І. Науково-методичне обґрунтування теми:

гормон – біологічно високоактивні сполуки, які виробляються в організмі залозами внутрішньої секреції. Тканинний обмін сполук між клітинами організму за допомогою тканинних соків і крові.

Всі життєві процеси в організмі протікають тільки в тому випадку, коли у внутрішньому середовищі постійно присутні всі компоненти, які впливають на процеси тканинного обміну.

Такими компонентами є: гормони, метаболіти, ферменти, вітаміни, мінерали та ін.

При недостатньому змісті якого-небудь компоненту застосовують лікарські засоби, які заміщують компонент якого не вистачає.

До них якраз і відносяться препарати, що вивчаються сьогодні.

Дуже уважно необхідно відноситись до призначення доз препаратів, шляху введення, необхідно досконально знати побічні ефекти препаратів, оскільки виникає багато побічних ефектів, які в деяких групах препаратів дуже серйозні.

.

Знати ( L - І I ) :

- Визначення груп препаратів;

- Класифікацію;

- Механізм дії кожної групи препаратів;

- Застосування препаратів;

- Латинську назву основних препаратів, та їх форму випуску.

Тема: Гормональні препарати, їх синтетичні замінники та антагоністи.

План:

Гормони і гормональні препарати, їх класифікація та фізіологічне значення.

Препарати гормонів гіпофіза. Препарати гормонів передньої частки гіпофіза. Кортикотропін, форми випуску, фармакологічна дія та застосування.

Препарати гормонів задньої частки гіпофіза. Вплив на матку окситоцину і пітуїтрину, форми випуску та застосування, шляхи введення. Адіурекрин, форми випуску та застосування при нецукровому діабеті.

Препарати гормонів щитоподібної залози. Вплив гормонів щитоподібної залози на обмін речовин. Тиреоїдин та трийодтиронін, форми випуску, застосування, побічна дія.

Антитиреоїдні засоби. Мерказоліл, форми випуску, фармакологічна дія, застосування, побічна дія. Застосування препаратів йоду при гіпофункції та гіперфункції щитоподібної залози.

Препарати гормонів прищитоподібних залоз. Вплив гормонів прищитоподібних залоз на обмін Кальцію та Фосфору. Паратиреоїдин, форми випуску, фармакологічна дія, застосування.

Препарати гормонів підшлункової залози. Вплив інсуліну на обмін речовин. Принципи його дозування та застосування при цукровому діабеті. Препарати інсуліну. Невідкладна допомога при гіпоглікемічній та гіперглікемічній комі.

Синтетичні гіпоглікемічні засоби: бутамід, букарбан, глібутид, метформін, манініл. Механізм дії, застосування, побічна дія. Фітопрепарати при цукровому діабеті.

Препарати гормонів надниркових залоз. Глюкокортикоїди, основні властивості (протизапальна, протиалергійна, імунодепресивна, протишокова, антитоксична), фізіологічне значення та вплив на обмін речовин. Основні препарати: гідрокортизону ацетат, преднізолон, дексаметазон. Форми випуску, фармакологічна дія, показання до застосування, побічна дія, запобігання їй. Синдром відміни.

Мінералокортикоїди, основні властивості, фізіологічне значення та вплив на обмін електролітів. Дезоксикортикостерону ацетат, форми випуску, фармакологічна дія, застосування.

Препарати гормонів статевих органів, класифікація. Препарати гормонів яєчників, класифікація. Естрогенні та гестагенні гормони, їх фізіологічне значення. Основні гормональні препарати: естрон (фолікулін), синестрол, прогестерон. Форми випуску, застосування, протипоказання, побічна дія. Контрацептивні засоби для перорального призначення. Механізм контрацептивної дії, схема застосування (ноновлон, ригевідон та ін.).

Препарати гормонів чоловічих статевих органів. Андрогени, їх фізіологічне значення, вплив на обмін речовин. Препарати чоловічих статевих гормонів та їх синтетичні аналоги (тестостерону пропіонат, метилтестостерон). Показання до призначення. Побічна дія. Протипоказання.

Загальні відомості про анаболічні засоби (феноболін, метандростенолон, ретаболіл). Анаболічні стероїди (калію оротат, рибоксин). Основні властивості. Призначення. Побічна дія.

Препарати гормонів гіпофіза. Засоби, які за­ стосовують при порушенні функції щитоподібної за­лози. Протидіабетичні засоби. Препарати гормонів кіркової речовини надниркових залоз. Пре­ парати жіночих статевих гормонів. Контрацеп­ тивні засоби. Препарати чоловічих статевих гор­ монів. Анаболічністероїди (табл.).

Гормони — білково-пептидні або стероїдні сполуки, що секре-туються ендокринними залозами і виділяються безпосередньо в кров. Гормони — важлива складова нейроендокринного комплек­су, який виконує функції гомеостазу, взаємодії різних систем люд­ського організму, збереження виду, адаптації до навколишнього середовища. Недостатня секреція гормонів (гіпофункція залоз) призводить до розвитку різних ендокринних захворювань — гіпо­тиреозу, діабету, безплідності тощо. Надлишкова секреція гормо­нів (гіперфункція залоз) також проявляється ендокринною пато­логією — гігантизмом, акромегалією, тиреотоксикозом тощо.

Препарати гормонів гіпофіза. Гіпофіз складається з 2 час­ток — аденогіпофіза та нейрогіпофіза.

Препарати аденогіпофіза

Кортикотропін регулює функцію кіркової речовини наднирко­вих залоз, справляє протиалергійну і протизапальну дію. Застосо­вують для лікування алергійних і запальних захворювань, ревмати­зму, поліартритів, запобігання розвитку синдрому відміни під час лікування кортикостероїдами.

Тіротропін регулює функцію щитоподібної залози. Застосову­ють при гіпофункції щитоподібної залози та з діагностичною ме­тою при гострому її запаленні.

Соматотропін регулює ріст тканин та органів людини, стимю-лює лінійне збільшення кісток. Застосовують при гіпофізарному нанізмі (карликовості).

Лактин регулює виділення молока в післяпологовий (лактацій­ний) період. Застосовують при гіпо- чи агалактії (недостатності виділення або відсутності молока).

Гонадотропні гормони регулюють функцію статевих залоз. За­стосовують при порушенні функції статевих залоз, безплідності.

Препарати нейрогіпофіза

Окситоцин — синтетичний гормон нейрогіпофіза. Основне за­стосування препарату — стимуляція пологової діяльності, зупинка гіпотонічних маткових кровотеч (див. тему 14.1).

Пітуїтрин — препарат, що містить 2 гормони: окситоцин та ва­зопресин. Вміст окситоцину дає можливість застосовувати його в акушерсько-гінекологічній практиці.   Уміст вазо­пресину забезпечує підвищення реабсорбції води в нирках, за­тримку рідини та іонів в організмі, підвищення AT. Застосовують пітуїтрин також для лікування нецукрового діабету, нічного не­тримання сечі (енурезу).

Адіурекрин — сухий пітуїтрин. Застосовують інтраназально (вдихання через ніс) для лікування нецукрового діабету, енурезу. Тривалість дії — 6—8 год. Побічна дія — хронічний алергійний ри­ніт.

Адіуретин — рідина, що містить вазопресин. Застосовують вну­трішньо в краплях при нецукровому діабеті, енурезі.

Препарати, які застосовують при порушенні функції щито­ подібної залози.

Засоби, які застосовують при гіпофункції щитоподібної залози (стимулятори функції щитоподібної залози, тиреоїдні засо­ би):

• монокомпонентні тиреоїдні засоби — тиреоїдин, левотирок-
син (L-тироксин), трийодтироніну гідрохлорид;

•  комбіновані препарати — тиреокомб, тиреотом.
Тиреоїдин — тиреоїдини засіб, що отримують із щитоподібних

залоз тварин, містить тироксин та трийодтиронін; прискорює ос­новний обмін. Дія препарату розвивається через 2—3 дні, триває 20—30 днів. Застосовують для лікування всіх форм гіпотиреозу (мікседеми, кретинізму, ендемічного зобу), раку щитоподібної за­лози. Побічна дія — кумуляція, пітливість, серцебиття, тахікардія.

Засоби, які застосовують при гіперфункції щитоподібної залози (антитиреоїдні засоби):

•  мерказоліл (тіамазол), пропілтіоурацил;•   препарати йоду (розчин йоду спиртовий, розчин Люголя,
калію йодид, мікройод, антиструмін).

Мерказоліл — антитирео'іцний засіб, що зменшує синтез гор­монів у щитоподібній залозі, знижує основний обмін речовин. За­стосовують для лікування різних форм токсичного зобу (базедова хвороба, тиреотоксикоз, дифузний токсичний зоб). Протипоказа­ний вагітним, при лейкопенії.

Препарати йоду — чинять антитиреоїдну дію, гальмують синтез гормонів щитоподібної залози, порушують зворотний зв'язок у системі аденогіпофіз—щитоподібна залоза. Дія препаратів прояв­ляється через 12—24 год. Застосовують при гіпертиреозі, ендеміч­ному зобі, для профілактики радіаційного ураження щитоподібної залози. При передозуванні — явища йодизму (отруєння йодом).

Протидіабетичні засоби. У р-клітинах острівців підшлун­кової залози (Лангерганса) синтезується інсулін. Основна фізіоло­гічна роль інсуліну в організмі — зниження вмісту цукру в крові. Це відбувається за рахунок транспорту глюкози всередину клітин, посилення засвоєння її тканинами, посилення глікогенезу (синтез глікогену з глюкози в клітинах печінки). За відсутності або недо­статності інсуліну розвивається цукровий діабет.

Розрізняють 2 типи цього захворювання (за класифікацією ВООЗ):

• інсулінозалежна форма (діабет І типу, діабет юнацький);

• інсулінонезалежна форма (діабет II типу, діабет дорослих).

При цукровому діабеті з'являється сильна спрага, підвищуєть­ся споживання рідини, хворий втрачає масу тіла, знижується іму­нітет, сповільнюється загоєння ран, виникають ускладнення з бо­ку судин. Лабораторно — гіперглікемія (рівень цукру в крові біль­ше ніж 6,6 ммоль/л), глюкозурія (цукор у сечі), ацидоз.

Залежно від типу хвороби застосовують 2 групи протидіабетич-них препаратів:

—гормональні препарати — інсуліни;

—синтетичні протидіабетичні засоби (пероральні гіпогліке­мічні препарати).

Інсуліни — це гормональні препарати, які застосовують для лікування І типу діабету (інсулінозалежного).

Класифікація інсулінів 1. Інсуліни людські.

1.1.Короткої дії (6—8 год) — лізпроінсулін (хумалог), інсулін людський для ін'єкцій (актрапід НМ), монотард.

1.2.Середньої тривалості дії (12-14 год) — хумулін НПХ, сус­пензія цинк-інсуліну людського (монотард НМ).

1.3. Довгої дії (24-36 год) — суспензія цинк-інсуліну криста­лічного (ультратард НМ).