Материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления пользователям Интернета и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
© 2018 - 2024
Тема 6. Засоби навчання літературознавчих дисциплін у вищих закладах освіти
Питання, що виносяться на самостійне опрацювання:
1. Роль та місце засобів навчання в педагогічному процесі вищої школи
2. Методика використання підручника, посібників, довідкових, лексикографічних видань.
3. Дидактичний потенціал електронних засобів навчання. Використання можливостей Інтернету.
4. Особливості дистанційного навчання у ВНЗ.
Завдання для самостійної роботи:
1. Складіть бібліографічний покажчик літературознавчих словників за останні п’ять років. Підготуйте презентацію одного зі словників.
2. Ознайомтеся зі статтею А.Уліщенко Комп’ютер і вивчення української словесності // Дивослово. - 2006. - № 10. - С. 7-11.
Підготуйте повідомлення з теми: «Роль комп’ютера у викладанні філологічних дисциплін у ВНЗ».
За допомогою програми Power Pointпідготуйте презентацію з української літератури.
Питання для самоконтролю:
1. Яким ви бачите підручник нового покоління з сучасної української літературної мови? З історії літератури?
2. Місце лексикографічних видань і довідкової літератури в організації самостійної роботи студентів.
3. У чому полягає дидактичний потенціал електронних засобів навчання?
4. У чому, на вашу думку, полягають переваги і недоліки дистанційного навчання?
5. Місце Інтернету на заняттях з мовознавчих і літературознавчих дисциплін у ВНЗ.
Тема 7. Методика проведення навчальних занять з літературознавчих курсів
Питання, що виносяться на самостійне опрацювання:
1. Вивчення біографії письменника як важливий фактор усвідомлення місця його творчості в літературному процесі. Виховне спрямування вивчення біографії. Особлива роль наочності, документальних матеріалів (епістолярій, мемуарна література, біографічні художні твори) у вивченні життєвого шляху письменника.
Основні методи та методичні прийоми роботи над біографією: розповідь викладача, доповіді та реферати магістрантів, літературні екскурсії, відвідування музеїв, використання мемуарної літератури, художньо-біографічних творів, кінофільмів тощо.
2. Методологія і методика аналізу художнього твору
- Художній світ фольклорного, літературного твору, аспекти його вивчення. Організація практичних спостережень над текстом твору. Методика проведення стилістичного експерименту.
-Теоретичні проблеми сучасної методичної науки: проблема читання, сприйняття художньої літератури як мистецтва слова. Основні принципи аналізу програмних літературних творів. Шляхи аналізу: пообразний, проблемно-тематичний та послідовний аналіз як різні форми організації вивчення творів. Цілісний аналіз як обов'язкова вимога вивчення літературних творів у виші. Сутність цілісного аналізу - розбір твору в єдності форми та змісту.Діалектична єдність аналізу й синтезу в процесі цілісного аналізу. Вибір для докладного розбору найважливіших, ключових образів-епізодів, персонажів, тропів, художніх деталей, через аналіз яких розкривається ідейно-художня суть твору.
- Елементи й послідовність пообразного аналізу епічних творів:, визначення теми твору; аналіз сюжету й композиції як засобу розкриття ідейно-художнього змісту твору; аналіз системи образів-персонажів як основна проблема вивчення епічного твору у виші; образ-персонаж як основна одиниця аналізу; вивчення мови та образотворчих засобів (у процесі роботи над іншими компонентами твору та на спеціальних заняттях); визначення ідейного змісту твору, що випливає із цілісності художньої тканини, всієї образної системи твору; висновки про літературний жанр, про місце твору в історико-літературному процесі взагалі та в творчому доробку письменника зокрема.
-Проблемно-тематичний спосіб аналізу художніх творів: визначення основних тем в проблем, поставлених письменником у художньому творі; окрема тема, проблема як основна одиниця аналізу; встановлення основного конфлікту, групування персонажів залежно від нього; розв'язання основних конфліктів у ході розвитку сюжету, основних подій, тематичних ліній, відображених у творі, розкриття внутрішнього світу, вчинків, взаємозв'язків головних дійових осіб; визначення ідейного змісту твору, що закономірно випливає із постановки та розв'язання проблем, з розвитку сюжетних ліній, із взаємозв'язків, дій і психології персонажів, із усієї системи образотворчих засобів; висновки про літературний жанр, місце твору в історико-літературному процесі взагалі та в творчому доробку письменника зокрема.
-Послідовний спосіб аналізу: послідовне читання та розбір окремих частин твору. Епізод, розділ, глава, сцена як основна одиниця аналізу; спостереження над розвитком сюжету, над композицією твору в процесі послідовного аналізу; спостереження над розвитком системи образів-персонажів, змінами в їх стосунках, над формуванням і розвитком характерів; висновки про ідейний зміст твору на підставі узагальнення послідовного розвитку подій, змін у стосунках персонажів, формуванням характеру дійових осіб; висновки про жанр твору, його місце в історико-літературному процесі, в творчому доробку письменника.
-Забезпечення цілісного емоційного сприйняття літературного твору як необхідна умова ефективного вивчення та засвоєння учнями програмного матеріалу.
Особливе значення безпосереднього емоційного впливу лірики на магістрантів. Сугестивність ліричних творів.
Вступна бесіда до вивчення ліричних творів, її педагогічний зміст: створення відповідної психологічної настроєності, використання інших видів мистецтва (музика, живопис). Актуалізація знань та сенсорного досвіду магістрантів.
Вивчення ліричних творів. Особливе значення художнього читання ліричних творів. Розкриття творчого задуму поета, передача його почуттів, переживань та думок.
Аналіз системи образотворчих засобів, їх роль у відтворенні певного настрою, у розкритті ідейного змісту поезії.
-Вивчення драматичних творів. Аналіз системи образів-персонажів, їхніх дій, поведінки, мови як засобу розкриття змісту твору. Доцільність звернення до послідовного аналізу, зумовлена чіткою структурою драматичних творів - поділ на дії, яви. Визначення драматургічного жанру виучуваної п'єси. Місце твору в драматургії. Його сценічна доля.
3. Сучасні підходи літературознавчого аналізу художніх творів, їх вплив на шкільний аналіз.
Завдання для самостійної роботи:
1.Скласти тези статей (зробити ксерокопії):
- Волошина Н., Бандура О. Шляхи аналізу художнього твору і вимоги до нього // Українська література в загальноосвітній школі. – 2003. - №6. – С. 2-6; 2003. - №7. – С. 2-7.
- Бандура О., Волошина Н. Вивчення художнього твору // Українська література в загальноосвітній школі. – 2003. - №5. – С. 2-6.
- Ситченко А. Літературознавчий аспект проблеми навчання школярів аналізу художнього твору // Українська література в загальноосвітній школі. - 2002. -№6. - С. 26-33.
- Ситченко А. Формування в підлітків умінь подієвого аналізу художнього твору // Українська література в загальноосвітній школі. - 2004. - № 2. - С. 14-19.
- Ситченко А. Формування в підлітків умінь пообразного аналізу художнього твору (5-6 класи) // Українська література в загальноосвітній школі. - 2004. - № 3. - С. 12-16.
- Ситченко А. Формування в учнів умінь проблемно-тематичного аналізу художнього твору // Українська література в загальноосвітній школі. - 2004. - № 4. - С. 22-25.
- Ситченко А. Методичні умови формування вмінь літературного аналізу // Українська література в загальноосвітній школі. – 2007. - №11. – С.21-23.
- Ситченко А.Ще раз про технології літературного аналізу // Дивослово.–2003.- №2. – С. 56-59.
- Токмань Г. Шкільний аналіз художнього твору // Дивослово.– 2001. - №10. – С. 22-26.
2. Змоделюйте фрагменти уроків, практичних занять на етапі аналізу художніх творів, продемонструйте різні форми роботи.
Змістовий модуль 3. Організація самостійної роботи студентів
Тема 8. Організація діяльності студентів під час проходження педагогічної практики
Питання, що виносяться на самостійне опрацювання:
1. Зміст і мета педагогічної практики студентів і магістрантів.
2. Організація діяльності студентів під час проходження педагогічної практики.
3. Своєрідність проходження педпрактики в профільній ланці.
Завдання для самостійної роботи:
1. Ознайомтеся з групами вмінь, якими повинні оволодіти студенти за час педпрактики.
Студенти мають оволодіти системою професійних умінь:
Уміння, що повинні бути сформовані у процесі педагогічної практики:
1.уміння, пов'язані з визначенням мети й завдань навчання:
- бачити мету й завдання навчання, визначені програмами, концепціями, державним стандартом;
- формулювати мету розділу, теми, конкретного уроку з урахуванням характеру мовного матеріалу, типів і видів умінь, що формуються, вікових особливостей учнів, типу уроку, загальнопредметних завдань;
- коригувати мету уроку;
- аналізувати мету й завдання уроку з точки зору їх відповідності темі, типу, змісту уроку.
2. уміння, що забезпечують відбір змісту навчання:
- бачити зміст навчання української мови на рівні чинних програм, підручників, посібників;
- зіставляти зміст навчання альтернативних програм, підручників;
- відбирати навчальний матеріал для конкретного уроку з урахуванням пізнавальних, практичних, загальнопредметних мети й завдань навчання, труднощів засвоєння мовного матеріалу.
3. уміння, пов'язані з формуванням у школярів мотивів навчально-пізнавальної діяльності:
- налагоджувати контакт з учнями засобами предмета й підтримувати його протягом усього процесу навчання;
- забезпечувати спадкоємність і перспективність у роботі над темами курсу;
- створювати елементи новизни на уроці;
- установлювати зв'язки між явищами у межах предмета й на міжпредметному рівні;
- проводити позакласну роботу з української мови.
4. уміння, пов'язані з організацією навчального процесу:
- бачити функції, зміст і методику проведення основних структурних елементів уроку: оргмоменту, перевірки домашнього завдання, пояснення нового матеріалу, формування знань, умінь, навичок, підведення підсумків, постановки домашнього завдання.
- користуватися методами навчання;
- користуватися чинними програмами, підручниками;
- аналізувати дидактичні матеріали з урахуванням їх мовного характеру, тематичної спрямованості;
- добирати дидактичний матеріал для уроків української мови;
- відбирати засоби навчання відповідно до теми, мети уроку, віку учнів;
- складати розгорнутий конспект уроку української мови будь-якого типу;
- проводити уроки української мови;
- аналізувати власні уроки та уроки, проведені вчителями-словесниками або іншими студентами.
5. уміння, що забезпечують контроль за навчанням:
- добирати тексти контрольних диктантів і переказів;
- формулювати теми творів різних жанрів;
- проводити уроки контрольного типу з української мови;
- оцінювати усні відповіді й письмові роботи учнів згідно з нормами;
- знаходити в письмових роботах учнів помилки різного типу;
- користуватися способами фіксації помилок у письмових роботах.
6. уміння, пов'язані з аналізом результатів навчання:
- класифікувати учнівські помилки;
- вести облік індивідуальних і типових помилок учнів;
- організувати роботу над орфографічними й пунктуаційними помилками в навчальних вправах;
- проводити уроки роботи над помилками в диктантах, переказах, творах;
- аналізувати свої уроки та уроки вчителів, інших студентів з точки зору їх навчального рівня;
- узагальнювати досвід роботи вчителів-словесників;
1. Ознайомтеся зі статтею Галини Кузнецової Інтерактивний методичний колоквіум як засіб формування вчителя-словесника// Дивослово.-2006.-№ 11.-С. 32-36.
2. Напишіть анотацію на вищезгадану статтю.
3. Підготуйте пам’ятку для студентів, які проходять педагогічну практику у школі, середніх спеціальних навчальних закладах.
4. Сформулюйте вимоги до сучасного уроку української літератури.
Питання для самоконтролю:
1. У чому полягають зміст і мета педагогічної практики студентів?
2. Організація діяльності студента під час проходження педагогічної практики?
3. Чи є специфіка педпрактики в гімназії і класах економічного (природничо-математичного) профілю? Якщо так, у чому вона виявляється?
Тема 8. Круглий стіл з теми: «Актуальні питання методики навчання філологічних дисциплін
Питання для обговорення:
1. Реалізація сучасних підходів до навчання літературознавчих дисциплін.
2. Упровадження нових фахових дисциплін.
3. Екзистенціально-діалогічна парадигма в методологічному просторі викладання української літератури.
4. Креативно-інноваційна стратегія викладання літературознавчих дисциплін у ВНЗ.
5. Шляхи і засоби підвищення ефективності педагогічної практики у ВНЗ.
Орієнтовна тематика рефератів з курсу:
1. Внесок у вітчизняну педагогічну науку Г. Токмань.
2. Розвиток методики викладання літературознавчих дисциплін у вищих навчальних закладах на сучасному етапі.
3. Традиційні й нетрадиційні методи навчання літературознавчих дисциплін у вищих навчальних закладах.
4. Методика викладання практичних курсів української літератури.
5. Основні етапи становлення й розвитку методики викладання філологічних дисциплін у вищих навчальних закладах.
6. Система роботи над вивченням історико-літературних дисциплін.
7. Загальна характеристика проблем викладання курсу»Історія української літератури».
8. Мультимедійні засоби при викладанні літератури у ВНЗ.
9. Внесок у вітчизняну методику викладання літературознавчих дисциплін О.Куцевол.
10. Вимоги до сучасної лекції у ВНЗ.
11. Організація самостійної роботи студентів з мовознавчих дисциплін.
12. Використання методу проектів під час викладання шкільного курсу української літератури й методики його навчання.
13. Застосування регіонального компонента на різних заняттях зі студентами.
14. Формування фахового іміджу майбутнього викладача.
Дата: 2016-10-02, просмотров: 203.