ТЕМАТИКА СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Поможем в ✍️ написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

З М І С Т

 

Вступ……………………………………………………………...............................4

1. Теми та погодинний розклад лекцій, семінарських занять та самостійної роботи з навчальної дисципліни «Філософія».............................………........…...5

2. Тематика семінарських занять……………….................….................................7

3. Завдання для самостійної роботи……….................……………………..........30

4. Методичні вказівки для підготовки рефератів...............……………...............37

5. Тематика рефератів, які передбачаються в ході самостійної роботи студентів………………..............…………………………..…………….………...39

6. Тестові завдання для проведення модульного контролю

(І рівень складності).................................................................................................42

7. Проблемно - пошукові вправи та завдання (ІІ рівень складності)…..............48

8.Питання до іспиту з навчального курсу«Філософія»……................................55

Список літератури…………………………………………….............…………...58

 

 

ВСТУП

 

Курс „Філософія” є частиною циклу соціально – політичних дисциплін, що несуть основне навантаження в процесі особистісного, морального та естетичного становлення студентської молоді.

Мета курсу – ознайомити студентів з основними досягненнями світової та вітчизняної філософської думки, розкрити сутність основних понять та проблем філософії, їх еволюцію та значення в процесі формування світоглядних засад особистості і суспільства.

Курс націлений на розвиток загальної ерудиції та філософської культури мислення студентів, збагачення їх знанням філософських проблем.

В результаті вивчення курсу „Філософія” студенти повинні

знати:

- основні поняття та теорії світової історії філософії;

- найбільш важливі персоналії філософії, сутність основних філософських проблем;

- сучасні підходи до вирішення класичних філософських проблем;

 

вміти:

- читати і аналізувати філософську літературу, написати реферат та виступити з ним перед аудиторією;

- орієнтуватись в основних філософських течіях, аналізувати факти та явища, що відбуваються в суспільстві, самостійно формувати свою світоглядну позицію, вести діалог, полеміку чи дискусію з приводу загальних засад життєдіяльності людини;

- аналізувати свою професійну діяльність та її результати в широкому контексті філософського бачення світу.

У даних методичних вказівках подається структура лекційного матеріалу, завдання і література для проведення семінарських занять та самостійної роботи студентів, питання для самоконтролю, методичні вказівки до написання і оформлення рефератів, зразки тестових завдань для контролю успішності знань студентів, список літератури, питання для іспиту з курсу «Філософія».

 

ТЕМИ ТА ПОГОДИННИЙ РОЗКЛАД ЛЕКЦІЙ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ФІЛОСОФІЯ»

 

  № пор   Т е м а Денна форма навчання
Кільк. год. (лекц) Кільк. год. (сем) Кільк. год. (сам)  
   
                                    Модуль 1   Філософія і світогляд. Коло філософських проблем, роль філософії у суспільстві.   Історичні типи філософії.   Сучасна світова філософія (ХХ століття).   Українська філософія.   Модуль 2   Філософське розуміння світу: проблеми буття, матерії, свідомості.   Діалектика як теорія розвитку і спосіб осягнення світу.   Проблема пізнання в філософії.   Наукове пізнання.   Суспільство: основи філософського аналізу.   Природа як предмет філософського аналізу   Проблема людини в філософії.   Духовна сфера суспільства.   Суспільний прогрес і глобальні проблеми людства.                                                                                                      
  Всього:  

ТЕМАТИКА СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Модуль №1.

Семінарське заняття № 1.

Філософія, коло її проблем. Людські виміри і смисл

Мета: Ознайомитись з найважливішими аспектами виникнення світогляду, характером його формування; специфікою філософського знання; сформувати уявлення про зв'язок філософії з світоглядом; розібрати питання про структуру філософії, основні етапи її розвитку і функції.

План

1. Природа світогляду, його суспільно-історичний характер. Історичні типи світогляду: міфологія, релігія, філософія.

2. Походження та специфіка філософських знань. Предмет і коло основних проблем філософії. Проблема «основного питання» філософії.

3. Структура, методи, основні функції філософії.

 

Семінарське заняття № 2.

Історичні типи філософії

Мета:Ознайомитись із специфічними рисами і провідною проблематикою основних філософських епох: Античності, Середньовіччя, Відродження, Просвітництва, Нового часу тощо.

План:

1. Поняття історико-філософського процесу. Процеси типологізації.

2. Антична філософія: періодизація, основні школи, проблематика.

3. Філософія Середньовіччя. Специфічні риси філософія Відродження.

4. Філософія Нового часу. Проблема субстанції та методу наукового пізнання в філософії ХVII ст.

5. Німецька класична філософія.

 

Семінарське заняття № 3.

Панорама сучасної філософської думки

Мета:Усвідомити багатоманітний і плюральний характер сучасного філософського знання; виявити провідні тенденцій в сучасній філософській думці; зрозуміти сутність основних філософських концепцій сучасності.

План

1. Загальні риси сучасної світової філософії.

2. Еволюція ідей позитивізму (позитивізм, емпіріокритицизм, неопозитивізм, постпозитивізм).

3. Антропологічний напрямок в філософії ХХ століття (екзистенціалізм, психоаналітична школа З. Фрейда, неофрейдизм).

4. Релігійно-філософський напрямок в сучасній філософії (неотомізм, персоналізм, тейярдизм).

 

Семінарське заняття № 4.

План

 

1. Особливості української філософської парадигми мислення.

2. Філософія в Києво- Могилянській академії (XVII – XVIII ст.).

3. Філософські погляди Г. С. Сковороди.

4. Філософія в Україні ХІХ ст.

5. Новітня українська філософія (ХХ ст.).

 

Модуль № 2.

Семінарське заняття № 5.

План

 

1. Проблема буття: сутність, основні форми буття.

2. Філософське розуміння матерії. Рівні структурної організації матерії.

3. Атрибутивні форми існування матерії. Поняття соціального простору і часу.

4. Поняття свідомості. Структура свідомості.

5. Діалектика, її сутністні виміри та історичні форми.

6. Принципи і закони діалектики.

7. Категорії діалектики.

 

Семінарське заняття № 6.

Проблема пізнання.

План

 

1. Пізнання як предмет філософського дослідження.

2. Структура пізнання.

3. Проблема істини в теорії пізнання.

4. Пізнання і практика.

5. Специфіка і структура наукового пізнання.

 

Семінарське заняття № 7.

План

1. Поняття «соціального» в філософії.

2. Суспільство як система, суспільні відносини.

3. Матеріальне виробництво і його структура.

4. Історичні типи суспільства: формаційна і цивілізаційна методологія.

5. Взаємодія природи і суспільства. Поняття біосфери.

6. Екологічні проблеми та шляхи їх вирішення.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

МОДУЛЬ № 1

Питання для самоперевірки

1. Чим можна пояснити багатоманітність форм і способів буття філософії?

2. У чому відмінності між діалектикою та метафізикою? Чи може діалектика бути не тільки теорією, а й методом?

3. Чому вивчення філософії необхідно фахівцю будь-якої галузі знань?

Література: [15, с.209-245; 19, с.14-42; 27, с.5-18; 28, с.11-33; 31, с.5-17; 52].

 

Питання для самоперевірки

1. Охарактеризуйте провідні ідеї філософських шкіл Стародавнього Сходу.

2. Визначте зміст основних концепцій деїстичного напрямку в філософії Просвітництва.

3. У чому сутність матеріалістичного розуміння історії, запропонованого філософією марксизму?

Література: [4, с.11-19; 11, с.20, с.32-52; 21, с.46-56; 28, с.108-121; 42].

 

Питання для самоперевірки

1. Які види герменевтики Вам відомі? У чому полягає мистецтво „дискурс-тлумачення”?

2. Розкрийте сутність феноменологічного методу. Що таке „ноема” і „ноезис”?

3. Вітгенштейн вважав, що мова – частина самого світу, а не лише мислення; форма соціального життя, специфічна діяльність. Поясніть чому проблема мови набуває актуальності у філософських дослідженнях ХХ століття.

4. Які основні тенденції характерні для філософії постмодернізму?

Література: [5, с.214-227, с.233-251, с.269-289, с.337-377; 14, с.106-110, 123-126; 20, с.32-52, с. 134-155; 21, с.46-56; 28, с.162-173; 53, с.222-318; 45; 63, с.319-344; 73, с.173-182, с.334-339].

Питання для самоперевірки

1. Які філософські ідеї характерні для культури Київської Русі? Кого із відомих мислителів цього даного періоду Ви можете назвати?

2. Який підхід до вирішення проблеми дуалізму людини був запропонований І. Вишенським?

3. Що є вихідним моментом філософії П. Юркевича? Як філософ вирішує питання співвідношення людини з Богом?

Література: [6, с.74-78; 7, с.25-45, с.45-66, с.124-127, с.131-151; 18, с.17-71, с.91-186, с.353-362; 41; 46; 48; 50; 55; 64; 65; 69; 70; 71; 72].

 

МОДУЛЬ № 2

Питання для самоперевірки

1. У чому полягає проблема єдності і цілісності світу? Яке поняття, на вашу думку, відповідає сучасним підходам до проблеми єдності світу: «універсум» чи «мультиверсум»?

2. Охарактеризуйте основні форми відображення в неживій природі (слід, відбиток), в живій природі (подразнення, відчуття, рефлекс, свідомість).

3. Як Ви розумієте вислів, про те, що свідомість не тільки відображає світ, а й створює його?

Література: [1, с.156-193, с.342-400; 14, с.253; 19, с.267-272; с.286-295;27, с.185-205, с.283-312; 28, с.195-198, с.220-227; 30, с 268-270; 33, с.125-162; 36, с.76-81; 58; 68].

 

Питання для самоперевірки

1. У чому полягає значення принципів діалектики для процесу наукового пізнання?

2. Розкрийте сутність альтернативних концепцій діалектики.

Література: [1, с.187-193, с.342-400; 15, с.218-235; 27, с.283-312; 28, с.264-275; 33, с.125-136; 36, с.81-88].

 

Питання для самоперевірки

1. В яких аспектах розглядається практика в сучасній гносеології? Чи можна звести поняття практики лише до критерію істини?

2. Розкрийте взаємозв'язок між творчістю і процесами пізнання.

Література: [19, с.408-411; 28, с.303-315, с.315-326;56; 57; 66, с.88-92].

 

Питання для самоперевірки

 

1. У чому полягає феномен науки?

2. Розкрийте зміст понять „парадигма”, „дослідницька програма”, „картина світу”, „стиль мислення”.

3. Охарактеризуйте теоретичний і емпіричний рівні наукового пізнання. Що їх пов’язує?

Література: [14, с.276-278; 15, с.11-48, 514-538; 24, с.22-43; 28, с.583-587].

 

Питання для самоперевірки

1. Визначте сутність поняття «суспільне виробництво». Назвіть його структуру.

2. Які існують концепції суспільного прогресу? Що є абсолютним критерієм суспільного прогресу?

Література: [2, с.12-13, с.73-110, с.255-257, с.356-368, с.371-380, с.389-401; 28, с.489-496, с.431-443; 36, с. 88-95, с.109-115].

 

Питання для самоперевірки

1. Яке значення має вчення В. Вернадського про «ноосферу» для сучасних поглядів на проблему взаємовідносин людини і природи?

2. Назвіть найбільш актуальні проблеми екології для України і придніпровського регіону. Які регіони України відносяться до найбільш забруднених в Європі?

Література: [14, с.255-257; 28, с.371-373, с.383-389; 36, с.88-95, с.109-115; 44; 51, с.88-96; 60, с.3-14; 67, с.24-46].

 

Тема № 11. Проблема людини у філософії.

1. Філософські пошуки сутності людини.

2. Поняття «людина», «індивід», «індивідуальність», «особистість».

Питання для самоперевірки

1. У чому, на Вашу думку, полягає сутність і призначення людини? Відповідь аргументуйте, використовуючи ідеї відомих філософів.

2. Проаналізуйте співвідношення понять «індивідуальність» і «індивідуалізм».

Література: [2, с.174-176; 19, с.296-304; 20, с.288-293; 28, с.460-462; 53, с.222-318].

 

Питання для самоперевірки

1. Охарактеризуйте основні елементи структури суспільної свідомості.

2. У чому полягає діалектика взаємовідносин між «культурою» і «цивілізацією»?

3. Виберіть одну із базових цінностей і дайте їй розгорнуту характеристику.

Література:[2, с.313-316; 19, с.491-516; 20, с.370-377, 380-386; 21, с.366-371; 28, с.533-541, с.554-556].

 

Питання для самоперевірки

1. Як співвідносяться НТР і НТП?

2. Охарактеризуйте соціокультурні наслідки НТП.

3. Поясніть, що таке глобальні проблеми сучасності. Наведіть перелік основних глобальних проблем.

4. Проаналізуйте вислів: «Техніка в руках варвара перетворюється на металобрухт».

Література: [14, с.291-296, 303-309; 20, с.393-401; 28, с.606-616; 62, с.22-35].

 

 


4. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ РЕФЕРАТІВ

 

Для підготовки реферату необхідне більш поглиблене вивчення літератури – основної і додаткової. Реферат повинен продемонструвати знання і розуміння обраної студентом теми.

Для підготовки реферату необхідно критично ставитись до наукової літератури, зважаючи на те, що існує велика кількість як нових, так і морально застарілих монографій і публікацій, які розглядають філософські проблеми однобічно. Переглядаючи літературу, слід спочатку зупинитись на першоджерелах та підручниках, бажано останніх років видання. Потім при необхідності можна звернутись до журнальних статей, словників, енциклопедій.

Під час роботи над книгою неможливо запам’ятати усе прочитане, тому необхідно стисло законспектувати ті положення, які стосуються теми. Конспект може бути викладенням суті прочитаного, може містити в собі власні міркування і ідеї, а може бути у вигляді дослівних виписок, що мають безпосереднє відношення до теми. У цілому після роботи з книгою, студент повинен мати загальне уявлення про її зміст, зрозуміти думки автора, а при виникненні незрозумілих питань, проконсультуватися із викладачем. Для того, щоб відібрати найбільш цінний матеріал для своєї роботи, важливо спочатку виділити ключові моменти, поняття, проблеми, навколо яких буде в подальшому ґрунтуватися розкриття теми. Наводячи різні точки зору з того чи іншого питання, доцільно висловлювати власну позицію, і аргументувати її.

Написання реферату повинно підтвердити вміння студента: обгрунтовувати нові ідеї; розраховані на близьку або далеку перспективу; використовувати набуті в процесі навчання теоретичні знання; узагальнювати матеріал та застосовувати сучасну методику наукових досліджень.

Кожен автор обирає свій порядок подання наукових матеріалів, що забезпечує внутрішню логічну структуру у такому вигляді, який він вважає найкращим і найбільш переконливим для розкриття свого задуму. Але при цьому реферат повинен включати: титульний аркуш, зміст, вступ, основну частину (яка складається з декількох розділів), висновки, список використаної літератури, додатки (при необхідності).

Титульний аркуш реферату оформлюється у відповідності із додатком А.

Після титульного аркушу розміщується зміст. В ньому необхідно вказувати найменування та номери сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів. Найменування у змісті повинно точно повторювати заголовок в тексті. Скорочення в змісті не припустимі. Усі заголовки починаються з великої літери.

Вступ. Розкриває сутність проблеми, її значення, похідні дані для розробки теми. Основна частина реферату складається з розділів, підрозділів (якщо є необхідність). Увисновках дається послідовне викладення отриманих результатів у їх співвідношенні із загальною метою і конкретним завданнями, які було визначено та сформульовано у вступі.

Після заключної частини наводиться список використаної літератури.

Обсяг реферату повинен становити 10-15 сторінок (комп’ютерний набір). Міжрядкові інтервали – 1,5; стандартний шрифт Times New Roman розміром – 14. Для виділення окремих місць допускається курсив.

Заголовки структурних частин «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ І», «РОЗДІЛ ІІ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ» друкується великими літерами напівжирним шрифтом симетрично до тексту.

Нумерація сторінок, розділів, підрозділів, пунктів надається арабськими літерами. Першою сторінкою реферату є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок роботи. На титульному аркуші номер сторінки не проставляється. На наступних сторінках реферату номер проставляють по центру без крапки в кінці. Після слів «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ» і т.і. крапку не ставлять. Література подається в алфавітному порядку за прізвищами перших авторів. Відомості про джерела, які включені до списку слід подавати у відповідності до вимог існуючого стандарту з обов’язковим наведенням назв праць і вихідних даних видавництва.

5. ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ, ЯКІ ПЕРЕДБАЧАЮТЬСЯ В ХОДІ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

 

 

Тема №1.Філософія і світогляд. Коло філософських проблем, роль у суспільстві.

 

1. Дофілософські форми світогляду: міфологія і релігія.

2. Особливості філософії як форми духовного осягнення світу.

3. Роль філософії в житті людини і суспільства.

 

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ (ЗРАЗОК)

Модуль № 1.

1.Яка з нижчеперелічених форм світогляду є історично найпершою:

а) філософія;

б) релігія;

в) міф;

г) наука.

2) Філософія виникає:

а) у VІ-V ст. до н.е.;

б) у ІХ-VІІІ ст. до н.е.;

в) у ІІ ст. до н.е.;

г) у І ст. н.е.;

д) у V-VІ ст. н.е.

3) Що є предметом філософії?

а) людина та її сутнісні виміри;

б) суспільство і його історія;

в) «людина – світ»;

г) природа у всій її багатоманітності.

4)Найдавніші пам'ятки індійської літератури, священні тексти брахманізму.

а) Трипітака;

б) Рамаяна;

в) Махабхарата;

г) Веди.

5) Кому із мислителів ХІХ ст. належить ясне і чітке формулювання «основного питання» філософії?

а) Шеллінгу;

б) Фейєрбаху;

в) Гегелю;

г) Марксу;

д) Енгельсу.

6) Дуалізм - це:

а) вчення, що заперечує пізнання істини і світу;

б) напрям у філософії, який визнає первинність свідомості;

в) вчення про паралельне і незалежне існування двох світів –

матеріального і духовного;

г) вчення, згідно із яким Бог створив природу, але в реальне

життя не втручався.

7) Особливу увагу ранньогрецькі філософи (досократівський період) приділяли дослідженню:

а) бога;

б) космосу;

в) людини;

г) науки.

8) Які характерні риси властиві середньовічній філософії:

а) космоцентризм;

б) теоцентризм;

в) природоцентризм;

г) культуроцентризм;

д) антропоцентризм.

9) Яка провідна тема філософських пошуків епохи Відродження:

а) метафізика;

б) теоцентризм;

в) гуманізм.

10) Для філософії Нового часу найбільш актуальними проблемами вважаються:

а) проблема природи;

б) проблема метода наукового пізнання;

в) проблема людини;

г) проблеми теософії;

д) проблема субстанції.

11). Який метод філософії знайшов найбільш глибокий і всебічний розвиток в філософії Гегеля?

а) діалектичний;

б) аналітичний;

в) емпіричний;

г) індуктивний.

12) Яка із сучасних філософських концепцій являється офіційною філософською доктриною Ватикану:

а) неопозитивізм;

б) постмодернізм;

в) неофрейдизм;

г) неотомізм;

д) сцієнтизм.

13) До якого філософського напрямку 20 ст. належать: Камю, Марсель, Сартр, Гайдеггер?

а) структуралізм;

б) прагматизм;

в) позитивізм;

г) екзистенціалізм.

14) Класичний період в історії філософської думки в Україні включає:

а) ХVІІ - ХVІІІ ст.;

б) добу університетської філософії ХІХ ст.;

в) новітню українську філософію ХХ-ХХІ ст.;

г) добу Київської Русі Х-ХІІІ ст.

Модуль № 2.

1) Яке з визначень буття є правильним:

а) буття – це Всесвіт;

б) буття – це матерія;

в) буття – це природа;

г) буття – це поняття означення всього існуючого;

д) буття – це все, що існує об'єктивно.

2) Елементами структури діалектики є:

а) принципи;

б) категорії;

в) поняття спеціальних наук;

г) закони діалектики.

3) Концепція детермінізму ґрунтується:

а) на принципах причинно-наслідкової залежності;

б) на принципі гармонії;

в) на принципі діяльності;

г) на принципі тотожності мислення та буття.

4) Спосіб мислення, згідно із яким те чи інше вчення сприймається як вічна істина отримав назву:

а) догматизм;

б) діалектика;

в) еклектика;

5) Пізнання як форма діяльності здійснюється в:

а) моральних оцінках;

б) поняттях;

в) метафорах і символах віри;

г) пізнавальних образах.

6) Істина – це:

а) відповідність знання об’єкту;

б) ті знання, які є корисними для людини;

в) ті знання, які можуть буті перевірені соціально-

історичною практикою;

г) вища цінність пізнання, властивість знання, адекватність

пізнавального образу пізнавальному об’єкту.

7) Рівень наукового пізнання, основними методами якого є спостереження і експеримент називається:

а) теоретичний;

б) повсякденний;

в) емпіричний;

г) інтуїтивний.

8) Формами чуттєвого пізнання є:

а) відчуття;

б) сприйняття;

в) поняття;

г) уявлення;

д) судження.

9) Рушієм історичної закономірності є:

а) Розвиток суспільного матеріального виробництва;

б) Розвиток суспільного духовного виробництва;

в) Розвиток особистості та подолання нею відчуження;

г) Розвиток взаємодії людини з природою.

10) Релігія, мораль, наука, політика, право, філософія - це.

а) вроджені ідеї людини;

б) форми суспільної свідомості;

в) форми індивідуальної свідомості;

г) апріорні форми мислення.

11) Що таке «культура» в широкому сенсі?

а) все, що нас оточує;

б) освіта;

в) мистецтво;

г) все, що створено людиною.

12) Який з типів цивілізації формується в наш час?

а) космогенний;

б) техногенний, або індустріальний;

в) антропогенний, або інформаційний;

г) занепад цивілізації.

13) До сучасних екологічних проблем відносяться:

а) загроза третьої світової війни;

б) забруднення навколишнього середовища;

в) вичерпність природних ресурсів;

г) енергетична криза;

д) зростання народонаселення і проблема забезпечення його

продуктами харчування;

е) індустріалізм.

14) Назва суспільної організації, що виникла за ініціативою А.Печчеі

(кін. 60-х. рр. ХХ ст.), яка активно досліджує глобальну проблематику:

а) Версальська спілка;

б) Флорентійська Академія;

в) Римський клуб;

г) ЮНЕСКО.

 


7.ПРОБЛЕМНО – ПОШУКОВІ ВПРАВИ ТА ЗАВДАННЯ

Модуль № 1.

1. Охарактеризуйте основні історичні типи світогляду: міфологію, релігію, філософію.

2. В чому проявляється своєрідність філософського знання? Проаналізуйте спільні риси і відмінності філософії і релігії, науки, мистецтва.

3. Ф. В. Й. Шеллінг вважав, що «Філософія постійно балансує між поезією і звичайним практичним життям».

О. Конт «Філософія – це стислий виклад науки свого часу».

Філософія – наука – мистецтво. Що між ними загального і що їх розділяє?

4. Ф. Енгельс пов’язував основне питання філософії із питанням про відношення мислення до буття; К. Гельвецій вважав головним питанням філософії - питання про сутність людського щастя; Ж. Ж. Руссо – питання про соціальну нерівність; Ф. Бекон – питання про розширення могутності людини над природою завдяки винаходам.

Висловіть своє відношення до різноманітних тематизацій основного питання філософії.

Чи правомірно з точки зору сучасного виміру виділяти одне питання в якості основного питання всієї філософії?

5. Як Ви вважаєте, чи не є плюралізм підходів і невизначеність предмету філософії її негативною рисою?

6. Розкрийте сутність і значення «основного питання філософії». Дайте визначення «матеріалізму», «ідеалізму», «дуалізму».

7. Назвіть основні елементи структури філософського знання. Дайте їм загальну характеристику.

8. За якими критеріями класифікується філософське знання? Заповніть таблицю «Основні етапи розвитку філософії»

 

 

  Історичні етапи     Філософські напрями, течії, школи
     

 

9. Наведіть періодизацію античної філософії. Назвіть відомих представників і основну проблематику філософських ідей зазначених періодів.

10. Історики свідчать про «давню хворобу греків – любов до незгоди». Як ви вважаєте: 1) чи знайшов такий підхід відображення в розвитку античної філософії як певному історичному етапі; 2) чи присутній «вірус цієї хвороби» в наступних історичних типах філософії.

11. Порівняйте основні характеристики цивілізацій «східного» та «західного» типів, визначте місце України у співвідношенні цих цивілізацій.

12. Яке філософське відкриття (поворот у філософії) здійснив Сократ? У чому полягає сутність «методу Сократа»?

13. Назвіть загальні риси і особливості середньовічної філософії. Чим вони обумовлені?

14. У чому полягає сутність суперечностей між «реалізмом» і «номіналізмом» (спор про універсалії) в межах схоластики?

15. Розкрийте сутність гуманізму доби Відродження. Порівняйте гуманізм античності з гуманізмом Відродження і Просвітництва.

16. Соціальні утопії Т. Мора, Т. Кампанели – утопії чи інваріантні моделі «суспільства майбутнього»?

17. У чому полягає новаторський характер філософських ідей Нового часу? Що представляє собою «природоцентризм»?

18. Дайте визначення понять «емпіризм» та «раціоналізм». Назвіть представників цих напрямків у філософії ХVІІ століття.

19. Які основні підходи до вирішення проблеми субстанції в філософії Нового часу Вам відомі? Розкрийте їх сутність.

20. Л. Фейєрбах «Для того, щоб пізнати людину, її треба любити».

І. Песталоцці «Щоб змінити людей, їх треба любити. Впливати на них пропорційно любові до них».

Ф. Ніцше «Вимога людини, щоб її полюбили, є найвеличнішим із всіх сумнівів».

Порівняйте ці вислови. Чи сумісні вони? Яка загальна ідея їх пов’язує?

21. Дайте загальну характеристику двом основним періодам діяльності І. Канта. У чому полягає сутність «коперніканського перевороту» І. Канта?

22. Які проблеми моралі піднімає Кант у своїй філософії? Сформулюйте сутність категорійного імперативу І. Канта.

23. У чому сутність нової концепції релігії, запропонованої Л. Фейєрбахом?

24. Назвіть основні риси і етапи розвитку сучасної філософії.

25. Охарактеризуйте зміст і основні етапи еволюції позитивізму. Дайте визначення принципам «верифікації», «фальсифікації».

26. Кого із відомих представників екзистенціалізму (філософів, письменників) Ви знаєте? Назвіть основні проблеми екзистенціальної філософії.

27. Визначте основне значення теорії класичного психоаналізу З. Фрейда для з’ясування проблеми співвідношення «соціального» і «біологічного» в людині? Як ставились до цієї проблеми (соціального/біологічного) представники неофрейдизму?

28. Назвіть основні періоди розвитку української філософії. Дайте їм характеристику.

29. Що представляє собою традиція «кордоцентризму» в українській філософії?

30. Висвітліть філософські проблеми, які, на Вашу думку, потребують першочергової уваги вітчизняних мислителів.

31. Прочитайте фрагмент статті Є. Лащика «Винниченкова філософія щастя» [Філософська думка. – 1998. – С., 138-150.] і дайте відповіді на наступні питання:

а) чим відрізняються між собою класичні теорії «щастя»: Аристотеля, Аквинського, Бентама?

б) як Винниченко розуміє поняття «щастя»?

в) до аналізу яких філософських проблем звертається В. Винниченко в трактаті «Конкордизм»?

г) висловіть власне ставлення до 13 правил нової «конкордистської моралі».

32. У чому полягає нетрадиційність поглядів професорів Києво – Могилянської Академії (ХVIІІ ст.) у порівнянні із здобутками західноєвропейської університетської філософії?

33. Розкрийте сутність вчення Г. Сковороди про «три світи» і «дві натури».

34. Прочитайте працю Д. Чижевського «Філософія і національність» [Філософська і соціологічна думка. – 1990. - № 10]. У яких суттєвих моментах культурного буття філософії, на його думку, проявляється національна своєрідність філософії?

Модуль № 2.

 

1. У чому полягає проблема буття в філософії? Дайте визначення категорії «буття», охарактеризуйте основні форми буття.

2. Дайте визначення «матерії». Назвіть структурні рівні організації матерії.

3. Чи можна погодитись із твердженням про те, що поняття матерії обмежується існуванням речовини? Відповідь аргументуйте.

4. Поясніть, у чому полягає обмеженість визначення матерії П. Гольбахом: «Матерія є все, що діє на наші органи чуттів».

5. Назвіть основні риси простору, часу, руху. Що означає в філософському розумінні «одномірність часу»?

6. У чому полягає специфіка буття свідомості? Дайте визначення свідомості. Назвіть основні елементи структури свідомості.

7. Охарактеризуйте основні історичні типи діалектики.

8. Що означає мислити діалектично? Філософські теорії яких філософів можна навести як приклад діалектичного мислення?

9. Чим відрізняються закони діалектики від законів конкретних наук? Дайте визначення «законам діалектики». Охарактеризуйте основні закони діалектики.

10. Якщо погодитись із думкою Гегеля про те, що світ розвивається за законами діалектики, то чи не означає це, що закони діалектики передують об’єктивній дійсності, зумовлюють її і позиція гегелівського ідеалізму є однозначно правильною?

11. У чому полягає специфіка категорій діалектики в порівнянні із поняттями спеціальних наук? Що представляє собою процес абстрагування?

12. Як ви розумієте вислів К. Маркса: «…якби сутність і явище зівпали, то наука була б не потрібна»?

13. У чому полягає проблема пізнання у філософії? На яких основних принципах ґрунтується гносеологія?

14. Дайте характеристику основним елементам структури пізнання.

15. У чому полягає проблема істини у філософії?

16. К. Гельвецій: «Що недоступно почуттям, недоступно і розуму людини». Чи можете ви погодитись з таким твердженням? Як співвідносяться чуттєве і раціональне в пізнанні?

17. Які основні властивості істини вам відомі? Охарактеризуйте кожну із них. Як співвідносяться між собою істина і заблудження, істина і помилка?

18. Ж. -Ж. Руссо вважав, що наука відіграла негативну роль у моральному стані суспільства, а «…добре серце має перевагу над глибоким розумом». М. Монтень писав, що для того, хто не засвоїть науки добра, будь-яка інша наука може принести тільки шкоду. Знайдіть аргументи і контраргументи, щодо цих думок.

19. Які ідеї роботи Ф. Бекона «Новий Органон» мали значення для вирішення проблеми істини у філософії? [Мир философии. – Ч. 1. – С. 615-620].

20. Назвіть відомі концепції, що пояснюють поняття «соціального», «суспільного», «суспільства».

21. Які основні ознаки соціального буття Вам відомі? Охарактеризуйте їх.

22. Розкрийте зміст поняття «суспільні відносини». Охарактеризуйте основні типи суспільних відносин: матеріальні, суспільно-політичні, духовні, культурно-побутові.

23. У чому полягає філософський зміст проблеми відношення людини до природи? Що розуміється під поняттям «природа»?

24. Чи існують межі втручання людини в навколишнє середовище? Використайте для відповіді основні ідеї концепції «ноосфери» В. Вернадського.

25. У 3-5 пунктах спробуйте сформулювати програму екологічної безпеки в Україні, ґрунтуючися на існуючих проблемах сучасної екологічної ситуації в країні і Придніпровському регіоні.

26. Чому сьогодні, в умовах надзвичайних змін у житті суспільства, відбувається перелом у нашому ставленні до екології?

27. Що досліджує демографія? Чому, на Вашу думку, демографічний фактор має актуальне значення в умовах сьогодення?

28. Окресліть основні аспекти філософського розуміння культури.

29. Як ви розумієте вислів: «Культура – друга природа»?

30. Дайте характеристику основним сферам культури: матеріальної і духовної.

31. Які концепції антропогенезу Вам відомі? Охарактеризуйте їх.

32. Французький палеонтолог, математик, представник «католицького модернізму» Е. Леруа і французький геолог, антрополог, теолог П. Т. де Шарден висунули ідею, згідно з якою біологічна еволюція з виникненням людини практично вичерпала себе. Подальша еволюція людства може здійснюватись тільки «духовними» засобами, що приведе, на їх думку, до створення існування вищого порядку – порядку духовності, який підніметься до такого ступеня досконалості, коли ноосфера буде намагатись відділитись від біосфери, як метелик від кокона. Чи можна погодитись з таким підходом? Проаналізуйте цю ситуацію.

33. Сутність технологічної революції (третьої хвилі) та проблеми інформаційного суспільства.

 


ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ (ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ТА ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ)

1. Поняття світогляду та його історичні типи: міфологія, релігія, філософія.

2. Особливості філософського світогляду. Природа філософських проблем.

3. Проблема «основного питання філософії». Основні філософські напрямки: матеріалізм, ідеалізм.

4. Структура філософського знання.

5. Особливості античної філософії: основні проблеми, школи, риси.

6. Загальні риси філософії стародавньої Індії та Китаю.

7. Філософія Середньовіччя. Боротьба реалізму та номіналізму в межах схоластики.

8. Гуманізм філософії Відродження.

9. Філософія Нового часу. Проблема субстанції та пошук методу наукового пізнання в філософії ХVІІ століття.

10. Німецька класична філософія: проблеми онтології, гносеології, філософської антропології.

11. Філософські погляди І. Канта: вчення про пізнання, концепція етики.

12. Система і метод Г. В. Ф. Гегеля.

13. Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха.

14. Основні джерела і сутність марксистської філософії.

15. Особливості української філософської парадигми мислення.

16. Філософія в Києво- Могилянській Академії (XVII – XVIII ст.).

17. Філософські погляди Г. С. Сковороди.

18. Філософія в Україні ХІХ ст.

19. Новітня українська філософія.

20. Філософія ХХ століття: основні риси, напрямки, школи.

21. Екзистенціальна філософія.

22. Сучасна релігійна філософія.

23. Фрейдизм і неофрейдизм.

24. Феноменологія і герменевтика.

25. Філософія позитивізму: основні етапи розвитку та ідеї.

26. Проблема буття в філософії.

27. Категорія буття, її зміст і специфіка.

28. Проблематичність людського буття.

29. Філософське розуміння матерії. Атрибутивні форми існування матерії.

30. Поняття соціального простору і часу.

31. Поняття свідомості. Свідомість як відображення і діяльність.

32. <

Дата: 2016-10-02, просмотров: 167.