Материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления пользователям Интернета и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
© 2018 - 2024
1. Філософсько- світоглядне бачення проблеми «Схід- Захід» в її сучасному окресленні.
2. Німецька некласична філософія (А. Шопенгауер, Ф. Ніцше).
3. Ідея «картезіанського сумніву» та раціоналістичний метод Р. Декарта.
4. Російська релігійна філософія (В. Соловьов, С. Булгаков, М. Бердяєв, П. Флоренський та інші).
Тема № 3. Панорама сучасної філософської думки.
1. Проблема раціонального та ірраціонального в філософії ХХ століття.
2. «Історична школа» в філософії ХХ століття та її основні концепції (на прикладі концепцій розвитку науки Т. Куна, І. Лакатоса, П. Фейєрабенда).
3. Філософська антропологія.
4. Науково-технічна думка в філософії ХХ століття.
Тема №4. Українська філософія.
1. Людина і світ її моралі в філософських курсах професорів Києво – Могилянської Академії: І. Гізеля, І. Галятовського, С. Яворського.
2. Кирило – Мефодіївське товариство, його соціально-політичні та світоглядні засади.
3. Філософія конкордизму В. Винниченка.
4. В. Липинський як філософ історії.
5. Українські „шістдесятники” (П. Копнін, В. Шинкарук, І. Бичко, М. Попович, С. Кримський, Ю. Осичнюк та інші).
6. Українська філософія в діаспорі.
Тема № 5. Філософське розуміння світу: проблема буття, матерії, свідомості.
1. Проблема «буття» і «небуття» в філософії.
2. Сенс людського буття.
3. Роль праці в процесі виникнення свідомості.
4. Творчий характер свідомості.
Тема 6. Діалектика як теорія розвитку і спосіб осягнення світу.
1. Історико – філософські артикуляції проблеми розвитку.
2. Негативна діалектика: сутність, основні положення і принципи.
Тема № 7. Проблема пізнання.
1. Діалектика об’єкта та суб’єкта в історії філософської думки.
2. Проблема критеріїв істини в сучасній філософії.
Тема № 8. Специфіка наукового пізнання.
1. Критерії науковості в процесах пізнання.
2. Поняття «методу» і «методології».
3. Соціальна відповідальність вченого за наслідки своєї діяльності.
Тема № 9. Суспільство: основи філософського аналізу.
1. Соціально-класова структура суспільства.
2. Теорії суспільства: індустріального, постіндустріального, інформаційного
3. Роль еліти в історичному процесі.
Тема 10. Філософське розуміння природи.
1. Екоетика в контексті парадигмального повороту у філософії.
2. Науково-технічний прогрес і екологія.
Тема № 11. Проблема людини у філософії.
1. Проблема виникнення людини в її сучасному окресленні.
2. Людина в пошуках сенсу життя.
3. Проблема людини в екзистенціальній філософії.
Тема № 12. Духовна сфера суспільства.
1. Специфіка національних відносин.
2. Релігія як явище духовної культури.
3. Політика як соціальний феномен.
4. Моральні цінності сучасної людини.
Тема № 13. Суспільний прогрес і глобальні проблеми людства.
1. Взаємозв’язок науково-технічного прогресу і моральності.
2. Актуальні завдання сьогодення. Осмислення глобальних проблем.
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ (ЗРАЗОК)
Модуль № 1.
1.Яка з нижчеперелічених форм світогляду є історично найпершою:
а) філософія;
б) релігія;
в) міф;
г) наука.
2) Філософія виникає:
а) у VІ-V ст. до н.е.;
б) у ІХ-VІІІ ст. до н.е.;
в) у ІІ ст. до н.е.;
г) у І ст. н.е.;
д) у V-VІ ст. н.е.
3) Що є предметом філософії?
а) людина та її сутнісні виміри;
б) суспільство і його історія;
в) «людина – світ»;
г) природа у всій її багатоманітності.
4)Найдавніші пам'ятки індійської літератури, священні тексти брахманізму.
а) Трипітака;
б) Рамаяна;
в) Махабхарата;
г) Веди.
5) Кому із мислителів ХІХ ст. належить ясне і чітке формулювання «основного питання» філософії?
а) Шеллінгу;
б) Фейєрбаху;
в) Гегелю;
г) Марксу;
д) Енгельсу.
6) Дуалізм - це:
а) вчення, що заперечує пізнання істини і світу;
б) напрям у філософії, який визнає первинність свідомості;
в) вчення про паралельне і незалежне існування двох світів –
матеріального і духовного;
г) вчення, згідно із яким Бог створив природу, але в реальне
життя не втручався.
7) Особливу увагу ранньогрецькі філософи (досократівський період) приділяли дослідженню:
а) бога;
б) космосу;
в) людини;
г) науки.
8) Які характерні риси властиві середньовічній філософії:
а) космоцентризм;
б) теоцентризм;
в) природоцентризм;
г) культуроцентризм;
д) антропоцентризм.
9) Яка провідна тема філософських пошуків епохи Відродження:
а) метафізика;
б) теоцентризм;
в) гуманізм.
10) Для філософії Нового часу найбільш актуальними проблемами вважаються:
а) проблема природи;
б) проблема метода наукового пізнання;
в) проблема людини;
г) проблеми теософії;
д) проблема субстанції.
11). Який метод філософії знайшов найбільш глибокий і всебічний розвиток в філософії Гегеля?
а) діалектичний;
б) аналітичний;
в) емпіричний;
г) індуктивний.
12) Яка із сучасних філософських концепцій являється офіційною філософською доктриною Ватикану:
а) неопозитивізм;
б) постмодернізм;
в) неофрейдизм;
г) неотомізм;
д) сцієнтизм.
13) До якого філософського напрямку 20 ст. належать: Камю, Марсель, Сартр, Гайдеггер?
а) структуралізм;
б) прагматизм;
в) позитивізм;
г) екзистенціалізм.
14) Класичний період в історії філософської думки в Україні включає:
а) ХVІІ - ХVІІІ ст.;
б) добу університетської філософії ХІХ ст.;
в) новітню українську філософію ХХ-ХХІ ст.;
г) добу Київської Русі Х-ХІІІ ст.
Модуль № 2.
1) Яке з визначень буття є правильним:
а) буття – це Всесвіт;
б) буття – це матерія;
в) буття – це природа;
г) буття – це поняття означення всього існуючого;
д) буття – це все, що існує об'єктивно.
2) Елементами структури діалектики є:
а) принципи;
б) категорії;
в) поняття спеціальних наук;
г) закони діалектики.
3) Концепція детермінізму ґрунтується:
а) на принципах причинно-наслідкової залежності;
б) на принципі гармонії;
в) на принципі діяльності;
г) на принципі тотожності мислення та буття.
4) Спосіб мислення, згідно із яким те чи інше вчення сприймається як вічна істина отримав назву:
а) догматизм;
б) діалектика;
в) еклектика;
5) Пізнання як форма діяльності здійснюється в:
а) моральних оцінках;
б) поняттях;
в) метафорах і символах віри;
г) пізнавальних образах.
6) Істина – це:
а) відповідність знання об’єкту;
б) ті знання, які є корисними для людини;
в) ті знання, які можуть буті перевірені соціально-
історичною практикою;
г) вища цінність пізнання, властивість знання, адекватність
пізнавального образу пізнавальному об’єкту.
7) Рівень наукового пізнання, основними методами якого є спостереження і експеримент називається:
а) теоретичний;
б) повсякденний;
в) емпіричний;
г) інтуїтивний.
8) Формами чуттєвого пізнання є:
а) відчуття;
б) сприйняття;
в) поняття;
г) уявлення;
д) судження.
9) Рушієм історичної закономірності є:
а) Розвиток суспільного матеріального виробництва;
б) Розвиток суспільного духовного виробництва;
в) Розвиток особистості та подолання нею відчуження;
г) Розвиток взаємодії людини з природою.
10) Релігія, мораль, наука, політика, право, філософія - це.
а) вроджені ідеї людини;
б) форми суспільної свідомості;
в) форми індивідуальної свідомості;
г) апріорні форми мислення.
11) Що таке «культура» в широкому сенсі?
а) все, що нас оточує;
б) освіта;
в) мистецтво;
г) все, що створено людиною.
12) Який з типів цивілізації формується в наш час?
а) космогенний;
б) техногенний, або індустріальний;
в) антропогенний, або інформаційний;
г) занепад цивілізації.
13) До сучасних екологічних проблем відносяться:
а) загроза третьої світової війни;
б) забруднення навколишнього середовища;
в) вичерпність природних ресурсів;
г) енергетична криза;
д) зростання народонаселення і проблема забезпечення його
продуктами харчування;
е) індустріалізм.
14) Назва суспільної організації, що виникла за ініціативою А.Печчеі
(кін. 60-х. рр. ХХ ст.), яка активно досліджує глобальну проблематику:
а) Версальська спілка;
б) Флорентійська Академія;
в) Римський клуб;
г) ЮНЕСКО.
7.ПРОБЛЕМНО – ПОШУКОВІ ВПРАВИ ТА ЗАВДАННЯ
Модуль № 1.
1. Охарактеризуйте основні історичні типи світогляду: міфологію, релігію, філософію.
2. В чому проявляється своєрідність філософського знання? Проаналізуйте спільні риси і відмінності філософії і релігії, науки, мистецтва.
3. Ф. В. Й. Шеллінг вважав, що «Філософія постійно балансує між поезією і звичайним практичним життям».
О. Конт «Філософія – це стислий виклад науки свого часу».
Філософія – наука – мистецтво. Що між ними загального і що їх розділяє?
4. Ф. Енгельс пов’язував основне питання філософії із питанням про відношення мислення до буття; К. Гельвецій вважав головним питанням філософії - питання про сутність людського щастя; Ж. Ж. Руссо – питання про соціальну нерівність; Ф. Бекон – питання про розширення могутності людини над природою завдяки винаходам.
Висловіть своє відношення до різноманітних тематизацій основного питання філософії.
Чи правомірно з точки зору сучасного виміру виділяти одне питання в якості основного питання всієї філософії?
5. Як Ви вважаєте, чи не є плюралізм підходів і невизначеність предмету філософії її негативною рисою?
6. Розкрийте сутність і значення «основного питання філософії». Дайте визначення «матеріалізму», «ідеалізму», «дуалізму».
7. Назвіть основні елементи структури філософського знання. Дайте їм загальну характеристику.
8. За якими критеріями класифікується філософське знання? Заповніть таблицю «Основні етапи розвитку філософії»
| № | Історичні етапи | Філософські напрями, течії, школи |
9. Наведіть періодизацію античної філософії. Назвіть відомих представників і основну проблематику філософських ідей зазначених періодів.
10. Історики свідчать про «давню хворобу греків – любов до незгоди». Як ви вважаєте: 1) чи знайшов такий підхід відображення в розвитку античної філософії як певному історичному етапі; 2) чи присутній «вірус цієї хвороби» в наступних історичних типах філософії.
11. Порівняйте основні характеристики цивілізацій «східного» та «західного» типів, визначте місце України у співвідношенні цих цивілізацій.
12. Яке філософське відкриття (поворот у філософії) здійснив Сократ? У чому полягає сутність «методу Сократа»?
13. Назвіть загальні риси і особливості середньовічної філософії. Чим вони обумовлені?
14. У чому полягає сутність суперечностей між «реалізмом» і «номіналізмом» (спор про універсалії) в межах схоластики?
15. Розкрийте сутність гуманізму доби Відродження. Порівняйте гуманізм античності з гуманізмом Відродження і Просвітництва.
16. Соціальні утопії Т. Мора, Т. Кампанели – утопії чи інваріантні моделі «суспільства майбутнього»?
17. У чому полягає новаторський характер філософських ідей Нового часу? Що представляє собою «природоцентризм»?
18. Дайте визначення понять «емпіризм» та «раціоналізм». Назвіть представників цих напрямків у філософії ХVІІ століття.
19. Які основні підходи до вирішення проблеми субстанції в філософії Нового часу Вам відомі? Розкрийте їх сутність.
20. Л. Фейєрбах «Для того, щоб пізнати людину, її треба любити».
І. Песталоцці «Щоб змінити людей, їх треба любити. Впливати на них пропорційно любові до них».
Ф. Ніцше «Вимога людини, щоб її полюбили, є найвеличнішим із всіх сумнівів».
Порівняйте ці вислови. Чи сумісні вони? Яка загальна ідея їх пов’язує?
21. Дайте загальну характеристику двом основним періодам діяльності І. Канта. У чому полягає сутність «коперніканського перевороту» І. Канта?
22. Які проблеми моралі піднімає Кант у своїй філософії? Сформулюйте сутність категорійного імперативу І. Канта.
23. У чому сутність нової концепції релігії, запропонованої Л. Фейєрбахом?
24. Назвіть основні риси і етапи розвитку сучасної філософії.
25. Охарактеризуйте зміст і основні етапи еволюції позитивізму. Дайте визначення принципам «верифікації», «фальсифікації».
26. Кого із відомих представників екзистенціалізму (філософів, письменників) Ви знаєте? Назвіть основні проблеми екзистенціальної філософії.
27. Визначте основне значення теорії класичного психоаналізу З. Фрейда для з’ясування проблеми співвідношення «соціального» і «біологічного» в людині? Як ставились до цієї проблеми (соціального/біологічного) представники неофрейдизму?
28. Назвіть основні періоди розвитку української філософії. Дайте їм характеристику.
29. Що представляє собою традиція «кордоцентризму» в українській філософії?
30. Висвітліть філософські проблеми, які, на Вашу думку, потребують першочергової уваги вітчизняних мислителів.
31. Прочитайте фрагмент статті Є. Лащика «Винниченкова філософія щастя» [Філософська думка. – 1998. – С., 138-150.] і дайте відповіді на наступні питання:
а) чим відрізняються між собою класичні теорії «щастя»: Аристотеля, Аквинського, Бентама?
б) як Винниченко розуміє поняття «щастя»?
в) до аналізу яких філософських проблем звертається В. Винниченко в трактаті «Конкордизм»?
г) висловіть власне ставлення до 13 правил нової «конкордистської моралі».
32. У чому полягає нетрадиційність поглядів професорів Києво – Могилянської Академії (ХVIІІ ст.) у порівнянні із здобутками західноєвропейської університетської філософії?
33. Розкрийте сутність вчення Г. Сковороди про «три світи» і «дві натури».
34. Прочитайте працю Д. Чижевського «Філософія і національність» [Філософська і соціологічна думка. – 1990. - № 10]. У яких суттєвих моментах культурного буття філософії, на його думку, проявляється національна своєрідність філософії?
Модуль № 2.
1. У чому полягає проблема буття в філософії? Дайте визначення категорії «буття», охарактеризуйте основні форми буття.
2. Дайте визначення «матерії». Назвіть структурні рівні організації матерії.
3. Чи можна погодитись із твердженням про те, що поняття матерії обмежується існуванням речовини? Відповідь аргументуйте.
4. Поясніть, у чому полягає обмеженість визначення матерії П. Гольбахом: «Матерія є все, що діє на наші органи чуттів».
5. Назвіть основні риси простору, часу, руху. Що означає в філософському розумінні «одномірність часу»?
6. У чому полягає специфіка буття свідомості? Дайте визначення свідомості. Назвіть основні елементи структури свідомості.
7. Охарактеризуйте основні історичні типи діалектики.
8. Що означає мислити діалектично? Філософські теорії яких філософів можна навести як приклад діалектичного мислення?
9. Чим відрізняються закони діалектики від законів конкретних наук? Дайте визначення «законам діалектики». Охарактеризуйте основні закони діалектики.
10. Якщо погодитись із думкою Гегеля про те, що світ розвивається за законами діалектики, то чи не означає це, що закони діалектики передують об’єктивній дійсності, зумовлюють її і позиція гегелівського ідеалізму є однозначно правильною?
11. У чому полягає специфіка категорій діалектики в порівнянні із поняттями спеціальних наук? Що представляє собою процес абстрагування?
12. Як ви розумієте вислів К. Маркса: «…якби сутність і явище зівпали, то наука була б не потрібна»?
13. У чому полягає проблема пізнання у філософії? На яких основних принципах ґрунтується гносеологія?
14. Дайте характеристику основним елементам структури пізнання.
15. У чому полягає проблема істини у філософії?
16. К. Гельвецій: «Що недоступно почуттям, недоступно і розуму людини». Чи можете ви погодитись з таким твердженням? Як співвідносяться чуттєве і раціональне в пізнанні?
17. Які основні властивості істини вам відомі? Охарактеризуйте кожну із них. Як співвідносяться між собою істина і заблудження, істина і помилка?
18. Ж. -Ж. Руссо вважав, що наука відіграла негативну роль у моральному стані суспільства, а «…добре серце має перевагу над глибоким розумом». М. Монтень писав, що для того, хто не засвоїть науки добра, будь-яка інша наука може принести тільки шкоду. Знайдіть аргументи і контраргументи, щодо цих думок.
19. Які ідеї роботи Ф. Бекона «Новий Органон» мали значення для вирішення проблеми істини у філософії? [Мир философии. – Ч. 1. – С. 615-620].
20. Назвіть відомі концепції, що пояснюють поняття «соціального», «суспільного», «суспільства».
21. Які основні ознаки соціального буття Вам відомі? Охарактеризуйте їх.
22. Розкрийте зміст поняття «суспільні відносини». Охарактеризуйте основні типи суспільних відносин: матеріальні, суспільно-політичні, духовні, культурно-побутові.
23. У чому полягає філософський зміст проблеми відношення людини до природи? Що розуміється під поняттям «природа»?
24. Чи існують межі втручання людини в навколишнє середовище? Використайте для відповіді основні ідеї концепції «ноосфери» В. Вернадського.
25. У 3-5 пунктах спробуйте сформулювати програму екологічної безпеки в Україні, ґрунтуючися на існуючих проблемах сучасної екологічної ситуації в країні і Придніпровському регіоні.
26. Чому сьогодні, в умовах надзвичайних змін у житті суспільства, відбувається перелом у нашому ставленні до екології?
27. Що досліджує демографія? Чому, на Вашу думку, демографічний фактор має актуальне значення в умовах сьогодення?
28. Окресліть основні аспекти філософського розуміння культури.
29. Як ви розумієте вислів: «Культура – друга природа»?
30. Дайте характеристику основним сферам культури: матеріальної і духовної.
31. Які концепції антропогенезу Вам відомі? Охарактеризуйте їх.
32. Французький палеонтолог, математик, представник «католицького модернізму» Е. Леруа і французький геолог, антрополог, теолог П. Т. де Шарден висунули ідею, згідно з якою біологічна еволюція з виникненням людини практично вичерпала себе. Подальша еволюція людства може здійснюватись тільки «духовними» засобами, що приведе, на їх думку, до створення існування вищого порядку – порядку духовності, який підніметься до такого ступеня досконалості, коли ноосфера буде намагатись відділитись від біосфери, як метелик від кокона. Чи можна погодитись з таким підходом? Проаналізуйте цю ситуацію.
33. Сутність технологічної революції (третьої хвилі) та проблеми інформаційного суспільства.
ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ (ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ТА ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ)
1. Поняття світогляду та його історичні типи: міфологія, релігія, філософія.
2. Особливості філософського світогляду. Природа філософських проблем.
3. Проблема «основного питання філософії». Основні філософські напрямки: матеріалізм, ідеалізм.
4. Структура філософського знання.
5. Особливості античної філософії: основні проблеми, школи, риси.
6. Загальні риси філософії стародавньої Індії та Китаю.
7. Філософія Середньовіччя. Боротьба реалізму та номіналізму в межах схоластики.
8. Гуманізм філософії Відродження.
9. Філософія Нового часу. Проблема субстанції та пошук методу наукового пізнання в філософії ХVІІ століття.
10. Німецька класична філософія: проблеми онтології, гносеології, філософської антропології.
11. Філософські погляди І. Канта: вчення про пізнання, концепція етики.
12. Система і метод Г. В. Ф. Гегеля.
13. Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха.
14. Основні джерела і сутність марксистської філософії.
15. Особливості української філософської парадигми мислення.
16. Філософія в Києво- Могилянській Академії (XVII – XVIII ст.).
17. Філософські погляди Г. С. Сковороди.
18. Філософія в Україні ХІХ ст.
19. Новітня українська філософія.
20. Філософія ХХ століття: основні риси, напрямки, школи.
21. Екзистенціальна філософія.
22. Сучасна релігійна філософія.
23. Фрейдизм і неофрейдизм.
24. Феноменологія і герменевтика.
25. Філософія позитивізму: основні етапи розвитку та ідеї.
26. Проблема буття в філософії.
27. Категорія буття, її зміст і специфіка.
28. Проблематичність людського буття.
29. Філософське розуміння матерії. Атрибутивні форми існування матерії.
30. Поняття соціального простору і часу.
31. Поняття свідомості. Свідомість як відображення і діяльність.
32. Структура свідомості.
33. Теорія діалектики: сутність, основні функції, структура.
34. Основні принципи діалектики.
35. Закони діалектики.
36. Основні категорії діалектики.
37. Альтернативні концепції діалектики.
38. Проблема пізнання в філософії.
39. Єдність чуттєвого та раціонального, логіки та інтуїції в процесах пізнання.
40. Проблема істини та її критеріїв.
41. Пізнання і практика.
42. Наукове пізнання: форми і методи.
43. Поняття суспільства та його структура.
44. Суспільство як система, суспільні відносини.
45. Рушійні сили та об’єкти суспільного розвитку.
46. Матеріальне виробництво та його структура.
47. Суспільне виробництво ф його структура.
49. Політична структура суспільства.
50. Природа як об’єкт філософського аналізу. Взаємодія природи і суспільства.
51. Біосфера. Ідеї В. Вернадського про ноосферу.
52. Екологічні проблеми та шляхи їх вирішення.
53. Ідея прогресу та його критерії в історії філософії.
54. Історичні типи суспільства: формаційний та цивілізаційний підходи.
55. Рушійні сили та суб’єкти суспільного розвитку.
56. Поняття соціально-класової структури суспільства.
57. Специфіка національних відносин.
58. Філософське розуміння культури.
59. Суспільна свідомість та її структура.
60. Цінності і їх роль в житті суспільства і людини.
61. Сутність науково-технічної революції та її соціальні наслідки.
62. Основні проблеми філософії техніки.
63. Поняття глобальних проблем сучасності та основні шляхи їх розв’язання.
64. Поняття культури і цивілізації.
65. Загальнолюдське та національне в культурі.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Основна література:
1. Алексеев П. В., Панин А. В. Философия. – М., 1997.
2. Андрущенко В. П., Михальченко М. І. Сучасна соціальна філософія. – К., 1996.
3. Асмус В. Ф. Античная философия. – М., 1976.
4. Вступ до філософії /За ред. Г. І. Волинки. – К., 1999.
5. Воронкова В. Г. Філософія. – К., 2004.
6. Герасимчук А. А., Тимошенко З. І. Філософія. – К., 1999.
7. Горський В. С. Історія української філософії. Курс лекцій. – К., 1996.
8. Горак Г. І. Філософія: Курс лекцій. – К., 1997.
9. Історія філософії України: Підручник. – К., 1994.
10. Історія філософії України. Хрестоматія: Навчальний посібник. – К., 1993.
11. История философии /Под ред. Мапельман В. П., Пенькова В. М. – М., 1997.
12. Історія філософії: Підручник /За ред. В. І. Ярошовця. – К., 2002.
13. Философия ХХ века. – М., 1997.
14. Канке В. А. Философия. Исторический и систематический курс: Учебник для вузов. – М., 2003.
15. Кохановский В. П. Философия и методология науки. – Ростов-на-Дону, 1999.
16. Лазарев Ф. В., Трифонова М. К. Философия: учебное пособие. – Симферополь, 1998.
17. Невлева И. М. Философия: Учебное пособие. – Х., 2001.
18. Огородник І. В., Огородник В. В. Історія філософської думки в Україні: Курс лекцій. – К., 1999.
19. Основи філософських знань. Філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство. – К., 2008.
20. Петрушенко В. Л. Філософія: Курс лекцій. Навчальний посібник. – К., 2000
21. Причепій Є. М. Філософія: Посібник. – К., 2001.
22. Подольска Є. А. Філософія: Курс лекцій. – К., 2003.
23. Сергієнко В. В. Історичні типи філософії. Навчальний посібник в конспектному викладі. – Кременчук, 2000.
24. Сергієнко В. В. Спеціальні розділи філософії. Навчальний посібник для студентів – магістрантів. – К., 2005.
25. Спиркин А. Г. Философия: Учебник. – М., 1998.
26. Філософія /Під заг. ред. проф. І. А. Бондарчука. – К., 2001.
27. Філософія: Підручник / Г. А. Заїченко, В. М. Сагатовський, І. І. Кальний та інш. – К., 1995.
28. Філософія: Навчальний посібник /І. Ф. Надольний, В. П. Андрущенко та інш. За ред. І. Ф. Надольного. – К., 1998.
29. Философия древности и средневековья /Антология мировой философии. В 4-х т. – М., 1969. – Т. 1.
30. Філософія. Курс лекцій /За ред. І. В. Бичко. – К., 1994.
31. Філософія. Курс лекцій /За ред. Є. М. Мануйлова, О. П. Єфімця. – Х., 1997.
32. Философия /Под ред. В. П. Кохановского. – Р-на –Д., 1995.
33. Філософія: Навчально – методичний посібник. – Х., 2004.
34. Філософія: Навчальний посібник для студентів вузів /Авторський колектив під ред. проф. В. Осічнюка. – К., 1997.
35. Философия /Под общей ред. Кременя В. Г., Горлача Н. И. – Х., 2004.
36. Філософія. Старовойт І.С., Сілаєва Т. О., Орендарчук Т. О. – Тернопіль, 1997.
37. Філософія сучасної науки та техніки. – Л., 2006.
38. Філософія /Причепій Є. М., Черній , Гвоздецький . – К., 1998.
39. Щерба С. П., Торфул М. Г. та ін. Філософія: короткий виклад. Навчальний посібник. – К., 2003.
Додаткова література
40. Аристотель. Сочинения в 2-х т. – М., 1978-1983.
41. Багалій Д. Український мандрівний філософ Г. Сковорода. – К.,1992.
42. Блинников Л. В. Великие философы. – М., 1998.
43. Виндельбанд. Прелюдии // Мир философии: Книга для чтения. В 2 – х т. Ч.1. – М., 1991. – С. 67-75.
44. Вернадский В. И. Философские мысли натуралиста. – М., 1991.
45. Вітгенштейн Л. Філософські дослідження //Читанка з історії філософії. Кн. 6.
46. Винниченко В. Відродження нації. – К., 1990.
47. Возняк В. Розсудок, розум, повсякденність //Філософська думка. – 2006. - №5. – С, 3-22.
48. Грушевский М. С. Очерк истории украинского народа. – К., 1991.
50. Донцов Д. Дух нашої давнини. – Дрогобич, 1991.
51. Єрмоленко А. Екоетика у світлі парадигмального повороту в філософії //Філософська думка. – 2008. - № 3. – С, 88.
52. Заїченко Г. Долі філософії та культури наприкінці ХХ ст. //Філософська та соціологічна думка, 1994. - № 1 – 2.
53. Камю А. Миф о Сизифе. Эссе об абсурде //Сумерки богов. – М., 1990. – с, 222-318.
54. Кримський С. Дмитро Чижевський про національне визначення історико –філософського процесу в Україні //Філософська думка. – 1998. – № 2.
55. Лащик Є. Винниченкова філософія щастя //Філософська думка. – 1998. - № 1.
56. Лекторский В. А. Теория познания (гносеология, эпистемология) //Вопросы философии – 1999. - № 8.
57. Лісовий В. В. Філософія як різновид діяльності //Філософська думка. – 1999. - № 3.
58. Метельова Т. Від біполярності до мультиверсуму //Філософська думка, 2003. - № 5. – С. 102 – 117.
59. Ницше Ф. Воля к власти. – СПб, 2008. – С., 220-268.
60. Попович М. Про значення наукової спадщини В. Вернадського //Філософська думка, 2003. - № 4. – С.3 – 14.
61. Платон. Государство //Соч.: В 3 т. – М., 1971. – Т. 3.
62. Ратніков В. Епістемологічні особливості технологічного знання //Філософська думка. – 2006. - № 6. – С, 22.
63. Сартр Ж.-П. Экзистенциализм – это гуманнизм //Сумерки богов. – М., 1990. – С., 319-344.
64. Сковорода Г. Пізнай у собі людину. – Львів, 1995.
65. Сковорода Г. Разговор пяти путников о истинном щастіи в жизни //Людина і довкілля. У двох кн. – К., 1995. – Кн. 2.
66. Сушій О. Культурофілософські принципи творчої діяльності //Філософська думка. – 2006. - № 3. – С, 88.
67. Хілько М. Екологічна криза у філософсько-етичному вимірі //Філософська думка.- 2000. - № 3. – С, 24-46.
68. Цехмистро И. З. Холистическая философия науки. – Сумы, 2002.
69. Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні. – К., 1992.
70. Шевченко І. Сутність людини у працях професорів Києво-Могилянської Академії (ХVІІ – ХVІІІ ст.) //Філософська думка. – 2000. - №5. – С, 123.
71. Франко І. Я. Що таке поступ? /Зібр. Тв. У 50-ти т. – К., 1978.
72. Юркевич П. Д. З науки про людський дух. Вибране. – К., 1993.
73. Фрейд З. Введение в психоанализ. – М.. 1991. – с, 173-182; 334-339.
Додаток А
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КРЕМЕНЦУЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПОЛІТИХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ МИХАЙЛА ОСТРОГРАДСЬКОГО
Юридичний факультет
Кафедра суспільно-політичних наук
РЕФЕРАТ
із навчальної дисципліни «Філософія»
на тему „ПРОБЛЕМА ГНОСЕОЛОГІЧНОГО ОБРАЗУ В СУЧАСНІЙ ТЕОРІЇ ПІЗНАННЯ”
Виконав:
Студент факультету
управління, гр. МН – 08 – 1
Іванов Олександр
Володимирович
Перевірила:
Викладач кафедри СПН
Лебедєва Оксана Євгеніївна
Кременчук
Методичні вказівки щодо семінарських занять та самостійної роботи з навчальної дисципліни „Філософія” для студентів денної форми навчання усіх напрямків підготовки.
Укладач: асистент О. Є. Лебедєва, канд. політ. наук Г. О. Лебединська
Відповідальний за випуск канд. пед. наук. доц. Л. В. Герасименко
Підп. до др.------------- Формат 60х84 1/16. Папір тип. Друк ризографія.
Ум. друк. арк.------------ Наклад ------------прим. Зам. № --------- Безкоштовно.
Видавничий відділ КДПУ
імені Михайла Остроградського
39600, м. Кременчук, вул. Першотравнева, 20
Дата: 2016-10-02, просмотров: 247.