Материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления пользователям Интернета и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
© 2018 - 2024
ВСТУП
Негативні процеси, що відбуваються в економіці України впродовж останніх років та зволікання із здійсненням широкомасштабних економічних реформ у сфері відносин завдали харчовій промисловості України в цілому і цукровій промисловості, зокрема, її цукробуряковому підкомплексу значної шкоди.
Цукрова промисловість – одна з найстаріших індустріальних галузей в Україні. Сприятливі умови для вирощування цукрових буряків, величезний ринок та прибутковість галузі зробили її однією з провідних в економіці. Але зараз галузь, яка тільки за рахунок експорту могла б приносити Україні близько 1 млрд. доларів щорічно, перебуває в критичному стані.
Незважаючи на те, що наша країна має у своєму розпорядженні найкращі чорноземи, вона не може вийти на рівень західноєвропейських показників щодо використання сировини. Так, цукрові заводи України відстають на 6-7 пунктів за ступенем зменшення втрат цукру у виробництві, вмісту цукру в мелясі. Якщо до цього додати втрати цукру на ділянках зберігання і транспортування буряку в завод, то загалом показник вилучення цукру із заготовленого буряка становить лише близько 70%. При цьому не слід забувати, що заводи України виробляють на 20% цукру менше, тобто витрачають на виробництво цукру на 20% більше сировини.
Починаючи з 1991 року, в цукровій промисловості, як і в більшості галузей народного господарства, внаслідок порушення виробничих зв’язків між підприємствами (після розпаду СРСР) відбувся значний спад цукробурякового виробництва, який останнім часом хоча і стабілізувався, але на рівні біля 50% від досягнутого в останні роки до створення нашої незалежної держави. Аналізуючи причини спаду виробництва, важко не помітити, що в період переходу економіки нашої країни до ринкової проявилося абсолютна непристосованість виробничих колективів переробних підприємств і сільськогосподарських постачальників сировини до цих умов, невміння їх керівників швидко і гнучко реагувати на навколишні зміни.
Основні причини існуючої ситуації можна визначити як такі:
1) зовнішні (не залежні від галузі): дефіцит оборотних коштів в суміжних галузях, що використовують цукор як сировину; велика тривалість часу між затратами на виробництво та отриманням коштів від реалізованої продукції; втрата традиційних ринків збуту за межами України через невпорядкованість експортних потоків; дефіцит паливно-мастильних та інших матеріалів; недостатня організація і відсутність досконалого економічного механізму відносин з бурякосіючими господарствами;
2) внутрішні: відсутність чіткої інвестиційної політики, як з метою нарощування традиційного виробництва, так і з метою виробництва профільних товарів з новими споживчими якостями; високий рівень морального та фізичного зносу основних виробничих фондів; використання на багатьох підприємствах низькопродуктивної технології.
У цукровій промисловості особливо актуальними є проблеми підвищення потужності та технічного рівня основного устаткування, поліпшення якості цукру (підвищення вмісту сахарози, зменшення кількості редукційних речовин), зниження витрат ресурсів на виробництво продукції.
Найважливіші виробничо-технічні та економічні показники цукрових заводів залежать переважно від якості та кількості сировини. Спостерігається тенденція погіршення технологічних характеристик цукрових буряків, що негативно впливає на хімічний склад коренеплодів. Внаслідок цього знижується якість бурякового соку, а отже, і вихід кінцевої продукції. Погіршення технологічної якості цукрових буряків негативно впливає на процес їх зберігання, зростають втрати, що знижує ефективність використання виробничих фондів.
Вкрай незадовільний стан із забезпеченням цукроварень сировиною – тривалість виробничого сезону на більшості підприємств галузі не перевищує 1,5 – 2 місяців. Склалася унікальна ситуація, коли сільськогосподарським підприємствам в зв’язку з трудомісткістю вирощування культури і відсутністю потрібних механізмів і робочої сили, з одного боку, і недосконалим механізмом взаєморозрахунків, відсутністю державного регулювання захисту вітчизняного ринку цукру з іншого, стало невигідним виробництво сировини для переробної галузі – цукрового буряку.
Тому для виходу з цього тяжкого становища, що склалося на Україні, необхідно приділяти найбільшу увагу новим найсучаснішим технологіям вирощування і переробки цукрових буряків; пошуку шляхів зниження собівартості цукру, зокрема поліпшення використання матеріально – сировинних і паливно – енергетичних ресурсів.
В цьому зв’язку представляється, що тема дипломної роботи в останній час стала ще більш актуальною, і безперечно, вимагає серйозних досліджень. Деякі аспекти цієї проблеми і розглянуті в подальшому. Звичайно, дипломна робота не претендує на рівень всебічного наукового дослідження, але, на думку автора, повністю відповідає вимогам держстандартів Міносвіти України до подібних робіт.
Виконання дипломної роботи базувалось на матеріалах ВАТ “Острозький цукровий завод” з двох основних причин: завод є типовим представником галузі, якому притаманні всі наболілі проблеми як з питань завантаження сировиною, так і її переробки. Інша суттєва причина – це отримання звітних матеріалів, які сьогодні на більшості підприємств представляють комерційну таємницю.
Метою роботи є розробка пропозицій по поліпшенню використання сировини і паливно-енергетичних ресурсів на підприємстві, скороченню на цій основі виробничих витрат і підвищенню економічної ефективності виробництва цукру.
Використання теплоенергії.
Необхідно відмітити ціленаправлену організацію раціонального тепловикористання на цукровому заводі. Робочу пару отримують в парових котлах Електрична енергія виробляється (генерується) генератором парової турбіни за рахунок перетворення внутрішньої енергії пари в механічну, обертаючи енергію вала турбіни і, нарешті, в електричну енергію, що знімається з щіток генератора. Пару використовують у виробництві: спочатку в турбіні для виробництва електроенергії, потім направляють на випарну станцію для випарювання вологи із бурякового соку і для власних потреб ТЕЦ. Вторинні пари випарної станції направляються на різні підігрівники.
Велика необхідність у виробництві пари при невеликих витратах електроенергії дозволяє в період виробництва отримувати на турбінній установці цукрового заводу значну кількість дешевої електроенергії (від 6000 кВт год до 7500 кВт год) і її надлишок передавати в загальну енергосистему населеного пункту.
Пар, необхідний для технологічних енергетичних цілей отримують на власній котельній (ТЕЦ) на парогенераторах, паливом для яких є газ і мазут. Загальні витрати пари на заводі складають 54% об’єму маси перероблених буряків, а витрати умовного палива становлять 6-8% до маси буряків.
Економія та раціональне використання на підприємстві паливно-енергетичних ресурсів має на даному етапі економічної нестабільності велике значення. Адже підвищення цін на енергоносії призводить до росту витрат на виробництво продукції.
Розглянемо як використовується теплоенергія на ВАТ "Острозький цукровий завод"
Таблиця 4.1.8."Використання теплоенергії на ВАТ "Острозький
цукровий завод"
| №п/п |
Види продукції і робіт |
Од. вим | Вироб- лено за 1999 | Витрати на од. продукції, Мкал | Витрати на всю продукцію, Гкал | Абс. відхи-лення | ||
| 1998 | 1999 | 1998 | 1999 | |||||
| 1 | Перероблено цукр. Буряків | т | 126065 | 290 | 290 | 29205 | 36941 | +7736 |
| 2 | Інше виробни- че споживання | х | х | х | х | 5125 | 5422 | +297 |
| 3 | Комунально- побутове споживання | х | х | Х | х | 170 | ___ | -170 |
| 4 | Всього витрачено теплоенергії | х | х | Х | х | 34500 | 42363 | +7863 |
| 5 | Джерела над- ходження від власного виро- бництва : а) на електро- станціях б) в котельнях (ТЕЦ) | Г кал | ___ 42363 | х х | х х | х х | х х | х х |
Аналізуючи таблицю 4.1.8."Використання теплоенергії на Острозькому цукровому заводі" спостерігаємо:
-- в 2001 році підприємство збільшило витрати теплоенергії на 7863 Гкал за рахунок збільшення витрат теплоенергії на переробку буряків на 7736 Гкал і на інше виробниче споживання на 297 Гкал. Це сталося тому що було перероблено більше цукросировини (на 25357 тон).
В цілому підприємство в 2001 році було забезпечено сировиною на 100%.
Основними втратами тепла на цукровому заводі є:
-- втрати тепла з парами, що надходять на конденсатор із вакуум-апаратів і останього корпусу випарної станції (конденсатора);
-- втрати тепла з невикористаними гарячими конденсатами;
-- втрата тепла при використанні на енергетичному обладнанні пари невідповідного потенціалу.
2.2.2. Використання електроенергії
Електроенергія – це складова частина витрат при калькулюванні цукру, яка витрачається не тільки для технологічних цілей, а і для освітлення, вентиляції, опалення та інше.
Основними джерелом електропостачання заводу у виробничий період є турбогенератор, потужність якого 6 тис кВТ. Забезпечення електроенергією у невиробничий період проходить з енергосистеми району через трансформаторну підстанцію потужністю 320 кВт. Організація електросилового господарства повинна забезпечувати безперебійне постачання електроенергією всіх споживачів, що досягається підтримуванням електродвигунів і передавальних механізмів в робочому стані, у витримці норм витрат електроенергії на окремі види робіт, збереження оптимальних параметрів технологічного процесу. При виробництві цукру енергетичні витрати мають значну питому вагу в собівартості. І тому економія енергії при зростанні її використання стає однією із центральних задач енергетичного господарства.
Таблиця 4.1.9. Використання електроенергії на ВАТ "Острозький
цукровий завод"
| №п/п | Види продукції, робіт | Од. вим. | Вироб-лено за 2001р | Витрати на од. продукції, кВт год | Витрати на всю продукцію, тис кВт год | Абс. відхи- лення | ||
| 2000 | 2001 | 2000 | 2001 | |||||
| 1 | Перероблено цукрових буряків | т | 130065 | 35 | 35 | 4451 | 4451 | ___ |
| 2 | Інше виробниче споживання | х | Х | х | х | 2264 | 2264 | ___ |
| 3 | Комунально- побутове споживання | х | Х | х | х | 680 | 713 | +33 |
| 4 | Всього витрач. | х | Х | х | х | 7395 | 7428 | +33 |
| 5 | Джерела надходження а) від власного виробництва б) зі сторони | тис кВт год | 6715 713 | х х | х х | х х | х х | х х |
Аналізуючи таблицю 4.1.9. "Використання електроенергії на ВАТ "Острозький цукровий завод", бачимо, що в 2001 році використання електроенергії підприємством коливалось в межах використання в 2000 році. Частка власного виробництва електроенергії у загальній кількості спожитої електроенергії склала 90,4%. Недостаючі 9,6% електроенергії, що склали 713 тис. кВт год., підприємство придбало у Острозької електростанції. Власна електроенергія вироблена на паровій турбіні ТЕЦ.
Енергоозброєність праці :
2001 рік : 7428 / 148896 = 50 кВт/ люд год,
де 7428 кВт год – всього витрачено на всю продукцію в 2001 році.
148896 люд год. – всього затрати праці в 2001 році.
2000 рік : 7395 / 15364 = 48 кВт/ люд год ,
де 7395 кВт год – всього витрачено на всю продукцію в 2000 році.
15364 люд год. – всього затрати праці в 2000 році.
В цілому енергоозброєність в 2001 році збільшилася на 2 кВт/ год (на 4,2%) в порівнянні з 2000 роком.
Таблиця 4.1.10 Аналіз показників економічної ефективності використання матеріальних ресурсів на виробництво цукру-піску на ВАТ "Острозький цукровий завод"
| №п/п | Показники | Од. вим | 1998 рік | 1999 рік | Абс. відхилення |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| 1 | Матеріаловіддача | грн | 2,212 | 1,932 | -0,28 |
| 2 | Матеріаломісткість | грн | 0,452 | 0,518 | +0,066 |
| 3 | Витрати сировини на 1 грн цукру | грн | 0,12 | 0,11 | -0,01 |
| 4 | Витрати паливно-енергетичних ресурсів | грн | 0,30 | 0,48 | +0,18 |
| 5 | Витрати допоміжних матеріалів на 1 грн. цукру | грн | 0,054 | 0,066 | +0,012 |
| 6 | Енергоозброєність праці | кВт/ год | 48,0 | 50,0 | +2,0 |
| 7 | Витрати сировини на виробництво 1 тони цукру | т | 7,788 | 7,457 | -0,331 |
Аналізуючи таблицю 4.1.10 "Аналіз економічної ефективності використання матеріально-сировинних та паливно-енергетичних ресурсів на виробництво цукру-піску", спостерігаємо :
-- зменшення в 2001 році матеріаловіддачі на 0,28 грн;
-- зменшення витрат сировини на 1 грн цукру на 1 коп в порівнянні з 2000 роком;
-- збільшення витрат паливно-енергетичних ресурсів на 1 грн цукру в 2001 році на 0,18 грн ;
-- збільшення витрат допоміжних матеріалів на 1 грн цукру в 2001 році ;
-- збільшення показника енергоозброєності в 2001 році на 2,0 кВт/год;
-- витрати сировини на виробництво 1 тони цукру в 2001 році зменшилися на 0,331 тону в порівнянні з 2000 роком.
Аналіз використання енергоресурсів на Острозькому цукровому заводі показує що втрати енергоресурсів бувають в основному через неповне згорання палива, незадовільного стану електричних мереж і електрообладнання, технічної відсталості енергетичного обладнання. На заводі ще є насоси установлені в 60-х роках. Неекономна робота електродвигунів пояснюється неправильним вибором їх потужності або неповним використанням продуктивності технологічного та інших видів обладнання. Необхідно періодично перевіряти співвідношення потужності двигунів, навантаження на них та здійснюючи перестановку двигунів з одного обладнання на інше, досягаючи їх повного використання.
Підвищенням коефіцієнта завантаження всіх видів обладнання можна значно зменшити витрати електроенергії на одиницю виробленої продукції
Таким чином для ефективного використання матеріально-сировинних та паливно-енергетичних ресурсів необхідно звернути увагу на наступні напрямки:
- досягнення високої якості сировини умовами її зберігання, транспортування та зберігання;
- збільшення виходу цукру із меншими затратами паливно-енергетичних ресурсів;
- пошук резервів більш економного використання на підприємстві паливно-енергетичних ресурсів.
ВИСНОВКИ
Виходячи з даних техніко-економічної характеристики та на основі аналізу господарської діяльності ВАТ “Острозький цукровий комбінат” необхідно зробити такі висновки:
підприємство має виробничу потужність 1,7 тис.тонн перероблення цукрового буряку в зміну. Забезпечення сировиною відбувається із найближчих зон бурякосіяння.
Термін сокодобування складає 111 діб.
В 1998 році підприємство збільшило випуск продукції, хоч асортимент став трохи вужчим порівняно з попередніми роками.Відповідно в 1998 році спостерігається збільшення прибутку , рентабельності виробництва та продуктивності праці.
Однак існує негативна сторона – це те, що собівартість 1-ї тонни цукру, а отже і всього обсягу виробництва збільшилась , відповідно на 36,6 грн.,1590 тис.грн.Це пояснюється тим, що у 1998 році ціна на сировину зросла , порівняно з попереднім роком та технічна база заводу дуже застаріла і потребує оновлення.
Отже, проаналізувавши стан підприємства на сьогоднішній день випливає те , що необхідно знаходити внутрішньовиробничі резерви , які дали б змогу знизити собівартість обсягу виробництва.
Такі шляхи можна знайти , вони випливають із основних техніко-економічних факторів, що мають вплив на собівартість продукції.
В даному дипломному проекті запропоновано три напрямки зниження собівартості:
Реконструкція основних цехів виробництва з нарощуванням виробничої потужності заводу.
Впровадження АСУВП випарної станції цукрового заводу.
Модернізація фільтрів для фільтрування сиропів.
Розрахунки ефективності капіталовкладень показали , що внаслідок впровадження окремо кожного заходу буде спострігатись зменшення собівартості 1 –ї тонни цукру та зменшення витрат на 1 гривню обсягу виробництва.
З таблиці 6.23 можна побачити показники економічної ефективності заходів.Внаслідок їх впровадження можна отримати додатковий прибуток 5502,33 тис.грн., а за рахунок зниження собівартості він буде дорівнювати 2589,66 тис.грн.Загальна сума капіталовкладень складає 10785,71 тис.грн.Виконавши розрахунки терміну окупності капіталовкладень можна сказати про доцільність проведених заходів і про швидке повернення витрачених коштів.
Розглянувши таблицю 6.24 можна сказати, що внаслідок впровадження запропонованих заходів , ми отримали зменшення собівартості 1-ї тонни цукру –піску на 87,81 грн.В основному спостерігається зменшення всіх статей калькуляції , крім статей “Утримання та експлуатація обладнання”,”Загальновиробничі витрати”, оскільки планується введення нових виробничих фондів.
Ми отримуємо зміну основних техніко-економічних показників.Виробнича потужність заводу склала 1,9 тис.грн. тонн буряку в зміну.Обсяг виробництва за рахунок скорочення втрат цукру у процесі виробництва та за рахунок збільшення виходу цукру виріс на 4964,65 тис.грн.
Впроваджені заходи дають зменшення чисельності на 15 чоловік.
Обсяг виробництва у натуральному виразі збільшився :
Цукор -5353,27 тонни;
Меляса- 15264 тонни;
Жом - 533 тонни;
Отримано прибуток 5902,33 тис.грн., приріст прибутку 2944,4 тис.грн.
Спостерігається зменшення витрат на 1 грн. обсягу виробництва з 0,85 до 0,75 грн., та рентабельності продукції на 14,2%.Продуктивність праці збільшилась порівняно з 1997 роком на на 17286 грн.
Однак спостерігається зменшення показника фондовіддачі на 0,122 тис.грн. Це пояснюється тим, що більше 60% основних виробничих фондів відносяться до неактивної частини і не пов’язані за обсягом виробництва. Спираючись на вищевикладене, можна вважати за доцільне введення даних заходів.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1.Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.97р.
2.Ринкове положення з планування обліку і калькуювання собівартості продукції(робіт,послуг) у промисловості постанова КМУ від 26.04.96р.№473.
3.Ринок українського цукру.В.Слюсар –Економіка України стор.35
4.Воронин В.Г. Економико-математичні методи і моделювання в плануванні і управлінні харчової промисловості. М.:Агромпроиздат, 1987.-303с.
5.Ільін О.А,Інвестиції і виробничі потужності:інтенсіфікація використання.-М.Економіка,1987 – 206с.
6.Економіка харчової промисловості :Підручник С.П.Кошелюка –К.:Вища школа,1994.-334с.
7.Чернелевський Л.М. Економічний аналіз виробничої господарської діяльності підприємств харчової промисловості :Навчальний посібник для студентів економічних спеціальностей . –К.:УДУХТ, 1994.-215с.
8.Економіка підприємства:Підручник для студентів вузів/ Під ред.Горфинкеля В.Я.,Купріянова Е.М.-М.:Банки і біржи,ЮНИТИ,1996.-367с.
9.Економіка підприємства:Підручник/Під ред.О.І.Волкова.-М.:
ИНФРА –М.1997.-416с.
10.Економіка цукрового промисловості.Подгаец С.І.-М.:Харчова промисловість,1970.-232с.
11.Економіка підприємств:Підручник в 2т./За ред.С.Ф.Покропивного.-К.:Вид-во “Хвиля –Прес”,Донецьк, 1995.-680с.
12.Правила охорони праці в цукровому виробництві.-К.:Вид-во “Основа”, 1997 .-304с.
ВСТУП
Негативні процеси, що відбуваються в економіці України впродовж останніх років та зволікання із здійсненням широкомасштабних економічних реформ у сфері відносин завдали харчовій промисловості України в цілому і цукровій промисловості, зокрема, її цукробуряковому підкомплексу значної шкоди.
Цукрова промисловість – одна з найстаріших індустріальних галузей в Україні. Сприятливі умови для вирощування цукрових буряків, величезний ринок та прибутковість галузі зробили її однією з провідних в економіці. Але зараз галузь, яка тільки за рахунок експорту могла б приносити Україні близько 1 млрд. доларів щорічно, перебуває в критичному стані.
Незважаючи на те, що наша країна має у своєму розпорядженні найкращі чорноземи, вона не може вийти на рівень західноєвропейських показників щодо використання сировини. Так, цукрові заводи України відстають на 6-7 пунктів за ступенем зменшення втрат цукру у виробництві, вмісту цукру в мелясі. Якщо до цього додати втрати цукру на ділянках зберігання і транспортування буряку в завод, то загалом показник вилучення цукру із заготовленого буряка становить лише близько 70%. При цьому не слід забувати, що заводи України виробляють на 20% цукру менше, тобто витрачають на виробництво цукру на 20% більше сировини.
Починаючи з 1991 року, в цукровій промисловості, як і в більшості галузей народного господарства, внаслідок порушення виробничих зв’язків між підприємствами (після розпаду СРСР) відбувся значний спад цукробурякового виробництва, який останнім часом хоча і стабілізувався, але на рівні біля 50% від досягнутого в останні роки до створення нашої незалежної держави. Аналізуючи причини спаду виробництва, важко не помітити, що в період переходу економіки нашої країни до ринкової проявилося абсолютна непристосованість виробничих колективів переробних підприємств і сільськогосподарських постачальників сировини до цих умов, невміння їх керівників швидко і гнучко реагувати на навколишні зміни.
Основні причини існуючої ситуації можна визначити як такі:
1) зовнішні (не залежні від галузі): дефіцит оборотних коштів в суміжних галузях, що використовують цукор як сировину; велика тривалість часу між затратами на виробництво та отриманням коштів від реалізованої продукції; втрата традиційних ринків збуту за межами України через невпорядкованість експортних потоків; дефіцит паливно-мастильних та інших матеріалів; недостатня організація і відсутність досконалого економічного механізму відносин з бурякосіючими господарствами;
2) внутрішні: відсутність чіткої інвестиційної політики, як з метою нарощування традиційного виробництва, так і з метою виробництва профільних товарів з новими споживчими якостями; високий рівень морального та фізичного зносу основних виробничих фондів; використання на багатьох підприємствах низькопродуктивної технології.
У цукровій промисловості особливо актуальними є проблеми підвищення потужності та технічного рівня основного устаткування, поліпшення якості цукру (підвищення вмісту сахарози, зменшення кількості редукційних речовин), зниження витрат ресурсів на виробництво продукції.
Найважливіші виробничо-технічні та економічні показники цукрових заводів залежать переважно від якості та кількості сировини. Спостерігається тенденція погіршення технологічних характеристик цукрових буряків, що негативно впливає на хімічний склад коренеплодів. Внаслідок цього знижується якість бурякового соку, а отже, і вихід кінцевої продукції. Погіршення технологічної якості цукрових буряків негативно впливає на процес їх зберігання, зростають втрати, що знижує ефективність використання виробничих фондів.
Вкрай незадовільний стан із забезпеченням цукроварень сировиною – тривалість виробничого сезону на більшості підприємств галузі не перевищує 1,5 – 2 місяців. Склалася унікальна ситуація, коли сільськогосподарським підприємствам в зв’язку з трудомісткістю вирощування культури і відсутністю потрібних механізмів і робочої сили, з одного боку, і недосконалим механізмом взаєморозрахунків, відсутністю державного регулювання захисту вітчизняного ринку цукру з іншого, стало невигідним виробництво сировини для переробної галузі – цукрового буряку.
Тому для виходу з цього тяжкого становища, що склалося на Україні, необхідно приділяти найбільшу увагу новим найсучаснішим технологіям вирощування і переробки цукрових буряків; пошуку шляхів зниження собівартості цукру, зокрема поліпшення використання матеріально – сировинних і паливно – енергетичних ресурсів.
В цьому зв’язку представляється, що тема дипломної роботи в останній час стала ще більш актуальною, і безперечно, вимагає серйозних досліджень. Деякі аспекти цієї проблеми і розглянуті в подальшому. Звичайно, дипломна робота не претендує на рівень всебічного наукового дослідження, але, на думку автора, повністю відповідає вимогам держстандартів Міносвіти України до подібних робіт.
Виконання дипломної роботи базувалось на матеріалах ВАТ “Острозький цукровий завод” з двох основних причин: завод є типовим представником галузі, якому притаманні всі наболілі проблеми як з питань завантаження сировиною, так і її переробки. Інша суттєва причина – це отримання звітних матеріалів, які сьогодні на більшості підприємств представляють комерційну таємницю.
Метою роботи є розробка пропозицій по поліпшенню використання сировини і паливно-енергетичних ресурсів на підприємстві, скороченню на цій основі виробничих витрат і підвищенню економічної ефективності виробництва цукру.
ПРОБЛЕМИ ВИКОРИСТАННЯ МАТЕРІАЛЬНИХ РЕСУРСІВ В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ
Дата: 2019-05-28, просмотров: 174.