Материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления пользователям Интернета и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
© 2018 - 2024
1. Денисов В.Н. Реализация международно-правовых норм во внутреннем праве / В.Н. Денисов, В.И. Евентови др. – К.: Наук. думка, 1992. – 244 с.
2. Кононенко О. Проблеми реалізації конституційного права громадян на збори, мітинги, походи і демонстрації // Право України. - 1998. - №2. – С.50.
3. Кравчук С. Застосування законодавства, що регулює питання екстрадиції // Право України. - 1998. - №8. – С. 64.
4. Мурашин О. Правозастосовчі акти прямого народовладдя (теоретичний аспект) // Право України. - 1999. - №7. – С. 28.
5. Шевчук В. Щодо обов’язковості рішень Конституційного Суду України у контексті дотримання судового прецеденту // Право України. - 2000. - №2. – С. 45.
6. Гаврилов Д.А. Правоприменительное толкование: aвтореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук: спец. 12.00.01 “Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень” / Д.А. Гаврилов. – Саратов, 2000. – 24 с.
7. Горобец В.Д. Современные подходы к пониманию права и их значение для управленческой и правоприменительной деятельности / В.Д. Горобец. – М., 1994.
8. Шершеневич Г. Толкование / Г. Шершеневич // Теория государства и права: хрестоматия. – М., 1998. – С. 727-730.
9. Черданцев А. Толкование права / А. Черданцев // Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х т. – С. 323-327.
10. Черданцев А. Толкование права и договора: [учеб. пособие] / А. Черданцев. – М.: ЮНИТИ–ДАНА, 2003. – 381 с.
11. Рабінович П. Офіційне тлумачення законодавства: герменевтичний аспект / П. Рабінович, Н. Савчук // Право України. – 2001. – № 11. – С. 22-25.
12. Михайловский И. Толкование юридических норм / И. Михайловский // Теория государства и права: хрестоматия. – М., 1998. – С. 700-718.
13. Власов Ю. Проблеми тлумачення норм права: Дис. ...
кандидата юрид. наук: спец. 12.00.01 / Ю. Власов. – К., 2000. – 202 с.
14. Бернюков А.М. Юридична герменевтика як методологія здійснення правосуддя (філософсько-теоретичний аналіз): дис. … кандидата юрид. наук: спец. 12.00.12 / А.М. Бернюков. – Львів, 2009. – 190 с.
15. Фазікош Г. Щодо розширення логічного змісту поняття законності судового рішення / Г. Фазікош // Право України. – 2001. – № 12. – С. 42.
16. Трагнюк О. Тлумачення норм міжнародних договорів національним судом / О. Трагнюк // Право України. – 2003. – № 3. – С. 91.
17. Мармазов В. Про генеологічне (цільове) тлумачення Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод / В. Мармазов // Право України. – 2004. – № 1. – С. 26.
18. Пpотасов В. Что и как pегулиpует пpаво: [учеб. пособие] / В. Протасов. – М.: Юpистъ, 1995. – 95 с.19. Колодій А. Про регулятивні властивості і межі дії принципу “Дозволене все, що прямо не заборонено законом” / А. Колодій // Проблеми правознавства. – К.: Либідь, 1991. – Вип. 52. – С. 5-15.20. Грузд А. Конституційно-правове регулювання в Україні: деякі питання теорії та практики / А. Грудз, О. Зартицький, Д. Смирнов, Н. Сумська // Право України. – 1998. – № 8. – С. 75.
21. Ярошенко О. Правове регулювання праці іноземців в Україні / О. Ярошенко // Право України. – 1998. – № 11. – С. 103.
22. Єрьоменко В. Правові форми реалізації громадянами права на працю / В. Єрьоменко // Право України. – 1999. – № 1. – С. 16.
23. Луценко А. Праве регулювання контрактної форми трудового договору: деякі проблеми і шляхи її вирішення / А. Луценко // Право України. – 1999. – № 7. – С. 44.
24. Селіванов В. Правова природа регулювання суспільних відносин / В. Селіванов, Н. Діденко // Право України. – 2000. – № 10. – С. 24.
25. Бейкун А. Правові проблеми теорії державного регулювання в Україні / А. Бейкун // Право України. – 2001. – № 8. – С. 44.
26. Селіванов В. Діалектика приватного і публічного в правовому регулювані / В. Селіванов, Н. Діденко // Право України. – 2001. – № 11. – С. 15.
Семінарське заняття 8. Проблемні питання дослідження правової культури та її складових
Ключові поняття: правосвідомість, професійна правова свідомість, культура юриста, правова культура юриста, професійна культура юриста, правова поведінка, правомірна поведінка, правовий вчинок, суб’єктивна й об’єктивна сторони правового вчинку, правова активність, конформістська поведінка, маргінальна поведінка, протиправна поведінка, правопорушення, юридична відпові-дальність.
План
1. Правова культура: її сутність та основні ознаки, форми прояву в суспільстві.
2. Поняття, ознаки, структура та функції правосвідомості. Правовий нігілізм.
3. Професійна правова культура.
4. Правове виховання як основний засіб формування правосвідомості.
5. Право та пведінка людини.Поняття правової поведінки та її соціальної природи.
6. Поняття та ознаки правомірної поведінки. Мотивація правомірної поведінки.
7. Протиправна поведінка: ознаки, особливості, види.
8. Юридична відповідальність: її природа, суть, поняття, ознаки.
Методичні рекомендації:
Правова культура як частина загальної культури суспільства є невід’ємною складовою суспільного буття незалежно від суб’єктивної волі. Тому, звичайно, аналіз цієї категорії має бути орієнтований на визначення рівня правової культури в суспільстві, а також умов зростання рівня правової культури, що є однією з підстав формування громадянського суспільства та правової держави.
Пояснення змісту й суті правової свідомості вимагає використання терміну “правова дійсність”, що відображається у розумінні суб’єктів правосвідомості. Відповідно до цього важливо дати загальну характеристику елементів правової дійсності: чинного законодавства, правових відносин, стану правового інформування та інших аспектів.
Дослідження питання щодо розуміння правового нігілізму важливо будувати не тільки з точки зору звичайного відкидання будь-якого наукового підходу до формування світогляду нігілістами, а й з урахуванням можливості зневіри у праві як засобу ймовірного впливу на суспільні відносини.
Доречно провести дискусію щодо можливих шляхів подолання правового нігілізму в сучасному суспільстві України або зменшення його впливу на правову дійсність.
Характеристикиу правомірної поведінки доцільно будувати з урахуванням не тільки її ознак і внутрішнього складу, а й у порівнянні з такими формами поведінки, що знаходяться поряд з правомірною: зловживання правом, правопорушення або поведінка, яку не можна кваліфікувати юридично. В переліку ознак правомірної поведінки важливо враховувати соціальну корисність або несуперечність соціально корисним цілям. Класифікацію видів правомірної поведінки доцільно здійснювати за суб’єктивною стороною.
Специфічним наголосом вивчення юридичної відповідальності є сучасна зміна орієнтації першочергових її завдань (з каральних на виховні), що здебільшого пов’язано зі зміною ідеологічного напряму державної політики та відображенням її в законодавстві. Необхідно відокремити у поясненні розуміння самого поняття “юридична відповідаль-ність” від приводів притягнення до юридичної відповідальності та підстав настання юридичної відповідальності. Загальна класифікація видів юридичної відповідальності має враховувати формування такого нового виду, як конституційна юридична відповідальність, що характеризується ознакою неперсоні-фікованості.
Аналіз причин здійснення правопорушень та шляхів їх подолання в Україні доцільно спрямовувати за соціальними сферами наприклад, економічна, політична, культурна, соціальна та інші.
Можливе проведення диспутів або обговорення проблемних рефератів з цього питання, а також використання сучасної криміногенної статистики.
Теми рефератів:
- Співвідношення правової культури з іншими видами культур
- Роль правового виховання у процесі реалізації приписів права
- Загальна характеристика складу правопорушення
- Формування правомірної поведінки: проблеми і шляхи їх вирішення
Основна література до теми
1. Гусарєв С.Д. Теорія прави і держави: [навч. посібник] /
С.Д. Гусарєв, А.Ю. Олійник, О.Л. Слюсаренко. – К.: Всеукр. асоціація видавців “Правова єдність”, 2008. – 270 с.
2. Зайчук О.В. Теорія держави і права: Академічний курс: [підруч.] / О.В. Зайчук, Н.М. Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 685 с.
3. Кельман М.С. Загальна теорія держави і права: [підруч.] / М.С. Кельман, О.Г. Мурашин, Н.М. Хома. – Львів: Новий Світ – 2000, 2007. – 584 с.
4. Котюк В.О. Загальна теорія держави і права: [навч. посібник] / В.О. Котюк. – К.: Атіка, 2005. – 592 с.
5. Машков А. Проблеми теорії держави і права: [курс лекцій] / А. Машков. – К.: К.І.С., 2008. – 470 с.6. Правознавство: [навч. посібник] / за ред. В.В. Копєйчикова. – К.: Юрінком Інтер, 2000.
7. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави: [навч. посібник] / П.М. Рабінович. – О.: Юридична література, 2002. – 173 с.
8. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: [підруч.] / О.Ф. Скакун; пер. з рос. – Х.: Консум, 2005. – 656 с.
Дата: 2016-10-02, просмотров: 194.