних вимог до роботи вчителя, за яких навчання на різних рівнях стає ефективним. Учителю необхідно:
1) враховувати загальну готовність учнів до наступної діяльності;
2) передбачати труднощі, які можуть виникнути в учнів під час засвоєння матеріалу;
3) використовувати диференційовані завдання індивідуального та групового характеру в системі уроків;
4) проводити перспективний аналіз діяльності власної та учнів: з якою метою планується виконання тих чи інших завдань, чому їх треба виконувати саме на даному етапі уроку, як продовжити розпочату роботу на наступних уроках.
Педагогічний експеримент був пов’язаний із формуванням у молодших школярів вмінь розв’язувати текстові задачі при диференційованому підході. Ми пропонували четвертокласникам добірку завдань, диференційованих за складністю і спрямованих на вироблення в учнів вмінь розв’язувати текстові задачі. У процесі експериментального дослідження навчання учнів розв’язувати задачі на уроці організовувалося у формі колективної фронтальної або індивідуальної самостійної роботи, а також групової форми навчання. Організовуючи самостійну роботу учнів, найчастіше застосовувалися три види диференціації: індивідуалізацію вимог до спільного завдання; індивідуальна допомога; спрощення одного з двох варіантів самостійної роботи. Початкове ознайомлення учнів з текстовими задачами проводилося у фронтальній формі. Групова робота у нашому дослідженні здебільшого застосовувалася у формі диференційовано-групової роботи. Над диференційованими завданнями індивідуально працювали сильні учні. Важливе значення в організації діяльності учнів під час індивідуальної роботи мали способи допомоги.. Найбільший вплив на розвиток математичних здібностей школярів мали вправи логічного змісту, комбінаторні, з елементами дослідження та завдання на кмітливість. Виявлення ефективності розробленої добірки диференційованих завдань у формуванні математичних уявлень і понять у молодших школярів ми здійснювали на основі порівняння сформованості відповідних навичок та вмінь в учнів експериментального класу порівняно з контрольним. Отримані результати формуючого експерименту підтвердили гіпотезу, що при навчанні розв’язувати текстові задачі потрібно враховувати зміст і операційний склад умінь, рівні програмових вимог їх формування, психолого-педагогічні засади вироблення відповідних вмінь. Принципи добору завдань, диференційованих за складністю, позитивно вплинули на формування відповідних уявлень і понять в учнів експериментального класу, що свідчить про ефективність застосовуваного напрямку роботи.
Використана література
1. Актуальне проблемы дифференцированого обучении / Под. ред. Рожиной Л.Н. Минск.: Народная АСВЕТА, 1992. – 191 с.
2. Бантова М.О., Бельтюкова Г.В., Полевщикова О.М. Методика викладання математики в початкових класах. - К.: Вища школа, 1977. – 288 с.
3. Баранов С.П. Сущность процесса обучения. - М.: Просвещение, 1981. - 144 с.
4. Баринова О.В. Дифференцированное обучение решению математических задач // Начальная школа. - 1999. - № 2. - С.41-45.
5. Богданович М.В. Диференційовані завдання з математики для 3 класу. - К.: Радянська школа, 1984. – 112 с.
6. Богданович М.В. Математика. Підручник для 3класу. – Київ: Освіта, 2003. – 224 с.
7. Богданович М.В. Математика. Підручник для 4 класу. – Київ. Освіта, 2004. – 159 с.
8. Богданович М.В. Методика розв’язування задач у початковій колі. - К.: Вища школа, 1990. - 183 с.
9. Богданович М.В. Урок математики в початковій школі. - К.: Радянська школа, 1990. – 192 с.
10. Богданович М.В., Козак М.В., Король Я.А. Методика викладання математики в початкових класах. – Тернопіль: Богдан, 2006. – 336 с.
11. Бондар В. Дидактика. - К.: Либідь, 2005. - 264 с.
12. Братанич О. Реалізація диференційованого навчання в умовах комбінованого уроку // Рідна школа. - 2000. - № 11- С.49-52.
13. Бурчин М.С. Инновации и новизна в педагогике // Советская педагогика. -1989. - № 12. - С. 36-40.
14. Бутузов И.Т. Дифференцированное обучение – важное дидактическое средство эффективного обучения школьников. – М.: Педагогика, 1978. – 200 с.
15. Вихрущ В.О. Теоретичні основи та актуальні проблеми сучасної дидактики. - Тернопіль: Ліком, 1997.
16. Волков К.Н. Психологи о педагогических проблемах. - М.: Просвещение, 1981. - 128 с.
17. Володько В.М. Індивідуалізація й диференціація навчання: понятійно-категорійний аналіз // Педагогіка і психологія. – 1997. - № 4. - С.9-17.
18. Выготский Л.С. Педагогическая психология / Под. ред. Давыдова В.В. - М.: Педагогіка, 1991. - 480 с.
19. Глушков И.К. Дифференцированная работа над задачами // Начальная школа. – 1986. - № 2. - С.34-35.
20. Глушков И.К. Изучение нового материала с использованием дифференцированных заданий // Начальная школа. – 1992 - №4. - С.29-33.
21. Головне управління шкіл. Про досвід роботи С.П.Логачевської // Початкова школа. - 1987. - № 12. - С.31-32.
22. Гончаренко С. Український педагогічний словник. - Київ: Либідь, 1997.- 376 с.
23. Гора Т.П., Грушина Т.В., Логачевська С.П. Диференціація навчання на уроках математики в 1 класі // Початкова школа. - 1994. - № 12. - С.24-31.
24. Гора Т.М., Мельничук Т.Й., Логачевська С.П. Таблиці з диференційованими завданнями з математики для 1-2 класів чотирирічної школи // Початкова школа. - 1993. - № 8. - С. 24-32.
25. Гора Т.П., Логачевська С.П. Диференційований підхід до розв’язування текстових задач // Початкова школа. - 1998. - № 1. - С.17- 22.
26. Гусак П.М. Теорія і технологія диференційованого навчання майбутніх вчителів початкових класів.: Автореферат. Дисертація доктора педагогічних наук. – К. – 1999. – 37 с.
27. Гюнтер Клаус. Введение в дифференциальную психологию учения. - М.: Педагогика, 1987. - 176с.
28. Деменева Н.Н. Дифференцированная работа на уроках математики в начальной школе // Начальная школа. - 2004. - № 2. - С. 55-61.
29. Дівакова І.І. Інтерактивні технології навчання у початкових класах. -Тернопіль.: Мандрівець, 2007. - 180 с.
30. Дифференциация в начальном звене / Под. ред. Ю.З. Гильбуха. - К.: НПЦ. Перспектива, 1996. – 54 с.
31. Диференціація навчання учнів у загальноосвітній школі. Методичній рекомендації. – Київ: Освіта, 1992. – 32 с.
32. Дорофеев Г.В., Кузнєцова Л.В. Дифференциация в обучении математике. // Математика в школе. - 1990. - № 4. – С.15- 21.
33. Дудко Л.М., Московченко В.М. Диференційована робота над задачами // Початкова школа. – 1994. - № 3. - С.16-17.
34. Елабугина-Полежаева Н.А. Дифференцированный поход при выполнении домашнего задания по математике // Начальная школа. - 1990. - № 1. -С.31-33.
35. Завізєна Н. Тлумачення індивідуального навчання в психолого-педагогічній літературі // Рідна школа. - 1999. - № 9. - С.55-57.
36. Загальна Психологія. Навчальний посібник З = 14 / За ред. О.Скрипченко, Л. Волинська, З. Огороднійчук та ін. – К.: А.П.Н., 1999. – 463 с.
37. Закон України про освіту.
38. Закон України про Загальну Середню школу.
39. Запереченко Н. Диференційований підхід до навчання // Початкова школа. – 2000. - № 2. - С.5-7.
40. Запереченко Н. Диференційований підхід до навчання // Початкова школа. - 2000. - № 5. - С.10-12.
41. Захарова А.М. Розвивальне навчання математики в початковій школі // Педагогіка і психологія. - 2000. - № 1. - С.21-23.
42. Зимняя О.А.Педагогическая психология. - М.: Просвещение, 1999. – 476 с.
43. Іванішена С. Форми і методи інтерактивного навчання // Початкова школа. - 2006. - № 3. – С. 9-11.
44. Казанський Н.Г., Назарова Т.С. Дидактика (начальные классы). - М.: Просвещение, 1978. - 224 с.
45. Калініченко Н. Малюків навчає кандидат наук // Початкова школа. - 2007. - № 1. – С.59-60.
46. Капиносов А.Н. Уровневая дифференциация при обучении математике в V – IX класах // Математика в школе. - 1990. - № 5. – С.16-19.
47. Каткова Э.Н. Дифференцированные задания при работе над ошибками в решении задач // Начальная школа. - 1985. - № 10. - С.40-42.
48. Коберник Г.І. Диференційоване навчання на уроках математики // Початкова школа. - 1999. - № 9. - С.25-27.
49. Коберник Г.І. Стимулювання навчально-пізнавальної активності молодших школярів в умовах диференційованого навчання (на матеріалах уроків математики).: Автореферат. Дисертація кандидата педагогічних наук. – К., 1995. – 23 с.
50. Коваль К. Підготовка майбутнього вчителя початкової школи до моделювання уроків за різними навчальними технологіями // Початкова школа. - 2005. - № 11. - С. 22-26.
51. Коваль Л.В. Диференціювання домашніх завдань з математики // Початкова школа. - 1991. - № 7. - С28-31.
52. Когут О.І. Інноваційні технології навчання української мови і літератури. -Тернопіль: Астон, 2005. – 203 с.
53. Комар О. Навчання школярів за інтерактивними методами // Рідна школа. – 2006. - №5. - С.57- 60.
54. Концепція загальної середньої освіти. (12 – річна школа).
55. Корсакова О. Про технологію диференційованого навчання // Рідна школа. - 2001. - № 9. - С.44-46.
56. Корчевська О.П. Навчання молодших школярів розв’язувати математичні задачі підвищеної складності: Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук. – Тернопіль, 2000. – 222 с.
57. Корчевська О.П., Козак М.В. Робота над математичними задачами в 4 класі. -Тернопіль.: Астон, 2002. – 204 с.
58. Корчевська О., Кордуба Н. Диференційовані контрольні роботи з математики. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2007. – 32 с.
59. Косенко О. Диференціація на уроках навчання грамоти // Початкова освіта. - 2008. - № 6. - С.17-19.
60. Костогриз С. Використання опорних схем і таблиць на уроках математики // Початкова школа. - 2004. - № 5.
61. Кочина Л., Листопад Н., Шпакова В. Математика (30 занять) // Початкова школа. - 2001. - № 7. - С.49-61.
62. Кочина Л.П. Навчання математики в підготовчих класах. - К.: Радянська школа, 1982. - 152 с.
63. Кравець Н.П. Організація роботи груп учнів в умовах внутрішньо- класного диференційованого навчання // Початкова школа. – 1993. - № 5-6. - С.49-51.
64. Кубрак В.І. Організація та керівництво диференційованим навчанням // Початкова школа. - 1991. - № 4. - С.52- 55.
65. Кубрак В.І., Дроб’язко П.І. Диференційоване навчання в початкових класах // Педагогіка і психологія. - 1994. - № 2. - С.71-76.
66. Латохіна Л.Г. Класифікація диференційованих завдань для самостійної роботи з математики. // Початкова школа. - 1984. - № 9. - С.44.
67. Логачевська С.П. Використання матеріалу підручника для диференційованих завдань // Початкова школа. – 1990. - № 8. – С.33-38.
68. Логачевська С.П. Диференційовані домашні завдання з математики // Початкова школа. - 2003. - № 7. - С.18-21.
69. Логачевська С.П. Диференціація на уроках математики // Початкова школа. - 1999. - № 7. - С.26 – 28.
70. Логачевська С.П. Диференційоване навчання на уроках математики // Початкова школа. - 2001. - № 5. - С. 18-22.
71. Логачевська С.П. Диференційований підхід до навчання // Початкова школа. - 1987. - № 5. - С.33-36.
72. Логачевська С.П. Диференціація – одна із форм інтерактивного навчання молодших школярів // Початкова школа. – 2006. - №10. - С.18 – 23.
73. Логачевська С.П. Диференціація у звичайному класі. – Київ: Заповіт, 1998.
74. Логачевська С.П. Дійти до кожного учня. - Київ: Радянська школа, 1990. – 158 с.
75. Логачевська С.П. Індивідуалізація завдань для шестиліток // Початкова школа. - 1990. - № 2. - С.27-30.
76. Логачевська С.П. Методичні рекомендації до посібника «Вчимося розв’язувати задачі» // Початкова школа. - 2003. - № 10. - С.15-17.
77. Логачевська С.П. Тренувальні вправи з математики // Початкова школа. - 1999. - №12. - С.22-26.
78. Логачевська С.П., Каганець Т. Індивідуалізація завдань на етапі закріплення з математики // Початкова школа. - 1998. - № 4. – С.17-20.
79. Логачевська С.П., Каганець Т. Індивідуалізація завдань на етапі закріплення знань з математики // Початкова школа. –1998.- № 5. С. 16-20.
80. Максименко С.Д. Загальна психологія. -Вінниця.: Нова книга, 2004. -702 с.
81. Маланюк К.П. Диференційований підхід до розв’язування текстових задач // Початкова школа. – 1989. - № 4. - С.19-23.
82. Мельничук Т.Й., Гора Т.П., Логачевська С.П. Прийоми і способи диференціації на уроках математики в межах одного класу // Початкова школа. - 1993. - № 1. - С.20-24.
83. Мізюк В.А. Диференціювання завдань при розв’язуванні текстових задач // Початкова школа. - 1996. - № 12. С.21- 23.
84. Мізюк В.А. Диференційований підхід до вивчення математики // Початкова школа. - 1997. № 12. – С.33-34.
85. Мізюк В.А. Формування вмінь учнів початкової школи розв’язувати текстові задачі. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата пед. наук. – Київ: 2000. – 20 с.
86. Могилевська С.В. Диференціація самостійних завдань // Початкова школа. - 1984. - № 1. - С.50-53.
87. Мойсеюк Н.Є. - Педагогіка. К.: ВАТ «КДНК», 2001. – 608 с.
88. Московченко В., Дудко Л., Московченко В. системний підхід до розв’язування задач на продуктивність і спільну роботу // Початкова школа. - 1998. - № 5. - С.20-22.
89. Моро М.Г., Пишкало А.М. Методика навчання математики в 1-3 класах. -К.: Радянська школа, 1979. – 316 с.
90. Моро М.И., Степанова С.В. Уроки математики в эксперементальном подготовленом классе // Начальная школа. - 1985. - № 2. - С.25-30.
91. Оконь В. Основы проблемного обучения. - М.: Просвещение, 1968.– 208 с.
92. Освітні технології. Навчально-методичний посібник / За ред. Пєхоти О.М. – Київ: А.С.К., 2001. – 256 с.
93. Осмаловская М.М. Организация дифференцированного обучения в современной общеобразовательной школе. – М. – Воронеж, 2005. – 216 с.
94. Падалка О.С., Нісімчук А.М., Смолюк І.О., Шпак О.Г. Педагогічні технології. Навчальний посібник для вузів. – Київ: Українська енциклопедія ім. М.П.Бажана, 1995.
95. Педагогіка. Большая современная энциклопедия / Под. ред. Рапацевич Е.С. – Минск: Современное слово, 2005.
96. Перлини досвіду. Збірник методичних знахідок учителів початкових класів / Упор. Н. Гордіюк – Тернопіль: Мандрівець, 2007. – 112 с.
97. Підвищення ефективності початкового навчання / Під. ред. Скрипченко О.В., Савченко О.Я. - К.: Радянська школа, 1974. - 144 с.
98. Побірченко Н., Коберник Г. Інтерактивне навчання в системі нових освітніх технологій // Початкова школа. - 2004. - № 4. - С.8-10.
99. Побірченко Н. Інтерактивне навчання в системі нових освітніх технологій // Початкова школа. - 2004. № 10.
100. Покровская С. Е. Дифференцированное обучение учащихся в средних общеобразовательных школах. – Минск: Белоруская навука, 2002. – 319 с.
101. Програми для середньої загальноосвітньої школи 1- 4 класи. - К.: Початкова школа, 2006. – 432 с.
102. Розв’язування математичних задач у початкових класах / За ред. Т.М. Хмари. - К.: Радянська школа, 1986. - 96 с.
103. Рыбников К.А. К вопросу о дифференциации обучении // Математика в школе. - 1988. - № 5. – С.35.
104. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. - К.: Ґенеза, 1999. – 368 с.
105. Савчин М.В. Педагогічна психологія. - К.: Академвидав, 2007. - 424 с.
106. Святченко О. Диференціація – умова успішного навчання // Початкова освіта. - 2007. - № 12. - С.2-4.
107. Семенова А.В., Гурін Р.С., Осипова Т.Ю. Основи психології і педагогіки. Навчальний посібник. - К.: Знання, 2006. - 320 с.
108. Семенов Е.Е., Малиновський В.В. Дифференцированное обучение математике с позиций гуманизма // Математика в школе. -1991. - № 6. С.3-6.
109. Селевко Г.К. Энциклопедия образовательных технологий: В 2 – х т.т. – М.: НИИ школьных технологий, 2006. – Т.1. – 816 с.
110. Сікорський П.І. Теоретико-методичні основи диференційованого навчання. – Львів: Каменяр, 1998. – 196 с.
111. Сісецький П.В., Коберник Г.І. Основи диференційованого підходу до учнів // Початкова школа. - 1990. - № 6. – С.8- 11.
112. Скворцова С. Задачі на знаходження середнього арифметичного // Початкова школа. - 2002. - № 1. - С.23-28.
113. Страчар Е. Система і методи керівництва навчальним процесом. – К.: Радянська школа, 1982.
114. Сухомлинський В.О. Вибрані твори в 5 томах - Київ: Радянська школа, 1977. - Т.5. - 640 с.
115. Сучасний тлумачний словник української мови для школярів, абітурієнтів, студентів, викладачів / Уклад. Олексієнко Л.П., Шумейко О.Л. – Київ: Кобза, 2002. – 544 с.
116. Тадеєв В.О. Математика. Тлумачний словник-довідник. -Тернопіль.: Богдан, 1999. - 160 с.
117. Теоретичні основи педагогіки. Курс лекцій / За ред. О.Вишневського. – Дрогобич: Відродження, 2001. – 268 с.
118. Тягур Р.С. Внутрікласна диференціація // Початкова школа. - 1993. - № 11. - С.61-63.
119. Тягур Р.С. Ефективність системи диференційованого навчання // Початкова школа. - 1992. - № 11-12. - С.25-39.
120. Унт И. Индивидуализация и дефферениация обучения. - М.: Педагогіка, 1990. - 192 с.
121. Уткина Т.В. Дифференцированный подход к учащимся при выполнении ими домашнего задания по математике // Начальная школа. - 1984. - № 5.
122. Фельдштейн Д.И. Проблемы возрастной и педагогической психологии. - М.: Международная педагогическая академия, 1995. – 368 с.
123. Фіцула М.М. Педагогіка. – Київ: Академія, 2002. – 528 с.
124. Фоменкова М.В., Хаустова Н.Н. Дифференциация в обучении математике // Начальная школа. – 1999. - № 2. - С.50-52.
125. Фонин Д.С., Целищевап И.И. Моделирование как важное средство обучения решению задач // Начальная школа. – 1990. - № 3. - С.33-36.
126. Фридман К.Н., Волков К.Н. Психологическая наука учителю. - М.: Просвещение, 1988. – 224 с.
127. Фурман А.В. Психодіагностика в системі диференціації навчання. -К.: Освіта, 1993. - 224 с.
128. Хробот В. Різнорівневі завдання на уроках математики // Початкова школа. – 1997. - № 1. - С.20-25.
129. Чайка В. Основи дидактики. Тексти лекцій і завдання для самоконтролю. - Тернопіль.: Астон, 2002. - 244 с.
130. Чередов И.И. Формы учебной работы в средней школе. - М.: Просвещение, 1988. - 160 с.
131. Черних Л.В. Диференційований підхід у навчанні математики // Математика. - 2003. - №12. - С.4- 6.
132. Шевельова Л.О. Диференційоване навчання на уроках математики в початковій школі // Початкове навчання і виховання. - 2004. - № 29. - С. 2- 12.
133. Шевченко А. Про роботу над задачами із «зайвими» даними // Початкова школа. - 1999. - № 5. – С.28-30.
134. Эрдниев П.М., Эрдниев Б.М. Теория и методика обучения математике в начальной школе. – М.: Педагогіка, 1988. – 208 с.
135. Ягупов В.В. Педагогіка: Навчальний посібник. – К.: Либідь, 2003. – 560 с.
Додаток 1
Дата: 2019-05-29, просмотров: 242.
