Материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления пользователям Интернета и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
© 2018 - 2024
| Об’єкти та зміст внутрішньо-шкільного контролю | 2010 – 2011 навчальний рік | |||||||||||
| 08 | 09 | 10 | 11 | 12 | 01 | 02 | 03 | 04 | 05 | 06 | 07 | |
Таблиця 7
Графік внутрішньошкільного контролю на місяць
| Об’єкти та зміст внутрішньо-шкільного контролю | вересень | |||||||||||||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | |
Таблиця 8
Графік внутрішньошкільного контролю на тиждень
| Об’єкти та зміст внутрішньошкільного контролю | понеділок | вівторок | середа | четвер | п’ятниця |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | |
Календарне планування навчального матеріалу здійснюється вчителем безпосередньо у навчальних програмах. На основі календарних вчителі розробляють поурочні плани, структура і форма яких визначається ними самостійно.
Поурочний план може бути складений у вигляді конспекту, тез, таблиці тощо.
Плани роботи класних керівників, вихователів, бібліотекарів, методичних об'єднань, гуртків, спортивних секцій тощо складаються на період, визначений педагогічним колективом, в довільній формі і узгоджуються з заступником директора з навчально-виховної роботи [28].
Планування роботи у загальноосвітньому навчальному закладі не виключає право керівників, педагогічного колективу на творчість, різноваріантність у виборі форм і структури планів. Вони повинні бути стислими, конкретними, лаконічними, передбачати заходи, які обов'язково мають бути виконаними і які можна контролювати [28].
Розклад уроків та позакласних занять. Навчально-виховний процес у загальноосвітньому навчальному закладі регламентується розкладом уроків та позакласних занять на півріччя, які мають забезпечити рівномірне навантаження учнів та раціональну організацію праці педагогічного колективу.
У 9–11 класах необхідно практикувати здвоєні уроки з предметів, у процесі викладання яких проводяться лекції, семінарські заняття, заліки, лабораторні й практичні роботи.
Факультативні заняття, роботу гуртків, секцій, позакласні заходи тощо слід планувати у дні з найменшою кількістю уроків з обов'язковою перервою після основних занять [28].
Розклад уроків повинен враховувати оптимальне співвідношення навчального навантаження протягом тижня, а також правильне чергування протягом дня і тижня предметів природничо-математичного і гуманітарного циклів з уроками музики, образотворчого мистецтва, трудового навчання та основ здоров'я і фізичної культури.
Сучасними науковими дослідженнями [10; 11] встановлено, що найвища активність розумової діяльності у дітей шкільного віку припадає на інтервал з 10.00 до 12.00. Цей час характеризується найбільшою ефективністю засвоєння матеріалу при найменших психофізичних затратах організму. Тому в розкладі уроків для молодших школярів предмети, що вимагають значного розумового напруження, повинні проводитися на 2–3 уроках, а для учнів середнього і старшого віку – на 3–4 уроках.
Неоднаковою є розумова діяльність учнів і в різні дні навчального тижня: її рівень зростає до середини тижня і залишається низьким на початку (понеділок) і в кінці (п'ятниця) тижня. Тому розподіл навчального навантаження протягом тижня повинен бути таким, щоб найбільший його обсяг припадав на вівторок, середу. На ці дні в шкільний розклад необхідно вносити предмети, які потребують великого розумового напруження або ті, які не вимагають значного навантаження, але в більшій кількості, ніж в інші дні тижня.
Вивчення нового матеріалу, контрольні роботи найкраще проводити на 2-4 уроках дня посеред тижня. Предмети, які вимагають значних витрат часу для виконання домашніх завдань, не повинні групуватися в один день у розкладі занять. Необхідно проводити оцінку розкладу уроків. Для цього пропонуємо використовувати методику, розроблену М.П.Гребняком і В.В.Машиністовим [11]. За цією методикою кожний навчальний предмет має різний бал складності (табл. 9).
Таблиця 9
Міра складності предметів
| Предмет | Бал складності |
| Геометрія | 6 |
| Алгебра | 5,5 |
| Іноземна мова | 5,4 |
| Хімія | 5,3 |
| Фізика | 5,2 |
| Біологія | 3,6 |
| Українська мова | 3,5 |
| Українська література | 1,7 |
| Історія | 1,7 |
При правильно складеному розкладі уроків найбільша кількість балів за день за сумою усіх предметів повинна припадати на вівторок і (або) середу. Для учнів молодшого і середнього віку розподіляти навчальне навантаження в тижневому циклі слід таким чином, щоб його найбільша інтенсивність (за сумою балів за день) припадала на вівторок і середу, в той час як четвер був дещо полегшеним днем. Розклад складено неправильно, коли найбільше число балів за день припадає на перший та останній робочі дні тижня або коли воно однакове у всі робочі дні. Робочий тиждень передбачає для учнів першого класу протягом навчального року додатковий розвантажувальний день – четвер, у розклад якого не вводяться предмети, що потребують значного розумового напруження (математика, мови). Режим роботи загальноосвітнього навчального закладу визначається ним на основі нормативно-правових актів та за погодженням з територіальними установами державної санітарно-епідеміологічної служби.
Початок занять у загальноосвітніх навчальних закладах повинен бути не раніше 8.00. При двозмінному режимі навчання початок занять у другу зміну організовується не пізніше 14 години, закінчення - не пізніше 19.00. Учні 1–2 класів, випускних та спеціальних класів навчаються лише у першу зміну. Учні 3–5 класів можуть навчатися у першу зміну або у підзміну з початком занять не пізніше 12 години. Починати заняття як в першу, так і в другу зміну слід в один і той самий час протягом навчального року. Навчання у гімназіях, ліцеях, колегіумах і спеціалізованих загальноосвітніх школах організується в одну (першу) зміну.
План роботи методичного об'єднання. Робота методичного об'єднання учителів, класних керівників, вихователів планується на поточний навчальний рік відповідно до рекомендацій щодо організації і проведення методичної роботи з педагогічними кадрами в системі післядипломної педагогічної освіти і спрямовується на поліпшення науково-теоретичної, методичної та практичної підготовки педагогічних кадрів закладу або регіону. У плані мають бути відображені результативність і підсумки методичної роботи за попередній навчальний рік, зокрема, стан виконання навчальних програм, рівень і якість навчальних досягнень учнів тощо.
План має містити завдання методичного об'єднання на поточний навчальний рік, основні напрямки роботи об'єднання, що випливають із завдань розбудови національної системи освіти, аналізу стану навчально-виховного процесу і стану освіти у навчальному закладі або регіоні.
План роботи методичного об'єднання доцільно складати за такими розділами:
1. Вступ. У вступі визначається проблема, над якою має працювати методичне об'єднання, та основні напрямки роботи з вирішення цієї проблеми.
2. Вивчення, узагальнення і впровадження передового педагогічного досвіду в практику роботи вчителя
| № | Прізвище, ім'я та по батькові вчителя | Вивчення передового педагогічного досвіду (тема) | Чий досвід вивчається (прізвище, ініціали та адреса педагога) |
3. Список учителів та визначення тем, над якими вони мають працювати протягом навчального року
| № | Прізвище, ім'я та по батькові вчителя | Над якою темою працює |
4. Тематика засідань
| № | Тематика засідань | Дата проведення | Місце проведення | Відповідальний за проведення |
На засіданнях методичних об'єднань повинні розглядатися нормативно-правові документи щодо організації навчально-виховного процесу в закладах освіти, актуальні проблеми методики викладання шкільних дисциплін, проведення навчально-виховних занять. Крім того, члени методичних об'єднань (кафедр) мають знайомитися з методикою вивчення складних тем навчальних програм, розглядати матеріали моніторингу навчально-виховного процесу, рівень і якість загальної підготовки школярів, обмінюватися досвідом, проводити огляди навчально-методичної літератури, педагогічної преси тощо.
У процесі роботи методичних об'єднань належна увага має приділятися заслуховуванню і обговоренню доповідей, проведенню уроків та виховних заходів, ділових педагогічних ігор, практичних та семінарських занять. Варто визначати завдання для підготовки до наступного засідання. План методичного об'єднання може бути складений за блочно-модульним принципом, що містить три напрямки (блоки) його діяльності: пізнавальну, тематичну та узагальнюючу.
Плани методичної роботи з педагогічними кадрами та їх реалізація, як і вся система заходів методичного характеру в системі післядипломної педагогічної освіти, мають бути максимально спрямовані на формування професійно-педагогічної та соціально-психологічної культури педагогів, розширення і поглиблення знань, продукування ними нових педагогічних ідей, технологій навчання та виховання в сучасних умовах.
Структура плану роботи класного керівника, вихователя
1. Аналіз рівня вихованості учнів і розвитку колективу. Рівень громадської активності учнів, традицій, мікроклімат в колективі, культура поведінки, ступінь розвитку самоврядування, громадської думки, позиції батьків з дотримання єдиних педагогічних вимог. Виходячи з даного аналізу, визначаються конкретні реальні виховні завдання.
2. Основні виховні заходи по організації і розвитку класного колективу. Класні години, збори, трудові справи, походи, екскурсії, зустрічі, конкурси, робота творчих груп за інтересами, участь у вікторинах, виставках, відвідування театрів, музеїв.
3. Індивідуальна робота з учнями. Передбачаються методи і прийоми щодо залучення конкретних учнів до підготовки і проведення певних заходів, а також проведення бесід, діагностичних, профілактичних та інших заходів.
4. Організація роботи з безпеки життя і здоров'я учнів. Передбачаються практичні заняття щодо дотримання правил дорожнього руху, формування санітарно-гігієнічних навичок, знань і вмінь з техніки безпеки тощо.
5. Робота з батьками. Зазначаються форми роботи щодо залучення батьків до навчально-виховного процесу; відвідування учнів вдома; консультації; лекції для батьків; контакти з підприємствами, де працюють батьки.
6. Взаємодія з учителями і вихователями, що працюють в класі, керівниками гуртків, адміністрацією. Відвідування уроків з метою визначення рівня засвоєння учнями знань і формування вмінь тощо.
План роботи шкільної бібліотеки складає завідувач бібліотеки школи за участю шкільних методичних об'єднань учителів, класних керівників, вихователів на період з 1 вересня поточного до 1 вересня наступного року за такою ж формою, як і план роботи школи. Затверджує його педагогічна рада до початку навчального року як додаток до річного плану робот школи. У плані мають бути передбачені такі питання:
- комплектування, поповнення і збереження фондів бібліотеки, створення фондів шкільних підручників і посібників;
- заходи щодо удосконалення обладнання шкільної бібліотеки, комп’ютеризація роботи бібліотеки;
- проведення бібліотечних уроків;
- організація роботи бібліотечного активу, гуртків і клубів на базі бібліотеки;
- керівництво позакласним читанням учнів (робота щодо залучення їх до бібліотеки: бесіди, лекції, складання списків рекомендованої літератури, організація виставок, оформлення стендів, тематичних плакатів);
- конкурси, вікторини, зустрічі з письменниками, обговорення книг, конференції, диспути, літературні ранки і вечори, відзначення знаменних дат);
- робота з формулярами читачів.
Структура річного плану роботи закладу
Проаналізувавши й узагальнивши погляди різних науковців і практиків, можна визначити сучасні вимоги до формування змісту та розроблення структури річного плану роботи навчального закладу.
Перш за все слід зазначити, що річний план роботи навчального закладу повинен містити вступ, основну частину та додатки.
У вступі подається аналіз роботи навчального закладу за минулий навчальний рік. Обов’язково зазначається, що у навчальному році робота школи була спрямована на виконання Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Національної доктрини розвитку освіти, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, керівних документів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Програми розвитку системи освіти регіону, Програми інноваційного розвитку освіти району (міста) в галузі освіти, Перспективного плану роботи закладу, інших чинних законодавчих та нормативних документів. Заклад здійснює свою діяльність відповідно до Статуту.
Далі необхідно зробити короткий аналіз роботи навчального закладу за минулий навчальний рік і визначити завдання діяльності закладу на новий навчальний рік. Аналітична частина вступу може містити такі блоки:
1. Статистична інформація – кількісні та якісні показники набору учнів до школи; виконання Закону України «Про загальну середню освіту», працевлаштування випускників; кількісні та якісні показники успішності (за класами, предметами, вчителями у діаграмах різного виду), пояснення причини підвищення або зниження успішності школярів; дані про зайнятість учнів у позакласній діяльності; наявність правопорушень чи злочинів, їхні причини; відомості про здоров'я учнів.
2. Досягнення у виконанні протягом року програми розвитку закладу – результативність впровадження інновацій результативність науково-методичної роботи з педагогічними кадрами; ефективність форм взаємодії з різними партнерами з числа державних установ, громадських організацій; аналіз створення необхідних умов для реалізації програми розвитку навчального закладу.
3. Проблеми. Вказуються нерозв'язані завдання, труднощі і перешкоди на шляху реалізації програми розвитку навчального закладу. Правильно виділені та чітко сформульовані проблеми виступають основою визначення завдань, розв'язання яких необхідне та можливе у новому навчальному році.
Визначення завдань на новий навчальний рік. При цьому варто врахувати:
- завдання, пов'язані з позитивними змінами у рівні успішності школярів, формуванні системи цінностей, зміцненні здоров'я, соціального захисту школярів; завдання, пов'язані з удосконаленням навчально-виховного процесу на основі впровадження й апробацій інноваційних технологій;
- завдання, пов'язані з забезпеченням підвищення рівня професійної компетентності педагогів; завдання, пов'язані зі створенням системи взаємовідносин навчального закладу і зовнішнього середовища; завдання, пов'язані з удосконаленням системи управління закладом, забезпеченням необхідних організаційних, науково-методичних, морально-психологічних, матеріально-технічних, інформаційних умов реалізації плану роботи на навчальний рік.
Основна частина річного плану роботи навчального закладу – це структурований зміст діяльності закладу у наступному навчальному році. Слід зазначити, що єдиної, обов'язкової для усіх навчальних закладів структури плану роботи, чинні нормативні документи не передбачають. Лише в Інструкції з ведення ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах І-ІІІ ступенів зазначено, що «…розділи річного плану доцільно привести у відповідність до структури Закону України «Про загальну середню освіту» [28]. Але, уважно ознайомившись зі структурою зазначеного Закону, кожен може зробити висновок, що здійснити це повністю неможливо, оскільки закон містить такі, наприклад, розділи, як «Розділ II. Загальноосвітні навчальні заклади системи загальної середньої освіти», «Розділ X. Відповідальність у сфері загальної середньої освіти», «Розділ XI. Прикінцеві положення». До структури річного плану роботи закладу можна залучити лише вісім із одинадцяти розділів Закону, але до формулювань трьох із цих восьми розділів необхідно вносити певні зміни.
Зважаючи на те, що річний план роботи навчального закладу – це основний документ, який регламентує і координує діяльність учасників навчально-виховного процесу, колегіальних органів та органів громадського самоврядування. Тому доцільно подати в додатках таку інформацію:
- тематика засідань педагогічної ради;
- тематика засідань ради закладу;
- тематика наказів, що стосуються навчально-виховного процесу;
- тематика засідань ради при директорові;
- тематика засідань піклувальної ради;
- тематика засідань методичної ради;
- тематика засідань методичних об’єднань;
- тематика семінарів з актуальних проблем дидактики, психології, виховної роботи;
- тематика занять школи молодого вчителя, школи молодого класного керівника;
- графік вивчення системи роботи вчителів, які атестуються;
- тематика батьківських зборів, занять «Батьківського університету»;
- тематика шкільних масових заходів;
- угоди про співпрацю закладу з вищими та іншими навчальними закладами;
- угоди про міжнародну співпрацю.
На основі аналізу нормативних документів, методичних рекомендацій та власного досвіду можемо запропонувати такий варіант структури річного плану загальноосвітнього навчального закладу, розроблений на основі структури Закону України «Про загальну середню освіту» :
ВСТУП
1. Аналіз виконання плану роботи закладу в минулому навчальному році
Аналіз здійснюється з урахуванням усіх розділів плану за основними напрямками роботи:
- загальні питання діяльності закладу, забезпечення виконання вимог Законодавства про загальну середню освіту;
- навчання;
- виховання;
- безпека життєдіяльності;
- науково-методичне й організаційне забезпечення тощо.
Аналіз має базуватися на педагогічному аналізі діяльності закладу за рік, що розглядався на підсумковому засіданні педагогічної ради, але не повинен дослівно повторювати його. Аналіз виконання плану має бути повним, але стислим. Обовя’зково слід зазначити причини невиконання конкретних запланованих заходів, невикористані резерви та нові ресурси, що з’явилися в закладі.
2. Завдання на новий навчальний рік за основними напрямками роботи та обґрунтуванням нових формулювань проблем, над якими працюватиме колектив закладу:
- дидактичної;
- виховної;
- методичної.
Якщо формулювання проблем не змінюються, слід обґрунтувати необхідність продовження роботи над минулорічними проблемами.
Дата: 2018-11-18, просмотров: 285.