Материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления пользователям Интернета и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
© 2018 - 2024
Чорноморський державний університет
Імені Петра Могили
Юридичний факультет
Кафедра історії та теорії держави і права
Історія держави і права України
Напрям підготовки 6.030401 “Правознавство”
Методичні вказівки та плани семінарських занять
для студентів юридичного факультету
Миколаїв – 2013
Навчально методичні матеріали з курсу
“Історія держави і права України”
Укладач: І.С. Лісна –к.ю.н. доцент
Кафедри історії держави і права
Юридичного факультету
Рекомендовано до друку
Радою юридичного факультету
(протокол № 3(12/13) від 11.01.2013 р.)
Загальні методичні вказівки
Історія держави і права України – визначальна складова нашої національної історії – є однією з правових дисциплін, яку студенти вивчають на 1-му курсі денної форми навчання. Предметом історії держави і права України є пізнання процесу зародження, розвитку і зміни типів та форм держави і права України, вивчення державно-правових категорій та інститутів, правового становища населення, джерел права та правової системи в тій чи іншій конкретно історичній обстановці та хронологічній послідовності. Тому програмою передбачається стислий виклад загальноісторичних та загальнополітичних питань, а основна увага зосереджується на державно-правових проблемах.
Історія держави і права України є наукою юридичною, однією з фундаментальних державно-правових професійно-орієнтованих дисциплін. Глибоке вивчення цього курсу необхідне не лише для підвищення якості історико-правової підготовки фахівців та їх загальної юридичної культури, але й для всестороннього розуміння діючого галузевого права. Викладання історії держави і права України включає читання лекцій, проведення семінарських занять, написання студентами письмових робіт – контрольних, курсових і здачу іспиту.
При складанні методичного посібника автор намагався критично підійти до марксистського формаційного підходу в питанні періодизації історії. Важко, наприклад, погодитись із твердженням, що феодалізм в Україні тривав з ІХ по ХІХ ст. Термін “феодалізм” став обов’язковим компонентом назв розділів історичної, історико-правової літератури і, насамперед, посібників, підручників. Марксисти вважають основною ознакою феодальної соціально-економічної формації кріпосницькі відносини, а феодалізм – закономірною неминучістю у розвитку людства. Немарксистські дослідники вважають основною прикметою феодалізму не кріпосництво, а ленну систему, бо різні форми підданства селян та їх визиску великими землевласниками часто існували в історії людства поза рамками феодалізму. До того ж вони вважають його не за універсальне, загальнолюдське явище, а за лад, притаманний у “чистому” вигляді тільки західноєвропейському Середньовіччю. У позаєвропейському світі зустрічаються лише певні феодальні тенденції, які, проте, не визріли. Термін “феодалізм”, хай навіть у різних значеннях, не можливо загалом застосувати впродовж тисячоліття історії держави і права України. Феодалізм у всіх його західних аспектах проявлявся у Галицько-Волинській державі та у Великому князівстві Литовському, до якого належала більшість українських земель від середини ХІV ст.
Нині історико-правова наука бере на озброєння цивілізаційний підхід до періодизації, з’ясування державно-правових явищ, згідно з яким певний період історичного розвитку визначається не тільки об’єктивно-матеріальними, а й ідейно-духовними, культурологічними факторами, не лише реально існуючим співвідношенням станових, класових сил, але накопичених в процесі історичного розвитку й існуючими в рамках культури уявленнями про світ, соціальні цінності, стереотипи поведінки.
Дані навчально-методичні матеріали включають у себе: тематичний план, робочу програму, плани семінарських занять та методичні рекомендації до них, перелік питань для іспиту, тематику курсових робіт, список підручників і навчальних посібників та літературу для поглибленого вивчення історії держави і права України.
Юридичний факультет
Кафедра історії та теорії держави і права
Програму розглянуто та затверджено на засіданні кафедри ”09” січня 2013 р.
Протокол № 2/6 11-07(12/13)
Мета і завдання вивчення дисципліни
“Історія держави і права України”
Мета вивчення дисципліни
Історія держави і права України є однією із фундаментальних дисцеплін в системі підготовки правознавців у вищій школі. Програма та тематичний план дисцепліни орієнтовані на глибоке та грунтовне засвоєння студентами закономірностей зародження, розвитку і змін типів і форм державно-правових систем, вивчення змісту діяльності державно-правових інститутів, джерел права і галузей права у конкретній історичній обстановці і хронологічній послідовності на території України. З вивчення названого курсу починається опанування студентами першооснов юридичних знань, державно-правових термінів і категорій, ознайомлення з пам’ятками українського права.
Історія державиі і права України є історико-юридичною наукою, однією з основних державно-правових професійно-орієнтованих дисциплін. Вивчення цього курсу спрямоване на підвищення якості історико-правової підготовки фахівців, їх загальної юридичної культури, всестороннього розуміння діючого галузевого права.
Завдання лекційних занять
Мета лекційних занять полягає у тому, щоб ознайомити студентів із методологічними та методичними принципами дослідження історико-правових явищ, сучасним станом розвитку історико-правової науки в Україні.
Завдання практичних занять
Мета проведення практичних занять, як однієї із найважливіших і найбільшдієвих форм засвоєння матеріалу, полягає у тому щоб виробити у студентів практичні навики самостійно працювати і творчо мислити, робити висновки і давати оцінку історико-правовим явищам:
– виробити у студентів уміння конспектувати та аналізувати нормативні матеріали, державно-правові джерела та літературу, узагальнювати і систематизувати знання, отримані з різних джерел;
– доповнювати, поглиблювати і закріплювати теоретичні знання, отримані на лекціях.
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
З КУРСУ “ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА україни”
ДЛЯ НАПРЯМУ ПІДГОТОВКИ – "ПРАВОЗНАВСТВО"
(денна форма навчання)
| № п/п | Тема | Лекції ДФН | Семінарські заняття | СРС | Курсова робота |
| 1. | Вступ. Перші державні утворення на території України та їхнє право (VІІ ст. до н. е. – VІ ст. н.е.) | ||||
| 2. | Становлення і розвиток держави і права Київської Русі (VІ – початок ХІІІ ст.) | ||||
| 3. | Галицько-Волинська держава – правонаступниця Київської Русі (перша половина ХІІІ – друга половина ХІV ст.) | ||||
| 4. | Державність і право на українських землях у складі Великого князівства Литовського (друга половина ХІV – перша половина ХVІ ст.) | ||||
| 5. | Суспільно-політичний лад і право на українських землях під владою Речі Посполитої (1569 –1648 рр.) | ||||
| 6. | Українська держава та право у період Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького (лютий 1648 – серпень 1657 рр.) | ||||
| 7. | Державно-правові інститути України-Гетьманщини (друга половина ХVІІ – ХVІІІ ст.) | ||||
| 8. | Державно-правові інститути України у складі Російської імперії (перша половина ХІХ ст.) | ||||
| 9. | Державно-правове становище Надніпрянської України у першій половині 19 ст. | ||||
| 10. | Державно-правові інститути західноукраїнських земель в період австрійського панування (1772-1918 рр.) | ||||
| 11. | Новітня Українська держава і право 1917-1920 рр. | ||||
| 12. | Державно-правові інститути Західно-Української Народної Республіки (1918-1923 рр.) | ||||
| 13. | Формування радянської держави і права в Україні (1917 – 1920 рр.). | ||||
| 14. | Радянська держава і право в Україні в період нової економічної політики (1921 – початок 1929 рр.) | ||||
| 15. | Державно-правові інститути в Україні періоду репресивно-тоталітарного режиму (1929 – 1938 рр.) | ||||
| 16. | Зміни в державному апараті та праві УРСР в роки Другої світової війни (1939 – 1945 рр.) | ||||
| 17. | Держава і право УРСР у повоєнні роки (1945 – березень 1985 рр.) | ||||
| 18. | Держава і право УРСР в період перебудови (квітень 1985 – серпень 1991 рр.) | ||||
| 19. | Держава і право України в період утвердження її незалежності | ||||
| Всього | 56/112 |
Програма дисципліни “Історія держави і права України”
Основні поняття і терміни
Держава, джерело, закон, історія, історіографія, метод, методологія, право, публічна політична влада, юриспруденція.
Агороном, аристократична республіка, архікойтоніт, архонт, варвар, вільний общинник, демократія, метрополід, наварх, номофілак, поліс, демократична республіка, деспотична монархія, скіфи-кочовики, скіфи-орачі, царські скіфи, рада міста, рада старійшин.
Теми рефератів
1. Історіографія історії держави і права України.
2. Держава антів.
3. Зародження державної організації на території України.
4. Виникнення та суспільно-політичний лад Скіфської держави.
5. Джерела та основні риси права у державі Скіфів.
6. Грецькі міста-поліси Чорноморського узбережжя України: організація влади та суспільства.
7. Суспільний та державний устрій Афін та Херсонесу (порівняльний аналіз).
8. Джерела та основні риси права античних міст - полісів України.
9. Боспорське царство, його суспільно-політичний лад і право.
10. Дослов'янські політичні утворення на території України, їх місце та роль у вітчизняній історії, у національному праві - та державотворенні.
Джерела і література
1. Блаватская В.Д. Пантикапей. Очерк истории столицы Боспора. – М., 1964.
2. Бочорников Д. Права людини у додержавну та ранньодержавну добу історії України. // Право України, 1997, № 3.
3. Брайчевський М. Антське царство. Конспект історії України. Нова концепція // Старожитності. 1994. – Ч.6.
4. Брайчевський М. Скіфи. Конспект історії України. Нова концепція // Старожитності. 1994. – Ч.4.
5. Бурчак Ф.І. Про державу і право. – К., 1979.
6. Виноградов Ю.Г. Политическая история Ольвийского полиса VII-I вв. до н.э. Историко-эпиграфическое исследование.– М., 1989.
7. Гайдукевич В.Ф. Боспорское царство. – М–Л., 1949.
8. Геродот. История.– М., 1961.
9. Дорошенко Д.І. Огляд української історіографії. (Державна школа: історія, політологія, право).–К.,1996.
10. Жебелев С.А. Северное Причерноморье. Исследования и статьи по истории Северного Причерноморья античной эпохи.-М.-Л.,1954.
11. Завольнюк В. Принцип історизму в право – та державознавстві // Право України.-1998-№2.
12. Зашкільняк Л.О. Вступ до методології історії. – Львів,1996.
13. Зубар В.М., Ліньова Є.А., Сон Н.О. Античний світ Північного Причорномор'я. – К., 1999.
14. Іванов В. Історія держави і права України. Навч. посібник. – К., 2003
15. Історія держави і права України. Курс лекцій / За ред., проф. В.І. Гончаренка. – К., 1996.
16. Кадеєв В.І. Про державний лад Херсонеса в перших століттях н.е. // Український історичний журнал. – 1971.– № 9.
17. Костицький М.В. Методологічні проблеми творення нового українського права //На шляху до правової держави. – Львів, 1992.
18. Костицький М.В. Методологія пізнання української історико-правової дійсності // Вісник ЛДУ Сер. юрид., 1993. – Вип.30.
19. Кульчицьклий С. Проблеми періодизації вітчизняної історії // Історія України–1998-№36.
20. Настюк М.Й., Костицкий М.В., Гураль П.Ф., Тыщик Б.Й. Методы изучения историко-правовых явлений.–Львов, 1986.
21. Нейхард А.А. Скифский рассказ Геродота в отечественной историографии.-Л.,1982.
22. Павленко Ю.В. На шляху реформування ранніх цивілізацій на Україні та суміжних територіях. // Теоритичня проблеми вітчизняної історіографії та джерелознавства. – К., 1993
23. Хрестоматія з історії держави і права України: У 2-х т./ За ред. В.Д.Гончаренка.- К.,1997.-Т.1.
24. Юридична наука і освіта в Україні. – К., 1992.
Семінар 1.
1. Східні слов`яни. Суспільно-політичний лад.
2. Суспільний лад Київської Русі.
3. Державний лад Київської Русі
4. Нормандська і анти нормандська теорія походження Киї
5. Всякої Русі.
Семінар 2.
1. Загальна характеристика джерел права Київської Русі
2. Походження, джерела, списки і редакції Руської Правди.
3. Основні риси цивільного права:
а) право власності;
б) зобов’язальне право; види договорів;
в) право спадщини;
г) шлюбно-сімейне право.
4. Основні риси кримінального права:
а) поняття і види злочинів;
б) мета і система покарань.
5. Суд і судочинство.
Основні поняття і терміни
Боярин, васал, вервь, видок, віра, віче, вотчинний суд, галузь права, джерело права, дика віра, інститут права, закуп, звичай, звичаєве право, ізгой, канонічне право, князівський суд, номоканон, общинний суд, ордалії, послух, смерд, снеми, сюзерен, холоп, челядь.
Теми рефератів
1. Дискусійні питання утворення Київської Русі.
2. Церковне право Київської Русі.
3. Державні реформи князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого, їх зміст та значення
Методичні рекомендації
Києво-Руська держава, що виникла на базі східнослов'янських племен - пращурів українців, в ранньому середньовіччі розпочала відлік українського державотворення. Але формування відносно єдиної Києво-Руської держави було складним і тривалим процесом. Власне це і є предметом обговорення першого питання плану семінару. Слід наголосити на тому, що внутрішній зміст процесу державотворення визначали розвиток продуктивних сил і виробничих відносин. Підкреслити, що вихідним пунктом розвитку руської державності стали племінні союзи східного слов'янства. Охарактеризувати інститути публічного управління союзів племен - князь, рада старшин, віче, вої, дружина, які були зародками державної влади, а також сутність етапів політичної консолідації східнослов'янських племен до утворення відносно єдиної Київської Русі.
Розглядаючи питання про державний лад Київської Русі зверніть увагу на функції князя, боярської ради, роль віча у політичній структурі києво-руського суспільства, часу появи снему як органу влади. Особливу увагу приділіть вивченню суспільного ладу: докладно розгляньте категорії феодалів і феодально-залежного населення, поясніть обумовленість суспільних відносин Київської Русі феодальними майновими відносинами. Відповідаючи на останнє питання, наголосіть на тому, що особливістю судово-адміністративного устрою Київської Русі був поділ його на два відомства: світське і церковне. Дайте характеристику судової системи.
Джерела і література
1.Білецький Л. “Руська Правда” й історія її тексту.-Вінніпег,1993.
2.Бочарников Д. Чи дійсно юридичне право було єдиним інструментом державного управління суспільством в Київській Русі // Право України.– 1997. – № 11.
3.Брайчевський М. Ю. “Руська правда” про втечі від феодального гніту // Укр. істор. журнал. – 1977. – № 11.
4.Греков И. А. Памятники государственности и права славян на територии УССР. – Одесса, 1964.
5.Грушевський М. Історія України-Русі. – К., 1993. – Т.3.
6.Древнерусские княжеские уставы.XI – XV ст. /Под ред. Я.Н. Шалова. – М., 1976.
7.Епифанов П.К. К вопросу о происхождении “Русской Правды” // Вопроси истории. – 1951.– № 3.
8.Ермолаев И.П., Кашафутдинов Р. Г. Свод законов Киевской Руси: учебное пособие для изучение “Русской Правды”.– Казань, 1985.
9.Леоненко В. В. “Руська правда” – дзеркало соціального буття наших предків // Вісн. АН УРСР. – 1990. – № 2.
10.Материалы у изучению истории государства и права СССР и «Русской правды» (текст, введение, комментарии и предметно-терменологический указатель). – М., 1962.
11.Музиченко П., Єрошкін С., Негуш О. суд і процес у Київській Русі. – Одеса, 1995.
12.Милов Л. В. О происхождении Пространной Русской Правды // Вестн. Москов. ун–та. Серия 8. История. – 1989. – № 1.
13.Кудін С. поняття злочину в кримінальному праві Київської Русі. // Право України. – 2000, № 7.
14.Кудін С. Поняття кримінального штрафу за Руською Правдою та Литовським Статутом. // Право України. – 2000, № 11.
15.Падох Я. Історія українського карного права // Енциклопедія українознавства. Заг. част.: В 3-х Т. – К., 1995. – Т.2.
16.Падох Я. Суди і судовий процес старої України. – Нью–Йорк–Львів, 1990.
17.Памятники русского права / Под ред. С.В. Юшкова. Вып. 1. – М., 1952.
18.Российское законодательство X– XX в.в.: В 9 т. – М., 1984. – Т.1.
19.Свердлов М.Б. От Закона Русского к Русской Правде.–М.,1953.
20.Терлюк І.Я. Становлення та джерела руського права // Віс. Львів. інст. внутр. справ. – Вип. 9. – 1999.
21.Українське державотворення: Невитребуваний потенціал. Словник-довідник.–К.,1997.
22.Становление права (на материалах Киевской Руси). – Тбилиси, 1988.
23.Хрестоматія з історії держави і права України: У 2-х т./ За ред. В.Д.Гончаренка.–К.,1997.–Т.1.
24.Хрестоматія з історії держави і права України: У 2-х т./ За ред. В.Д.Гончаренка. Вид. друге, перероблене і доп. – К.,2000.–Т.1.
25.Чубатий М. Огляд історії українського права: Історія джерел та державного права. – Мюнхен-Київ, 1994.
26.Шевченко А.А. К вопросу о смысловом значении некоторых (правовых) понятий «Русской правды» // Проблемы правоведения. Вип. 34. – 1976.
27.Щапов Я.Н. Брак и семья в Древней Руси // Вопросы истории. – 1970. – № 10.
28.Юшков С.В. Общественно–политический строй и право Киевского государства. – М., 1949.
29.Юшков С.В. Русская Правда. Происхождение, источники, ее значение. – М., 1950.
30. Юшков С.В. Руська Правда. Тексти на основі 7 списків та 5 редакцій. – К., 1935.
Семінар 1.
1. Виникнення і розвиток Галицько-Волинської держави
2. Суспільний лад Галицько-Волинської держави
3. Державний лад Галицько-Волинської держави
Семінар 2.
1. Розпад Київської Русі та формування Галицького і Волинського князівств.
2. Перетворення держави з князівства в королівство, її особливості.
3. Правова система Галицько-Волинської держави, її особливості. Галицько-Волинський літопис.
Основні поняття і терміни
Боярська рада, воєводи, волостелі, волоське право, двірцево-вотчинне управління, дуумвірат, магдебурзьке право, “мужі галицькі”, “мужі градські”, рукописання, сільські старости, служилі феодали, “татарщина”, уставні грамоти, феодальна монархія.
Методичні рекомендації
Зі зникненням Галицько-волинської держави як самостійного політичного організму процес українського державотворення не припиняється. Україна вступає в етап обмеженого суверенітету (т. зв. латентна державність), протекторату, політичної залежності від міцніших і організованіших сусідів. Це передовсім — Польща і Литва.
При висвітленні даної теми треба розповісти про особливості литовського проникнення в Україну і утворення Руської за своїм характером держави. Місто Луцьк було другою столицею Великого князівства Литовського. Зверніть особливу увагу на розвиток взаємовідносин між Литвою і Польщею. Це мало вирішальний вплив на суспільний лад і державно-правове становище Русі-України в складі Великого князівства Литовського.
Теми рефератів
1. Державна діяльність Данила Галицького.
2. Ідея єдності Русі, оборони її від зовнішніх ворогів у Галицько-Волинському літописі.
3. Данило Галицький - володар Галицько-волинської держави.
4. Монголо-татарське іго: причини встановлення і особливості на землях Південно-Західної Русі.
Джерела і література
1.Амелин Г.К. Государство и право Руси в период феодальной раздробленности (Начало XII– начало XV в.) – М., 1962.
2. Брайчевський М. Феодальна роздробленість. Конспект історії України. Нова концепція // Старожитності. – 1991. –Ч.6.
3. Войтович Л. В. Удільні князівства Рюриковичів та Гедеміновичів у XII – XVI ст.– Львів. 1996.
4. Галицько-Волинський літопис. – Львів, 1995.
5. Гошко Т. З історії Магдебурзького права у Львові. //Львів. Історичні нариси. – Львів, 1996.
6. Грушевський М. Історія України-Русі.– К., 1992. –Т.2.
7. Грушевський М. Історія України-Русі.– К., 1993. –Т.3.
8. Ісаєвич Я.Д. Територія і населення Червенських градів // Укр. істор.-геогр. зб. – К., 1971.
9. Котляр М. Військова справа у Галицько-Волинській Русі XII – XIII ст. // Жовтень. – 1984. –№ 1.
10. Котляр М.Ф. Данило Галицький. – К., 1979.
11. Котляр М. Галицько-Волинська Русь. – К., 1998.
12. Котляр Н.Ф. Формирование территории и возникновение городов Галицко-Волынской Руси IX– XIII вв. – К., 1985.
13. Крипякевич І. Галицько-Волинське князівство. – К., 1983
14. Літопис руський / Переклад Л. Махновця.– К., 1989.
15. Мазур О., Довгань П. Іван Берладник і князівська влада в Галицькій землі // Вісник ЛДУ. Сер. історична. – 1995. – Вип. 30.
16. Памятники права феодально- раздробленной Руси XII– XV вв. /Сост. А.А. Зимин. – М., 1953.
17. Памятники русского права. Вып. 2.– М., 1953.
18. Пашута В.Т. Очерк по истории Галицко-Волынской Руси. – М., 1950
19. Пономаренко Л.В. Джерела формування церковного землеволодіння у Галичині в XIV– XVIII ст./ Вісн. КДУ. Істор. науки. – 1990. – Вип.32.
20. Рыбаков Б. А. Киевская Русь и русские княжества XII – XIII вв. – М., 1982.
21. Сіреджук П.С. Заселення галицької землі в XIV– XVIII ст. // Укр. істор. журнал.– 1984. – № 6.
22. Софроненко К.А. Общественно-политический строй Галицко-Волынской Руси XI– XIII вв. – М., 1955.
23. Терлюк І.Я. Історія українського права від найдавніших часів до VXIII століття. Навчальний посібник з історії держави і права України. – Львів, 2003.
24. Толочко П.П. Киев и Киевская земля в эпоху феодальной раздробленности XII – XIII вв.– К., 1980.
25. Толочко П.П. Іван Берладник. // Толочко П.П. Історичні портрети.– К., 1990.
26. Українське державотворення: Невитребуваний потенціал. Словник-довідник.– К., 1997.
27. Чайковський А. Адміністративно-силові засоби державного управління // Історія України.– 1998. –№ 11.
28. Чехович В. Правові пам’ятки Галицько-Волинського князівства // Мала енциклопедія етнодержавознавства/ НАК України. Ін–т держави і права ім. В.М. Корецького; Редкол.: Ю.І. Римаренко /відп. ред./ та ін.– К., 1996.
Семінар 1.
1. Приєднання українських земель до Литви та його правові аспекти.
2. Суспільний лад.
3. Державний лад.
4. Реформа судової системи.
Семінар 2.
1. Державно-правове становище українських земель у складі Великого князівства Литовського.
2. Складання, джерела і структура статутів Великого князівства Литовського.
3. Основні риси цивільного права:
а) право власності;
б) зобов’язальне право;
в) право спадщини;
г) сімейне право;
4. Основні риси кримінального права:
а) поняття і види злочину;
б) мета і система покарань;
5. Судові органи і процесуальне право.
Теми рефератів
1. Кревська (1385) та Городельська (1413) унії та їх вплив на суспільний та державний розвиток України.
2. Правова система на українських землях у складі Великого князівства Литовського.
3. Суспільний та державний лад Великого князівства Литовського.
Методичні рекомендації
1. Зі зникненням Галицько-волинської держави як самостійного політичного організму процес українського державотворення не припиняється. Україна вступає в етап обмеженого суверенітету (т. зв. латентна державність), протекторату, політичної залежності від міцніших і організованіших сусідів. Це передовсім — Польща і Литва.
2. При висвітленні даної теми треба розповісти про особливості литовського проникнення в Україну і утворення Руської за своїм характером держави. Місто Луцьк було другою столицею Великого князівства Литовського. Зверніть особливу увагу на розвиток взаємовідносин між Литвою і Польщею. Це мало вирішальний вплив на суспільний лад і державно-правове становище Русі-України в складі Великого князівства Литовського.
Джерела і література
1. Бондарук Т.І. Литовсько-Руська держава як етап розвитку української державності // Українська державність: історія і сучасність. Матеріали наук. конф. Січень 1993 р. – К., 1993.
2. Законодательные акты Великого княжества Литовского XIV –XVI в.в.– Ленинград, 1936.
3. Грушевський М. Історія України– Русі.– К., 1994. –Т.5.
4.Історія держави і права України. Хрестоматія / За ред. О.О. Шевченка.– К., 1996.
5. Кульчицький В.С. Третій Литовський Статут на Україні // Український календар (Варшава). – 1978.
6. Любавський М. Областное деление Литовско-Русского государства со времени издания Первого Литовского Статута. –М., 1992.
7. Музиченко П . III Литовский статут: исторические корни // Юрид. весник (Одеса).–1994.–№1.
8. Первый Литовский Статут 1529 года: Мат. рес. науч. конф.– Вильнюс, 1982.
9. Русина О.В. Україна під татарами і Литвою. – К., 1998.
10. Сас П.М. Деякі особливості міського самоврядування на Україні в XV– XVI ст.// Укр. істор. журнал. – 1982. –№ 9.
11. Статут Веліка княства Літаускага 1588 года (Тексты. Справочник. Комментарии). – Мінск, 1989.
12. Статути Великого князівства Литовського. У 3-х т. – Одеса, 2004.
13. Статут Київського підкоморського суду (1584 – 1644). – К., 1991
14. Сурилов А.В. Общественно–политический строй и право Великого княжества Литовского. – Кишинев, 1961.
15. Терлюк І. Я. Литовські Статути та їх застосування на Україні (Матеріали до практичних занять з історії держави і права України). – Львів,1999.
16.Ткач А. П. Історія кодифікації дореволюційного права України –К., 1968.
17. Третий Литовский Статут 1588 года: Мат. респ. науч. конф., посвященной 400 –летию третьего Литовского статута. –Вільнюс, 1989.
18. Українська козацька держава: витоки та шляхи історичного розвитку (матеріали республіканських історичних читань). Зб. наук. праць. – К., 1991.
19. Усенко І., Чехович В. Литовськії статути // Мала енциклопедія етнодержавознавство // НАН України. Ін–т держави і права ім. В.М. Корецького; Редкол.:Ю.І.Римаренко (відп. ред.) та ін. –К., 1996.
Основні поняття і терміни
Асесорський суд, вальний сейм, пани-рада, волочна поміра, магнати, латентна державність, посаг, земельні статути, підкоморський суд, шляхта, становий устрій, віно, великокняжа рада, хелмінське право, віно, гродський (замковий) суд.
Теми рефератів
1. Магдебурзьке право в Україні (XIV – перша половина XVII ст.)
2. Кревська (1385) та Городельська (1413) унії та їх вплив на суспільний та державний розвиток України.
3. Правова система на українських землях у складі Великого князівства Литовського.
4. Суспільний та державний лад Великого князівства Литовського.
5. Копні суди на українських землях у XIV– XVI ст.
6. Доба «руського права» в Галичині. Волоське право в Україні.
7. Магдебурзьке (німецьке) право в Україні (XIV - перша полов. XVII ст.).
8. Джерела та основні риси права Речі Посполитої.
Методичні рекомендації
Люблінська унія 1569 р. Утворила Річ Посполиту. На українських землях склалася фільваркова панщина. Були прийняті артикули Генріха Валуа, які мали вплив на формування державного ладу. Студенти повинні звернути увагу на правову систему Речі Посполитої, зокрема, на акти польського права і рецепцію литовського права.
Джерела і література
1. Багалій Д. Магдебурзьке право на Лівобережній Україні. – Львів, 1904.
2. Василенко Д. Матеріали історії українського права.– К., 1929. – Т.1.
3. Гошко Т. Історіографічні проблеми магдебурзького права в Україні // Україна в минулому.–Київ-Львів –1993.–Вип.IV.
4. Грушевський М. Історія України– Русі.– К., 1994. –Т.5.
5. Грозовський І. Козацьке право. // Право України. – 1997, № 6.
6.Грозовський І. Право власності на землю в Запорізькій Січі. // Право України. – 1997, № 7,8.
7. Дорошенко Д. Нариси історії України.– Львів, 1991.
8. Іванов В. Історія держави і права України. Навч. посібник. – К., 2003.
9. Ісаїв П. Причини упадку української держави в княжі та козацькі часи. – Рим, 1975.
10.Історія держави і права України. Хрестоматія / За ред. О.О. Шевченка.– К., 1996.
11. Крикун М.Г. Земські уряди на українських землях у XV – XVIII ст. // Записки НТШ. – Т.ССXXVIII. Праці історико-філософської секції. – Львів, 1994.
12. Усенко І., Чехович В. Магдебурзьке право в Україні // Там само.
13. Хрестоматія з історії держави і права України: У 2-х т./ За ред. В.Д.Гончаренка. Вид. друге, перероблене і доп. – К.,2000.–Т.1.
Методичні рекомендації
У національно-політичному житті українського народу наприкінці XV ст. видатним феноменом стала поява і утвердження нової військово-політичної сили - козацтва. З самого початку, виступаючи оборонцем південних українських поселень від безперервних нападів турків і татар, козацтво набувало рис нового суспільного явища. А невдовзі перетворилося на особливий лицарський стан, що виступив творцем нової форми української державності, тобто взяв під захист державні та національно-культурні права українського народу.
Перше з низки семінарських занять даного розділу присвячене початкам козаччини. Маємо розглянути основні етапи розвитку козацького державо- і правотворення до Хмельииччини. Висвітлюючи причини виникнення українського козацтва, важливо простежити цей процес у часі і показати соціальну базу формування козацтва. Слід підкреслити, що починаючи з середини XVI ст. осередком українського козацтва стала Запорозька Січ. Вона була не лише військовим, але й особливим державно-політичним утворенням - Козацькою республікою. Варто також наголосити, що демократизм і ефективність управління, особливості структури і поділу влади, своєрідність правового укладу вигідно вирізняли Запорозьку Січ з-поміж інших державно-політичних утворень тогочасної Європи, були яскравим проявом державотворчого духу українського народу, свідчили про живучість української політично-правової традиції.
Визнанням значного впливу запорожців на політичне життя сусідніх держав, у тому числі Речі Посполитої, стало формування в 70-х роках XVI ст. реєстрового козацтва. Особливу увагу слід звернути на ту конструктивну роботу, яку проводило реєстрове козацтво з витворення козацької автономії. Вона пов'язується передовсім з діяльністю гетьманів Самійла Кішки, Петра Сагайдачного та, зокрема, Михайла Дорошенка. Відповідаючи на це питання також охарактере-зуйте структуру управління і функції посадових осіб реєстрового козацтва та його державне - правовий статус у Речі Посполитій.
ЛІТЕРАТУРА
1. Антонович В. Про козацькі часи на Україні.- К., 1991.
2. Апанович О. Архів Коша Запорозької Січі // Апанович О. Розповіді про запорозьких козаків.- К., 1991.
3. Апанович О. М. Українсько-російський договір 1654 р.:
міфи і реальність.- К., 1994.
4. Апанович О. М. Воєнне мистецтво Богдана Хмельницького та його сподвижників // Укр. істор. журнал. - 1995.- № 4.
5. Апановнч О. Козацька республіка // Там само,- К., 1991.
6. Апанович О. Передумови і наслідки скасування Запорозької Січі // Там само.- К., 1991.
7. Батюк В. С. Українська державність напередодні та в роки Визвольної війни 1648-1654 рр. у працях дослідників із західної діаспори // Укр. істор. журнал.- 1993.-№ 1.
8. Б. 3. Вільшанська угода 1617 року // Український календар (Варшава).-! 987.
9. Бжеський Р. Переяславська умова в планах Б. Хмельницького та «Переяславська легенда».- Львів, 1998.
10. Борнсенко В. Міждержавне зближення Запорозької Січі з Кримським ханством // Історія України.- 1998.- №11.
11. Васнленко В. О. До проблем сучасної концепції історії Запоріжжя і хронологічних меж визвольної війни XVII ст. // Запорізьке козацтво в пам'ятках історії та культури.- Запоріжжя, 1997.
12. Винар Л. Дмитро Вишневецький // Винар Любомир. Силуети епох. - Дрогобич, 1992.
13. Голобуцький В. Запорозьке козацтво. - К., 1994.
14. Голобуцький В. О. Соціально-економічна політика гетьманської адміністрації (1648-1657 рр.) // Укр. істор. журнал-1979-№ 1.
15. Горобець В. Гадяцька угода 1658 року: (до 430-ліття підписання угоди) // Історія України.- 1998.- № 38,39.
16. Горобець В. М. Московська політика Богдана Хмельницького: дипломатична риторика та політична практика // Укр. істор. журнал.- 1995.- № 4.
17. Горобець В. М. Переяславсько-московський договір 1654 р.: причина і наслідки. Історіографічні традиції та історичні реалії // Українсько-російський договір 1654 р.: нові підходи до історії міждержавних стосунків.- К., 1995.
18. Грабовецький В. Статті для заспокоєння руського народу 1633 // Український календар (Варшава).- 1973.
19. Грушевський М. Історія України-Русі. - К., 1995-Т.УП.
20. Грушевський М. Історія України - Русі. - К., 1996.-Т. ЇХ - 1.- С. 728.- («Переяславська угода»)
21. Гуржій О. Про особливості українсько-російських взаємовідносин у середині XVII ст. (1654-1657 рр.) // Укр. істор. журнал. - 1992- №10-11.
22. Демьянов Г. С. Запорожская Сечь - зтап национальной государственности // Запорізьке козацтво в пам'ятниках історії та культури. - Запоріжжя, 1997.
23. Дорошенко Д. Нарис історії України. - Львів, 1991. С.148-166,200-234.
24. Качмарчик Я. Гетьман Богдан Хмельницький.- Перемишль-Львів, 1996.
25. Козаченко А. Про державну владу Б. Хмельницького: окремі питання // Право України.- 1998.- № 2.
26. Кольбенко А. В. Митні відносини у запорізьких козаків // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні. - Львів, 1995.
27. Копилеико О., Копиленко М. Переяславський акт 1654р. в оцінках першого Президента України // Право України-1994- № 3-А
28. Король Н. Українське козацтво - родоначальник кінного війська Московії-Росії.- Нью-Йорк, 1963.
29. Крип’якевнч І. Богдан Хмельницький. - Львів, 1990.
30. Крохмаль Н. В. Традиція як основний принцип регулювання відносин у запорізьких козаків // Запорізьке козацтво в пам'ятниках історії та культури. - Запоріжжя, 1997.
31. Лисяк-Рудннцькнй І. Переяслав: Історія і міф. // Лисяк-Рудницький І. Історичні есе.- К., 1994.- Т. 1.
32. Маслак В. І. Держава Богдана Хмельницького - право-наступниця традицій Запорізької Січі // Запорізьке козацтво в пам'ятках історії та культури.- Запоріжжя, 1997.
33. Матях В. Психологічний аспект Визвольної війни в Україні середини XVII ст. // Історія України.- 1998.-№ 35.
34. Мельник Л. Г. Боротьба за українську державність. - К„ 1995.
35. Мяцвк Ю. Іван Виговський // історія України.- 1998-№ 24.
36. Мицик Ю. Михайло Дорошенко // Україна в минулому.- Київ-Львів- 1994- Вип. 5.
37. Мицик Ю., Плохій С. М., Стороженко І. С. Як козаки воювали, - Дніпропетровськ, 1991.
38. Оглобляи О. Хмельниччина і українська державність. - Нью-Йорк, 1954.
39. Паньонко І. М. Судові органи Запорозької Січі // Запорозьке козацтво в пам'ятниках історії та культури.- Запоріжжя, 1997.
40. Проблеми дослідження історії України. 36. матеріалів першого круглого стола істориків. Славсько, вересень, 1990. - Львів, 1993-С. 80-100.
41. Рибчин І. Динаміка українського козацтва.- Мюнхен, 1970.
42. Сергійчук В. І. Військове - територіальна організація народної армії в перший період визвольної війни українського народу 164^-1654 рр. // Укр. істор. журнал,- 1982.-№ 7.
43. Сергійчук В. І. Іменем Війська Запорозького. Українське козацтво в міжнародник відносинах XVI - середини XVII століття. - К., 1991.
Дата: 2016-10-02, просмотров: 188.