На план міста наносяться споживачі (промислові підприємства, хлібозавод, котельні, ГРП, лазні і пральні, які можна об'єднувати в банно-пральний комбінат, лікарні), що приєднуються до мережі середнього або високого тиску. Виконується трасування мережі по вулицях і проїздах району міста. При цьому слід дотримуватися наступних вимог:
- довжина газопроводів, що включають і відгалуження до споживачів має бути мінімальною;
- газопроводи високого і середнього тиску не повинні транзитом перетинати житлові квартали, якщо в кварталах невідоме розташування будівель;
- відстані між газопроводами та будівлями і спорудами повинні відповідати нормативним вимогам.
Враховуючи вимоги надійності, проектуються, як правило, кільцеві газові мережі. При цьому необхідно розглядати різні варіанти трасування газопроводів. Оптимальний обирається шляхом порівняння приведених витрат по кожному варіанту.
Для гідравлічного розрахунку мереж середнього і високого тиску складається розрахункова схема газопроводів, на якій нумеруються ділянки, проставляється їх довжина і розрахункові витрати газу споживачами.
Залежно від завдання, гідравлічний розрахунок може проводитися з резервуванням пропускної спроможності газопроводів або без резервування пропускної спроможності.
Гідравлічний розрахунок мережі високого або середнього тиску без резервування пропускної спроможності проводиться в наступній послідовності:
1) Використовуючи складену розрахункову схему газової мережі, намічають розподіл потоків газу в мережі. Точки зустрічі потоків в кільцях вибираються приблизно на однаковій відстані від точок живлення.
2) Визначають розрахункові витрати газу на окремих ділянках мережі. На ділянках, що примикають до точок зустрічі, витрата газу ділиться обернено пропорційно до кореня квадратного із співвідношення довжин півкілець:
,
де Q1 і Q2 - витрати газу, що надходять до споживача, підключеного в точці зустрічі потоків газу, м3/год;
L1 і L2 - сумарна довжина півкілець від джерела до точки зустрічі потоків газу, м.
При визначенні витрат газу Q1 і Q2 , враховують, що їх сума має дорівнювати розрахунковій витраті газу споживача, який підключений в точці зустрічі потоків газу.
3) Для кожної ділянки визначають розрахункову довжину за формулою:
Lpi = 1,1 Lri ,
де Lpi - розрахункова довжина i-ї ділянки, м;
Lri - дійсна довжина i-ї ділянки за планом, м.
4) Визначають питому різницю квадратів тиску газу (комплексну величину) на ділянках, що входять в газову мережу, що розраховується, за формулою:
,кПа2/км,
де P н - абсолютний тиск газу на виході з джерела (ГРС), кПа;
P к - абсолютний тиск газу в кінці напряму (у точці зустрічі потоків), кПа;
Lpi - розрахункова довжина ділянки, м.
5) Орієнтуючись на комплексну величину A ср по номограмах залежно від витрати газу підбирають діаметр газопроводу і дійсну комплексну величину A д.
6) Обчислюють тиск газу в кінцевих крапках
, кПа,
Нев'язка тиску в точках зустрічі потоків не повинна перевищувати 10%. Інакше змінюють діаметри і розрахунок повторюють.
Якщо передбачається резервування пропускної спроможності газопроводів, то гідравлічний розрахунок виконується для двох аварійних і для одного нормального режимів, на підставі яких визначаються діаметри газопроводів і тиск, що розташовується, у споживачів.
Розрахунок першого аварійного режиму проводиться в наступній послідовності:
1) Викреслюється схема газової мережі в першому аварійному режимі (відключена права ділянка від точки підключення ГРС. При цьому газ рухається від джерела до останнього споживача за годинниковою стрілкою).
2) Визначаються витрати газу на ділянках, починаючи з останньої по ходу руху газу споживача. При цьому враховують, що ділянка (яка називається перемичкою), що розташована напроти точки підключення ГРС, ділить газову мережу на нормальну і аварійну половину. Подача газу споживачам аварійної половини кільця приймається рівною у розмірі 50 % від розрахункової витрати газу. При розрахунках аварійних режимів може прийматися однаковий коефіцієнт забезпечення (наприклад, 0,75) всіх споживачів паливом.
3) Визначаються розрахункові довжини ділянок.
4) Визначається середня комплексна величина Аср
5) По номограмі, орієнтуючись на Аср і витрату газу на ділянці, визначають діаметри ділянок і дійсні комплексні величини Ад.
6) Визначають абсолютний тиск газу у вузлових точках. В результаті підбору діаметрів тиск у останнього споживача має бути не менш заданого. Якщо дана умова не виконується (тиск у кінцевого споживача значно більший або менший заданого), зменшують (або збільшують) діаметр якої-небудь ділянки з числа тих, які мають знижене (підвищене) значення комплексної величини. Слід прагнути до максимального використання допустимої втрати тиску. Ця умова перевіряється дотриманням наступної нерівності:
,
Розрахунок другого аварійного режиму виконується в аналогічній послідовності, але відключається ділянка, прилегла до точки підключення ГРС зліва, і при цьому газ рухається проти годинникової стрілки.
При розрахунку нормального режиму приймаються діаметри газопроводів найбільші з двох аварійних. Розрахункові витрати газу по ділянках визначають при повному навантаженні (100 %) споживачів, відключаючи ділянку напроти точки підключення ГРС. При розрахунку нормального режиму вузловий тиск визначають по двох півкільцях (відключена ділянка напроти точки підключення ГРС, тобто перемичка). Нев'язка тиску в останніх вузлах півкілець не повинна перевищувати 10 %. Інакше необхідно виконувати потокорозподілення в мережі таким чином, щоб виходила необхідна нев'язка.
Зазвичай після гідравлічного розрахунку газопроводів при нормальному режимі виходить великий запас тиску у вузлах в порівнянні з кінцевим тиском. Щоб “погасити” цей запас при підборі діаметрів відгалужень, приймають максимально можливу величину Ад (або мінімально можливий діаметр, але не менше 50 мм). Отриманий кінцевий тиск у споживача має бути не менш потрібного (або заданого).
Гідравлічний розрахунок мережі високого або середнього тиску зводиться в таблицю 1.
Таблиця 1. Гідравлічний розрахунок мережі середнього (високого) тиску
№ ділянки | Довжина ділянки, км | Витрата газу на ділянці, м3/год. | Умовний діаметр dу, мм | А , МПа/км | А × l , кПа | Тиск, кПа | ||
за планом l | Розрахун-кова l =1,1× l | Р | Р | |||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
Приклад розрахунку.
Рис. 1. Схема однокільцевого газопроводу високого тиску
Споживачі низького тиску приєднані до мережі за допомогою квартальних газорегуляторних пунктів (ГРП).
Намічаємо напрям руху потоків газу по мережі. Далі ділимо витрату мережі на два рівних по навантаженню півкільця – отримуємо крапку 0. При розрахунках аварійних режимів ця крапка розділятиме аварійне і робоче півкільця, а ділянка 7-8 є резервною перемичкою.
Таблиця 2. Витрата газу у вузлах. | Таблиця 3. Довжина ділянок. | |||
Номер вузла | Витрата газу, м3/год. | Номер ділянки | Довжина ділянки, м | |
2 | 1500 | 1-2 | 500 | |
3 | 2000 | 2-3 | 300 | |
4 | 2400 | 3-4 | 200 | |
5 | 2300 | 4-5 | 200 | |
6 | 1400 | 5-6 | 400 | |
7 | 1300 | 6-7 | 200 | |
8 | 2000 | 7-8 | 400 | |
9 | 1300 | 8-9 | 200 | |
10 | 1000 | 9-10 | 300 | |
11 | 2200 | 10-11 | 600 | |
12 | 1000 | 11-12 | 300 | |
13 | 1500 | 12-13 | 400 | |
14 | 1600 | 13-14 | 400 | |
14-1 | 500 |
Розрахунок кільцевої мережі середнього тиску виконуємо при трьох режимах роботи:
1) аварійному режимі I, коли з роботи вимкнена ділянка 1-14, газ рухається за годинниковою стрілкою;
2) аварійному режимі II, коли з роботи вимкнена ділянка 1-2, газ рухається проти годинникової стрілки;
3) нормальному режимі, коли частина споживачів живляться по одній половині кільця, а інша частина по іншій при 100%-му навантаженні всіх споживачів. Діаметри приймаємо максимальні з розрахунку двох аварійних режимів.
Результати розрахунку зводимо в таблицю 4.
Таблиця 4. Гідравлічний розрахунок мережі високого тиску
№ ділянки | Довжина ділянки, км | Витрата газу на ділянці, м3/ч | Умовний діаметр dу, мм | А , МПа/км | А × l , кПа | Тиск, кПа | |||||||||||||||
за планом l | Розрахун-кова l =1,1× l | Р | Р | ||||||||||||||||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | |||||||||||||
Перший аварійний режим (відмовила ділянка 1-14) МПа2/км | |||||||||||||||||||||
ГРС-1 | 1 | 1,1 | 32250 | 350 | 0,03 | 33000 | 500 | 466 | |||||||||||||
1-2 | 0,5 | 0,55 | 16200 | 250 | 0,045 | 25000 | 466 | 438 | |||||||||||||
2-3 | 0,3 | 0,33 | 14700 | 250 | 0,039 | 12900 | 438 | 425 | |||||||||||||
3-4 | 0,2 | 0,22 | 12700 | 250 | 0,029 | 6380 | 425 | 415 | |||||||||||||
4-5 | 0,2 | 0,22 | 10300 | 250 | 0,018 | 4000 | 415 | 410 | |||||||||||||
5-6 | 0,4 | 0,44 | 8000 | 200 | 0,033 | 14500 | 410 | 392 | |||||||||||||
6-7 | 0,2 | 0,22 | 6600 | 200 | 0,023 | 5060 | 392 | 384 | |||||||||||||
7-8 | 0,4 | 0,44 | 5300 | 200 | 0,015 | 6600 | 384 | 375 | |||||||||||||
8-9 | 0,2 | 0,22 | 4300 | 150 | 0,06 | 13200 | 375 | 357 | |||||||||||||
9-10 | 0,3 | 0,33 | 3650 | 150 | 0,036 | 11880 | 357 | 340 | |||||||||||||
10-11 | 0,6 | 0,66 | 3150 | 150 | 0,03 | 19800 | 340 | 310 | |||||||||||||
11-12 | 0,3 | 0,33 | 2050 | 125 | 0,032 | 10560 | 310 | 298 | |||||||||||||
12-13 | 0,4 | 0,44 | 1550 | 100 | 0,05 | 22000 | 298 | 258 | |||||||||||||
13-14 | 0,4 | 0,44 | 800 | 80 | 0,038 | 16720 | 258 | 223 | |||||||||||||
14-ПП1 | 0,4 | 0,44 | 800 | 80 | 0,038 | 16720 | 223 | 181 | |||||||||||||
Разом |
| 6,38 |
|
| |||||||||||||||||
нев’язка | |||||||||||||||||||||
Другий аварійний режим (відмовила ділянка 1-2) МПа2/км | |||||||||||||||||||||
ГРС-1 | 1 | 1,1 | 32250 | 350 | 0,03 | 33000 | 500 | 466 | |||||||||||||
1-14 | 0,5 | 0,55 | 16050 | 250 | 0,044 | 24200 | 466 | 439 | |||||||||||||
14-13 | 0,4 | 0,44 | 14450 | 250 | 0,046 | 20240 | 439 | 412 | |||||||||||||
13-12 | 0,4 | 0,44 | 12950 | 250 | 0,026 | 11440 | 412 | 398 | |||||||||||||
12-11 | 0,3 | 0,33 | 11950 | 250 | 0,025 | 8250 | 398 | 387 | |||||||||||||
11-10 | 0,6 | 0,66 | 9750 | 200 | 0,048 | 31680 | 387 | 344 | |||||||||||||
10-9 | 0,3 | 0,33 | 8750 | 200 | 0,037 | 12210 | 344 | 326 | |||||||||||||
9-8 | 0,2 | 0,22 | 7450 | 200 | 0,03 | 6600 | 326 | 316 | |||||||||||||
8-7 | 0,4 | 0,44 | 5450 | 200 | 0,015 | 6600 | 316 | 305 | |||||||||||||
7-6 | 0,2 | 0,22 | 4800 | 150 | 0,06 | 13200 | 305 | 283 | |||||||||||||
6-5 | 0,4 | 0,44 | 4100 | 150 | 0,05 | 22000 | 283 | 241 | |||||||||||||
5-4 | 0,5 | 0,22 | 2950 | 150 | 0,025 | 5500 | 241 | 229 | |||||||||||||
4-3 | 0,2 | 0,22 | 1750 | 125 | 0,024 | 5280 | 229 | 217 | |||||||||||||
3-2 | 0,3 | 0,33 | 750 | 100 | 0,014 | 4620 | 217 | 206 | |||||||||||||
2-ГРП1 | 0,1 | 0,11 | 750 | 100 | 0,014 | 4620 | 206 | 194 | |||||||||||||
Разом |
| 6,05 |
|
|
|
|
| ||||||||||||||
нев’язка | |||||||||||||||||||||
Нормальний режим | |||||||||||||||||||||
ГРС-1 | 1 | 1,1 | 21500 | 350 | 0,012 | 13200 | 500 | 487 | |||||||||||||
1-2 | 0,5 | 0,55 | 10900 | 250 | 0,02 | 11000 | 487 | 476 | |||||||||||||
2-3 | 0,3 | 0,33 | 9400 | 250 | 0,015 | 4950 | 476 | 471 | |||||||||||||
3-4 | 0,2 | 0,22 | 7400 | 250 | 0,009 | 1980 | 471 | 469 | |||||||||||||
4-5 | 0,2 | 0,22 | 5000 | 250 | 0,004 | 880 | 469 | 468 | |||||||||||||
5-6 | 0,4 | 0,44 | 2700 | 250 | 0,004 | 1760 | 468 | 466 | |||||||||||||
6-7 | 0,2 | 0,22 | 1300 | 200 | 0,0009 | 198 | 466 | 465 | |||||||||||||
7-РК2 | 0,1 | 0,11 | 1300 | 100 | 0,04 | 4400 | 465 | 460 | |||||||||||||
Разом |
| 3,19 |
|
|
|
| |||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||
ГРС-1 | 1 | 1,1 | 21500 | 350 | 0,012 | 13200 | 500 | 487 | |||||||||||||
1-14 | 0,5 | 0,55 | 10600 | 250 | 0,018 | 9900 | 487 | 477 | |||||||||||||
14-13 | 0,4 | 0,44 | 9000 | 250 | 0,015 | 6600 | 477 | 470 | |||||||||||||
13-12 | 0,4 | 0,44 | 7500 | 250 | 0,009 | 3960 | 470 | 466 | |||||||||||||
12-11 | 0,3 | 0,33 | 6500 | 250 | 0,007 | 2310 | 466 | 464 | |||||||||||||
11-10 | 0,6 | 0,66 | 4300 | 200 | 0,01 | 6600 | 464 | 456 | |||||||||||||
10-9 | 0,3 | 0,33 | 3300 | 200 | 0,006 | 1320 | 456 | 454 | |||||||||||||
9-8 | 0,2 | 0,22 | 2000 | 200 | 0,0017 | 374 | 454 | 453 | |||||||||||||
8-ХЗ | 0,05 | 0,055 | 2000 | 100 | 0,1 | 5500 | 453 | 447 | |||||||||||||
Разом |
| 4,125 |
|
|
|
|
|
| |||||||||||||
нев’язка | |||||||||||||||||||||
Розрахунок відгалужень | |||||||||||||||||||||
2-ГРП1 | 0,22 | 0,242 | 1500 | 100 | 0,055 | 13310 | 476 | 462 | |||||||||||||
3-ЛМ | 0,48 | 0,528 | 2000 | 100 | 0,1 | 52800 | 471 | 411 | |||||||||||||
4-ПП2 | 0,1 | 0,11 | 2400 | 125 | 0,005 | 5500 | 469 | 463 | |||||||||||||
5-ЛПК2 | 0,11 | 0,121 | 2300 | 125 | 0,045 | 5445 | 468 | 462 | |||||||||||||
6-ГРП3 | 0,36 | 0,396 | 1400 | 100 | 0,045 | 17820 | 466 | 446 | |||||||||||||
7-РК2 | 0,1 | 0,11 | 1300 | 100 | 0,04 | 4400 | 465 | 460 | |||||||||||||
8-ХЗ | 0,05 | 0,055 | 2000 | 100 | 0,1 | 5500 | 453 | 447 | |||||||||||||
9-ГРП2 | 0,16 | 0,176 | 1300 | 100 | 0,04 | 7040 | 454 | 446 | |||||||||||||
10-ЛМ1 | 0,05 | 0,055 | 1000 | 80 | 0,06 | 3300 | 456 | 452 | |||||||||||||
11-ПП3 | 0,52 | 0,572 | 2200 | 125 | 0,046 | 26312 | 464 | 435 | |||||||||||||
12-ЛПК1 | 0,72 | 0,792 | 1000 | 80 | 0,06 | 47520 | 466 | 412 | |||||||||||||
13-РК1 | 0,36 | 0,396 | 1500 | 100 | 0,053 | 20988 | 470 | 447 | |||||||||||||
14-ПП1 | 0,12 | 0,132 | 1600 | 100 | 0,06 | 7920 | 477 | 469 | |||||||||||||
Рис. 2. Розрахункова схема однокільцевого газопроводу високого тиску
Додаток 1. Вихідні данні.
№ варіанта | Тиск газу після ГРС, МПа | Тиск газу у найбільш віддаленого споживача, МПа | № варіанта | Тиск газу після ГРС | Тиск газу у найбільш віддаленого споживача, МПа |
1 | 0,6 | 0,3 | 14 | 0,3 | 0,2 |
2 | 0,5 | 0,3 | 15 | 0,4 | 0,2 |
3 | 0,4 | 0,2 | 16 | 0,5 | 0,3 |
4 | 0,3 | 0,18 | 17 | 0,6 | 0,4 |
5 | 0,45 | 0,2 | 18 | 0,3 | 0,18 |
6 | 0,5 | 0,3 | 19 | 0,4 | 0,3 |
7 | 0,3 | 0,2 | 20 | 0,5 | 0,3 |
8 | 0,6 | 0,3 | 21 | 0,6 | 0,4 |
9 | 0,4 | 0,2 | 22 | 0,3 | 0,18 |
10 | 0,3 | 0,18 | 23 | 0,4 | 0,2 |
11 | 0,35 | 0,2 | 24 | 0,5 | 0,3 |
12 | 0,5 | 0,3 | 25 | 0,6 | 0,3 |
13 | 0,6 | 0,3 | 26 | 0,3 | 0,18 |
Додаток 1. Номограма для визначення втрат тиску в газопроводах середнього та високого тиску діаметром 15-100 мм
Додаток 2. Номограма для визначення втрат тиску в газопроводах середнього та високого тиску діаметром 100-600 мм
Додаток 3. Номограма для визначення втрат тиску в сталевих газопроводах середнього та високого тиску (до 1,2 МПа)
Додаток 4. Номограма для визначення втрат тиску в поліетиленових газопроводах середнього та високого тиску
Контрольні запитання:
1. Як класифікують системи газопостачання населених пунктів?
2. Яку будову мають системи газопостачання?
3. Наведіть фактори, які впливають на вибір системи газопостачання населеного пункту.
4. Які матеріали використовують для виготовлення труб систем газопостачання?
5. Які труби використовують для прокладання газопроводів середнього, високого тиску, а також у районах з пучинистими і просадними ґрунтами, сейсмічних районах?
6. В яких випадках можливо застосовувати поліетиленові газопроводи?
7. Обґрунтуйте необхідність використання понять надійності систем при постановці задачі гідравлічного розрахунку кільцевих газових мереж.
8. Висловіть методику гідравлічного розрахунку однокільцевої мережі високого тиску з урахуванням надійності.
9. Які особливості розрахунку багатокільцевих мереж високого тиску з урахуванням надійності?
Практична робота № 10
Тема: Гідравлічний розрахунок дворових і внутрішньобудинкових газопроводів.
Мета: Набути навичок розрахунку дворових і внутрішньобудинкових газопроводів.
Міжпредметні зв'язки: фізика, математика, впровадження поліетиленових газопроводів, матеріалознавство, природні та штучні гази, експлуатація устаткування і систем газопостачання, гідравліка.
Методичне забезпечення: дидактичний матеріал.
Література:
1. Ионин А.А. Газоснабжение: Учеб. для вузов. - М.: Стройиздат, 1989. - 439 с.
2. Скафтымов Н.А. Основы газоснабжения. - Л.: Недра, 1975. - 343 с.
3. Газопостачання. Част. 1. Газопостачання населених пунктів /під ред. Єніна П.М. - К.: КДТУБА, 1997. - 119 с.
4. Жила В.А. Газовые сети и установки: Учеб. Пособие для сред. Проф. образования /В.А. Жила, М.А. Ушаков, О.Н. Брюханов. – М.: Издательский центр «Академия», 2003. – 272 с.
5. ДСТУ Б.А. 2.4 – 1 – 95. Умовні позначення трубопроводів. – К.: Укрархбудінформ, 1996. – 13 с.
6. ДСТУ Б.А. 2.4 – 4 – 99 (ГОСТ 21.101-97). Основні вимоги до проектної і робочої документації. – К.: Держстандарт України, 1999. – 57 с.
ХІД РОБОТИ
1. Вхідний контроль.
2. Ознайомлення із завданням для практичної роботи.
3. Виконання розрахунку.
4. Здача практичної роботи викладачеві.
Дата: 2018-12-21, просмотров: 1004.