При підготовці до першого питання слід відмітити, що філософія як наука в українській культурі виділяється пізно, лише у ХVІІ столітті, з появою перших навчальних закладів, перш за все Києво-Могилянської академії. Необхідно звернути увагу, що важливими рисами української філософії є: 1) «філософія серця», яку розвивали Г. Сковорода, М. Гоголь, П. Куліш та інші; 2) індивідуалізм; 3) визнання великої етичної цінності за кожною людиною; 4) значне прагнення до миру, гармонії існування. Відмітити, що джерела української філософської традиції пов’язані із українською ментальністю. Доцільно звернутись до філософських ідей українського історика філософії Дм. Чижевського; охарактеризувати основні ідеї його концепції дослідження національної філософії.

Охарактеризувати основні етапи української філософії: 1) докласичний (філософська думка періоду Київської Русі, філософські ідеї на етапі становлення української народності, формування реформаційно-гуманістичних ідей); 2) класичний(філософія Києво-Могилянській академії, філософія українського Просвітництва, університетська філософія ХІХ ст.); 3)некласичний (філософські ідеї українського романтизму першої половини ХІХ століття, натуралістично-позитивіські ідеї другої половини ХІХ століття, новітня українська філософія).

При розгляді другого питання доцільно зауважити, що діяльність Києво-Могилянської Академії розпочинає класичний етап в розвитку української філософії. Відмітити загальні риси філософських ідей Києво-Могилянської Академії. Більш детально зупинитись на вивченні філософських ідей професорів Києво-Могилянської академії – І. Кононовича-Горбацького, І. Гізеля, С. Яворського, Г. Бужинського, Ф. Прокоповича, Л. Барановича та інших.

В третьому питанні теми бажано підкреслити, що Г. Сковорода був найбільш яскравим представником етико-гуманістичної течії українського Просвітництва. Проаналізувати зміст філософсько-етичної концепції Г. Сковороди. Розглянути його вчення про «три світи» і «дві натури», та «теорії спорідненої праці».

При вивченні четвертого питання слід підкреслити появу нових тенденцій і явищ в українській філософії на початку ХІХ. Відмітити, що при розгляді української філософії ХІХ століття, виокремлюють першу і другу його половини Охарактеризувати основні ідеї першої половини ХІХ століття: 1) доби університетської філософії, для якої характерне поєднання ідей релігійної філософії (Й. Шад, О. Новицький, С. Гогоцький, П. Юркевич), та ідей природничо-наукового матеріалізму (М. П. Любовський, П. Д. Лодій, Д. Кавунник, М. О. Максимович); 2) ідеї революційних демократів (Ю. К. Люблінський, П. Х. Вигодовський, Я. М. Андрієвич та інш.). Розібрати основні положення філософії української «національної ідеї» (Кирило-Мефодіївське товариство).

Відмітити значне розширення спектру філософської проблематики у другій половині ХІХ століття: 1) ідеї нового покоління українських соціал-демократів (І. Франко, Л. Українка); 2) натуралістично-позитивіські мотиви (О. О. Козлов, В. Лесевич, О. Потебня та інш.). Охарактеризувати ідеї школи «київських гуманістів» (М. О. Бердяєв, С. М. Булгаков, Л. Шестов). Підкреслити, що представники цієї (російськомовної) школи започаткували екзистенційно-романтичну течію в українській філософії. Розкрити зміст «вчення про ноосферу» В. Вернадського.

В п’ятому питанні доцільно охарактеризувати процес формування ідей української державності, національної свідомості (М. Грушевський, В. Винниченко, М. Хвильовий) в українській філософії на початку ХХ століття. Приділити увагу розгляду української філософії в діаспорі (В. Липинський, Д. Донцов), відмітити дослідження з історії філософії Д. І. Чижевського.

Охарактеризувати ідеї представників «київської школи» філософії: П. Копніна, В. Шинкарука, І. Бичко, М. Поповича, С. Кримського та інших.

Серед сучасних українських філософів, які поєднують наукову і педагогічну діяльність, створюють новітні курси української філософії, доцільно відмітити акад. В. Шинкарука – фундатора київської школи філософії (стан андрогінної цілісності, екзістенціал «любові», феномени «віри» і «надії»); член-кор. В. Табачковського (проблема протистояння техногенної та природної стратегій людського буття ); проф. І. В. Бичко (історія філософії); проф. Г. І. Горак (філософія українського космізму, філософії як способу духовного осягнення світу); проф. І. З. Цехмістро (холістична філософія науки); проф. Н. Хамітова (філософія статі); член – кор. Т. Гундарову (філософія української культури, філософія українського постмодернізму) та інші.

Контрольні питання

1. Назвіть особливості і характерні риси української традиції філософствування.

2. Які історичні етапи розвитку вітчизняної філософії Вам відомі? Охарактеризуйте їх.

3. Розкрийте сутність вчення Г. Сковороди про «три світи і дві натури».

4. Визначте провідні риси українського Просвітництва.

5. Хто із українських мислителів розвивав ідеї «космізму»? Проаналізуйте ці ідеї.

5. У чому сутність «української національної ідеї»? У творчості яких філософів ХХ вона займає провідне місце?

Література: [6, 7, 9, 10, 18, 20, 35, 41, 46, 48, 50, 54, 55, 64, 65, 69, 70, 71, 72].

Модуль № 2.

Семінарське заняття № 5.