На сучасному етапі існує велика кількість різноманітних міжбанківських об'єднань, утворення яких ґрунтується як на добровільному об'єднанні самостійних банків (злиття), так і на правах власності, контролю, централізованого управління, прямого підпорядкування і залежності (поглинання).

Головні представники міжбанківських об'єднань:

— асоціативного комерційного типу — консорціуми та картелі;

— корпоративного типу — концерни і трести.

Банківський консорціум — це тимчасове об'єднання на договірній основі кількох банків для спільного проведення кредитних, гарантійних або інших банківських операцій. Головною метою консорціуму є: збільшення обсягів операцій через концентрацію ресурсів, розподіл ризиків, що дає змогу обмежити втрати для кожного учасника консорціуму у випадку неплатежів позичальників.

Банківський картель — об'єднання великих банків, в основі якого міститься угода про розподіл сфер діяльності (узгодження та проведення єдиної політики при встановленні процентних ставок і виплати дивідендів, умов кредитування і под.).

Банківський концерн — монопольне об'єднання акціонерних банків, де великий банк (головне акціонерне товариство) володіє контрольним пакетом акцій юридично самостійних банків (дочірніх товариств), тим самим фактично встановлюючи фінансовий контроль за їх діяльністю.

Банківський трест — монопольне об'єднання банків, яке утворюється внаслідок об'єднання власності банків, що входять до його складу. При цьому останні втрачають юридичну, комерційну самостійність і підпорядковуються єдиному органові управління. На відміну від концерну, трест ґрунтується не на акціонерній, а на пайовій формі власності.

Питання для самоконтролю

1.  Види об'єднань у банківській діяльності. Міжбанківські об'єднання.

2.  Розвиток міжнародного банківського бізнесу в умовах глобалізації: злиття та поглинання.

3.  Вплив іноземного капіталу на банківську систему України.

4.  Іноземні банки на фінансових ринках країн Центрально-Східної Європи.

Теми фіксованих виступів та доповідей

1.  Конкурентоспроможність банківської системи України в глобалізаційному просторі.

2.  Особливості взаємодії банківської системи України з міжнародними фінансовими організаціями.

3.  Злиття та поглинання в банківській сфері.

4.  Іноземний капітал на ринку банківських послуг України: переваги та недоліки.

Тестові завдання до теми

1. Банківська корпорація – це юридична особа:

a) засновниками якої є виключно філії банків;

b) засновниками та акціонерами є виключно фізичні особи;

c) засновниками та акціонерами є виключно банківські представництва;

d) засновниками та акціонерами якої є виключно банки.

2.  Скільки відсотків акціонерного капіталу належить материнській компанії в фінансовій холдинговій групі:

a) 50 %;

b) 25 %;

c) 100 %;

d) 35 %?

3.  Банківське об'єднання, до складу якого входять переважно установи, що займаються фінансовою діяльністю і серед них повинен бути щонайменше один банк – це:

a) банківська корпорація;

b) банківська асоціація;

c) банківська холдингова група;

d) фінансова холдингова група.

4. До скількох об'єднань може входити один банк:

a) до жодного;

b) до одного;

c) до трьох;

d) до багатьох.

5. Банківська корпорація обслуговує:

a) фізичних та юридичних осіб;

b) банки;

c) небанківські фінансові установи;

d) усі фінансово-кредитні установи, що діють на ринку, міжнародні фінансові організації, з якими працюють вітчизняні банки.

6. Міжбанківські асоціативні об’єднання:

a) концерни;

b) спілки, асоціації;

c) картелі;

d) трести;

e) консорціуми;

f) синдикати;

g) корпорації.

7.   Міжбанківські корпоративні об’єднання:

a) концерни;

b) спілки; асоціації;

c) картелі;

d) трести;

e)  консорціуми;

f) синдикати;

g) корпорації.

8.   Характерні риси міжбанківських асоціативних об’єднань:

a) добровільний характер членства на підставі спільності інтересів;

b) великий ступінь залежності та близькі зв’язки між учасниками;

c) вільний вибір організаційної форми об’єднання і вихід;

d) відсутність можливостей вибору партнерів;

e) делегування повноважень асоціативному об’єднанню;

f) демократичний характер управління;

g) великий ступінь централізації;

h) договірна форма організації відносин.

9.   Характерні риси корпоративних об’єднань:

a) добровільний характер членства на підставі спільності інтересів;

b) великий ступінь залежності та близькі зв’язки між учасниками;

c) вільний вибір організаційної форми об’єднання і вихід;

d) відсутність можливостей вибору партнерів;

e) делегування повноважень членів об’єднань;

f) демократичний характер управління;

g) великий ступінь централізації;

h) договірна форма організації відносин.