При розгляді першого питання важливо звернути увагу на те, що сутність філософського розуміння світу розкривається через такі поняття, як «буття», «матерія», «свідомість». Доцільно відмітити, що проблема буття представляє собою фундаментальну світоглядну і методологічну проблему, яка передбачає високий рівень абстрагування і фіксує найбільш загальні властивості світу. Необхідно розглянути проблему буття в історичному ракурсі, починаючи із визначення зазначеної проблеми античним філософом Парменідом.

Дати визначення онтології, як галузі філософії, що досліджує проблеми буття. Охарактеризувати основні форми буття: 1) буття речей, процесів, станів; 2) буття людини; 3) буття «духовного»; 4) буття «соціального»; 5) віртуальне буття, яке стало об’єктом дослідження онтології у зв’язку з появою віртуальної реальності.

Відмітити, що в останні десятиліття у філософії виникає проблема вираження єдності форм буття (проблема «універсуму» і «мультиверсуму»). Слід зауважити на тому, поняття «мультиверсуму» найбільш адекватно відображає складний і суперечливий характер взаємовідносин між різними формами буття, коли єдність світу досягається через систему відмінностей його складових частин.

Починати вивчення другого питання бажано із уточнення сутності буття, що об’єднує всі види матерії (об’єктивну реальність), а також почуття, ідеї, погляди,установки (психічна, або суб’єктивна реальність).

Звернути увагу на основні підходи в тлумаченні поняття «матерії»: 1) стихійно-матеріалістичний; 2) субстанціональний; 3) діалектично- матеріалістичний. Дати визначення «матерії». Підкреслити, що матерія існує не тільки у вигляді речовини, а й поля (гравітаційного, електромагнітного і інші). Відзначити, що важливою властивістю матеріального світу є його структурність і системність. Охарактеризувати структурні рівні організаціїматерії: 1) нежива природа; 2) жива природа; 3) суспільство.

При розгляді третього питання необхідно зауважити, що серед різних властивостей матерії є такі, без яких вона не може існувати. Ці властивості отримали назву атрибутів. До них відносяться рух, час, простір.

Дати визначення руху як змінам взагалі, що охоплює різні типи змінності і розвитку: від переміщення об’єктів в просторі до процесів соціальної еволюції. Більш детально зупинитись на характеристиках основних форм руху. Розглянути два основних підходи до проблеми простору і часу: 1) субстанційний, 2) реляційний. Охарактеризувати їх.

Назвати основні властивості простору і часу. Дати визначення поняттям «соціального простору» і «соціального часу». Назвати їх основні риси.

У відповіді на четверте питання необхідно відмітити, що поняття свідомості з’являється в європейській філософії лише у ХVІІ столітті. До цього в культурно-філософській традиції вирізнялось дві площини духовного:об’єктивно-духовне (дух) і суб’єктивно-духовне (душа). Доцільно ознайомитись із різними підходами до проблеми виникнення свідомості.

Необхідно відзначити, що вихідною ознакою свідомості є те, що вона представляє собою суб’єктивну реальність. Зауважити на тому, що діалектичний матеріалізм вперше заклав матеріалістичне розуміння свідомості. Пояснити його сутність. Дати визначення «свідомості».

Розглянути проблему свідомості в таких аспектах: 1) свідомість – результат розвитку матерії; 2) свідомість – вища форма відображення зовнішнього світу; 3) свідомість – суб’єктивний образ об’єктивного світу; 4) свідомість – функція головного мозку; 5) свідомість має соціальний, творчий характер. Вона спрямована не тільки на відображення існуючого, а й перетворення світу, створення «нового».

Охарактеризувати основні елементи структури свідомості: 1) «рівневий» (підсвідоме, надсвідоме, самосвідомість); 2) «компонентний» (воля, емоції, інтуїція). Слід також розкрити сутність і значення мови як важливої характеристики свідомості.

При підготовці п’ятого питання слід зауважити, що в історії філософії термін «діалектика» мав різні значення: від вміння аргументувати, полемізувати та вчення про загальний зв'язок та розвиток до універсального методу пізнання. Дати визначення діалектики як сучасної теорії розвитку, руху, вченню про всебічні зв’язки. Відмітити що діалектика може бути розглянута і як методпізнання і практичної дії, сукупність суб’єктивних усвідомлень і практично виправданих прийомів і навичок пізнавальної діяльності.

Охарактеризувати основні історичні типи діалектики: 1) античну діалектику; 2) діалектику середньовіччя; 3) діалектику Нового часу; 4) марксистську діалектику; 5) сучасні іраціоналістичні концепції діалектики.

У шостому питанні слід дати визначення «законам діалектики». Показати відмінність законів діалектики від законів, які вивчаються спеціальними науками. Охарактеризувати основні закони діалектики, та категорії, через які розкривається їх зміст.

При розгляді останнього питання теми доцільно зауважити, що категорії – це найбільш загальні поняття, через які і з допомогою яких здійснюється філософське мислення. Відмітити, що в основі створення категорій лежить процес абстрагування. Звернути увагу на те, що особливістю категорій є те, що вони використовуються не в одиничній, а в «парній» формі.

Звернутись до класифікації категорій діалектики, охарактеризувати: 1) універсальні зв’язки буття (одиничне-загальне, явище-сутність); 2) структурні зв’язки буття (частина-ціле, форма-зміст, структура-елемент); 3) зв’язки детермінації (причина-наслідок тощо). Дати визначення «детермінізму».

Контрольні питання

1. У чому полягає філософський зміст і життєвий сенс поняття «буття»?

2. Охарактеризуйте структурні рівні організації матерії.

3. У чому полягає проблема єдності і цілісності світу? Яке поняття, на вашу думку, відповідає сучасним підходам до проблеми єдності світу: «універсум» чи «мультиверсум»?

4. Які основні концепції простору і часу Вам відомі?

5. Охарактеризуйте основні форми відображення в неживій природі (слід, відбиток), в живій природі (подразнення, відчуття, рефлекс, свідомість).

6. Які історичні форми діалектики Вам відомі? Охарактеризуйте їх.

Література: [1, 4, 6, 16, 20, 25, 28, 31, 35, 58, 68].

Семінарське заняття № 6.

Проблема пізнання.