Семінар1. Гетьманські статті і зміни в правовому становищі України-2год.

1. Переяславські статті Ю. Хмельницького 1659 р. – перший крок на шляху до обмеження прав і вольностей Війська Запорозького.

2. Батуринські (1663 р.) та Московські (1665 р.) статті І.Брюховецького.

3. Глухівський договір 1669 р. Д. Многогрішного.

4. Конотопські статті 1674 р. за гетьманування І. Самойловича.

5. Коломацькі статті 1687 р. І.Мазепи.

6. Ліквідація гетьманства і Запорізької Січі – закономірний підсумок самодержавної політики російського царизму в Україні.

Основні поняття і терміни

Бунчукове товариство, виборні козаки, вольності Війська Запорізького, генеральна рада, генеральний резидент, гетьманські статті, значкове товариство, козацько–гетьманська держава, Лівобережна Україна, маєтність, Малоросійська колегія, протекторат, чолобиття.

Теми рефератів

1. Малоросійська колегія–центральний орган російської колоніальної адміністрації в Лівобережній Україні.

2. Андрусівське перемир’я, Бахчисарайський мирний договір та “Вічний мир”– віхи поетапного розчленування України.

Методичні рекомендації

Опираючись на праці В. Степанкова, В. Смолія та інших вітчизняних істориків насамперед необхідно з'ясувати причи­ни та хронологічні межі Визвольної війни українців. Зазна­чимо, що Хмельниччина стала лише яскравою сторінкою, кульмінацією національно-визвольної боротьби українського народу за своє державне самовизначення. Слід звернути увагу на справді революційний характер змін (насамперед у соці­ально-економічних відносинах) на території, означеній як Ко­зацька держава. Характеризуючи політичний лад нової дер­жави майте на увазі - він не був юридичне оформлений і тому остаточний розподіл прав і обов’язків нових органів залежав значною мірою від політики гетьмана. І хоч форма правління в основному наближалась до республіканської, починаючи від Хмельницького, існувала ідея відтворення Руського князівст­ва (одна з назв української-козацької держави), яка навіть бу­ла закріплена Гадяцькими угодами з Польщею гетьманом І. Виговським, що так і залишилось нездійсненним. Зрештою, основні напрями державної політики гетьманів І. Виговського та Ю. Хмельницького (перше гетьманство) мають стати пре­дметом окремого обговорення.

Особливу увагу слід звернути на питання юридичного оформлення приєднання України до Росії. Дайте правову ха­рактеристику Моековсько-Переяславському договору. При відповіді на це питання необхідно з'ясувати правові умови, на яких планувалось встановити українсько-російські відно­сини в «Березневих статтях». Слід замислитись над тим, що таке московський протекторат, в чому він полягав, які перс­пективи для української державності він мав створити.

Доцільно розібратись, яких саме атрибутів української дер­жавності торкнулась політика обмежень, яку започаткував московський царат в др. пол. XVII ст. Особливу увагу слід приділити процедурі обрання гетьмана та обмеження його повноважень. Аналізуючи проблему остаточного скасування української держави в XVIII ст., необхідно підкреслити, що Петро 1 лише "продовжив політику своїх попередників, а ін­цидент з Мазепою - це не причина, а лише привід. Необхід­но показати, як в умовах становлення російського абсолюти­зму, на протязі XVIII ст., царат знищив залишки української автономії, перетворив Україну в складову частину Російсь­кої Імперії.

Джерела і література

1. Брайчевський М. Приєднання чи возз’єднання ? // Україна.–1991.–№ 16–17.

2. Величко С.В. Літопис.– К., 1991.– Т.2.

3. Горобець В.М. Від союзу до інкорпорації: українсько–російські відносини другої-половини XVII– першої чверті XVIII ст.–К.,1995.

4. Гуржій О. Про особливості україно–російських взаємовідносин у середині XVII ст. // Укр. істор. журнал.–1991.–№ 9.

5. Довідник з історії України: Видання в трьох томах.–К., 1993–1999.

6. Драгоманов М. Пропащий час: українці під Московським царством (1654–1764) (очима правознавця) // Укр. істор. журнал.–1993.–№4-6, 7-8, 9-10.

7. Прошение малоросийсского шляхецтва и старшин вместе с гетманом о вос­ста­но­влении разных старинных прав Малороссии //Укр. істор. журнал.–1993.–№ 7-8, 9.

8. Смолій В., Ричка В. Угоди гетьманського уряду України з Московською державою (1654–1764) (очима правознавця) // Укр. істор. журнал.–1993.–№ 4-6, 7-8, 9-10.

9. Українське державотворення: невитребуваний потенціал. Словник–довідник.–К., 1997.

10. Хрестоматія з історії держави і права України: У двох т./ За ред. В.Д. Гончаренка.–К., 1997.–Т.1.

11. Хрестоматія з історії Української РСР.–К., 1959.–Т.1.

12. Яковлів А. Україно–московські договори в XVII–XVIII віках // Укр. істор. журнал.–1993.–1994.

Семінар 2. Права, за якими судиться малоросійський народ – видатна пам’ятка українського права – 2 год.

1.Причини, що зумовили необхідність кодифікації українського права.

2. Підготовка, джерела і структура кодексу 1743 р.

3. Основні риси цивільного права:

а) право власності;

б) зобов’язальне право;

в) право спадщини;

г) шлюбно-сімейне право.

4. Основні риси кримінального права:

а) поняття і види злочинів;

б) мета і система покарань.

5. Суд і судочинство.

Основні поняття і терміни

Афеїсти, богохульник, віно, “вина”, виморочне майно, гвалт, декрет, духівниця (тестамент), кодифікація, козацьке право, маєстат государя, маніфест, нав’язка, прелюбодій, прерогатива, придане, рангові землі, розлучні листи.

Теми рефератів

1. Конституція Пилипа Орлика.

2. Кодифікаційні роботи другої половини XVIII ст.

Методичні рекомендації

У ході семінару особливу увагу слід звернути на процес кодифікації українського права у XVIII ст. Однією з причин кодифікації стала строкатість джерел права Козацько-гетьманеької держави. Вони є предметом окремого розгляду на семінарському занятті. Слід також підкреслити, що серед інших причин кодифікації права важливе місце зайняло прагнення української шляхти використати кодифікацію для відновлення втрачених прав і вольностей України. Зве­рніть увагу на підготовку збірника «Права по которым судится малороссийский народ», який з'явився 1743 р. внас­лідок п'ятнадцятирічної роботи кодифікаційної комісії. Розкрийте його структуру, основний зміст і значення.

Джерела і література

1. Історія держави і права України. Хрестоматія /За ред. О. Шевченка.– К., 1996.

2. Історія держави і права України: У 2-х ч./ За ред. А.Й. Рогожина.–К., 1996.–Ч.1.

3. Кресіна І., Кресін О. Гетьман Пилип Орлик і його конституція. – К., 1993.

4. Крупницький Б. Гетьман Пилип Орлик. –К., 1991.

5. Кульчицький В.С. Кодифікація права на Україні у XVIII ст. – Львів, 1958.

6. Кульчицький В.С. Кодекс Українського права 1743 р. // Право України.– 1994. – № 9.

7. Кульчицький В.С. Видатна пам’ятка українського права// Республіканець. – 1993.– № 11-12.

8. Месяц В.История кодификации права на Украине в первой половине XVIII в.– К., 1963.

9. Нелин А.И. Собрание малороссийских прав 1807 г., его содержание и значение. – К., 1990.

10. Права, по которым судится малороссийский народ. – К., 1879. Перевидання: К., 1997.

11. Пріцак О. Пилип Орлик, його конституція і бачення проблем тогочасної України // Дзвін. – 1992. – № 2.

12. Слабієнко М. Як судився малоросійський народ // Київська старовина.- 1994. № 1.

13. Ткач А.П. Історія кодифікації дореволюційного права України.– К., 1968.

14. Ткач А.П. Кодификация, памятники и основные черты права второй половины XVIII – первой половины XIX в. – К., 1969.