1. Вступ до економічної і соціальної географії / А.П. Голиков, А.В. Степаненко. – К.: Либідь, 1996. – с. 224-239;

2. Географія України /П.О. Масляк, П.Т. Шищченко. – К.: Зодіак – Еко, 2000 – с.220-250;

3. Економічна енциклопедія в 3 т. – К.: Академія, Т.: Академія народного Господарства, 2000. – Т.1. –с. 402-404.

4. Закон України №660 „Про Концепцію державної політики в галузі культури на 2005-2007 роки” // Офіційний вісник України. – 2005. - №13. – с. 50-75.

5. Паламарчук М.М. Економічна і соціальна географія України з основами теорії: Посібник. – К.:Знання, 1998. – с. 416-425.

6. Постанова Кабінету Міністрів України № 1716 „Про затвердження Державної програми розвитку культури на період до 2007 року” // Офіційний вісник України. – 2003. - №32. – с. 127-145.

7. Поточна статистика книговидання України за 2005 рік // Вісник Книжкової палати ім. І. Федорова. – 2005. - №7. – с. 3-5.

8. Розміщення продуктивних сил України: Підручник / За ред. Є.П. Качана. – К.: Вища школа, 1997. – с. 375-380.

9. Соціальна політика: Посібник / В. Скуратівський, О. Палій, Е. Ліанова. – К,: Вид-во УАДУ, 1997.- с. 360-370.

10. Соціально-економічна географія України / За ред.О.І. Шаблія. – Л.: Світ, 2000 – с. 417 – 477.

11. Статистичний щорічник України за 2001 рік. – К.: Українська енциклопедія, 2002.

12. Статистичний щорічник України за 2002 рік. – К.: Українська енциклопедія, 2003. – с. 543 -545.

13. Україна в цифрах за 2002 рік. – К.: Зодіак. – Еко. 2000.

Висновки

З давніх-давен людина намагалась збагатити культуру свого внутрішнього світу та оточуючого її середовища. Зародки культури ми зустрічаємо розглядаючи малюнки на скелях печер, зроблені невідомим автором первіснообщинного ладу; читаючи історичні довідки про обряди, звичаї, релігію та побут наших прадідів.

На сьогоднішній день культура значно деформувалась. Вона стала більш сучаснішою, багатогранною. Чим вищий рівень культури населення певної країни, тим вищий її промисловий розвиток. Розвиток економіки країни на 50% забезпечується розвитком закладів соціально-культурної сфери.

Соціально-культурна схема – це складова соціальної сфери, покликана забезпечувати духовні, інтелектуальні та моральні потреби населення. Вона представлена широкою мережею закладів та установ. У її структурі можна виділити такі основні напрямки-галузі:

- освіта (школи, дошкільні установи, коледжі, гімназії, вищі навчальні заклади, тощо);

- наука (науково-дослідні, конструкторські інститути, наукові кадри вищих кваліфікаційних рівнів тощо);

- культура (музеї, театри, концертні установи, бібліотеки, музичні, театральні, хореографічні школи, культурні заклади клубного типу, тощо);

- релігія (релігійні організації, конфесії, церковні споруди, тощо);

- спорт та фізичне виховання (спортивні зали і майданчики, секції і гуртки, стадіони, тощо);

На сьогоднішній день в Україні нараховується 22 тис. навчальних закладів, де навчається понад 6, 5 млн. школярів, з викладацьким складом у 568 тисяч вчителів. Таким чином на одного вчителя припадає 12 учнів. Кількість дошкільних закладів переважає 15,5 тис., де виховується 968 тис. дітей. Кількість вищих навчальних закладів ІІІ – ІV рівнів акредитації становить 318 з контингентом студентів більш ніж 1500 тис. студентів.

Кількість наукових кадрів вищої кваліфікації становить понад 71 тис., 15% з яких доктори наук, решта – кандидати наук. Наукові та науково-технічні роботи фінансуються на 30% державою, на 9% - за власний кошт науково-дослідних організацій, на 32% за кошт вітчизняних замовників, на 23% - іноземних держав, решта іншими джерелами. Недостатнє фінансування наукових робіт та низькі, у порівнянні із іншими європейськими державами, умови життя призводять до так званого „відтоку розуму”. У 2001 році Україну покинуло 23 доктори наук та 139 кандидатів наук.

Кількість закладів культури у державі зменшується. Так кількість театрів у порівнянні з 1990 роком зменшилась більш ніж у 2,5 рази, музеїв у 1,5 раза, концертних організацій більш як вдвічі. Кількість масових та універсальних бібліотек зменшилась більш як на 5 тис., кількість кіноустановок – у 5 разів, закладів культурного типу – на більш ніж 5 тис.

Проте помітні і деякі культурні зрушення у сфері. Наприклад, кількість друкованих одиниць у порівнянні з 1995 р. зросла майже у два рази, тираж яких збільшився на 4 млн. примірників. Частка примірників українською мовою зросла на 6 млн. і становить 30 млн. Також зріс випуск журналів і газет українською мовою ( відповідно на 22 млн і 9 млн. примірників).

На території України діють 1240 різноманітних релігійних конфесій, серед яких найбільш численні такі гілки християнства, як православ’я та католицизм. Православ’я поділяється в свою чергу на три конфесії: Українська Православна Церква, що підпорядковується Московському патріархату, Українська Православна Церква Київського патріархату та Укр.. Автокефальна Православна Церква. Католицизм також поділяється на Українську Греко-Католицьку Церкву та Римо-Католицьку церкву.

Також в Україні діють численні масові спортивні гуртки та секції з різних видів спорту. В державі діє розгалужена мережа спортивних організацій, є спортивні стадіони, майданчики, зали. Для підвищення та розвитку фізичної культури молоді у навчальних закладах проводяться уроки та заняття фізичного виховання.

Україна має досить таки міцну спортивну базу. Українські спортсмени займають провідні місця на численних спортивних змаганнях світу. Усім відомі олімпійські чемпіони Яна Клочкова ( чотириразова чемпіонка з плавання), Сергій Бубка ( легка атлетика), Катерина Серебрянська (художня гімнастика), Віталій та Володимир Кличко (бокс), Руслан Пономарьов (шахи), Андрій Шевченко (футболіст).

Україна налагоджує взаємозв’зки з іншими країнами. Українські студенти навчаються за кордоном, в свою чергу в українських вузах навчаються студенти з інших країн. Що свідчить про те що рівень освіти в Україні не поступається Європейському рівню.

Щоб прискорити прихід України у Європу, частина українських вузів вступила до Болонського процесу.

Маючи багату історію, Україна приваблює іноземних туристів своїми пам’ятками історії та культури, музеями і театрами тощо.

Незважаючи на те, що деякі зрушення у розвитку соціально-культурної сфери є, в цілому, вона занепадає. Це обумовлено недостатнім фінансуванням, зниженням культурної зацікавленості населення у культурних закладах. Для того щоб покращити стан соціально-культурного комплексу, потрібна всебічна підтримка держави і правильний, оптимальний розподіл коштів.

Додатки