Природне освітлення громадських будинків доцільно вирішувати таким чином, щоб засобами світла (яскравість, спектральний склад, розподіл у просторі приміщення) виявити індивідуальний образ інтер'єру, підкреслити архітектурну значимість центральних (головних) приміщень, акцентувати архітектурні осі будівлі, членування внутрішнього простору й тектоніку конструктивних елементів інтер'єру.
Світло, змінюючи інтенсивність та напрямок, повинно виконувати роль своєрідного гіда при русі відвідувачів від входу до основних приміщень будівлі. Велике значення має адаптація зору при різних режимах освітлення: перехід від темних приміщень до світлих, і навпаки.
В глядацьких залах архітектурний світловий образ повинен створювати враження святковості й урочистості простору. Розміри вікон, якщо цього вимагає композиційне рішення інтер'єру, можуть відрізнятись від уніфікованих. В організації природного освітлення громадських будинків широко застосовуються системи верхнього освітлення.
Розділ 2
УКРАЇНСЬКИЙ ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР НА 800 МІСЦЬ
Загальні положення
Споруди стаціонарних театрів будуються вже дні з половиною тисячі років. Одним з найяскравіших, найбільш синкретичних але малознаних є досвід формування українського театру побудови простору, організації дії і їх оформлення. Театру, початки формування якого давністю сягають до 10 000 років до нашої ери (Трипільська, Мізинська, Підкарпатська культури) і, скажімо, старовинний український обрядовий театр, елементи якого не тільки збереглися, а і активно використовуються тепер, в модерних українських виставах наприкінці XX століття.
Архітектура українського театру повстала з обрядово-ігрових просторів, через використання приміщень княжих гридниць, балаганів, нав і вівтарів, а потім просторів церков, конструкцій і оздоб театрів вертепів, подвір'їв і красних кімнат українських хат, в приміщеннях для театралізованих видовищ - залах українських установ: клубів, казино, товариств, спілок, народних домів, в пристосованих і перепроектованих імперських спорудах за часів Австрійської, Російської імперій. польського напування, в будинках українського радянського театру.
Це – історія. Тепер сучасний український театр повинен відповідати загальноприйнятим архітектурно-естетичним, функціонально-технологічним, сценографічним, конструктивним і інженерним вимогам.
Будівля театру може призначатися для роботи в ньому як постійної, так і гастрольної груп. В останньому випадку особливо доцільно застосовувати принципи гнучкої трансформації глядацького залу і сцени. Слід пам'ятати, що саме український театр є таким, де межі між жанрами не більше як умовність, а це значить, що побудова просторів сцени і залу завжди була зорієнтована па синтез найбільш популярних в українському театрі жанрів - опери, балету, драми, комедії, оперети-музкомедії, лялькового, малих форм. Дане завдання складене на основі розробленого та прийнятого, типу театру з портальною сценою. Після узгодження з керівником проекту можуть бути розроблені варіанти рішень з трансформованим обладнання глядацького залу та сцени.
Українські театри працювали в стаціонарних спорудах - із сценічними машинами і без, колосникових; із різними типами сцен; із залами у вигляді амфітеатру, ярусів, із ложами, галереями і ін. За погодженням із керівником можуть бути запроектовані мобільні, збірно-розбірні, пересувні театри, або сезонні, літні, відкриті, ландшафтні.
Склад і площі приміщень
Таблиця 2.1
№ п/п | Назва приміщення | Площа, кв.м. | Примітка |
1 | 2 | 3 | 4 |
Приміщення для обслуговування глядачів | |||
А. Приміщення глядачів | |||
1 | Зал глядача /партер, амфітеатр, ложі для глядачів/ | 520 | 800 на 0,65 /к-сть глядачів площа в залі на глядача/ |
Б.Група вхідних приміщень | |||
2 | Касовий вестибуль | 40 | |
3 | Вестибуль | 280 | |
4 | Гардероб за бар'єром | 80 | |
разом 400 | |||
В. Група приміщень обслуговування | |||
5 | Фойє і кулуари | 480 | дозволяється об’єднувати |
6 | Приміщення для куріння | 80 | |
7 | Буфет | 120 | буфет може мати вестибуль з вулиці і працювати вдень як кафе; в цьому випадку площа його збільшується: кафе - 300 кв.м, кухня - 20 кв.м, вестибуль і санвузли - 120 кв.м |
8 | Заготівельна, мийка, комірка, тарна | 100 | |
9 | Туалети і санвузли | 80 | |
разом 860 | |||
Вся корисна площа приміщень для глядач і в | 1760 |
П р и м і т к а. Для постановки експериментальних і камерних спектаклів) можна спроектувати крім великого залу глядача малий - на 200 глядачів з варіабельним ігровим майданчиком /12 на 12 м/, який дає змогу: показувати спектаклі на глибинній сцені; на сцені, з трьох сторін оточеній глядачами; па сцені-арені; на півострівній сцені; на каліперній сцені. Висота залу 6,50 м, загальна площа 18X20 м. Вестибуль малого залу може бути суміщеним з вестибулем великого залу, або бути відокремленим, що дозволяє його автономну експлуатацію.
Продовження табл. 2.1
1 | 2 | 3 | 4 | |
Г. Приміщення сценічного комплексу | ||||
Д. Сценічна група. | ||||
10 | Сцена | 300 | ||
11 | Трюм | 170-180 | 2x90/2x85/ | |
12 | Дві кишені | 270 | 2x135 | |
13 | Ар'єрсцена | 100 | ||
14 | Приміщення оркестру | 80 | на площі залу глядача | |
| разом 930 | |||
Е. Приміщення для обслуговування сцени | ||||
15 | Приміщення автоматичного управління і проекційні | 100 | ||
16 | Складські приміщення / в т.ч. сейф скручених декорацій - 30 кв.м в трюмовому поверсі, ширина 3 м, висота дорівнює висоті трюму / | 450 | з них 100-150 кв.м в рівні сцени | |
17 | Технічні приміщеним | 700 ралом 1250 | в трюмовому поверсі - 400 кв.м, в рівні сцени - 300 кв.м | |
Н. Приміщення художнього персоналу та керівників | ||||
Артистичні кімнати | 180 | по 10, 15, 30 кв.м, частина з них розташовується в рівні сцени | ||
19 | Туалетні та душові | 50 | ||
20 | Кімната очікування виходу на сцену (2 кімнати) | 20 | ||
21 | Репетиційний зал | 4/10 | в рівні сцени 13x24 м, з урізаним кругом Д=14 м. і місцями для глядачів | |
22 | кімнати художніх керівників | 100 | ||
23 | Туалетні | 100 | ||
24 | Адміністративні приміщення | 200 | ||
25 | Туалетні та санвузли | 20 | ||
| разом 1110 | |||
| Разом для сценічного комплексу | 3290 | ||
| Разом корисної площі для будинку театру | 5070 | ||
В будинку театру повинні знаходитись художні та інші майстерні, складські та допоміжні приміщення, загальна площа яких не перевищує 1500 кв.м, і які зручно пов'язуються з однією з кишень сцени.
Будівельний об'єм будівлі театру не повинен перевищувати 50 000 куб. м /без допоміжного корпусу/.
Дата: 2019-03-05, просмотров: 275.