Удосконалення управління сучасною школою пов’язане з поліпшенням планування роботи закладу, підвищенням дієвості планів, їх наукового обґрунтування, спрямованості на кінцеві результати.

Річний план має виходити з глибокого аналізу діяльності колективу закладу, орієнтувати їх на нові досягнення. Підготовка річного плану роботи – це процес моделювання оптимального варіанту управління закладом, визначення комплексу заходів щодо поліпшення результативності роботи, удосконалення організації діяльності.

Зважаючи на зазначене, з метою здійснення глибокого аналізу діяльності всіх структурних підрозділів закладу, якісної підготовки проекту плану роботи на наступний навчальний рік, залучення до процесу планування усіх учасників навчально-виховного процесу, визначення реальних термінів виконання заходів, відповідальних за їх виконання і конкретних виконавців

НАКАЗУЮ:

1. Створити комісію з розробки проекту плану роботи школи на новий навчальний рік в такому складі:

Голова комісії:

______________ ‑ директор (заступник директора з навчально-виховної роботи).

Члени комісії:

______________ ‑ заступник директора з навчально-виховної роботи;

______________ ‑ заступник директора з виховної роботи;

______________ - голова ради закладу;

______________ ‑ практичний психолог;

______________ ‑ соціальний педагог;

______________ ‑ заступник директора з господарчої роботи;

______________ , _____________ , _____________ - керівники методичних об’єднань педагогічних працівників;

______________ - завідувач бібліотеки.

2. Членам комісії:

2.1. Підготувати анкети, тести та інші діагностичні матеріали за зразками, рекомендованими міською (районною) методичною службою, погодити їх зміст із соціально-психологічною службою закладу (відповідальні – заступники директора, до 20.04.2012 р.).

2.2. Здійснити за підсумками роботи за минулий навчальний рік вихідне діагностування всіх учасників навчально-виховного процесу (відповідальні – заступники директора, 20–30.04.2012 р.).

2.3. Здійснити аналіз діагностичних матеріалів (відповідальні – члени робочої групи, до 05.05.2012 р.).

2.4. Підготувати аналітичні довідки щодо виконання плану роботи за минулий навчальний рік за конкретним розділом та відповідні пропозиції до плану роботи на наступний навчальний рік (відповідальні – члени робочої групи, до 10.05.2012 р.).

3. Голові комісії:

3.1. Узагальнити пропозиції, обговорити з членами робочої групи та погодити з директором зміст і структуру плану роботи на наступний навчальний рік (до 15.05.2012 р.).

3.2. Забезпечити складання проекту плану роботи керівниками усіх підрозділів закладу (до 30.05.2012 р.).

3.3. Ухвалити перший варіант плану роботи на наступний навчальний рік на засіданні ради при директорові (31.05.2012 р.).

3.4. Передати проект плану в бібліотеку для ознайомлення з ним учасників навчально-виховного процесу, внесення пропозицій щодо змін і доповнень (до 03.06.2012 р.).

3.5. Забезпечити корегування проекту плану роботи та розроблення його остаточного варіанта (до 30.08.2012 р.).

4. Всім учасникам навчально-виховного процесу ознайомитися з планом роботи школи та взяти участь в його обговоренні на засіданнях органів громадського самоврядування, профспілкового комітету та педагогічної ради (до 30.08.2012 р.).

5. Погодити план роботи на засіданні педагогічної ради (30.08.2012 р.).

6. Затвердити план роботи на засіданні ради закладу (31.08.2012 р.).

7. Контроль за виконанням даного наказу залишаю за собою.

Директор                                   (підпис)                    Ініціали, прізвище

З наказом ознайомлені: (дата і підпіс)

Удосконаленню якості планування може слугувати пам’ятка щодо вивчення річного плану закладу [70], яка передбачає відповіді на запитання:

1. Відповідність річного плану програмі розвитку навчального закладу та перспективному плану роботи.

2. Чи приведені розділи плану у відповідність до Закону України «Про загальну середню освіту»?

3. Оптимальність аналізу досягнутих результатів, наявних недоліків, упущень. Наскільки науково, повно, лаконічно, аргументовано здійснено аналіз роботи навчального закладу. Чи розкрито: стан викладання навчальних предметів; рівень навчальних досягнень, сформованості компетенцій, загальнонавчальних умінь та навичок школярів; результати ДПА, ЗНО; готовність учнів до продовження навчання, трудової діяльності; рівень вихованості школярів та якість системи виховної роботи закладу; ефективність підвищення фахового рівня педагогів, самоосвіти вчителів, організації методичної роботи; якість роботи школи щодо зміцнення здоров’я учнів і працівників, дотримання норм охорони праці; робота учнівських організацій; робота з батьками та громадськістю; ефективність роботи адміністрації, система управління закладом, ефективність роботи педради; соціально-психологічний мікроклімат у закладі; матеріально-технічні, фінансові умови.

4. Повнота розкриття причин недоліків у здійсненні навчально-виховного процесу. Наскільки вдало сформульовано проблеми, над вирішенням яких працюватиме школа? Чи випливають вони безпосередньо з проведеного аналізу? Чи має школа наявні ресурси (людські, матеріально-технічні, фінансові) для їх вирішення?

5. Конкретність запланованих заходів. Чи вказані терміни, відповідальні за виконання і виконавці?

Для визначення процедури погодження та затвердження річного плану роботи загальноосвітнього навчального закладу слід звернутися до нормативних документів.

Відповідно до Типового статуту загальноосвітнього навчального закладу:

- план роботи затверджується радою навчального закладу (п. 2.1);

- робочий навчальний план навчального закладу державної і комунальної форм власності погоджується радою навчального закладу і затверджується відповідним органом управління освітою; робочий навчальний план приватного навчального закладу затверджується засновником (власником) та погоджується відповідним органом управління освіти. У вигляді додатків до робочого навчального плану додаються розклад уроків (щоденний, тижневий) та режим роботи (щоденний, річний) (п. 2.2);

- щоденна кількість і послідовність навчальних занять визначається розкладом уроків, що складається на кожен семестр відповідно до санітарно-гігієнічних та педагогічних вимог, погоджується радою навчального закладу і затверджується директором (п. 2.11);

- тижневий режим роботи навчального закладу затверджується у розкладі навчальних занять (п. 2.11).

Крім того, у пп. 4.8, 4.9 Типового статуту загальноосвітнього навчального закладу зазначено, що педагогічна рада, постійно діючий дорадчий колегіальний орган, також розглядає питання удосконалення і методичного забезпечення навчально-виховного процесу, планування та режиму роботи навчального закладу. Тому план роботи слід обов’язково погоджувати з педагогічною радою.

Узагальнена схема усіх процедур погодження та затвердження річного плану роботи загальноосвітнього навчального закладу подається на рис. 5.

Рис. 5. Порядок погодження та затвердження річного плану роботи

Рекомендації щодо успішного планування роботи закладу

Якісну зміну системи управління можна здійснити такими шляхами: впливом вищих органів; через розвиток власних традицій та практики; через упровадження перспективного управлінського досвіду; через тиск знизу, тобто через природний розвиток управління, що зумовлюється розвитком школи. Але є більш продуктивний шлях – проектування, яке передбачає усвідомлені, системні та радикальні зміни. Воно не відкидає досвіду керівника й традицій закладу, а враховує наявні кращі управлінські взірці та технології, базується на глибокому науковому підґрунті. Проектувати можна: педагогічні системи (розвиток навчального закладу в цілому, діяльність окремих служб, види діяльності тощо); педагогічні процеси (освітні технології, режим діяльності, відносини між учасниками педагогічного процесу тощо); педагогічні ситуації (стан системи діяльності, відносин, зумовлених певними факторами) [14].

Проектування передбачає розробку основних напрямів, умов, концепцій, моделей, засобів, змісту діяльності. Як технологію проектної діяльності експериментально перевірено програмно-цільовий підхід до управління навчальним закладом. Програмно-цільове управління можна подати як інтеграцію мети, завдань та відповідних кроків проектування. Використання програмно-цільового планування діяльності навчального закладу дає можливість соціально зорієнтувати навчально-виховний процес, а саме: задовольняти освітні потреби згідно з гуманістичними засадами суспільства; здійснювати постійний пошук нових способів задоволення освітніх потреб, ураховувати їх змінюваність, упроваджувати інновації; відмовитися від освітніх програм, які суперечать інтересам споживачів; розробляти та впроваджувати освітні програми, які враховують інтереси самого навчального закладу та є корисними для соціального розвитку регіону [14].

Отже, програмно-цільове планування діяльності загальноосвітнього навчального закладу – це одна з технологій управління, яка враховує потреби та запити всіх учасників навчально-виховного процесу. Споживачам освітніх послуг – учням і батькам – воно потрібне для того, щоб розширити можливості задоволення духовних, соціальних, особистісних потреб; отримати якісні освітні послуги, нові знання; свідомо здійснювати вибір навчального закладу.

Педагогічним працівникам – для того, щоб використати можливості для самореалізації; працювати з кращим результатом; мати можливість отримати додаткову оплату праці. Керівникам навчального закладу – для того, щоб визначити стратегію розвитку школи в нових соціально-економічних умовах; забезпечити удосконалення педагогічної системи школи; ефективніше використовувати матеріальні, фінансові та людські ресурси.

Планування роботи закладу успішно відбувається при належній підготовці учасників навчально-виховного процесу до такого виду діяльності. Коли керівник освітнього закладу, вчитель усвідомлюють власну непідготовленість до педагогічного експерименту, то проявлений інтерес до проблеми і практична діяльність швидко згасають [34]. Якщо люди в нас розглядаються як об’єкт, а не суб’єкт дій; якщо домінує маніпуляторський, а не мобілізуючий погляд на них; якщо обирається стратегія адміністрування, а не провідництва та розвитку персоналу, – успіху не буде [13].

Керівнику закладу необхідно перш за все пам’ятати про те, чого він прагне, а не про те, що він робить зараз. Рутина повсякденних проблем не повинна затьмарювати бачення перспективи. Керівнику потрібно вміти здійснювати вплив. Успіх у побудові сучасної моделі навчального закладу вимагає наявності такого комплексу рис, як здатність поставити себе на місце іншої людини, чуття нового, уміння йти на ризик тощо.

 Головна задача керівника - визначення напрямку діяльності організації. Людей слід розглядати як ініціаторів власних дій, а не як одиниці планування [13]. Однією з найважливіших умов успіху планування є спроможність адміністрації мобілізувати людей на високі досягнення у вибраному ними напрямку роботи.

Перспективне бачення є надзвичайно сильним інструментом у руках, а точніше – у голові керівника. На необхідності розвитку у керівника школи вміння перспективного бачення наголошував ще В.Сухомлинський. «Логіка педагогічного керівництва школою така, – писав він – що нам неможливо працювати, якщо ми не будемо постійно аналізувати зв’язки сучасного з минулим і з майбутнім. Уміння передбачати – це передусім уміння озирнутися на пройдений шлях, оглянути його, побачити в ньому джерела сьогоднішніх успіхів і недоліків [67, с. 602–603]». Керівнику школи, на його думку, потрібно постійно свідомо розвивати в собі здатність бачити зв’язки між явищами, здатність узагальнювати [67, с. 601].

Бачення перспективи дозволяє визначити правильний курс, воно дає напрямок організації, напрямок, який не виникає завдяки правилам та інструкціям, статуту чи структурі організації. Істинний напрямок народжується завдяки баченню перспективи. Спочатку керівник повинен побачити її сам. Коли він почне діяти в обраному напрямку, перспективу побачать інші. А коли в цьому напрямку почнуть діяти всі, можливість перетвориться на реальність. Немає більш могутньої сили, яка рухає організацію до досконалості й довгострокового успіху, ніж привабливе, достойне й досконале майбутнє, бачення якого розділяють усі.

Слід зазначити, що у діяльності загальноосвітніх навчальних закладів в цілому помітні позитивні тенденції, пов’язані зі змінами в змістовому і організаційному аспектах. Але, водночас, свої багаті потенційні можливості вони ще не реалізували у повному обсязі й цілісному вигляді. Існують об’єктивні і суб’єктивні фактори, які гальмують розвиток інноваційних процесів. Вважаємо, що глибокий аналіз їх як на рівні адміністрації, так і на рівні кожного вчителя дозволить активізувати інноваційну діяльність в цілому. Найголовніше у цій проблемі – розумний підхід до її вирішення. Не слід ставити нереальні завдання і в той же час не можна обмежуватись надто малими кроками, які мало що цікавого й корисного привнесуть у шкільне життя.

Під час підготовки до планування необхідно обов’язково враховувати умови конкретного закладу (зовнішні та внутрішні).

Пропонуємо шість рекомендацій, які були зібрані від експертів з різних країн [17; 36; 43]:

· Планування роботи - це спосіб мислення та процес, який відбувається постійно. План ніколи не буває досконалим або завершеним. Намагайтеся зробити процес планування простим і керованим.

· Залучайте до процесу планування усіх працівників адміністрації, керівників структурних підрозділів та персонал.

· Заохочуйте творчість, інноваційність, уяву радше ніж сліпе слідування традиційним етапам планування.

· Не ухвалюйте стратегію без вдумливого розгляду шляхів її реалізації.

· Створення плану роботи саме по собі не є результатом роботи; це засіб допомогти колективу закладу виконати свою місію.

· Суворо дотримуйтесь у процесі планування усіх вимог Статуту закладу та інших нормативних документів, виконуйте усі передбачені цими документами процедури погодження та затвердження плану роботи. Особливу увагу зверніть на ті з них, що вимагають погодження плану роботи з усіма учасниками навчально-виховного процесу (див. рис. 5).

Враховуючи ці рекомендації, команда з планування може здійснювати усі кроки процесу планування, адаптувати та пристосовувати його процедури до потреб колективу закладу та всіх його членів.

Творче використання в процесі планування діяльності закладу вимог нормативних документів та методичних рекомендацій допоможе створити необхідну базу для піднесення рівня навчально-виховного процесу, сприятиме успішному і результативному виконанню завдань, які постають сьогодні перед освітою.