Компоненти процесу підготовки | Традиційне викладання дисциплін професійно-педагогічного циклу | Особистісно орієнтоване викладання дисциплін професійно-педагогічного циклу |
Цілі | Предметно орієнтовані (формування загальнопедагогічних і предметно-методичних знань, умінь і навичок задля успішної педагогічної діяльності) | Особистісно орієнтовані (формування готовності майбутнього вчителя до реалізації особистісно орієнтованого навчання як одного з пріоритетних напрямків розвитку сучасної вищої педагогічної освіти) |
Зміст | Основні поняття, теоретичні положення, методологічні ідеї традиційних дисциплін професійно-педагогічного циклу | Наповнення змісту педагогічних дисциплін ("Вступ до спеціальності", "Педагогіка", "Історія педагогіки", "Основи педагогічної майстерності", "Освітні технології", "Методика викладання предмету") поняттями, ідеями, концепціями, технологіями особистісно орієнтованої педагогіки. Введення спецкурсу "Особистісно орієнтоване навчання в сучасній школі". |
Методи і форми | Предметно орієнтовані, переважно інформаційно-рецептивного та репродуктивного характеру: лекція, семінар, консультація (зі складанням тез, розгорнутих відповідей, конспектування тексту) | Особистісно орієнтовані, переважно проблемного, евристичного, дослідницького характеру: проблемні лекції, дискусійні семінари, педагогічні тренінги, ділові ігри, самостійні, творчі роботи, проекти, "професійний портфель", диспути, що ґрунтуються на суб'єктивному досвіді студента |
Засоби | Переважно друковані (підручники, таблиці, схеми) як засіб ілюстрації, систематизації і закріплення навчального матеріалу | Поширення комп'ютерних інформаційних технологій як засобу творчої навчальної і майбутньої професійної діяльності |
Результат | Майбутній учитель, готовий до роботи в традиційному освітньому середовищі | Майбутній учитель, готовий до роботи в особистісно орієнтованому освітньому середовищі |
4.Змоделюйте фрагмент практичного заняття, використовуючи особистісно орієнтовані методи.
5. Схарактеризуйте основні принципи модульного навчання.
6. Законспектуйте статті:
-Ситченко А. Інноваційні системи навчання та перспективи їх застосування в шкільному курсі української літератури // Українська література в загальноосвітній школі. – 2004. – №8. – С.12-16.
-Смарчевська Л. Блокова система викладання літератури // Українська мова та література. – 2002. – №11. – С.22-24.
- Пультер С. До питання впровадження нових освітніх технологій у середній та вищий школі // Дивослово. – 2005. – №3. – С.2-4.
- Токмань Г. Введення нових методів у викладання літератури // Урок української. – 2005. – №1-2. – С.31-33.
-Токмань Г. Сучасні навчальні технології та методи викладання літератури // Дивослово. – 2002. – №11. – С.59-62.; №10. – С.39-45.
- Шторлін В. Інтерактивні методи в діалозі культур // Українська мова та література. – 2004. – №5. – С.39-43.
- Лисенко А., Авраменко Н. Мозаїка інтерактивних методів навчання в системі роботи вчителя-словесника // Українська література в загальноосвітній школі. – 2005. – №7. – С.31-35.
- Медведєва Т. Організація проективного вивчення літературного матеріалу у старших класах // Українська література в загальноосвітній школі. – 2005. - №5. – С.25-33.
- Щербина Л. Використання інтерактивних технологій на уроках української літератури // Українська мова і література в школі. – 2005. – №1. – С.27-30; Дивослово. – 2005. – №2. – С.23-26.
Питання для самоконтролю:
1. Назвіть основні ознаки дефініції „технологія”.
2. Рівні функціонування технології.
3. У чому полягають особливості використання педагогічних технологій у системі професійної підготовки майбутнього вчителя-словесника?
Тема 4. Форми навчання й контролю.
Питання, що виносяться на самостійне опрацювання:
1. Форми аудиторної роботи зі студентами: лекція, практичні, лабораторні заняття, спецкурси, спецсемінари.
2. Залік, екзамен, колоквіум як форми контролю.
3. Індивідуальна та самостійна робота студентів.
4. Види самостійної роботи студентів під контролем викладача:
- самостійна робота на лекціях і під час проведення практичних занять;
- позааудиторна самостійна робота студентів.
Завдання для самостійної роботи
1. Опрацюйте подану літературу:
· Остапенко Н.М. Особливості технології дидактичної гри у системі підготовки магістрів-філологів ВШ // Українська мова і література в школі. – 2003. – № 4. – С. 55-58.
· Стародубец С.Н. Коллоквиум как одна из форм учебной работы в ВУЗЕ // Русский язык в школе. – 2001. – № 5. – С. 93-94.
· Токмань Г. Самостійна робота студентів з методики викладання української літератури в школі// Дивослово.- 2006.-№ 12.-С. 23- 26.
2. Дайте визначення таких понять: лекція, семінар, практичне заняття, лабораторне заняття, колоквіум, дидактична гра.
3. Охарактеризуйте основні види лекційних і практичних занять.
4. Підготуйте текст лекції на одну із запропонованих тем:
· Дискурс модерного літературознавства в 90-х роках ХХ століття.
· Гендерні аспекти сучасної української літератури.
· Література як національна іманентність.
· Письменницька мемуаристика ХІХ століття. Жанрові модифікації.
· Інтертекстуальність як літературознавча проблема.
5. Змоделюйте фрагмент практичного заняття (10-15 хвилин, тема за вибором магістранта).
Питання для самоконтролю:
1.У чому особливість академічної лекції у ВНЗ?
2. Назвіть види лекцій.
3. Умови ефективності практичного заняття.
4. Назвіть основні форми контролю у ВНЗ.
5. Особливості організації індивідуальної та самостійної роботи студентів.
Тема 5. Методи навчання літературознавчих дисциплін у ВНЗ
Питання, що виносяться на самостійне опрацювання:
1. Традиційні й нетрадиційні методи навчання філологічних дисциплін у вищих навчальних закладах.
2. Лекційний метод.
3. Дискусія.
4. Моделювання.
5. Дидактична гра.
6. Інтерактивні методи.
7. Метод проектів.
Завдання для самостійної роботи:
1. Складіть блок-схему «Методи навчання літературознавчих дисциплін у ВНЗ».
2. Опрацюйте наступні праці:
Перекладіть українською мовою уривок з книги Паниної Т.С., Вавілової Л.Н. Современные способы активизации обучения.- Москва: «Академія», 2006.-С. 125-170.
Слово «модерация» происходит от латинского «moderatio» — регулирование, управление, руководство, а «модератор» — от «тоdеrаtоr» — наставник, руководитель.
Модерация достаточно широко распространена в европейских
странах и используется в системе государственного повышения
квалификации, практике внутришкольного повышения квалифи
кации педагогов, управленческой деятельности руководителей
школ (П.Белер, Д.Йотенн, П.Браунек, X-Т. Иоганн, Р.Урбанек,
А Шмидьелль и др.). .
Модерация — это достаточно сложная форма организации обучения взрослых, обеспечивающая обучение на т р е х уровнях: 1) предметный (содержательный) уровень; 2.) уровень переживания (опыт, чувства, желания); 3) уровень взаимодействия (коммуникация и сотрудничество в группе).
Модерация - это не какой-то один метод, а целый комплекс
взаимосвязанных условий, методов и приемов организации сов-
местной деятельности взрослых, позволяющий вовлечь участ-
ников в процесс выявления, осмысления и анализа затрудне
ний в профессиональной деятельности, поиска путей их разре
шения, неформального осмысления и распространения опыта
коллег, а также взаимного обучения на основе знаний и опыта
участников.
По мнению практиков, методы модерации предполагают личную ответственность каждого участника процесса за свои действия и достижение общего результата, ориентированы на перенос полученных знаний в повседневную деятельность. Модерация развивает умение самостоятельно решать проблемы, способность к ведению дискуссий и переговоров, принятию ответственности за воплощение принятых решений.
Для модерации характерна процессо-ориентированная организация обучения. Возможно, что в рамках занятия и не будет достигнуто результата, но участники при этом уходят с потребностью и желанием продолжать самосовершенствоваться в дальнейшем. Смысл модерации состоит в том, что каждый участник вносит свои знания, умения, опыт в групповое содержание, а вбирает столько, сколько может. Высокая степень запоминаемости материала достигается благодаря его визуализации и активной деятельности самих участников. За счет благоприятной психологической атмосферы и активности обучающихся проявляется более высокая мотивация участников, исчезают многие недостатки традиционной коммуникации.
Наиболее существенными элементами модерации являются:
1. Руководящая и фасилитаторская (от англ. facilitate — облег
чать, помогать, продвигать, содействовать, способствовать;
facilitator— посредник, ведущий, помогающий группе в органи-
зации работы) роль модератора. Модератор — не лектор, не экс-
перт, а помощник, осуществляющий поддержку и организацию
активной работы самих слушателей.
2. Осуществление образовательной деятельности на основе со-
вместного кратко- и долгосрочного планирования, со слушателя-
ми как однодневных, так и длительных семинаров и курсов повы-
шения квалификации.
3. Большое значение придается визуализации содержания, направлений и способов деятельности. Визуализация — это обеспече-
ние и долгосрочное использование зрительной наглядности, с тем
чтобы все вопросы, процессы и результаты всегда находились пе-
ред глазами слушателей и постоянно сопровождали образовательный процесс.
4. Структурированный ход образовательного процесса, предпо
лагающий чередование организационных форм: индивидуальная работа — парная работа — групповая работа — коллективная работа (пленум).
5. Обязательная презентация наработок микрогрупп (визуаль-
ная и словесная).
6. Осуществление обратной связи, сквозной рефлексии (содер-
жания, методов, атмосферы), контроля за самочувствием, оцен-
ки достигнутых результатов. :
7. Благоприятная групповая атмосфера, способствующая актив-
ному участию каждого в учебном процессе. Чтобы обеспечить дли-
тельное погружение взрослых в образовательный процесс, прово-
дятся упражнения для эмоциональной разрядки, релаксации, ак-
туализации креативности.
Метод модерации — один из методов, элементы которого можно использовать в других формах и методах организации учебной работы. Например, по ряду элементов модерация схожа с групповой работой, тренингами, оргдеятельностными играми, но проводится в более «мягком» режиме, кроме того, в модерации большое значение имеет оснащение помещения (аудитории), в частности, порядок расстановки столов и стульев, наличие необходимых технических средств обучения, большого количества бумаги, маркеров, других канцелярских товаров, а также возможностей для проведения кофе-пауз и т.п.
Как правило, выделяют пять этапов, или фаз модерации: вхождение в тему (развитие сенситивности: участники в увлекательной форме настраиваются на содержание проблемы, внутренний мир и позиции других людей);
подборка тем (погружение в проблематику; определение и
формулировка проблемы или темы обсуждения);
проработка (обсуждение) темы в малых группах, поиск ре-
шения;
презентация результатов наработок микрогрупп и общая дис-
куссия, обобщение и конкретизация результатов работы;
- подведение итогов работы и обмен впечатлениями.
Кроме того, модераторские семинары почти всегда предваряются знакомством (с целью установления свободной и доверительной атмосферы) и включают разнообразные разминки.
Основное содержание деятельности модератора
1. Тщательное планирование содержания деятельности (по фа-
зам модерации) и организации модерационного семинара (под-
готовка аудитории, инвентаря, необходимых учебно-методических
материалов, технических средств обучения, подбор в случае не-
обходимости экспертов и т.д.).
2. Создание неформальной рабочей обстановки, завоевание
доверия группы, сочетание формальных и неформальных подхо-
дов.
3. Введение правил и рабочих техник, представление методик,
фиксирование, обозначение шагов, сделанных и предстоящих
(«сейчас мы делаем это и так, далее будем делать...»).
4. Мобилизация знаний, креативности и интеракции участников.
5. Оперативная визуализация содержания и основных направ-
лений работы на семинаре.
6. Руководство групповыми и рабочими процессами: смена форм
работы, осуществление рефлексии, организация коммуникатив-
ной деятельности в микро- и макрогруппе, обеспечивающей включение каждого участника в поиск и выбор решения. Помощь группе на пути к самостоятельной работе; умение сформулировать и задать вопрос, руководство дискуссией, визуализация вопросов, высказываний, мнений.
7. Содействие принятию личной ответственности каждого за найденные решения, и воплощение их в жизнь.
8. Проведение разминок. Поскольку во время модерации участники продуцируют много идей, проводят анализ, т.е. заняты в основном умственным трудом, то в течение модерационного семинара необходимы двигательные разминки с хорошим эмоциональным зарядом;
Помимо этого модератору часто приходится выполнять задачи организационного и административного порядка, а именно; оформление командировочных удостоверений слушателей, подсчет финансовых затрат на аренду помещения для учебных семинаров, ведение журнала учета посещаемости, итоговый анализ образовательной деятельности и написание заключительного отчета.
- Випишіть ключові слова. Дайте їх визначення.
Ознайомтеся із фрагментом з книги Ситуаційна методика навчання: теорія і практика / Упор. О.Сидоренко, В. Чуба.-К.: Центр інновацій та розвитку, 2001.-С. 214-231.
Дата: 2016-10-02, просмотров: 197.