Поможем в ✍️ написании учебной работы

Имя

Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Выберите тип работыЧасть дипломаДипломная работаКурсовая работаКонтрольная работаРешение задачРефератНаучно - исследовательская работаОтчет по практикеОтветы на билетыТест/экзамен onlineМонографияЭссеДокладКомпьютерный набор текстаКомпьютерный чертежРецензияПереводРепетиторБизнес-планКонспектыПроверка качестваЭкзамен на сайтеАспирантский рефератМагистерская работаНаучная статьяНаучный трудТехническая редакция текстаЧертеж от рукиДиаграммы, таблицыПрезентация к защитеТезисный планРечь к дипломуДоработка заказа клиентаОтзыв на дипломПубликация статьи в ВАКПубликация статьи в ScopusДипломная работа MBAПовышение оригинальностиКопирайтингДругое

Нажимая кнопку "Продолжить", я принимаю политику конфиденциальности

 

У загальному порядку та відповідно до ст. 10 Закону про ліцензування суб’єкт господарювання, який має намір провадити певний вид господарської діяльності, що ліцензується, особисто або через уповноважений ним орган чи особу звертається до відповід­ного органу ліцензування із заявою встановленого зразка про видачу ліцензії.

У заяві про видачу ліцензії повинні міститися такі дані:

1) відомості про суб’єкта господарювання – заявника: найме­нування, місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційний код – для юридичної особи; прізвище, ім’я, по батькові, дані паспорта громадянина України (серія, номер паспорта, ким і коли виданий, місце проживання), ідентифікаційний номер фізичної особи – платника податків та інших обов’язкових платежів – для фізичної особи;

2) вид господарської діяльності, вказаний згідно з ч. 3 ст. 9 Закону про ліцензування (повністю або частково), на провад­ження якого заявник має намір одержати ліцензію.

У разі наявності у заявника філій, інших відокремлених підрозділів, які провадитимуть господарську діяльність на підставі отриманої ліцензії, у заяві зазначається їх місцезнаходження.

До заяви про видачу ліцензії додається копія свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності або копія довідки про внесення до ЄДРПОУ, засвідчена нотаріально або органом, який видав оригінал документа.

Для окремих видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, до заяви про видачу ліцензії також додаються доку­менти, вичерпний перелік яких установлюється КМ України за подан­ням спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування.

Заява про видачу ліцензії залишається без розгляду, якщо: а) заява подана (підписана) особою, яка не має на це повноважень; б) документи оформлені з порушенням вимог ст. 9 Закону про ліцензування.

Про залишення заяви про видачу ліцензії без розгляду заявник повідомляється в письмовій формі із зазначенням підстав залишення заяви про видачу ліцензії без розгляду у строки, передбачені для видачі ліцензії.

Після усунення причин, що були підставою для винесення рішення про залишення заяви про видачу ліцензії без розгляду, заявник може повторно подати заяву про видачу ліцензії, яка розглядається у загальному порядку.

Відповідно до ст. 11 Закону про ліцензування орган ліцензу­вання приймає рішення про видачу ліцензії або відмову в її видачі у строк не пізніше ніж 10 робочих днів з дати надходження заяви про видачу ліцензії та документів, що додаються до заяви, якщо спеціальним законом, що регулює відносини у певних сферах господарської діяльності, не передбачений інший строк видачі ліцензії на окремі види діяльності.

Повідомлення про прийняття рішення про видачу ліцензії або про відмову у видачі ліцензії надсилається (видається) заявникові в письмовій формі протягом трьох робочих днів з дати прийняття відповідного рішення. У рішенні про відмову у видачі ліцензії зазначаються підстави такої відмови.

Підставами для прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії є: а) недостовірність даних у документах, поданих заявни­ком, для отримання ліцензії; б) невідповідність заявника згідно з поданими документами ліцензійним умовам, установленим для виду господарської діяльності, зазначеного в заяві про видачу ліцензії.

У разі відмови у видачі ліцензії на підставі виявлення недостовірних даних у документах, поданих заявником на видачу ліцензії, суб’єкт господарювання може подати до органу ліцензу­вання нову заяву про видачу ліцензії не раніше ніж через три місяці з дати прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії.

У разі відмови у видачі ліцензії на підставі невідповідності заявника ліцензійним умовам, установленим для виду господарської діяльності, вказаного в заяві про видачу ліцензії, суб’єкт господарю­вання може подати до органу ліцензування нову заяву про видачу ліцензії після усунення причин, що стали підставою для відмови у видачі ліцензії.

До ліцензії, виданої у встановленому чинним законодавством порядку та відповідно до якої здійснюється певний вид господар­ської діяльності, висуваються такі вимоги:

1. Бланки ліцензій є документами суворої звітності, мають облікову серію і номер.

2. У ліцензії зазначаються: найменування органу ліцензування, що видав ліцензію; вид господарської діяльності, вказаний згідно зі ст. 9 Закону про ліцензування (у повному обсязі або частково), на право провадження якого видається ліцензія; найменування юридич­ної особи або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – суб’єкта підприємницької діяльності; ідентифікаційний код юридичної особи або ідентифікаційний номер фізичної особи – платника податків та інших обов’язкових платежів; місцезнаход­ження юридичної особи або місце проживання фізичної особи – суб’єкта підприємницької діяльності; дата прийняття та номер рішення про видачу ліцензії; строк дії ліцензії; посада, прізвище та ініціали особи, яка підписала ліцензію; дата видачі ліцензії; наявність додатка (із зазначенням кількості сторінок).

3. Ліцензія підписується керівником органу ліцензування або його заступником та засвідчується печаткою цього органу.

4. Строк дії ліцензії на провадження певного виду господар­ської діяльності встановлюється КМ України за поданням спеці­ально уповноваженого органу з питань ліцензування, але не може бути меншим ніж три роки.

5. Господарська діяльність на підставі ліцензії, виданої орга­ном ліцензування, яким є центральний орган виконавчої влади, здійснюється на всій території України.

6. Господарська діяльність на підставі ліцензії, виданої органом ліцензування, яким є місцевий орган виконавчої влади або спеціально уповноважений виконавчий орган рад, здійснюється на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

7. Для кожної філії, кожного відокремленого підрозділу ліцен­зіата, які провадитимуть господарську діяльність на підставі отрима­ної ними ліцензії, орган ліцензування видає ліцензіату засвідчені ним копії ліцензії, які реєструються в журналі обліку заяв та виданих ліцензій. Засвідчена органом ліцензування копія ліцензії є документом, що підтверджує право філії або іншого структурного підрозділу ліцензіата на провадження певного виду господарської діяльності на підставі отриманої ліцензії.

8. За видачу копії ліцензії справляється плата в розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Плата за видачу копії ліцензії зараховується до Державного бюджету України.

9. Ліцензіат не може передавати ліцензію або її копію іншій юридичній або фізичній особі для провадження господарської діяльності.

10. За видачу ліцензії справляється плата, розмір та порядок зарахування якої до Державного бюджету України встановлюються КМ України. Плата за видачу ліцензії вноситься після прийняття рішення про видачу ліцензії.

 

§ 3. Види господарської діяльності,
що підлягають ліцензуванню

Законодавством України передбачено, що ліцензуванню підля­гають: банківська діяльність; професійна діяльність на ринку цінних паперів; діяльність із надання фінансових послуг; зовнішньоеконо­мічна діяльність; діяльність у галузі телебачення і радіомовлення; діяльність у сфері електроенергетики та використання ядерної енергії; діяльність у сфері освіти; діяльність у сфері інтелектуальної власності; виробництво і торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами; діяльність у сфері телекомунікацій; будівельна діяльність. Відповідно до Закону про ліцензування з урахуванням особ­ливостей, визначених Законом України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори»[172] ліцензуванню підлягає діяльність з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.

У ст. 9 Закону про ліцензування визначено перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню:

1) виробництво та ремонт вогнепальної зброї невійськового призначення і боєприпасів до неї, холодної зброї, пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів на секунду, торгівля вогнепальною зброєю невійськового призначення та боєприпасами до неї, холодною зброєю, пневма­тичною зброєю калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів на секунду; 2) виробництво вибухових матеріалів промислового призна­чення (згідно з переліком, що затверджується спеціально уповно­важеним центральним органом виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці та державного гірничого нагляду); 3) виробництво особливо небезпечних хімічних речовин; операції у сфері поводження з небезпечними відходами, збирання і заготівля окремих видів відходів як вторинної сировини (згідно з переліками що визначаються КМ України); 4) видобуток дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцін­ного каміння; 5) виключений; 6) виробництво ветеринарних медикаментів і препаратів, оптова, роздрібна торгівля ветеринарними медикаментами і препа­ратами; 7) торгівля пестицидами та агрохімікатами (тільки регулято­рами росту рослин); 8) виробництво спеціальних засобів, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, індивідуального захисту, активної оборони та їх продаж; 9) розроблення, виготовлення спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв’язку, інших засобів негласного отримання інформації, торгівля спеціальними технічними засобами для зняття інформації з каналів зв’язку, іншими засобами негласного отримання інформації; 10) надання послуг у галузі криптографічного захисту інфор­мації (крім послуг електронного цифрового підпису), торгівля криптосистемами і засобами криптографічного захисту інформації (згідно з переліком, що визначається КМ України);11) впровадження, ввезення, вивезення голографічних захисних елементів;12) надання послуг у галузі технічного захисту інформації (згідно з переліком, що визначається КМ України);13) виготовлення бланків цінних паперів;14) транспортування нафти, нафтопродуктів магістральним трубопроводом, транспортування природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ трубопроводами та їх розподіл; 15) постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим та нерегульованим тарифом; 16) зберігання природного газу, газу (метану) вугільних родо­вищ в обсягах, що перевищують рівень, встановлений ліцензійними умовами; 17) централізоване водопостачання та водовідведення; 18) розроблення, випробування, виробництво, експлуатація ракет-носіїв, космічних апаратів та їх складових частин, наземного комплексу управління космічними апаратами та його складових частин; 19) культивування рослин, включених до таблиці I Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затверд­женого КМ України, розроблення, виробництво, виготовлення, зберігання, перевезення, придбання, реалізація (відпуск), ввезення на територію України, вивезення з території України, використання, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекур­сорів, включених до зазначеного Переліку; 20) медична практика; 21) переробка донорської крові та її компонентів, виготов­лення з них препаратів, крім діяльності банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини; 22) діяльність банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини згідно з переліком, затвердженим Міністерством охорони здоров’я України (діяльність банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини); 23) ветеринарна практика; 24) випуск та проведення лотерей;25) надання послуг з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу повітряним, річковим, морським, автомобільним, залізничним транспортом; 26) заготівля, переробка, металургійна переробка метало­брухту кольорових і чорних металів; 27) збирання, первинна обробка відходів і брухту дорого­цінних металів та дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння; 28) надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення; 29) виключений; 30) туроператорська діяльність; 31) виключений; 32) посередництво у працевлаштуванні на роботу за кордоном; 33) проведення землеоціночних робіт та земельних торгів; 34) діяльність, пов’язана з промисловим виловом риби, крім внутрішніх водойм (ставків) господарств; 35) митна брокерська діяльність; 36) виробництво, експорт та імпорт дисків для лазерних систем зчитування, матриць; 37) торгівля племінними (генетичними) ресурсами, прове­дення генетичної експертизи походження та аномалій тварин.

Органи ліцензування

 

Ліцензування в Україні здійснюється органами ліцензування.

Верховна Рада України визначає основні напрями державної політики у сфері ліцензування, законодавчі основи її реалізації. Реалізацію державної політики у сфері ліцензування здійснює КМ України, спеціально уповноважений орган з питань ліцензування, а також органи виконавчої влади, визначені КМ України, спеціально уповноважені виконавчі органи рад, уповноважені провадити ліцензування певних видів господарської діяльності.
Розробку та реалізацію державної політики ліцензування телерадіомовлення здійснює Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення.Закон про ліцензування у ст. 5 визначає спеціально уповнова­жений орган з питань ліцензування, до компетенції якого належать:– розробка основних напрямів розвитку ліцензування; – розробка проектів нормативно-правових актів з питань ліцензування; – погодження проектів нормативно-правових актів з питань ліцензування, що розробляються та приймаються органами вико­навчої влади; – узагальнення практики застосування нормативно-правових актів з питань ліцензування; – здійснення нагляду за додержанням органами ліцензування законодавства у сфері ліцензування та надання роз’яснення щодо його застосування;– здійснення методичного керівництва, інформаційним забезпеченням діяльності органів ліцензування; – визначення форми документів у сфері ліцензування та правила їх оформлення; – погодження за поданням органу ліцензування ліцензійних умов провадження певного виду господарської діяльності та порядок контролю за їх додержанням;– формування експертно-апеляційної ради;– організація підготовки, перепідготовки та підвищення ква­ліфікації фахівців з ліцензування; – ведення Єдиного ліцензійного реєстру; – організація замовлення, постачання, обліку і звітності витрачання бланків ліцензій; – видача розпорядження про усунення порушень законо­давства у сфері ліцензування. Для забезпечення підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців з ліцензування спеціально уповноважений орган з питань ліцензування здійснює розроблення навчальних програм, методичних рекомендацій і посібників, установлює поря­док підготовки та атестації фахівців з ліцензування. Для здійснення своїх повноважень спеціально уповноважений орган з питань ліцензування має свої територіальні органи, які діють на підставі положень, що затверджуються спеціально уповнова­женим органом з питань ліцензування. Розпорядження спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування, прийняті в межах його компетенції, є обов’язковими до виконання органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, юридичними особами всіх форм власності, а також фізичними особами – підприємцями.Розпорядження спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування можуть бути оскаржені до суду.Орган ліцензування – центральний орган виконавчої влади, що здійснює повноваження, передбачені ст. 6 Закону про ліцензування. Орган ліцензування може делегувати свої повноваження своїм структурним територіальним підрозділам. Повноваження органу ліцензування не можуть бути делеговані іншим особам, у тому числі створеним органом ліцензування, крім випадку, передбаченого Законом про ліцензування. У разі, якщо КМ України визначає органом ліцензування Раду міністрів АРК, відповідні повноваження за рішенням Ради міністрів АРК можуть передаватися відповідним міністерствам та республіканським комітетам АРК.Повноваження органу ліцензування закріплені у ст. 6 Закону про ліцензування: – забезпечує виконання законодавства у сфері ліцензування;– затверджує ліцензійні умови провадження певного виду господарської діяльності та порядок контролю за їх додержанням за погодженням із спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування, крім випадків, передбачених цим Законом;– видає та переоформлює ліцензії, видає дублікати ліцензій на певний вид господарської діяльності, приймає рішення про визнання ліцензій недійсними;– здійснює у межах своєї компетенції контроль за додержан­ням ліцензіатами ліцензійних умов; – видає розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов; – анулює ліцензії на певний вид господарської діяльності; – формує і веде ліцензійний реєстр. Орган ліцензування не може доручати іншим особам визначати спроможність суб’єктів господарювання виконувати ліцензійні умови згідно з поданими документами. Фінансування органу ліцензування здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України або місцевого бюджету. Експертно-апеляційна рада є колегіальним органом, створеним при спеціально уповноваженому органі з питань ліцензування. У своїй діяльності експертно-апеляційна рада керується Конституцією України, законами України, актами Президента України та КМ України. Рішення експертно-апеляційної ради мають характер експерт­них висновків і є обов’язковими для розгляду спеціально уповнова­женим органом з питань ліцензування. До компетенції експертно-апеляційної ради належать: · експертиза проектів нормативно-правових актів органів виконавчої влади з питань ліцензування;· розроблення рекомендацій з основних проблем державної політики у сфері ліцензування; · надання попередніх висновків щодо пропозицій органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян і підприємців щодо доцільності запровадження ліцензу­вання певних видів господарської діяльності чи його скасування; · розгляд заяв, претензій та скарг суб’єктів господарювання на рішення органів ліцензування щодо порушення цими органами законодавства у сфері ліцензування; · аналіз стану та розроблення рекомендацій щодо вдоско­налення ліцензування. Склад експертно-апеляційної ради формується з державних службовців, науковців, інших фахівців і представників громадських організацій. Положення про експертно-апеляційну раду та її склад затверджується КМ України. Експертно-апеляційну раду очолює голова спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування. До складу експертно-апеляційної ради залучаються незалежні експерти та представники громадських організацій у кількості не менше ніж двадцять відсотків загальної кількості членів цієї ради. Організаційне, інформаційне та матеріально-технічне забезпе­чення діяльності експертно-апеляційної ради здійснює спеціально уповноважений орган з питань ліцензування. Експертно-апеляційна рада має право залучати для консуль­тацій та експертизи державних службовців, науковців, інших фахів­ців на громадських засадах. Проекти нормативно-правових актів, пропозиції та звернення (апеляції) розглядаються експертно-апеляційною радою протягом 20 робочих днів з дня їх реєстрації у спеціально уповноваженому органі з питань ліцензування. Рішення експертно-апеляційної ради приймається більшістю голосів від загальної кількості членів експертно-апеляційної ради. За результатами розгляду поданих проектів нормативно-право­вих актів, пропозицій і звернень (апеляцій) приймається рішення експертно-апеляційної ради, яке оформляється протоколом, що підписується головою та секретарем експертно-апеляційної ради. Рішення експертно-апеляційної ради з питань звернень (апеля­цій) є підставою для видання спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування розпорядження про усунення порушень зако­нодавства у сфері ліцензування, допущених органом ліцензування.