У процесі професійної підготовки майбутнього вчителя
Поможем в ✍️ написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой
Компоненти процесу підготовки   Традиційне викладання дисциплін професійно-педагогічного циклу Особистісно орієнтоване викладання дисциплін професійно-педагогічного циклу
Цілі Предметно орієнтовані (формування загальнопедагогічних і предметно-методичних знань, умінь і навичок задля успішної педагогічної діяльності) Особистісно орієнтовані (формування готовності майбутнього вчителя до реалізації особистісно орієнтованого навчання як одного з пріоритетних напрямків розвитку сучасної вищої педагогічної освіти)
Зміст Основні поняття, теоретичні положення, методологічні ідеї традиційних дисциплін професійно-педагогічного циклу Наповнення змісту педагогічних дисциплін ("Вступ до спеціальності", "Педагогіка", "Історія педагогіки", "Основи педагогічної майстерності", "Освітні технології", "Методика викладання предмету") поняттями, ідеями, концепціями, технологіями особистісно орієнтованої педагогіки. Введення спецкурсу "Особистісно орієнтоване навчання в сучасній школі".
Методи і форми Предметно орієнтовані, переважно інформаційно-рецептивного та репродуктивного характеру: лекція, семінар, консультація (зі складанням тез, розгорнутих відповідей, конспектування тексту) Особистісно орієнтовані, переважно проблемного, евристичного, дослідницького характеру: проблемні лекції, дискусійні семінари, педагогічні тренінги, ділові ігри, самостійні, творчі роботи, проекти, "професійний портфель", диспути, що ґрунтуються на суб'єктивному досвіді студента
Засоби Переважно друковані (підручники, таблиці, схеми) як засіб ілюстрації, систематизації і закріплення навчального матеріалу Поширення комп'ютерних інформаційних технологій як засобу творчої навчальної і майбутньої професійної діяльності
Результат Майбутній учитель, готовий до роботи в традиційному освітньому середовищі Майбутній учитель, готовий до роботи в особистісно орієнтованому освітньому середовищі

4.Змоделюйте фрагмент практичного заняття, використовуючи особистісно орієнтовані методи.

5. Схарактеризуйте основні принципи модульного навчання.

6. Законспектуйте статті:

-Ситченко А. Інноваційні системи навчання та перспективи їх застосування в шкільному курсі української літератури // Українська література в загальноосвітній школі. – 2004. – №8. – С.12-16.

-Смарчевська Л. Блокова система викладання літератури // Українська мова та література. – 2002. – №11. – С.22-24.

- Пультер С. До питання впровадження нових освітніх технологій у середній та вищий школі // Дивослово. – 2005. – №3. – С.2-4.

- Токмань Г. Введення нових методів у викладання літератури // Урок української. – 2005. – №1-2. – С.31-33.

-Токмань Г. Сучасні навчальні технології та методи викладання літератури // Дивослово. – 2002. – №11. – С.59-62.; №10. – С.39-45.

- Шторлін В. Інтерактивні методи в діалозі культур // Українська мова та література. – 2004. – №5. – С.39-43.

- Лисенко А., Авраменко Н. Мозаїка інтерактивних методів навчання в системі роботи вчителя-словесника // Українська література в загальноосвітній школі. – 2005. – №7. – С.31-35.

- Медведєва Т. Організація проективного вивчення літературного матеріалу у старших класах // Українська література в загальноосвітній школі. – 2005. - №5. – С.25-33.

- Щербина Л. Використання інтерактивних технологій на уроках української літератури // Українська мова і література в школі. – 2005. – №1. – С.27-30; Дивослово. – 2005. – №2. – С.23-26.

 

Питання для самоконтролю:

1. Назвіть основні ознаки дефініції „технологія”.

2. Рівні функціонування технології.

3. У чому полягають особливості використання педагогічних технологій у системі професійної підготовки майбутнього вчителя-словесника?

 

Тема 4. Форми навчання й контролю.

Питання, що виносяться на самостійне опрацювання:

1. Форми аудиторної роботи зі студентами: лекція, практичні, лабораторні заняття, спецкурси, спецсемінари.

2. Залік, екзамен, колоквіум як форми контролю.

3. Індивідуальна та самостійна робота студентів.

4. Види самостійної роботи студентів під контролем викладача:

- самостійна робота на лекціях і під час проведення практичних занять;

- позааудиторна самостійна робота студентів.

Завдання для самостійної роботи

1. Опрацюйте подану літературу:

· Остапенко Н.М. Особливості технології дидактичної гри у системі підготовки магістрів-філологів ВШ // Українська мова і література в школі. – 2003. – № 4. – С. 55-58.

· Стародубец С.Н. Коллоквиум как одна из форм учебной работы в ВУЗЕ // Русский язык в школе. – 2001. – № 5. – С. 93-94.

· Токмань Г. Самостійна робота студентів з методики викладання української літератури в школі// Дивослово.- 2006.-№ 12.-С. 23- 26.

 

2. Дайте визначення таких понять: лекція, семінар, практичне заняття, лабораторне заняття, колоквіум, дидактична гра.

3. Охарактеризуйте основні види лекційних і практичних занять.

4. Підготуйте текст лекції на одну із запропонованих тем:

· Дискурс модерного літературознавства в 90-х роках ХХ століття.

· Гендерні аспекти сучасної української літератури.

· Література як національна іманентність.

· Письменницька мемуаристика ХІХ століття. Жанрові модифікації.

· Інтертекстуальність як літературознавча проблема.

 

5. Змоделюйте фрагмент практичного заняття (10-15 хвилин, тема за вибором магістранта).

 

Питання для самоконтролю:

1.У чому особливість академічної лекції у ВНЗ?

2. Назвіть види лекцій.

3. Умови ефективності практичного заняття.

4. Назвіть основні форми контролю у ВНЗ.

5. Особливості організації індивідуальної та самостійної роботи студентів.

 

Тема 5. Методи навчання літературознавчих дисциплін у ВНЗ

Питання, що виносяться на самостійне опрацювання:

1. Традиційні й нетрадиційні методи навчання філологічних дисциплін у вищих навчальних закладах.

2. Лекційний метод.

3. Дискусія.

4. Моделювання.

5. Дидактична гра.

6. Інтерактивні методи.

7. Метод проектів.

Завдання для самостійної роботи:

1. Складіть блок-схему «Методи навчання літературознавчих дисциплін у ВНЗ».

2. Опрацюйте наступні праці:

Перекладіть українською мовою уривок з книги Паниної Т.С., Вавілової Л.Н. Современные способы активизации обучения.- Москва: «Академія», 2006.-С. 125-170.

Слово «моде­рация» происходит от латинского «moderatio» — регулирование, управление, руководство, а «модератор» — от «тоdеrаtоr» — на­ставник, руководитель.

Модерация достаточно широко распространена в европейских
странах и используется в системе государственного повышения
квалификации, практике внутришкольного повышения квалифи­
кации педагогов, управленческой деятельности руководителей
школ (П.Белер, Д.Йотенн, П.Браунек, X-Т. Иоганн, Р.Урбанек,
А Шмидьелль и др.). .

Модерация это достаточно сложная форма организации обу­чения взрослых, обеспечивающая обучение на т р е х уровнях: 1) предметный (содержательный) уровень; 2.) уровень пережива­ния (опыт, чувства, желания); 3) уровень взаимодействия (ком­муникация и сотрудничество в группе).

Модерация - это не какой-то один метод, а целый комплекс
взаимосвязанных условий,
методов и приемов организации сов­-
местной деятельности взрослых, позволяющий вовлечь участ-­
ников в процесс выявления, осмысления и анализа затрудне­
ний в профессиональной деятельности, поиска путей их разре­
шения, неформального осмысления и распространения опыта
коллег, а также взаимного обучения на основе знаний и опыта
участников.

По мнению практиков, методы модерации предполагают лич­ную ответственность каждого участника процесса за свои действия и достижение общего результата, ориентированы на перенос по­лученных знаний в повседневную деятельность. Модерация разви­вает умение самостоятельно решать проблемы, способность к ве­дению дискуссий и переговоров, принятию ответственности за воплощение принятых решений.

Для модерации характерна процессо-ориентированная организация обучения. Возможно, что в рамках занятия и не будет достигнуто результата, но участники при этом уходят с потребно­стью и желанием продолжать самосовершенствоваться в дальней­шем. Смысл модерации состоит в том, что каждый участник вно­сит свои знания, умения, опыт в групповое содержание, а вбирает столько, сколько может. Высокая степень запоминаемости мате­риала достигается благодаря его визуализации и активной деятель­ности самих участников. За счет благоприятной психологической атмосферы и активности обучающихся проявляется более высо­кая мотивация участников, исчезают многие недостатки тради­ционной коммуникации.

Наиболее существенными элементами модерации являются:

1. Руководящая и фасилитаторская (от англ. facilitateоблег­
чать, помогать, продвигать, содействовать, способствовать;
facilitator— посредник, ведущий, помогающий группе в органи­-
зации работы) роль модератора. Модератор — не лектор, не экс-­
перт, а помощник, осуществляющий поддержку и организацию
активной работы самих слушателей.

2. Осуществление образовательной деятельности на основе со-­
вместного кратко- и долгосрочного планирования, со слушателя-­
ми как однодневных, так и длительных семинаров и курсов повы-­
шения квалификации.

3. Большое значение придается визуализации содержания, на­правлений и способов деятельности. Визуализация — это обеспече­-
ние и долгосрочное использование зрительной наглядности,
с тем
чтобы все вопросы, процессы и результаты всегда находились пе-
ред глазами слушателей и постоянно сопровождали образовательный процесс.

4. Структурированный ход образовательного процесса, предпо­
лагающий чередование организационных форм: индивидуальная работа — парная работа — групповая работа — коллективная ра­бота (пленум).

5. Обязательная презентация наработок микрогрупп (визуаль­-
ная и словесная).

6. Осуществление обратной связи, сквозной рефлексии (содер­-
жания, методов, атмосферы), контроля за самочувствием, оцен­-
ки достигнутых результатов. :

7. Благоприятная групповая атмосфера, способствующая актив­-
ному участию каждого в учебном процессе. Чтобы обеспечить дли-­
тельное погружение взрослых в образовательный процесс, прово-­
дятся упражнения для эмоциональной разрядки, релаксации, ак-­
туализации креативности.

Метод модерации — один из методов, элементы которого можно использовать в других формах и методах организации учеб­ной работы. Например, по ряду элементов модерация схожа с груп­повой работой, тренингами, оргдеятельностными играми, но проводится в более «мягком» режиме, кроме того, в модерации большое значение имеет оснащение помещения (аудитории), в частности, порядок расстановки столов и стульев, наличие необ­ходимых технических средств обучения, большого количества бу­маги, маркеров, других канцелярских товаров, а также возмож­ностей для проведения кофе-пауз и т.п.

Как правило, выделяют пять этапов, или фаз модерации: вхождение в тему (развитие сенситивности: участники в ув­лекательной форме настраиваются на содержание проблемы, внут­ренний мир и позиции других людей);

подборка тем (погружение в проблематику; определение и
формулировка проблемы или темы обсуждения);

проработка (обсуждение) темы в малых группах, поиск ре-
шения;

презентация результатов наработок микрогрупп и общая дис-
куссия, обобщение и конкретизация результатов работы;

- подведение итогов работы и обмен впечатлениями.

Кроме того, модераторские семинары почти всегда предваря­ются знакомством (с целью установления свободной и довери­тельной атмосферы) и включают разнообразные разминки.

Основное содержание деятельности модератора

1. Тщательное планирование содержания деятельности (по фа-
зам модерации) и организации модерационного семинара (под-­
готовка аудитории, инвентаря, необходимых учебно-методических
материалов, технических средств обучения, подбор в случае не-­
обходимости экспертов и т.д.).

2. Создание неформальной рабочей обстановки, завоевание
доверия группы, сочетание формальных и неформальных подхо­-
дов.

3. Введение правил и рабочих техник, представление методик,
фиксирование, обозначение шагов, сделанных и предстоящих
(«сейчас мы делаем это и так, далее будем делать...»).

4. Мобилизация знаний, креативности и интеракции участников.

5. Оперативная визуализация содержания и основных направ-­
лений работы на семинаре.

6. Руководство групповыми и рабочими процессами: смена форм
работы, осуществление рефлексии, организация коммуникатив-­
ной деятельности в микро- и макрогруппе, обеспечивающей включение каждого участника в поиск и выбор решения. Помощь груп­пе на пути к самостоятельной работе; умение сформулировать и задать вопрос, руководство дискуссией, визуализация вопросов, высказываний, мнений.

7. Содействие принятию личной ответственности каждого за найденные решения, и воплощение их в жизнь.

8. Проведение разминок. Поскольку во время модерации участ­ники продуцируют много идей, проводят анализ, т.е. заняты в основном умственным трудом, то в течение модерационного се­минара необходимы двигательные разминки с хорошим эмоцио­нальным зарядом;

Помимо этого модератору часто приходится выполнять задачи организационного и административного порядка, а именно; офор­мление командировочных удостоверений слушателей, подсчет финансовых затрат на аренду помещения для учебных семинаров, ведение журнала учета посещаемости, итоговый анализ образова­тельной деятельности и написание заключительного отчета.

- Випишіть ключові слова. Дайте їх визначення.

Ознайомтеся із фрагментом з книги Ситуаційна методика навчання: теорія і практика / Упор. О.Сидоренко, В. Чуба.-К.: Центр інновацій та розвитку, 2001.-С. 214-231.














































Дата: 2016-10-02, просмотров: 197.