Оцінка нерухомості проводиться у відповідності до чинної нормативної бази оцінки [1-6]. За результатами оцінки складають звіт про оцінку, який включає:
- опис об’єкту оцінки , який дає змогу його ідентифікувати;
- дату оцінки та дату завершення звіту;
- мету проведення оцінки та обґрунтування бази оцінки;
- перелік нормативно-правових актів, відповідно до яких проводиться оцінка;
- перелік обмежень щодо застосування результатів оцінки;
- виклад всіх припущень, у межах яких проводиться оцінка;
- опис та аналіз зібраних вихідних даних та іншої інформації;
- висновки щодо аналізу існуючого використання та найбільш ефективного використання об’єкту оцінки;
- виклад змісту застосованих методичних підходів, методів та оціночних процедур, а також відповідних розрахунків, за допомогою яких підготовлено висновок про оцінку;
- письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних, особистий огляд об’єкту, відповідність до діючої нормативної бази, та інші заяви, що є важливими для даного випадку оцінки;
- висновок про вартість майна;
- додатки з копіями всіх вихідних даних.
ВИЗНАЧЕННЯ ТА ДЕФІНІЦІЇ
Визначення та дефініції, що вживаються під час проведення оцінки нерухомого майна використовуються у такому значенні:Оцінка нерухомого майна – це процес визначеня вартості нерухомого майна на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами;експертна грошова оцінка земельних ділянок - процес визначення вартості земельної ділянки на дату оцінки;
об'єкт оцінки - нерухоме майно, яке підлягає оцінці відповідно до умов договору на проведення оцінки майна або за інших підстав, визначених законодавством;нерухоме майно (нерухомість) – земельна ділянка без поліпшень, або земельна ділянка з поліпшеннями, які з нею нерозривно пов’язані, будівлі, споруди, їх частини та інше майно, що згідно із законодавством належить до нерухомого майна;земельна ділянка - частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, визначеними щодо неї правами. Під час проведення оцінки земельна ділянка розглядається як частина земної поверхні і (або) простір над та під нею висотою і глибиною, що необхідні для здійснення земельних поліпшень;земельні поліпшення - результати будь-яких заходів, що призводять до зміни якісних характеристик земельної ділянки та її вартості. До земельних поліпшень належать матеріальні об'єкти, розташовані у межах земельної ділянки, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни призначення, а також результати господарської діяльності або проведення певного виду робіт (зміна рельєфу, поліпшення ґрунтів, розміщення посівів, багаторічних насаджень, інженерної інфраструктури тощо);вартість - суспільно визнаний еквівалент цінності об'єкта оцінки, виражений у грошовій формі. Під час оцінки визначається певний вид вартості об'єкта оцінки як ймовірна сума грошей, яка може бути отримана за об'єкт оцінки (за яку може бути здійснений обмін об'єкта оцінки) на дату оцінки;
ціна - сума грошей, за якою пропонується або фактично здійснюється перехід прав на об'єкт оцінки від продавця до покупця;
обмежений ринок - ринок, на якому конкуренція серед продавців та покупців відсутня зовсім або обмежена;
дата оцінки - дата, станом на яку проведено процедуру оцінки та визначено вартість об'єкта оцінки;
функціональний аналог - нерухоме майно, яке за своїми функціональними (споживчими) характеристиками може бути визнане подібним майном до об'єкта оцінки;існуюче використання - фактичне використання нерухомого майна на дату оцінки;альтернативне використання - можливі варіанти використання нерухомого майна, які відрізняються від існуючого використання та розглядаються під час аналізу найбільш ефективного використання об'єкта оцінки;строк економічного життя земельних поліпшень - період, протягом якого дохід, що отримується або передбачається отримати від земельних поліпшень, перевищує операційні витрати, пов'язані з отриманням цього доходу. Строк економічного життя земельних поліпшень відображає строк, протягом якого витрати на підтримання земельних поліпшень у придатному для експлуатації стані є такими, що скуповуються;залишковий строк економічного життя земельних поліпшень - строк від дати оцінки до закінчення строку економічного життя земельних поліпшень;фактичний вік земельних поліпшень - період від початку експлуатації земельних поліпшень до дати оцінки;валовий дохід - сукупне надходження коштів, які очікується отримати від реалізації прав, пов'язаних з об'єктом оцінки;операційні витрати - прогнозовані витрати власника, пов'язані з отриманням валового доходу. До операційних не належать витрати на обслуговування боргу та податків, що сплачуються від величини прибутку, отриманого від використання об'єкта оцінки, єдиного податку, фіксованого податку;чистий операційний дохід - дохід, що визначається як різниця між валовим доходом та операційними витратами;рентний дохід (земельна рента) - дохід, що може бути отриманий із землі як засобу виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки. Рентний дохід розраховується як різниця між очікуваним валовим доходом від реалізації продукції, отримуваної на земельній ділянці, та виробничими витратами і прибутком виробника;ставка капіталізації - коефіцієнт, за допомогою якого рентний або чистий операційний дохід перераховується в поточну вартість об'єкта оцінки;
об'єкт порівняння - подібне майно, що відібране для застосування порівняльного підходу.найбільш ефективне використання земельної ділянки - фізично можливе та економічно доцільне використання земельної ділянки та (або) земельних поліпшень згідно із законодавством, у результаті якого вартість, що визначається, буде максимальною порівняно з вартістю, яка може бути визначена на підставі аналізу інших можливих варіантів її використання;
медіанне значення скоригованих цін продажу - середнє значення цін продажу для ранжованого ряду варіантів (без урахування найбільшого та найменшого значень) цін продажу об'єктів, обраних для порівняння;
модальне значення скоригованих цін продажу - найбільш поширене значення цін продажу об'єктів, обраних для порівняння;
Дата: 2016-10-02, просмотров: 196.