ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ
Поможем в ✍️ написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Форма № Н - 3.03

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ

КАФЕДРА СОЦІОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ

 

Ухвалено

 

Рішення вченої ради ДонДУУ

від _____________ № _______

 

ПРОГРАМА

нормативної навчальної дисципліни

 

«СОЦІОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ»

галузь знань 0301 «Соціально-політичні науки»

напрям підготовки 6.030101 «Соціологія»

ОКР – бакалавр

факультет права та соціального управління

форма навчання – денна

 

Донецьк – 2013

Програма навчальної дисципліни «Соціологія особистості» призначена для студентів 2 курсу денної форми навчання з напряму підготовки «Соціологія», освітньо-кваліфікаційний рівень – бакалавр.

Дисципліна розрахована на 108 годин, з яких 54 години – аудиторні заняття.

 

РОЗРОБНИКИ ПРОГРАМИ:

 

к.і.н.,

доцент кафедри соціології управління Кандуба Т.Ю.

 

к.і.н., доцент,

доцент кафедри соціології управління Суровцева І.Ю.

 

Завідувач кафедри _________ Бурега В.В.

(підпис)

 

Розглянуто та схвалено

на засіданні кафедри

соціології управління Протокол № 1 від 29.08.13

 

 


Вступ

Програма вивчення нормативної навчальної дисципліни «Соціологія особистості» складена відповідно до освітньо-професійної програми напряму підготовки 6.130102 Соціальна робота ОКР бакалавр.

Предметом вивчення навчальної дисципліни є два взаємозалежні напрями пізнання: соціальна сутність людини та закони становлення і змін особистості у процесі життя. Перший напрям відображає онтологічний, а другий — гносеологічний аспекти. Предметний бік соціології особистості інтегрує пізнавальні можливості як усього комплексу наук про людину та суспільство (антропологія, медицина, психологія, етика, педагогіка, генетика та ін.), так і досягнення літератури, мистецтва, релігії.

Міждисциплінарні зв’язки: викладання матеріалів навчальної дисципліни «Соціологія особистості» спирається на гуманітарні знання студентів, отриманих ними при вивченні «Соціології», «Філософії», «Правознавства», а також набуті ними при вивченні матеріалів з питань суспільствознавства у загальноосвітніх школах, ліцеях, гімназіях.

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

1.Теоретичні засади соціології особистості;

2. Характеристика особистості;

3. Особистість і суспільство.

Мета та завдання навчальної дисципліни

1.1. Метою викладання навчальної дисципліни «Соціологія особистості» є формування у студентів соціологічного погляду на особистість, яка є не тільки основним елементом будь-яких соціальних спільнот і систем, але і сама є дуже складна система з своєрідною структурою.

1.2.Основними завданнями вивчення дисципліни «Соціології особистості» є

- ознайомитися з основними методологічними підходами до особистості в вітчизняній та закордонній інтелектуальній традиції;

- засвоїти основні види, етапи, фактори та механізми процесу соціалізації та персоналізації особистості;

- розглянути проблеми, пов’язані з процесами ідентифікації та формуванням ідентичностей особистості;

- освоїти основні елементи, які складають соціальну структуру особистості;

- вивчити основні засади типологізації особистості;

- виявити найбільш важливі проблеми особистості як суб’єкта суспільних взаємовідносин;

- розглянути питання, які пов’язані з життєвими позиціями визначення мети життя, сенсу життя і т. ін.

1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати:

- як соціологічний, так і історичний та культурологічний матеріал з проблеми особистості, що дасть можливість для більш широкого і фундаментального розглядання особистості під різними кутами зору;

- категоріальний апарат соціології особистості.

вміти:

- логічно викладати засвоєний матеріал;

- здійснювати порівняльний аналіз різних теорій, підходів, поглядів представників соціології особистості;

- застосовувати знання в галузі соціології особистості в конкретно-соціологічних дослідженнях та соціальній роботі.

 

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 108 години/ 3 кредитів ECTS.

 

Інформаційний обсяг навчальної дисципліни

Тема 1.

Соціологія особистості як спеціальна соціологічна теорія

Соціологія особистості як спеціальна соціологічна теорія. Об’єкт та предмет соціології особистості. Початкові принципи розглядання категоріального апарату соціології особистості. Коло основних проблем які вивчає соціологія особистості. Сукупність суспільних відносин як загальний прояв і дійсність людської сутності. Поняття особистості. Співвідношення понять “людина”, “особистість”, “індивід”, “індивідуальність”. Особистість – соціальна якість індивіда, міра людського в індивіді. Закони та функції соціології особистості. Співвідношення соціології особистості з іншими соціально-гуманітарними науками. Особливості вивчення особистості філософією, психологією, історією та соціологією.

Тема 2.

Теоретичні джерела соціології особистості

Тема 3.

Тема 4.

Тема 5.

Тема 6.

Духовний світ особистості

Духовний світ особистості, соціальної групи суспільства. Формування духовного світу особистості. Світоглядна, соціальна та емоційна спрямованість особистості. Поняття світогляду. Типи світогляду та його елементів. Соціологічне розуміння цінностей та ціннісних орієнтацій. Світовідчуття (Оптимістичне, трагічне та жорстоке). Емоційні компоненти духовного світу особистості. Сприяння емоційної спрямованості на виникнення комплексів або синдромів. Значення міфів, різноманітних стереотипів, релігійних уявлень, на формування духовного світу особистості. Свідоме і несвідоме в структурі духовного світу особистості. Свідомість та самосвідомість. Якості самосвідомості та її рівні.

 

Тема 7.

Тема 8.

Методи вивчення особистості

Соціологічне знання як особливого роду знання. Коло соціологічного пізнання. Специфіки соціологічного бачення людини. Основні групи методів вивчення особистості в соціології: метод самоспостереження (інтроспекції), самозвіту, метод анамнезу, групове оцінювання особистості та його різновиди, тес­тування. Складність методу інтроспекції. Роль результатів самозвіту в соціології особистості. Використання методу анамнезу американськими
психологами К. Роджерсом,Г. Мюрреємпри дослідженні особистості. Протиставлення деякими психологами порівняльного методу лонгітюдному. Біографічний метод - вивчення індивідуального шляху і життєвого досвіду. Джерела біографічного методу. Метод групової дискусії, метод узагальнення, метод систематичних спостережень,анамнестичний методяк різ­новиди методу групового оцінювання. Метод тестів, як найпоширеніший метод вивчення особистості. Різновиди тестів. Вимоги до тесту. Особливість тестової методики.

Тема 9.

Тема 10.

Тема 11.

Спосіб життя особистості

Пізнавальні можливості поняття “спосіб життя”. Методологічні та методичні засади вивчення способу життя особистості та соціальної групи. Спосіб життя як соціологічне поняття. Структурні елементи способу життя (умови життєдіяльності; умови, потреби, ціннісні орієнтації особистості; форми та види діяльності і поведінки). Співвідношення трудової, дозвільної і побутової діяльності. Функції зазначених видів життєдіяльності. Важливі показники способу життя – рівень життя, якість життя, стиль життя. Основні показники, які дозволяють емпірично досліджувати ці явища. Типи стилів життя (активно-діяльнісний, творчий, споживний та ін.). Поняття життєвого шляху особистості. Характеристика основних періодів. Зміна образу життя. Соціально-культурна обумовленість життєвого шляху. Стратегія життя особистості. Життєві програми, цілі, плани. Взаємодія між різноманітними елементами диспозиційної структури при формуванні планів та програм. Класифікація факторів, які чинять перепони досягненням особистості. Статичні та активні перепони. Самовизначення та життєві вибори. Очікування, образ бажаного майбутнього, життєва перспектива.

Тема 12.

Рекомендована література

 

Основна

1. Готлиб А.С. Введение в социологическое исследование. Качественный и количественный подходы. Методология. Исследовательские практики: учеб. пособие [текст] / А.С. Готлиб. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Флинта: МПСИ, 2005. – 384 с.

2. Кон И.С. “Я” как историко-культурный феномен [текст] // Кон И.С. Социологическая психология. – М.: Московский психолого-социальный институт; Воронеж: Издательство НПО "МОДЕК", 1999. – С. 223– 253.

3. Соціологія і псіхологія: Навч. посіб. [текст] / За ред. Ю.Ф. Пачковського. – К.: Каравела, 2009. – 760 с. - С. 420-426.

4. Спасибенко С.Г. Социальная идентичность человека [текст] // Социально-гуманитарные знания. – 2000. – № 1. – С. 53-75.

5. Спасибенко С.Г. Человеческое измерение социума [текст] // Социально-гуманитарные знания. – 2000. – № 3. – С. 56-72.

6. Татарова Г. Основы типологического анализа в социологических исследованиях. Учебное пособие – М.: Издательский дом «Высшее образование и наука», 2007. – 236 с.

7. Штейнберг И., Шанин Т., Ковалев Е., Левинсон А. Качественные методы. Полевые социологические исследования [текст] / И.Штейнберг, Т.Шанин, Е.Ковалев, А.Левинсон; под ред. И.Штейнберга. – СПб.: Алетейя, 2009. – 352 с. (Серия «Качественные методы в социологических исследованиях»).

Додаткова

8. Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания. 2-е изд. – СПб.: Питер, 2001. – 272 с.

9. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. 3-е изд. – СПб.: Питер, 2001. – 288 с.

10. Анциферова Л.И. Психологическое учение о человеке: теория Б.Г. Ананьева, зарубежные концепции актуальные проблемы // Психол. журнал – 1998. – № 1. – С. 3-15.

11. Белов Г.А. О преодолении кризиса идентичности: итоги и перспективы 2000г. [текст] // Вестник Московского университета. – Серия 6. – Политические науки. – 2000. – № 6. – С. 3–11.

12. Бондаренко Е.Б. Аномия “конфликт идентичностей” в Украине [текст] // Харьковские социологические чтения в Украине – 98. – Харьков, 1998. – С. 140-146.

13. Гнатенко П.И., Павленко В.Н. Идентичность: философский и психологический анализ. К., 1999. – 466 с.

14. Гнатенко П.И. Национальный характер. − Днепропетровск: ДГУ, 1994 – 135 с.

15. Донченко О.А. Суспільство і особистість: особливості соціально-психологічної адаптації // Українське суспільство на порозі третього тисячоліття. Кол. монографія / Під ред. М.О. Шульги. – К.: Ін-т соціології НАН України, 1999. – С. 492-500.

16. Жизненный путь личности: (Вопр. теории и методол. социал.-психол. исслед.) / [Л.В. Сохань, Е.Г. Злобина, В.А. Тихонович и др.; Отв. ред. Л.В. Сохань]; АН УССР, Ин-т философии. – К.: Наукова думка, 1987. – 277 с.

17. Жизнь как творчество: (социал.-психол. анализ) / [В.И. Шинкарчук, Л.В. Сохань, Н.А. Шульга и др.; Отв. ред. Л.В. Сохань, В.А. Тихонович]; АН УССР, Ин-т философии. – К.: Наукова думка, 1985. – 302 с.

18. Злобіна О.Г. Особистісні образи життя у сучасному суспільстві // Українське суспільство на порозі третього тисячоліття. Кол. монографія / Під ред. М.О. Шульги. – К.: Ін-т соціології НАН України, 1999. – С. 501-509.

19. Кон И.С. В поисках себя: личность и ее самосознание. – М.: Политиздат, 1984. – 241 с.

20. Кон И.С. Социология личности. – М.: Политиздат, 1967. – С. 6-29.

21. Кон И.С. НТР и проблемы социализации молодежи. – М.: Знание, 1987. – 63 с.

22. Маркузе Г. Одномерный человек: Исследование идеологии развитого индустриального общества. Кн. 1. – М.: REFL – book, 1994. – 368 с.

23. Орбан-Лембрик Л.Е. Соціальна психологія: Підручник: У 2 кн. Кн. 1: Соціальна психологія особисттості і спілкування. – К.: Либідь, 2004. – С. 160-266.

24. Соціологія: Навчальний посібник для тих, хто вивчає проблеми соціального управління [текст] / Уклад.: В.В. Бурега, М.І. Гаврилов, Т.В. Єрескова та ін.; За заг. ред. В.В. Буреги, О.В. Мазурика. – 3-тє вид., доповн. та переробл. – Донецьк: ДонДУУ, 2006. – 391 с.


 

Опис навчальної дисципліни

 

Найменування показників Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень Характеристика навчальної дисципліни
заочна форма навчання
Кількість кредитів – 3 Галузь знань Соціально-політичні науки (шифр і назва) Нормативна  
Напрям підготовки 6.030101 Соціологія (шифр і назва)
Модулів – 3   Спеціальність (професійне спрямування): соціологія   Рік підготовки
Змістових модулів – 12 2-й
Індивідуальне науково-дослідне завдання реферат (вид роботи) Семестр
Загальна кількість годин – 108 1-й  
Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 3 самостійної роботи студента – 3 Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр   Лекції 36 год.
Практичні/ семінарські 18 год.
Самостійна робота 27 год.
Індивідуальні завдання 27год.  
Форма контролю: поточний контроль, мо-дульний контроль, під-сумковий модульний контроль, семестровий (академічний) контроль - екзамен.

 

Її обсяг і форми контролю

Назва змістового модуля Кількість годин Форма контролю
Загалом з них
Лекції Семін. заняття Індивід. заняття Самост. робота
IV семестр
Змістовий модуль І. Теоретичні засади соціології особистості
Тема 1. Соціологія особистості як спеціальна соціологічна теорія - тестуван.
Тема 2. Теоретичні джерела соціології особистості в закордонній та вітчизняній науковій думці - інд. завдання
Тема 3. Становлення особистості: соціалізація та персоналізація - тестуван.
Тема 4. Соціальна ідентифікація та ідентичності особистості контр. робота.
Всього за 1 модуль: 36 12 6 9 9 підсумкова
Змістовий модуль ІІ. Характеристика особистості і методи її дослідження
Тема 5. Соціальна структура особистості - поточна
Тема 6. Духовний світ особистості - опитуван.
Тема 7. Соціальна типологія особистості - тестуван.
Тема 8. Методи вивчення особистості. Особа як джерело соціологічної інформації. контр. роб.
Всього за 2 модуль: 36 12 6 9 9 підсумкова
Змістовий модуль ІІІ. Особистість і суспільство
Тема 9. Особистість в системі соціальних відносин. Діалектика спадкоємності поколінь - поточна.
Тема 10. Соціальний контроль як основа взаємодії особистості і суспільства - тестуван.
Тема 11. Спосіб життя особистості - поточна
Тема 12. Сенс життя як проблема соціології особистості контр.роб.
Всього за 3 модуль: 36 12 6 9 9 підсумкова
Разом: Іспит

За видами діяльності

Сума балів за змістовий модуль Змістовий модуль №1,2 МК 1,2     Змістовий модуль №3 МК 3 ІНДЗ     Сума балів за дисци-пліну Семест- ровий контроль - екзамен
Т1, Т2 Т3, Т4 Т5, Т7, Т8 Т9 Т10 Т11, Т 12
Кількість балів за видами робіт:            
Лекції
Семінарські/ практичні заняття
Індивідуальні завдання
СРС
ІНДЗ  
Всього балів

 


Плани проведення семінарських занять

 

ПЛАН

ПЛАН

ПЛАН

ПЛАН

ПЛАН

ПЛАН

ПЛАН

ПЛАН

Методи навчання

При викладанні дисципліни «Соціології особистості» переважно використовуються активні методи навчання (АМН). У процесі проведення лекційних та семінарських занять застосовуються такі методи активного навчання:

- індивідуально-контрольна співбесіда.

- логічні вправи.

- тести контролю знань.

- ділові ігри.

- ситуаційні завдання.

- друковані роздаткові матеріали.

-методи кількісного характеру: анкетні опитування, статистичні, лабораторні експерименти (особливо у сфері міжнародної політики).

- аналіз історичних явищ через поведінку індивіда і груп при виконанні ними певних політичних ролей.

Вибір методів навчання зумовлений специфікою навчальних завдань, які висуваються для реалізації на конкретному занятті. Для проведення лекційних занять використовуються традиційна та проблемна лекції.

Вивчення «Соціології особистості» здійснюється, крім форм лекційних та семінарських занять, у різноманітних формах самостійної роботи, що передбачає застосування певних методів навчання, як аналітичний, пошуковий, частково-пошуковий, конспект першоджерел, реферування наукових праць, статей.


9. Форми та засоби контролю знань студентів

Контроль успішності студента включає наступні види: поточний, модульний за окремий заліковий модуль, підсумковий модульний за всю навчальну дисципліну, семестровий (академічний):

· поточний контроль передбачає оцінювання успішності студентів під час аудиторних (семінарських, практичних, індивідуальних) занять та виконання ними окремих індивідуальних, контрольних завдань (написання рефератів, тематичних повідомлень, розв`язання практичних задач тощо). Зміст поточного контролю і критерії оцінювання роботи студента в зазначених межах відображається у робочій навчальній програмі (розділи «Засоби контролю знань студентів з кожного залікового модуля» та «Критерії оцінювання знань студентів з кожного модуля»).

При поточному контролі оцінюється: активність роботи студентів на семінарських або практичних заняттях, результати виконання ними індивідуальних завдань, контрольних робіт, розв`язання практичних задач, якість підготовлених студентами рефератів або тематичних повідомлень;

· модульний контроль за окремий заліковий модуль - оцінювання в балах рівня опрацювання студентом теоретичного і практичного матеріалу в межах окремого залікового модуля певної навчальної дисципліни, успішності виконання ним фонду тестових завдань (або модульної контрольної роботи, якщо це передбачено робочою навчальною програмою).

При модульному контролі оцінюється в балах рівень теоретичної (знань) та практичної (навичок і вмінь) підготовки студента за всі змістові модулі, що складають окремий заліковий модуль. Форма проведення модульного контролю переважно є письмовою або у вигляді відпрацювання комп`ютерних тестів, але не забороняється і усне проведення.

· підсумковий модульний контроль - це накопичена студентом за всі залікові модулі та науково-дослідницьку роботу (якщо це передбачено робочою навчальною програмою) сума балів. Для навчальних дисциплін, які вивчаються більше одного семестру, оцінювання досягнень студента за 100-бальною шкалою здійснюється у кожному семестрі;

· семестровий (академічний) контроль передбачає проведення іспитів (екзаменів), диференційованих заліків, заліків, під час яких студенту виставляється остаточна оцінка за навчальну дисципліну, яка виводиться із суми балів за результатами підсумкового модульного контролю та складання екзамену за навчальну дисципліну.

Загальна підсумкова оцінка з навчальної дисципліни виводиться із суми балів за поточну успішність (результат засвоєння окремих залікових модулів) та за екзамен (диференційований залік). Для виставлення загальної підсумкової оцінки за навчальну дисципліну до суми балів за поточну успішність додається сума балів за складання екзамену. Отримана загальна кількість балів поділяється на 2, що і становить підсумкову кількість балів за навчальну дисципліну.

Навчальні досягнення студента з вивчення змісту навчальних дисциплін за видами діяльності відображаються у «Відомості обліку поточної і підсумкової успішності».

У відомості обліку поточної та підсумкової успішності записуються підсумкова кількість балів за шкалою ДонДУУ, оцінка за національною (чотирибальною) шкалою і оцінка за шкалою ECTS.

В разі проведення заліку з навчальної дисципліни загальна підсумкова оцінка виводиться з підсумкового модульного контролю.

Завдання до поточного та підсумкового контролю знань студентів:

1. Тестові завдання до змістового модуля 1 (max 10 балів).

І рівень (0,5 бали за кожне завдання). Оберіть одну правильну відповідь

Завдання 1

Першим в історії філософії суто антропологічну проблематику розглядал:

а) Арістотель;

б) Платон;

в) Сократ.

Завдання 2

Марксизм можна назвати:

а) радянською практикою;

б) соціобіологією;

в) метоморфоз соціальних теорій.

Завдання 3

Соціальна ідентифікація це:

а) належність людини соціуму й відокремлення від природи;

б) усвідомлення особистістю своєї приналежності до певної спільноти;

в) процесс входження в суспільства.

Завдання 4

Концепція «нелогічних дій»:

а) М.Вебер;

б) З.Фрейд;

в) В.Паретто.

Завдання 5

Структурна теорія особистості належить:

а) М.Веберу;

б) З.Фрейду;

в) В.Паретто.

Завдання 6

Концепція «людини розумної»:

а) перша антропологічна версія;

б) друга антропологічна версія;

в) четверта антропологічна версія.

Завдання 7

Е.Фромм, на відміну від З.Фрейда вважає людину_____________:

а) біологічною істотою;

б) соціальною істотою;

в) соціобіологічною істотою.

Завдання 8

Концепція «людини діяльної»:

а) перша антропологічна версія;

б) друга антропологічна версія;

в) третя антропологічна версія.

ІІ рівень(1,5 бали за кожне завдання)

Завдання 1

Вказати основні елементи, які входять до поняття "соціальний тип особистості":

а. позиція;

б. роль;

в. статус;

г. інстинкт;

д. емоції.

Завдання 2

Зазначити, в якому з наведених нижче визначень найкраще розкри­вається сутність поняття “соціальна адаптація”:

а. процес інтеріоризації, “привласнення” соціальних умов;

б. процес пристосування до зовнішніх умов буття;

в.головним чином захисний психологічний механізм, що виконує компенсаторні функції;

г. відображення залежності особистості від соціального середовища як умова самозбереження.

Завдання 3

Вказати, які з наведених нижче визначень у найбільшій мірі розкривають сутність поняття “соціалізація особистості”:

а. реалізація генетичного досвіду людини, який даний йому з народ­ження;

б. реалізація індивідуального досвіду, який формується при взаємодії людини з предметно-речовим світом та іншими людьми;

в.реалізація культурного досвіду, який передається від інших людей в процесі виховання та навчання;

г. процес засвоєння індивідом на протязі життя соціальних норм того суспільства, до якого він належить;

д. процес засвоєння індивідом норм поведінки, властивих виду Ноmо Sаріеns.

Завдання 4

Багато соціологів займалися проблемами соціалізації. Назвати, хто з перелічених авторів досліджував цю проблему:

а. Ч. Кулі;

б. Д. Мід;

в. Г. Зіммель;

г. М. Мід;

Завдання 5

Вказати вірні визначення.

а. Поняття “соціальна адаптація” входить до поняття “соціалізація особистості”.

б. Поняття “соціальна адаптація”і “соціалізація особистості” співпа­дають.

в. Поняття “соціалізація особистості” входить до поняття “соціаль­на адаптація”.

г. “Соціальна адаптація” і “соціалізація особистості” − це різні про­цеси, які частково взаємодоповнюють одне одного, а частково знаходяться у протиріччі.

Завдання 6

Вказати, в яких з наведених нижче визначень в найбільшій мірі розкриваються відмінності в розумінні особистості соціологією та соціальною психологією.

а.У соціології особистості та соціальній психології розрізняються об’єкти вивчення.

б.Соціологія особистості і соціальна психологія володіють різними інструментаріями щодо дослідження особистості.

в. Соціології особистості притаманний більш високий рівень узагаль­нення.

г.Соціально-психологічне дослідження особистості характеризуєть­ся мікросоціологічним підходом.

д.Соціологія особистості та соціальна психологія мають різні тео­ретичні уявлення про особистість.

Завдання 7

Обрати основні операційні характеристики категорії “соціальна роль”:

а. соціальний статус;

б. соціальні норми;

в. соціальна поведінка;

г. соціальні експектації;

д. соціальний тип особистості.

Завдання 8

Обрати основні операційні характеристики категорії соціальний статус:

а. соціальна структура;

б. соціальна діяльність;

в. соціальне пізнання;

г. соціальна роль;

д. соціальні експектації.

ІІ рівень(1,5 бали за кожне завдання)

Завдання 1

Вказати основні елементи, що входять до поняття “спрямованість особистості”:

а. потреби;

б. соціальні установки;

в. соціальний статус;

г. ціннісні орієнтації;

д. мотиви.

Завдання 2

Відомо, що багато соціологів займалися дослідженнями соціаль­них установок особистості. Позначити, хто з наведених авторів дослі­джував цю проблему;

а. У. Томас;

б. О. Конт;

в. Ф. Знанецький;

г. М. Хоркхаймер;

д. Г. Олпорт.

Завдання 3

Вказати, які з наведених нижче тверджень стосуються поняття “соціальна активність особистості”.

а. Соціальна активність особистості − це системна якість, в якій виражається та реалізується рівень самосвідомості особистості.

б. В соціальній активності особистості реалізується рівень перетво­рення особистості з об'єкту на суб'єкт соціальних відносин.

в. Ознакою соціальної активності особистості є її стійке, а не ситуа­тивне прагнення впливу на життя суспільства.

г. Соціальна активність особистості спрямована тільки на участь в політичних процесах.

д. Соціальна активність особистості є ситуативним прагненням впли­ву на життя суспільства.

Завдання 4

Виявити які з наведених тверджень відображають предметну область соціології особистості:

а. вивчення взаємозв'язку, та ієрархії різних елементів соціальної структури;

б. вивчення особистості як об'єкту та суб’єкту взаємодії;

в. дослідження функціонування особистості в усіх сферах суспільно­го життя;

г. вивчення мотивації трудової поведінки людини;

д. дослідження процесу формування та розвитку особистості під впливом різних соціальних факторів.

Завдання 5

Вказати, які з наведених нижче характеристик притаманні особи­стості як об’єкту соціологічного дослідження:

а. природна основа особистості, її природні потреби;

б. психічні структури, душевний світ;

в. соціальні статус та роль особистості;

г. спрямованість особистості;

д. атрибутивні властивості особистості.

Завдання 6

Вказати, які з приведених нижче понять характеризують системи відліку віку особистості:

а. індивідуальний розвиток;

б. соціально-вікові процеси;

в. біографія;

г. вікова стратифікація;

д. віковий символізм.

Завдання 7

Обрати, які з наведених нижче елементів характеризують особливості античної особистості:

а. приналежність індивіда не тільки до своєї групи, але й до людства в цілому;

б. суперечливість індивідуальності;

в. особливе, найвище місце людини в організації Всесвіту;

г. відсутність суперечностей індивідуальності;

д. соціальна автономія, особиста гідність та права людини.

Завдання 8

Виявити, які з наведених нижче елементів характеризують особливості особистості Нового Часу:

а. загострене відчуття історичного часу;

б. почуття міжособистісної солідарності;

в. прагнення набути особистісної багатогранності;

г. дотримання принципу самообмеження особистих домагань;

д. різноманітність емоційних проявів.

ІІ рівень(1,5 бали за кожне завдання)

ВАРІАНТ № 1

(max 100 балів)

І рівень (5 балів за кожне завдання). Оберіть одну правильну відповідь

1.Хто є представником неофрейдизму?

а) З. Фрейд;

б) Е. Фромм;

в) Р. Мертон.

2. Концепція “нелогічних дій” В. Парето передбачає:

а) уявлення про поведінку особистості в суспільстві;

б) що у соціальній дії та поведінці особистості він вбачає перевагу нелогічних вчинків й надає пріоритету почуттям особистості, що є справжніми рушійними силами історії;

в) уявлення про девіантну поведінку індивіда, яка провокується суспільством, без якої важко уявити прогрес.

3. Вебер говорить про соціальні типи як про “чисті ідеальні типи” та називає ідеальні моделі панування:

а) харизматична; раціональна; патріархальна;

б) раціональна; ірраціональна; патріархальна;

в) харизматична; матріархальна; патріархальна.

4. У соціології під терміном «особистість» розуміють:

а) людину з моменту народження;

б) кожну людину, яка живе в суспільстві відповідно до суспільних

норм;

в) провідного діяча.

5. Характеристика людини соціальної:

а) індивідуальність;

б) особистість;

в) індивід.

6.Р.Мертон ввів в соціологію поняття «статусний набір», яке застосовується для позначення:

а) всієї сукупності статусів даної людини;

б) крітеріїв певного статусу;

в) якостей особистості, яка має певний статус.

7. Соціалізація це:

а) процесс входження в суспільства;

б) усвідомлення особистістю своєї приналежності до певної спільноти;

в) належність людини соціуму.

8. В сучасній соціології особистість трактується як:

а) продукт суспільства;

б) об’єкт та суб’єкт суспільних процесів;

в) поняття біосоціальне.

9. Культура — це:

а) зразки і норми поведінки;

б) світогляди й ідеології;

в) ідеї і міфи;

г) усе, що має соціокультурний зміст;

д) усі відповіді правильні;

є) правильні відповіді а) і б).

10. Елементи соціальної культури: а) мова; б) зразки і норми поведінки; в) правила спортивних змагань; г) правила шлюбних відносин; д) цінності особистості; е) усі відповіді правильні; є) правильні відповіді в) і д).

ІІ рівень(5 балів за кожне завдання)

1. Впишіть коротко відповідь.

Структурно диспозиція містять три компоненти:

2.Розмістіть у лівий стовпчик терміни, які характеризують статус досягнутий, а в правий — успадкований: вік, син, безробітний, національність, раса, чемпіон світу, олімпійський чемпіон, теща, титул, лікар, бабуся, інвалід, поку-пець, академік.

статус досягнутий статус успадкований
   
   
   
   

3.Типи особистості згідно теорії Р. Мертона.

Приведіть у відповідність (наприклад: 1-в, 2-б).

 

1.Конформіст А) особистість, що абсолютизує засоби та не ви-знає суспільно визнану ціль, задля яких здійснюється діяльність;
2. Ритуаліст Б) лояльний член суспільства: приймає суспіль-но визнані культурні цілі та інституціональні засоби їх досягнення;
3. Новатор В) людина, яка відсторонюється як від культурних цілей, так і від інституціональних засобів;
4.Бунтар (заколотник)   Г) досягає цілей, що схвалюються суспільством, не інституціональними засобами, у тому числі і незаконними;
5.Ретритист (ізольований тип)   Д) особистість, що відступила від цілей і засобів, прийнятих у суспільстві, але натомість протиставила їм інші цінності й норми.

4.Впишіть коротко відповідь.Вперше у соціологічний обіг поняття маргінальність (від латинсь-кого margo — край, межа) ввів у 1928 р. американський учений ____________________у статті «Людська міграція та маргінальна людина».

5. Вкажіть критерії, які відповідають статусу дорослої людини:

а) бути самостійним у виборі способу життя;

б) мати власну сім’ю;

в) самому себе забезпечувати засобами існування;

г) розпоряджатися грошима незалежно від інших;

д) утримувати власних дітей;

е) проживати незалежно від батьків.

6. Приведіть у відповідність (наприклад: 1-в, 2-б).

Яке з визначень характеризує категорію

1) «соціальна роль»; 2) «суб’єктивно сприймаюча роль»;

3) «уявляюча роль»; 4) «соціалізація»; 5) «соціальний статус»; 6) «граюча роль»:

а) соціальне становище людини в суспільстві;

б) суб’єктивна уява про те, як людина повинна вести себе у взаємодії з

особами інших соціальних статусів;

в) процес засвоєння людиною соціальної ролі;

г) система певних очікувань соціальних груп стосовно рольової поведінки особистості, з відповідним соціальним статусом;

д) реально втілена в конкретних вчинках поведінка певної особистості,

що володіє певним статусом;

е) динамічний аспект соціального статусу.

(Вкажіть проти визначень відповідні категорії).

 

 

ІІІ рівень: (20 балів за повну відповідь на обране запитання).

а. Які погляди на людину існували у марксистській соціології та радянській практиці?

б. У чому полягає відмінність понять “соціалізація” та “соціальна ідентифікація”?

 

ВАРІАНТ № 2

(max 100 балів)

І рівень (5 балів за кожне завдання). Оберіть одну правильну відповідь

1.Першим в історії філософії розпочинає суто антропологічну проблематику

а) Сократ;

б) Платон;

в) Аристотель.

2.

Дата: 2016-09-30, просмотров: 190.