№ п/п | Український термін | english | francais | deutch | ||
1 | аванложа | stage box | loge d’avantscene | Buhenloge | ||
2 | авансцена | for-stage | Proscenium, avant-scene | Vorbuchne | ||
3 | акустика | acoustics | acoustique | Akustik | ||
4 | Антрактна розсувна завіса, куртина | house curtain | rideou d’avanscene | Hauptvoryang | ||
5 | Арлекін, підзір | teasser | fries dumauteau d’Arlequin, fries de rideau | Sofffite, Voruhangsehurse, Proszeniums decke | ||
6 | Ар’єрсцена | back stage | arriere-scene | Hinterbuchne | ||
7 | балкон | balcony | balcon | Balcon | ||
8 | Бельетаж, перший ярус над партером, амфітеатром | dresscircle | premier balcone, mazzanine | Erster Rang | ||
9 | бережок | raked stage | plan incline | Bubnenschrage | ||
10 | блок | loft block | mere defamile | Laufrolle | ||
11 | Брус задника | roller | tube de pied | Unterelatte Wickenlatte Seitenrang | ||
12 | Боковий балкон | side balcony | passcrelles cour passcrelles jardin | Sitcurang | ||
13 | бутафорія | properties | accessoires | Requisitenkorh | ||
14 | вантажі | saudbag | sac de sable | Sandsack | ||
15 | Вертикальна кріпильна штанга | boom | ||||
16 | Верх сцени декоративного підйому | flyfacilities | equip portcuse | zugcinrichtugen | ||
17 | Директорська ложа | theatre | loge de la director | Deinstaje Atendanten loge | ||
18 | Дорога горизонту (шлях горизонту) | cyclorama track | patience de cyclorama | Horizontlaubahn | ||
19 | Дорога завіси (шлях завіси) | curtain track | patience, galet de rideau | Zweiter rang | ||
20 | Другий ярус | upper circle | deuxieme balkon | Zweiter rang | ||
21 | галерея | gallery | paradis, poulailler | Galerie | ||
22 | Залаштункове місце | bay area | coulisse | Abstellflache | ||
23 | Задник, живописний (мальовничий) фон | back cloth | teile de faud | Prospekt | ||
24 | Завіса (куртина) | curtaine | rideau | Vorhang | ||
25 | Зал, зал глядача | auditorium | salle | Zuschauerraum | ||
26 | заспинник | |||||
27 | Жорсткий портал | false proscenium | portique, portique supple mentaire | Spielproszenium, Portaloffnung | ||
28 | Канат завіси, линва куртини | curtain pull | fil de rappel du rideau de scene | Vorhaugzug, Zeine | ||
29 | Кишеня, закулісник | wing | chassis, coulisse, pendrillon de coulisse | Kulisse, Seitenblenden | ||
30 | комора | warchouse | magazin | Lagerhaus, Magazin | ||
31 | кін | proscenium stage | theatre frontal | Guckkastentheater | ||
32 | лаштунки | leg | pendrillon | Seitenschenken | ||
33 | ліва сторона (з залу глядача) | stage right (P) | Jardin, cofejardin | Links (vom publicum geschen) | ||
34 | ложа | bох (in the аuditorium) | loge | Loge | ||
35 | макет | set model | maquette | Buhnenbildmodelle | ||
36 | місток освітлювальний | lighting bridge | раssегеllе d'аvantscene, роnt d'есlairage | Вeleuchtungs-brucke, Schneinwerferbrucke | ||
37 | обертовий круг | revolving stage | scene tournatte | Drehbuhne | ||
38 | оркестрова яма | огсhestrapit | fossle d’orchestre | Огсhestergraben | ||
39 | освітлення радіуса | cусlorama light | ес1аігаge d’horizon | Ногіzont-beleuchtung | ||
40 | павільйон | box set | dесоr de chamber, dесог de ріесе | Zimmerdekoration | ||
41 | падуга | bоrdеr | frise | Soffitte | ||
42 | партер | stalls | fautelluls d’orchestre | Рагкеtt | ||
43 | партер, дальні ряди, амфітеатр | bасk half of the stalls | раrterre | Hinteres Parkett | ||
44 | перехід | bradge | passerelle | Вгuсkе | ||
45 | підвіска | batten clamp | anneau de suspente, anneau de plafond | Prospektlammer | ||
46 | План залу глядача | seating plan | plan de location | Sitzplan | ||
47 | план сцени | ground plan | plan au sol | Buchnene-grundrisse | ||
48 | планшет сцени | stage level | рlаn dе 1а sсеnе | Buchnenniveau | ||
49 | підйомно-опускна площина | elevating stage | scene a elevateurs | Ноheсuhne | ||
50 | портал | рrоsсеnium | codre de scene | Proszenium | ||
51 | портальна арка | рrоsсеnium аrсh | ouverture de scene | Рrоszeniumsboden | ||
52 | поруччя, перила, бильця | railing | balustrade | Gelander | ||
53 | портальна освітлювальна вежа | lighting boom | tour de eclairage | Beleuchtungsturm | ||
54 | портальна куліса | tormentor | montants du fauxmanteau | Рrозzeniumsblende | ||
55 | права сторона сцени (з залу) | promt side (P) stage left (P) | а droitte cour cote cour | Recht (Vom Publikum geseben) | ||
56 | протипожежна завіса (куртина) | fire curtain | rideau de fer | Eiserner Vorhang | ||
57 | пратнкаблі | rosturm | estrade, podium, praticable | Ргаktikabel, Podest | ||
58 | просценій (просценіум) | арrоn stage | avаnt-scene, рrоsсenium | Vorbuhne | ||
59 | противага | counterweight cage | barceau a contrepoids | Gegengewichts stange | ||
60 | радіус | cyclorama (cyc) | aссrосhage du сусlоrаmа, panorama | Rundhorizont | ||
61 | рампа | floats | rampe cloisoires | Flutlicht | ||
62 | реквізит | properties (props) | ассеssoires | Requisiten | ||
63 | рушт | grid (gridiron) | cintres, grill | Rollenboden | ||
64 | ряд (ряд крісел) | row (of seats) | Nangee (de sieges) | Reihe, Stuhlreibe | ||
65 | софіт | batten lights | herse, herse cloisonnee | Unterteilte Rampe | ||
66 | світловий портал | рorсh | tour d’eclairage portent D’avantscene | Beleuchtungstum | ||
67 | суфлерська будка | promper’s box | trou de soufleur | Soufferkasten | ||
68 | сцена | stage | scene | Buchne | ||
69 | трос противаги | fly Іinе | fil de contrepoids | Lastzug, Gegenwichtszug | ||
70 | трюм сцени | under stage | dessou de scene | unterbuchne | ||
71 | тягова линва | breast line | fil de rappel | Zugseil | ||
72 | фрагмент | scenery | decors | Buchnenbild | ||
73 | шатня | property shop | atelier d’accessoires | Requisitenwerk-statt | ||
74 | штанга декораційного підйому | fly bar | equipe porteuse | Zugeinrichtungen | ||
75 | штанкет | bосk сloth batten | battant, forche fonci | Ргозреktstange | ||
76 | шлейф | саblе sleeve | gaine de cables | КаЬlemutte | ||
77 | шлейф софіта | feed саblе | gaine de cables | Zuleitungskabel | ||
78 | шлюз | trap door | trappe | Versen-kungsklappe | ||
Розділ 3
МУЗЕЙ
Загальні положення
МУЗЕЇ (грецькою мовою - святилище муз) - науково-дослідні і науково-освітні заклади, які збирають, вивчають, зберігають і популяризують пам'ятки природничої історії, матеріальної і духовної культури - першоджерела знань про розвиток природи й людського суспільства. Основною формою діяльності яких є експозиція,виставка. Музеї бувають дослідницько-науково-освітні (більшість з них), дослідницькі (наукові лабораторії при науково-дослідних інститутах) і навчальні. За профілем музеї поділяються на історичні, краєзнавчі, художні, меморіальні та інші.
Сьогодні м у з е й - це символ, яким країна, місто або організація утверджують свою культурну сутність, свою приналежність до цивілізації. Створити музей - це значить вийти із стадії "варварства", це значить ствердити значення своєї історії. В цьому значенні музей виступає як ідеологічний інститут. Крім місця концентрації, зберігання та показу об'єктів культури,, музей є також хранителем цінностей і знань. Свою ж соціальну роль він реалізує завдяки двом складовим частинам: споруді та колекції.
Архітектура музею, таким чином, повинна виконувати символічну роль - своєю образною характеристикою утверджувати музей як унікальне місце, що є відображенням певної архітектурної ідеї.
Коротко дослідивши історію розвитку музею, прослідковується, що в останні двадцять років він став туристичною визначною пам'яткою і супротив своєї волі стає "вітриною видовищ" більше, ніж місцем зберігання реліквій, не відмовляючись при цьому від свого престижного, монументального характеру.
Розповсюдження міжнародного туризму у світі призвело до того, що музей почав "продаватися", як сонце, пляж, пальми. Так з інструменту для виховання під приводом демократизації своїх звичок він наближається до положення, яке зробить його основою видовищ.
Музей традиційний , статичний, сьогодні втратив цікавість в очах публіки. На зміну йому повинен прийти динамічний, оперативно реагуючий на вимоги часу. Але музейна архітектура повинна бeти музейною. Вона повинна бути індивідуальна та оригінальна. Взявши на озброєння нову музейну техніку, архітектура музею повинна сприяти більш тісному діалогу між музеєм та відвідувачем. Тому, трьом функціям музею (зберігання, вивчення та показ експонатів, роботи з відвідувачами та їх обслуговування) повинні відповідати три типи просторів: закритий - для зберігання, напіввідкритий - для експонування, відкритий - для публіки.
Завдання для архітектурного проектування громадської споруди "МУЗЕЙ" включає наступні варіанти":
- народного театру та фольклору;
- техніки та прогресу;
- екології;
- архітектури;
-сучасного мистецтва;
- людини.
За об'ємом музеї розподіляються на:
а) великі - 80 - 300 тис мЗ;
б) середні -30 - 80 тис. мЗ;
в) малі - менше 30 тис мЗ.
Групи приміщень
3.2.1. Приміщення для обслуговування відвідувачів:
- вестибуль з гардеробом (площу необхідно розраховувати з розрахунку одночасного перебування в музеї 1/4-1/5 від загального числа відвідувачів в день; середнє перебування відвідувача слід приймати 1,5-2,0 години;)
- інформаційно-довідковий центр;
- кімнати для екскурсоводів;
- медпункт;
- кімнати для куріння;
- туалетні кімнати (однакові за площею для чоловіків та жінок);
- кіоски для продажу сувенірів та книг;
- буфети та ресторан;
- кімнати відпочинку.
3.2.2. Культурно-пропагандистський відділ.
лекційний зал: при залі кімнати для лекторів, кінопроекційна, фойє, кулуари;
- універсальний простір;
- зали для періодичних виставок;
- бібліотека з книгосховищем.
3.2.3. Зона постійної експозиції - залежить від характеру музейної колекції
При загальному розташуванні експозиції в малих музеях зал має площу не менше 50-60 кв.м;
- висота рядових експозиційних залів - 4-5 м;
- висота великих залів - 6-8 м.
Бажано мати резервні площі, а також площі для перспективного розширення експозиції.
3.2.4. Приміщення дирекції
- кабінети для адміністрації, канцелярія;
- малий конференц-зал;
- кабінети для наукових співробітників;
- лабораторії;
- реставраційні майстерні;
- приміщення для готування експозиційних матеріалів;
- фондосховище, площа якого має становити 1/3 від експозиційних площ (в експозиційних залах знаходиться 20% одиниць збереження музейних фондів);
- службовий вхід, гардероб для співробітників, душові з роздягальнями, санвузли, їдальня для співробітників музею з підсобними приміщеннями.
Площа експозиційних залів та відділу культурно-пропагандистської роботи до площі всіх останніх приміщень повинна мати співвідношення 1:1.
3.3. Основні вимоги до містобудівельних, архітектурно-планувальних і конструктивних рішень, сантехніки та економіки
3.3.1. Вибір ділянки та вирішення генерального плану
При розгляді ділянки під забудову споруди музею необхідно враховувати, що музей в структурі міста може розташовуватись наступним чином:
а) острівне розташування;
б) в зоні реконструкції;
в) у складі культурного центру міста, адміністративного району.
При проектуванні генерального плану необхідно звернути увагу на забезпечення огляду музею по колу, а також на взаємозв'язок нової споруди та старої забудови. Визначити яку роль він відіграє у цьому випадку: головну - ведучу чи доповнюючу.
В проекті необхідно враховувати важливе значення розташування споруди музею на ділянці, організації зручних під'їздів та підходів, забезпечення стоянок для машин, ізоляції музею від міського шуму, організації благоустрою прилеглої території. При можливості, ще при проектуванні, бажано надати можливість розвитку музею як в просторі, так і в часі.
Площа перед головним входом до музею повинна розташовуватися в межах "червоних ліній" ділянки. Споруду музею необхідно розташовувати з відступом від "червоної лінії" оточуючих проїздів не менше ніж на 30 м для забезпечення перед входом вільної площі з розрахунку 0,25 кв. м на одного відвідувача. Довкола споруди музею повинен бути передбачений пожежний проїзд шириною не менше 4 м.
Стоянки автомашин проектуються з розрахунку 25 кв. м площі на одну машину і на віддалі не далі ніж 100 метрів від виходу з музею. Стоянки можуть бути підземними.
3.3.2.Архітектурно-планувальні рішення.
Функціональні зони музею повинні бути згруповані і мати чіткі та логічні функціональні зв'язки між собою. В музеї повинно бути не менше двох евакуаційних виходів. Головні сходи складають перше враження про естетичне оформлення всієї споруди. їх пропускна здатність повинна бути не менше 100 чоловік на 1 м ширини маршу. Необхідно пам'ятати про створення комфортних умов відвідування інвалідами.
Принципи організації експозиції.
- Можливість вільно вибирати маршрут огляду експозиції.
- Диференціація експозиції в залежності від запитів відвідувачів.
Поверховість музею найкраще приймати один-два поверхи, цей принцип є найбільш традиційним і максимально зручним. На обмежених територіях крице проектувати багаторівневі музеї, в яких доцільно для організації поступального руху при ознайомленні з експозиційними матеріалами застосовувати пандуси або комбіновану систему: ліфт плюс пандус.
Найбільш раціональним освітленням експозиційних залів в музеях є верхнє освітлення або комбіновано-інтегральне. При застосуванні верхньо-бічного освітлення необхідно ліквідовувати дзеркальні ефекти, тоді джерело освітлення бажано розташовувати під кутом 45 градусів або трохи більше до горизонтальної площини. Всі приміщення музею (крім сховищ) необхідно забезпечити денним освітленням.
3.3.З. Технічне обладнання музеїв
При проектуванні музеїв необхідно застосовувати найновіші технології для повного забезпечення:
а) мікрокліматичного комфорту;
б) акустичного комфорту;
в) системи кондиціювання повітря;
г) системи автоматичного пожежегасіння;
д) сигналізації;
є) системи пиловидалення.
3.3.4. Конструкції
Основні вимоги до конструктивного вирішення музею:
· Забезпечити вільне планування експозиційних приміщень, їх мобільність.
· Можливість створення нерозірваного простору.
· Забезпечити зручне розміщення експозиційного матеріалу.
· В залежності від виду експозиції конструктивно вирішити освітлення залів.
· Застосування конструкцій повинно визначати образ музею. При перекритті великих зальних приміщень музею застосовують:
- стійочно-балочні конструктивні схеми;
- поєднання стійочно-балочних конструкцій з консольними;
- ферми трьох напрямків; структури;
- складчасті конструкції;
- складчасті із збірних елементів;
- арки;
- гіпари;
- монолітні залізобетонні оболонки; купольні монолітні і збірні;
- поєднання вантових конструкцій з арочними.
При диференційованому зальному вирішенні з прольотом в 9-12-15-18 м найчастіше застосовують монолітний залізобетон.
Будівельні матеріали повинні відповідати наступним вимогам: акустичним, протипожежним, естетичним.
Проект повинен давати ясну уяву про конструктивне вирішення споруди музею, технічне та технологічне оснащення.
Якщо дозволяє ділянка під забудову, то необхідно передбачити винесення експозиції під відкрите небо, при цьому експозиція значно збагачується використанням ландшафту, рельєфу, зелених насаджень.
Можливе проектування нового типу музею:
- Вулиця-музей;
- Музеї-заповідники;
- Меморіали.
3.4. Склад проекту
1. Ситуаційна схема | М 1:2000 |
2. Генеральний план. | М 1:500 |
3. Фасад головний | М 1:200 |
4. Фасад боковий | М 1:200 |
5. План | М 1:200, М 1:250 |
6. План | М 1:200, М 1:250 |
7. Розрізи | М 1:200, М 1:250 |
8. Перспектива або аксонометрія | |
9. Фрагменти інтер'єрів | |
10. Макет | |
11. Пояснююча записка |
ГРАФІЧНЕ ОФОРМЛЕННЯ ПРОЕКТУ
Проект виконується в будь-якій техніці з використанням кольору.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
- ознайомитися з ділянкою на місці;
- зробити обмірні креслення існуючої ситуації з нанесенням вуличних мощень та озеленення;
зарисувати архітектурну існуючу ситуацію;
- використати фотографування.
Дата: 2019-03-05, просмотров: 250.