Величину МСК у дітей та підлітків можна визначити за показниками їх фізичного розвитку і рухових здібностей. Між максимальним споживанням кисню та показниками фізичного розвитку і руховими здібностями дітей встановлено високий ступінь взаємозв’язку (Дубогай А.Д, Мігульова В.Г., 1981). На онові цієї залежності розроблено формули для непрямого визначення МСК у підлітків:
де: ВТ – вага тіла, кг; ДК – динамометрія сильнішої кисті, кг; ЖЄЛ – життєва ємність легень, мл. | де: ВТ – вага тіла, кг; СД – результат у стрибку з місця в довжину, см; ЖЄЛ – життєва ємність легень, мл. |
Зробіть обчислення:____________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
Підсумуйте результати роботи і вкажіть на значення показника МСК для оцінки досконалості аеробного енергозабезпечення діяльності організму людини: _____________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
Зробіть ВИСНОВОК про:
а) функціональний стан дихальної системи Вашого організму:________________________
___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
б) рекомендації щодо покращення функціональний стан дихальної системи:_____________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
в) гігієнічне значення повітряного середовища у приміщеннях навчальних закладів: _____________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
г) заходи профілактики тютюнокуріння дітей шкільного віку:________________________
_____________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Лабораторна робота № 7
Тема: Вікові особливості обміну речовин та енергії. Визначення норми основного обміну та добових енерговитрат.
Мета: поглибити і закріпити знання матеріалу теми; розглянути вікові особливості травної системи і обміну речовин, засвоїти принципи раціонального харчування осіб різних вікових груп, оволодіти навичками розрахунку основного обміну у дітей та дорослих; вміти визначати рівень відхилень основного обміну у людини від норми; оволодіти методами визначення добових енергетичних витрат та методикою складання добового харчового раціону; ознайомитись з основами класифікації харчових продуктів; вміти використовувати знання матеріалу теми для забезпечення ефективного перебігу процесів обміну поживних речовин в організмі людини.
Обладнання: ваги, ростомір, тонометр, таблиці та номограми для визначення основного обміну, таблиці хімічного складу та енергетичної цінності харчових продуктів для розрахунку калорійності страв, калькулятор.
Хід роботи
Розрахунок норми основного обміну у людини та ступеню його відхилення
Основний обмін (ОО) – це мінімальна кількість енергії, яка необхідна для підтримання життя організму в стані повного спокою. Основний обмін відображає інтенсивність метаболічних процесів в організмі, спрямованих на підтримку життєво важливих функцій. Значна частина цієї енергії витрачається на забезпечення діяльності серцево-судинної та дихальної систем, залоз внутрішньої секреції, нирок, печінки, шлунково-кишкового тракту та інших органів.
Тобто, витрати енергії, які йдуть на підтримку основних життєвих функцій організму в стані спокою, називаються основним обміном (ОО). В середньому він становить 1 ккал (4,18 кДж) за 1 год на 1 кг ваги тіла (див. табл. 2). У дітей цей вид обміну вищий, ніж у дорослих, а підчас старіння організму зменшується на 3 – 7 % кожні 10 років.
а) Визначення норми основного обміну (НОО).
Обчислення норми основного обміну можна проводити за допомогою табличного методу. Для цього використовують таблиці Гаріса і Бенедикта (див. табл. 1). Основний обмін становить суму двох чисел А + Б, де А – число, яке знаходять виходячи із ваги обстежуваної особи, Б – число, яке знаходять виходячи із зросту, статі та віку обстежуваної особи.
За допомогою ростоміру та медичних ваг в обстежуваного визначають зріст: Р = ____________________(см) і вагу тіла: ВТ = ____________________(кг).
Користуючись таблицями Гарріса-Бенедикта, визначають добову норму основного обміну (НОО). Таблиці для розрахунку НОО у чоловіків і жінок різні, що зумовлено більш високим рівнем основного обміну у чоловіків (приблизно на 15 %), у порівнянні з жінками.
Таблиця 1
Дата: 2016-10-02, просмотров: 318.