Тут необхідно взяти до уваги той факт, що існує ряд вимог, які ставляться до організації комплексів: сумісність функціонування його закладів, з однієї сторона, і комфорт діяльності відвідувачів і працівників комплексу, а також мешканців з другої сторони.

Тому при проведенні функціонального аналізу майбутнього комплексу перш за все необхідно виявити технологічні потреби і доцільність сумісного функціонування і використання технологічних підрозділів закладами комплексу. Безумовно, при цьому повинна враховуватись і неможливість об'єднання тих чи інших закладів між собою та з житлом.

Однак для остаточного рішення недостатньо маги лише технологічні обґрунтування, необхідно також виявити і споживчі взаємозв'язки закладів, коли все робиться для людини. Велике значення має дослідження можливостей спільного використання відвідувачами і працівниками багатофункціонального комплексу спільних комунікаційних просторів і інших елементів комплексу (наприклад, видовищних залів, закладів громадського харчування, клубних приміщень). Тільки після цього можна переходити до створення схем-моделей функціонально - просторової побудови вибраних типів комплексів.

І, нарешті, заключна процедура - це трансформація вибраної функціонально-просторової моделі багатофункціонального комплексу під впливом характеру оточуючого міського середовища, яка дозволяє знайти принципове архітектурно-художнє вирішення оточуючого міського середовища, яка дозволяє знайти принципове архітектурно-художнє вирішення всього комплексу в процесі збереження історичної спадщини міста і охорони пам'ятників архітектури або використання специфіки традиційно сформованої забудови і створення нових архітектурних ансамблів. Формування багатофункціональних комплексів як крупних елементів міста, таким чином, перш за все визначається характером міської структури, тобто передбаченим місцем розташування, причетністю до тої чи іншої зони міста, тою чи іншою містобудівельною ситуацією.    

Функціональний склад, технологічна організація комплексу визначається в першу чергу мірою і необхідністю його участі у формуванні системи, включаючи всі його ранги, або покращення структури житлової забудови. Об'єднання таких громадських функцій як культура, видовища, спорт, управління (тобто не тільки магазини і перукарні) з житлом в єдиний комплекс відкриває широкі можливості впорядкування і розмітку планувальної, функціональної і об'ємно-просторової структур міста.

На основі зробленого містобудівельного аналізу і дослідження функціональної  структури з'явились основні варіанти групування закладів у комплекси обслуговування, що входять у склад громадсько-житлового багатофункціонального комплексу.

Тепер можна перейти до аналізу його об'ємно-просторового вирішення. Для цього були проаналізовані можливості об'єднання окремих елементів комплексу (таких як кінозали, заклади громадського харчування, комбінати побутового обслуговування і т.п.) для сумісного використання відвідувачами, не виключаючи і контингент службовців офісів, розміщених в комплексі. При цьому вирізняється така характеристика організаційної структури комплексу, як наявність і активне використання спільних комунікацій як технологічних, вертикальних і горизонтальних. так і крупних просторів для відвідування різноманітних закладів (типу атріуму). Оцінка проводиться за двома показниками: - сумісне використання елементів комплексу відвідувачами; • використання загальних комунікаційних просторів.

Складна структура, яка містить ряд технічним служб, інженерно-технологічних комунікацій, вимагає організації функціонування закладів комплексу з можливістю падання їм деякої автономії, з одного боку, а з другого боку, - об'єднання ряду закладів спільними комунікаціями, що зумовлюється необхідністю забезпечення максимального комфорту відвідувачам, службовцям і мешканцям комплексу. Так, заклади управління можуть використовуватись для задоволення лише технологічних потреб елементи закладів культури - це театрально-видовищні зали для глядачів, бібліотечно-інформаційні служби, клубні приміщення і виставочні зали. В цьому випадку заклади культури повинні маги можливість ізоляції від решти громадсько-культурної зони комплексу. Та в комплексі є ряд закладів культурно-побутового обслуговування , якими відвідувачі повинні вільно користуватися. При цьому необхідно передбачити спільні для закладів управління і культури комунікаційні простори - вестибулі, кулуари, пасажі, атріуми. Велике значення має. об'єднання закладів культури і фізкультурно-спортивних споруд для розвитку форм проведення дозвілля і ефективного використання спільних спорту і служб, тим більше, що е комплексі знаходяться місця праці і житло, а це відбивається на розміщенні елементів культурно-побутового обслуговування по відношенню до загальних комунікацій комплексу.

На основі містобудівельного аналізу місцевості, врахування функціонально-просторових вимог і соціально-культурних потреб людини визначається функціональний склад комплекту і формується його архітектурно просторова структура.

Організація театральних зал і обслуговуючих приміщень в багатофункціональних комплексах відповідає традиціям проектування українських культурно-просвітницьких споруд, архітектурно-просторова структура і функціональна організація яких формувалася століттями - народних домів, українських товариств, казино, спілок, клубів.

Театральна зала в складі комплексу повинна проектуватися універсально (для вистав, концертів, кіносеансів, масових національно-патріотичних заходів), з підсобними приміщеннями, фойє-дансінгом, а іноді і з самостійними кінозалами і залами для танців. Головний елемент - глядацький зал із сценою. їх форма повинна залежати від вимог до глибинної сцени і демонстрації звичайних і широкоформатних фільмів. Якщо вмістимість залу до 400 місць, то допускається природне освітлення. Якщо більше 410, то рекомендується штучне освітлення. Сцена, як правило, найпростіша - або стаціонарний, або розбірний подіум 8 метрів по фронту і 5 метрів в глибину з розсувною завісою. Якщо зала проектується на 600 місць ефективна портальна сцена. Якщо на 300 місць - підлога в залі повинна бути обов'язково горизонтальною - адже тільки тоді можна організувати танці, ігри, заняття фізичних вправ. Можуть бути і кишені при сцені, у випадку використання об'ємних декорацій. Склад обслуговуючих приміщень залежить від того, чи призначена театральна зала тільки для гастрольних колективів, чи вона також є водночас стаціонаром для одного або двох і більше постійних художніх колективів, Найбільше розвинений склад приміщень в театральній залі останнього тішу. В цьому випадку їх склад, розміри і вимоги співпадають з театральними вимогами. У випадку ж гастрольного режиму діяльності склад приміщень в основному обмежується артистичними приміщеннями біля сцени і одним універсальним приміщенням для репетицій.

Рис. 1.1. Методика проектування багатофункціональних комплексів

Таблиця 1.1.