Банківська система як складова частина фінансової системи будь-якої держави відіграє вирішальну роль в економічному розвитку країни, є головним механізмом фінансово-кредитних відносин у державі.

Банківські системи різних країн, їх організаційна структура та правове регулювання залежать від багатьох факторів, до яких поряд з історичними, політичними та національними традиціями, необхідно також віднести рівень розвитку товарно-грошових відносин у країні, загальний економічний розвиток, засоби регулювання грошового обігу тощо.

За сучасних умов практично у всіх країнах з ринковою економікою створені й активно розвиваються дворівневі банківські системи, де на першому рівні функціонує центральний банк країни, який здійснює емісійну, нормотворчу, наглядову та інші види діяльності; на другому – діють комерційні банки, що займаються акумуляцією коштів компаній і підприємств, здійснюють різноманітні банківські операції.

У деяких країнах функціонують трирівневі банківські системи, до яких входять також кредитні інститути небанківського типу (наприклад, страхові компанії, інвестиційні фонди, фінансові компанії тощо). До таких банківських систем належать системи Швейцарії, Японії. Потрібно зазначити, що до кредитно-банківської системи Німеччини, Франції, США, крім банків, входять також різні кредитні установи – Федеральне відомство нагляду за кредитною справою (Німеччина); Комітети з банківської регламентації і кредитних установ, а також Банківська комісія (Франція), Рада Керуючих Федеральної Резервної системи. Федеральний комітет відкритого ринку, Управління Контролера грошового обігу і Федеральна корпорація страхування депозитів (США).

Банківська система України є дворівневою. На першому рівні функціонує центральний банк країни – Національний банк України, який здійснює емісійну, нормотворчу, наглядову та інші види діяльності; на другому – діють комерційні банки, щозаймаються акумуляцією коштів компаній і підприємств, здійснюють різноманітні банківські операції.

Питання для самоконтролю

1. Які зміни відбулися у діяльності Банку Англії після створення FSA ?

2. Чому найбільші англійські комерційні банки називаються кліринговими?

3. Які спеціальні кредитні установи ви знаєте? Назвіть особливості їх діяльності у Великобританії та Німеччині.

4. Яку структуру мають баланси федеральних резервних банків у США?

5. Що означає бути банком-членом ФРС? Які переваги це дає комерційним банкам?

Теми фіксованих виступів та доповідей (командні завдання/ проекти):

1. Порівняльна характеристика банківських систем країн Центральної та Східної Європи (на прикладі 6 – 7 країн).

2. Особливості організації банківської діяльності в ісламських країнах.

Тестові завдання до теми

1. Відсутність розподілу кредитних інститутів на банківські та небанківські характерна для грошово-кредитної системи:

a) Франції;

b) Великої Британії;

c) Німеччини;

d) Росії.

2. Банківська система Франції має такі особливості:

a) швидкий розвиток банківської ланки;

b) високий рівень концентрації банківського капіталу;

c) важливе місце у банківських операціях належить операціям із цінними паперами;

d) усі відповіді правильні.

3. Традиційно розрізняють такі комерційні банки Франції:

a) депозитні, державні та ділові;

b)  ділові, державні, середньо- і довгострокового кредиту;

c) депозитні, середньо- і довгострокового кредиту, державні, ділові, ломбардні і каси взаємодопомоги;

d) ділові, депозитні, середньо- та довгострокового кредиту;

e) усі відповіді неправильні (правильна відповідь — лише універсальні банки).

4. Ощадний банк, якої з перелічених країн, має державні гарантії цілісності вкладів:

a) Франції;

b) Великої Британії;

c) Росії;

d) Німеччини.

5. Кількість федеральних резервних банків, що діють на території США, становить:

a) 9;

b) 15;

c) 12.

6. Федеральні резервні банки США є:

a) державними;

b) приватними.

 7. Членами Федеральної резервної системи США зобов’язані бути:

a) комерційні банки;

b) національні банки;

c) банки штатів.

8. На другому рівні грошово-кредитної системи Японії знаходяться:

a) комерційні банки;

b) небанківські кредитно-фінансові установи;

c) комерційні банки та небанківські кредитно-фінансові установи.

9. Які кредитно-фінансові установи є основними учасниками валютного ринку Японії:

a) місцеві (регіональні) банки;

b)  іноземні банки;

c) міські банки?

10. До головних особливостей грошово-кредитної системи Японії належить:

a) політика коригування облікової ставки;

b) жорстка регламентація банківської діяльності;

c)  демонополізація.