Спеціальні вимоги до проекту
Поможем в ✍️ написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Якщо ділянка під забудову знаходиться б межах архітектурно - історичного заповідника, то автор проекту повинен врахувати наступні вимоги:

- якщо на ділянці залишилися фундаменти попередніх споруд, то нова споруда повинна статті копією тієї, що була;

- якщо для даної ділянки у свій час був спроектований, але не зреалізований архітектурний проект, то нова споруда повинна стати копією цього (останнього) проекту;

- якщо на ділянці проектується модерна споруда, то:

а) проектування ведеться тільки в «червоних лініях з усіма обмеженнями по висоті, що діють в історико-архітектурному заповіднику;

6) будівельні матеріали га конструкції повинні відповідати тим, з яких сформований весь оточуючий контекст;

в) тектоніка, членування й ритміка споруди повинні відповідати оточуючому архітектурному контексту.

Якщо майбутній проект розташовується в межах охоронної зони архітектурно-історичного заповідника, то він не повинен виходити за "червоні лілії", бути обмеженим по висоті й, по можливості, відповідати оточуючому архітектурному контексту.

Якщо ж проект передбачається в інших зонах центру міста з історично сформованим ядром, то нова споруда повинна залишитися в параметрах обмежень по висоті

Рис 4.1. Схема проекту мінімаркету. А, Б. Розгортки п о вул.Краківській; по вул. Вірменській; В. Загальний вигляд; Г. Плани.

 

4.5. Організація інтер’єрів та обладнання

Головне при організації інтер'єрів торгових залів - правильний торгово-технологічний процес. Завдання архітектора передбачити потік покупців, що пов'язано із розміщенням виходів, сходових маршів, ескалаторів, а також торгового обладнання та розрахункового вузла.

Система зонування є основою функціонально просторового членування, яке здійснюється засобами форм торгового залу і розміщення в ньому обладнання. Значну роль відіграє торгове обладнання. Форма обладнання визначається характером товару та умовами його візуального огляду. Обладнання має бути нейтральним і не відволікати уваги покупця від експозиції товарів. Кольорове вирішення обладнання вибирається відповідно до кольору і характеру товару за принципом контрасту і доповнення.

Особливе значення в торгових залах надається оздоблювальним матеріалам, світлу і кольору. Стелі, стіна і підлога залів повинні бути фоном для експозиції товарів і реклами. Тому характер оздоблення залежить від характеру товарів і їх взаємного розміщення. Освітлення повинно бути комбінованим, коли до загального освітлення додається місцеве, концентруючи потік на конкретний товар і робочі поверхні.

Важливим в організації просторів залів є засоби візуальної інформації - піктограми, покажчики, реклама тощо.

                                                        

Організація світлового середовища

Організація світлового середовища ринкових споруд скерована на максимальне насичення простору приміщень денним світлом, рівномірність і природність освітлення. В ринкових спорудах найбільш раціонально використовувати системи комбінованого освітлення: верхнього і бокового, а також багатостороннього бокового, при якому створюється безтіньове освітлення.

При виборі форми й розмірів вікон і ліхтарів, а також способу їх розміщення у структурі ринкової будівлі, необхідно враховувати їх архітектурне значення через те, що вони сприяють виявленню масштабності будівлі, глибини простору, ритму конструктивних елементів та інше.

 

Розділ 5

ЦЕРКВА

Загальні полження

ЦЕРКВА є храм Божий, дім молитви, куди вірні збираються славити Бога і молитися Йому. Слово "церква" походить від грецького "киріхе", "кіріяке", що означає Дім Божий, Господній, цебто святе місце, призначене для християнських богослужінь і молитов. Таким святим місцем для відправи і молитов є також невеличка сакральна споруда, в якій найчастіше немає вівтаря, що називається "каплицею" - від латинського слова "капелла". До ІV століття місцем молитов були також цвинтарі, а ще в часах Старого Заповіту богослужіння відбувались просто неба коло місць, де Господь об'являвся людині чи дарував їй свою благодать, або місце, яке своєю таємничістю і красотою викликало в людині думки про силу, мудрість і доброту Сотворителя.

Святині християни найчастіше будували на могилах мучеників, у місцях по змозі найгарніших - на узгір'ях, на фоні гір, серед дерев - так, щоб гармонійно укомпонований у навколишній краєвид Храм Божий спонукав людину до роздумів над силою і мудрістю Творця. Крім цього, будівничі церков, будучи людьми з відчуттям естетичного хисту й творчих задумів, намагались локалізувати святині в такому місці, яке викликало б у віруючих та прочан бажання повернутись у ті дивні закутки, з наявністю гори, гаю, джерела, берега озера або річки, печери тощо. Таке розташування храму свідчить про його духовне призначення в житті людей. Вознесений на вершину пагорба, на високий берег річки, він ніби освячує своєю присутністю великі простори.

 

5.2. Містобудівельне вирішення. Вимоги до планування церковного ансамблю

Церковний ансамбль повинен включати церкву, дзвіницю (в об'ємі церкви, прибудовану або окремостоячу), каплицю, плебанію, цвинтар (при проектуванні споруди в сільській місцевості) і "фігуру" - високий хрест з Розп'яттям.

На території церкви для 2000 віруючих (при проектуванні споруди в місті) доцільно запроектувати готель на 40 чоловік з усіма необхідними приміщеннями.

Навколо церкви необхідно передбачити можливість кругового обходу — це пов'язано з обрядом. Коло церкви необхідно запроектувати площу, сад і автомобільні стоянки (службові та для віруючих). Весь церковний двір необхідно огороджувати.

Ділянку під церкву найкраще вибирати на краю села на пагорбку або на горбі, в містах - на роздоріжжях, як завершення перспективи вулиць чи проспектів, або на площах, як домінанти.

Храми східного обряду необхідно будувати вівтарем на схід, де, згідно з християнською релігією, знаходиться центр Землі - Єрусалим з Голгофою, звідки після Воскресіння Христа приходить спасіння.

 

Форма та символіка храмів

Більшість храмів, в своїй основі, влаштовують у вигляді хреста. Це означає, що храм присвячений розп'ятому за нас на хресті Господу і що хрестом Господь, Христос звільнив нас від власті диявола. Храм влаштований у вигляді продовгуватого корабля означає, що церква, подібно кораблю, по взірцю Ноєвого ковчега веде нас по морю життя до тихої пристані в Царстві Небеснім. Храм у вигляді кола нагадує про вічність Церкви Христової, а храм влаштований у вигляді восьмикутника, ніби зірки, означає, що церква, подібно провідній (дороговказній ) зірці, сяє в цім світі.

5.4. Архітектурно-планувальні елементи храмів та їх функції

Українські церкви переважно тридільні: бабинець, основна нава, вівтар (рис. 5.1 б), з розвитком основної частини до форми хреста і більші. Малі церкви - дводільні, походять від української хати і називаються церквами хатнього типу.

За планами українські церкви бувають: дводільні, тридільні, п'яти -, семи- та дев'ятидільні (рис. 5.1)

Пропорції церков - відношення ширини приміщень до висоти:

для Заходу України 1:1

для Сходу України 1:1,5                                          

Висота до низу яблука хреста над центральною навою повинна дорівнювати довжині церкви по осі захід-схід (для церков у формі рівнораменного хреста), для інших - на довжину основної нави плюс вівтар.

Головні приміщення

Вівтар - найголовніша частина храму, де відбувається Богослужіння і знаходиться найсвятіше місце в храмі - Святий Престіл, на якому відбувається таїнство святого Причастя. Вівтар влаштовується на підвищенні не вище інших частин храму.

Посередині вівтаря знаходиться престіл - особливо освячений чотирикутний стіл прикрашений двома одежами: нижньою - білою, з полотна і верхньою з дорогої матерії. Габаритні розміри престолу: від 1100 на 1100 мм до 2500 на 2500 мм, висота 900-970 мм. На престолі знаходяться: Антимінс, Євангеліє, хрест, дарохоронильниця (кивот) та дароносиця .

У вівтарі, наліво від престолу, в північній частині, стоїть другий невеликий стіл - жертовник. На ньому готують дари для таїнства причащення. На жертовнику знаходяться: Св.Чаша, дискос, спис, ложечка, великий і малі покрови.

В головних, кафедральних храмах, у вівтарі розташоване ще г о р н є місцє (синтрон) - місце в самому східному заглибленні вівтарної частини, в якому ставиться сидіння для єпископа або митрополита (трон). По боках розташовують сидіння для інших єпископів та священників.

Вівтар необхідно відділяти від середньої частини храму для вірних перегородкою з іконами, що називається іконостас. Підвищення, на якому стоїть вівтар та іконостас, повинно виступати вперед в середню частину храму. Це підвищення перед іконостасом називається солєєю, і є переважно на три сходинки.

Середина солеї, де диякон читає Євангеліє та виконує єктенії, а священник проповіді, зветься амвоном. З боків солеї розташовують крилоси для читців і співаків. У крилосі стоять хори.

Середня (друга) частина храму -нава призначена для перебування вірних. У великих церквах крім основної необхідно запроектувати ще бокові нави. Проліт основної нави від 10 до 15 м, рідше 20 м і більше.

Перед солеєю посередині храму знаходиться стіл, що зветься тєтрапод. На ньому мусить бути стоячий хрест, по боках якого - два свічники із свічками, посередині - храмова ікона, з лівого боку якої - хрест до цілування, а з правої - жертовник.

В православних храмах треба передбачити ще канунник- низенький столик, перед яким служаться панахиди.

Третьою частиною храму є бабинець (притвор). У великих церквах до притвору веде троє дверей: царські посередині і двоє бічних. На східній частині внутрішнього притвору вішають - з правої сторони ікону Спасителя, з лівої - Матері Божої.

Рис 5.1. Архітектурно-планувальні елементи храмів

Додаткові приміщення.

Ризниця- приміщення біля вівтаря, де зберігаються ризи, церковні посудини і книги для богослужіння. їх прибудовують до вівтарної частини, одну між раменами в північно-східному кутку, або дві - з півночі і півдня (рисі в).

Паламарна- приміщення біля вівтаря, де паламар розпалює кадило, прибудоване до вівтарної часчтини в південно-східному кутку.

Крилоси- праве і ліве крило храму, де стоять хористи. Над головним входом з середини церкви влаштовують хори.

Мінімальна площа на одну людину в церкві становить 0,50 кв м. Для старших людей біля стіни необхідно передбачити встановлення лавок для сидіння (габарити лавок: висота - 850 мм, висота сидіння - 450-500 мм, ширина лавки - 350 мм; відстань між лавками 820 мм.) Ширину вхідних дверей бажано приймати 3 м. В протилежній до головного входу частині храму необхідно передбачити ще один вихід. Сумарна ширина дверей 1 м на 70 осіб. При проектуванні церкви двоярусною (нижня - зимова, верхня - холодна літня), висота нижньої церкви повинна становити біля 5,5 м.

При проектуванні храмів бажано передбачати приміщення для хрещення дітей - хрещальню (баптистерій) з окремим температурним режимом. Можна запроектувати каплицю. В цокольній частині розташовують бібліотеку, приміщення для зібрань парафіян, гардероб, приміщення для катехизації, комори, санвузли тощо.

В діаспорі викристалізувався такий тип храмової будівлі, де навколо церкви згруповані приміщення для функціонування громадського життя українських громад -де на першому поверсі розташована церква, а в цоколі знаходяться приміщення громадського центру.

Таблиця 5.1

Склад приміщень

На проектування церкви для 200-300 800-1000 2000 віруючих
площа території   0,5 га 0,8 га 1,0 га
зал 80-90 270-300 650-700
вівтар 20-25 25-30 50-60
притвір 16-20 36-40 40-60
Ризниця 16 20 30
паламарна 16 20 30
хори 25-30 30-50 90
світлопроекційна 2 на 2 2 на 3 2 на 4
звукозапис 8 10 12
Радіо і телетрансляція                   - 12 16

 

Таблиця 5.2

 

Приміщення, які можуть бути в цокольному поверсі, в прибудові або в окремих будівл ях:

 

  Назва Габарити для храмів на 00 відвідувачів, м на м; м. кв Габарити для храмів на 00 відвідувачів, м на м; м. кв
Недільні класи 2 на 2 4 на 4
Зал для зборів 60 250
бібліотека з читальним класом 50 80
репетиційний зал хору 50 80
рекреація, 60 160
виставковий зал 60 120
господарські та технічні приміщення 26 60
санвузли   за розрахунком за розрахунком

Примітка. В цокольному поверсі під вівтарем не розташовують ніяких приміщень.

 

Завершення храмів

Будинок храму звичайно завершується куполом або шатром, що зображує собою небо. Купол завершується маківкою, на якій ставиться хрест, во славу Ісуса Христа. Одна баня і одна маківка символізує єдність Бога, дві бані означають дві природи – Божеську і людську в Ісусі Христі; три бані – три лиця Святої Трійці, п’ять бань – Ісуса Христа і чотирьох євангелістів; сім бань – сім таїнств і сім вселенських соборів; дев'ять бань - дев'ять чинів ангельських; тринадцять бань - Ісуса Христа і дванадцять апостолів.

Верхи можуть бути: шатрові (наметові), шоломоподібні, грушоподібні, цибулясті, кулясті, сферичні (півкульові), еліптичні, дзвоноподібні тощо.

На вершки верхів храму необхідно ставити хрести - символ християнської віри. Форм хрестів, які використовуються на Україні, є декілька, а саме: звичайний хрест -4-кінцевий; 5-, 6-, 7- і 8-кінцеві хрести з горизонтальним нижнім перехрестям, хрест православний , хрест грецький, та перехрещений.

 

Іконостас

Іконостас - це перегородка з рядами ікон, що відділяє вівтар від основної
частини храму. В іконостасі повинно бути троє дверей (середні - Царські Ворота, наліво - північні двері, направо - південні двері.) Переважно іконостаси встановлюють одно-, дво-, або трирядні. Великі іконостаси мають до п'яти і більше рядів ікон.

Розташування ікон див. рис. 5.2.

Сучасні іконостаси простіші, переважно однорядні. Іконостас є важливою частиною інтер'єру і повинен вирішуватись в контексті загального архітектурного рішення храму, тому його необхідно проектувати одночасно з церквою.

 


Технічне обладнання храмів

При проектуванні церков необхідно застосовувати найновіші технології для повного забезпечення:

- мікрокліматичного комфорту,

- акустичного комфорту;

- системи кондиціонування повітря;

- системи автоматичного пожежегасіння;

- сигналізації;

- системи пиловидалення.

Проект повинен давати ясну уяву про конструктивне вирішення споруди храму, технічне та технологічне обладнання.

 

Склад проекту

 

1. Ситуаційна схема М 1:2000  
2. Генеральний план. М 1:500  
3. Фасад головний М 1:200  
4. Фасад боковий М 1:200  
5. План М 1:200, 1:250
6. План М 1:200, 1:250
7. Розрізи М 1:200, 1:250
8. Перспектива або аксонометрія      
9. Фрагменти інтер'єрів      
10. Макет      
11. Пояснююча записка      

 

Графічне оформлення проекту

Проект виконується в будь-якій техніці з використанням кольору.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ.

- ознайомитися з ділянкою на місці;

- зробити обмірні креслення існуючої ситуації з нанесенням вуличних мощень та озеленення;

- зарисувати архітектурну існуючу ситуацію;

- використати фотографування.

 

Дата: 2019-03-05, просмотров: 199.