Тема: «Органи дихання. Вікові особливості прояву фізіологічних закономірностей системи дихання.»
Поможем в ✍️ написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Тема: «Органи дихання. Вікові особливості прояву фізіологічних закономірностей системи дихання.»

Мета: поглибити і закріпити знання матеріалу теми; розглянути будову і функції органів дихання та їх вікові особливості; оволодіти методиками тестування функціонального стану системи дихання; оволодіти основними непрямими методами визначення максимального споживання кисню (МСК); вміти визначати величини МСК у дітей та підлітків з урахуванням їх віку і фізичного розвитку; експериментально встановити основні параметри зовнішнього дихання; провести розрахунок і самооцінку показників зовнішнього дихання; встановити відповідність отриманих показників нормативним.

Обладнання: секундомір, спірометр, ваги, кистьовий динамометр, сантиметрова стрічка.

 

Хід роботи.

1. Розгляньте рисунок 1 (а і б), зробіть підписи відповідно до цифрових позначень.

Рис. 1. Дихальна система людини (а),

будова бронхіоли і альвеоли (б).

1. ___________________________________

2. ___________________________________

3. ___________________________________

4. ___________________________________

5. ___________________________________

6. ___________________________________

7. ___________________________________

8. ___________________________________

9. ___________________________________

10. ___________________________________

11. ___________________________________

12. ___________________________________

13. ___________________________________

 

Оцінка функціонального стану дихальної системи

Визначення життєвої ємності легень (ЖЄЛ).

Спірометрія – метод визначення життєвої ємності легенів і об’ємів повітря, що її складають. Ці показники залежать від віку, довжини тіла, статі, фізичного розвитку людини та інших факторів.

Для оцінки функції дихання у обстежуваної особи слід виміряти легеневі об’єми та порівняти їх із належними величинами, розрахованими за формулами або за номограмами. Для вимірювання життєвої ємності легень і об’ємів, що її складають, використовують водяний або повітряний спірометр (див. лаб. роб. № 3).

З лабораторної роботи № 1 «Оцінка фізичного розвитку дітей та підлітків» Вам відомі індивідуальні показники:

- життєвої ємності легень (у мл) ____________________________________________

- і довжини тіла (у см) _____________________________________________________

Визначте власну належну життєву ємність легень (нЖЄЛ) за номограмою (рис. 2):

- нЖЄЛ (у мл) ____________________________________________________________

Рис. 2. Номограма для визначення за даними довжини тіла та віку належної життєвої ємності легень.

 

Порівняйте отримані показники належної (нЖЄЛ) та своєї фактичної (фЖЄЛ) життєвої ємності легень. Відхилення фЖЕЛ від нЖЕЛ у здорових людей, як правило не перевищує ± 10 – 15 %. У спортсменів фФЖЕЛ більша за нНЖЕЛ.

 

Зробіть обчислення:___________________________________________________________

 

_____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

Підсумуйте результати роботи і оцініть функціональний стан Вашої дихальної системи: __

_____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

Тести з затримкою дихання.

Тести із затримкою дихання (апное) використовуються для оцінки функціонального стану дихальної і серцево-судинної системи, а також для аналізу психологічної стійкості (вольової підготовленості) досліджуваних. Тривалість затримки дихання досить індивідуальна, вона залежить від вольових здібностей обстежуваних (вольовий компонент затримки дихання) і, звичайно, економічності споживання кисню клітинами організму.

Вольовий компонент затримки дихання визначають за першим скороченням діафрагми (коливання черевної стінки). Слід пам’ятати, що повторні затримки дихання бувають більш результативні, ніж перші.

При втомі, перенапруженні, захворюванні органів кровообігу та дихання, при анемії тривалість затримки дихання зменшується, що обумовлено підвищенням збудливості дихального центру, зміною інтенсивності процесів обміну в тканинах.

Проба Штанге (затримка дихання на вдиху): обстежуваний в положенні сидячи робить глибокий вдих, затискає пальцями ніздрі і якнайдовше затримує дихання; час від моменту затримки дихання до припинення дослідження виміряють секундоміром.

Нормативні значення:

< 39 с – незадовільно;

40-49 с – задовільно;

> 50 с – добре.

Запишіть власний результат і порівняйте з нормативними значеннями: _______________

_____________________________________________________________________________

Проба Генча (затримка дихання на видиху): обстежуваний в положенні сидячи робить глибокий видих, затискає пальцями ніздрі і якнайдовше затримує дихання; час від моменту затримки дихання до припинення дослідження виміряють секундоміром.

Нормативні значення:

< 34 с – незадовільно;

35-39 с – задовільно;

> 40 с – добре.

Запишіть власний результат і порівняйте з нормативними значеннями: _______________

_____________________________________________________________________________

Порівняйте одержані результати проб Штанге та Генча. Чому максимальний час затримки дихання під час глибокого вдиху більш довший, ніж під час глибокого видиху?___________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Проба Серкіна (функціональна дихальна проба з максимальною затримкою дихання до та після 20 присідань) включає три фази і виконується сидячи:

а) затримайте дихання на вдиху (І фаза) одночасно з увімкненням секундоміра і визначте час затримки дихання;

б) присядьте 20 разів протягом 30 с і одразу ж визначте час затримки дихання (ІІ фаза);

в)відпочиньте одну хвилину і знову визначте час затримки дихання на вдиху (ІІІ фаза).

Одержані результати дослідження часу затримки дихання внесіть до таблиці (в с):

Фази Оцінка
І ІІ ІІІ
       

 

Дайте оцінку функціонального стану дихальної системи Вашого організму, порівнявши одержані результати з нормативними значеннями:

 

Фази Оцінка
І ІІ ІІІ
46 – 60 с > 50 % І фази > 50 % І фази здоровий, тренований
36 – 45 с 30 – 50 % І фази 70 – 100 % І фази здоровий, нетренований
20 – 35 с < 30 % І фази < 70 % І фази з прихованою недостатністю кровообігу

 

Підсумуйте результати роботи і оцініть функціональний стан Вашої дихальної системи: __

_____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

Хід роботи

Таблиця 1

Таблиця 2

Таблиця 3

Таблиця 4

Вік (роки) Білки (г) Жири (г) Вуглеводи (г)
3 – 15 2,5 2,5
15 – 17
Дорослі 1,5 1,5

 

в)близько 50 % (не менше 30 %) білків і жирів повинно надходити в організм у вигляді продуктів тваринного походження;

г)поряд з білками, жирами і вуглеводами в харчовий раціон повинні входити вітаміни, мінеральні речовини, вода і «баластні» речовини;

д)не вся прийнята їжа засвоюється, тобто всмоктується в травному тракті і використовується організмом. Змішана їжа засвоюється в середньому на 90 %;

е) меню при чотириразовому харчуванні дітей, які навчаються в першу навчальну зміну, складається так, щоб на перший сніданок припадало 25 % добового раціону, на другий сніданок15 %, на обід45 %, на вечерю15 %.

 

· Знаючи вагу тіла і вік обстежуваного, розрахуйте необхідну добову кількість білків, жирів та вуглеводів, використавши дані таблиці 4.

Для вашої маси тіла необхідно на добу:

білків - _____________________________________________________________________,

жирів - ______________________________________________________________________,

вуглеводів - ___________________________________________________________________.

· Знаючи скільки в організмі звільняється енергії при споживанні 1 г білків, жирів і вуглеводів (див. пункт А), підрахуйте кількість енергії (в ккал), яка міститься в даній кількості білків, жирів та вуглеводів.

Кількість енергії (в ккал), яка міститься в даній кількості:

білків - ______________________________________________________________________,

жирів - ______________________________________________________________________,

вуглеводів - ___________________________________________________________________,

Загальна кількість енергії __________________________________________________.

Порівняйте загальну кількість одержаної енергії, яка міститься в необхідній для Вас добовій кількості білків, жирів і вуглеводів, з попередньо розрахованою величиною добових енерговитрат (загального обміну) Вашого організму (див. пункт роботи 2) і зробіть ВИСНОВОК:

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

· Користуючись таблицею хімічного складу та енергетичної цінності харчових продуктів (табл. 6) складіть індивідуальний добовий раціон (табл. 5), який за калорійністю страв буде відповідати величині добових енерговитрат (загального обміну) Вашого організму (див. пункт роботи 2).

Таблиця 5.

Таблиця 6

Таблиця хімічного складу і енергетичної цінності харчових продуктів,

Продовження таблиці 6

Продовження таблиці 6

Продовження таблиці 6

Продовження таблиці 6

Таблиця 7

Таблиця 8

Таблиця 9

Таблиця 10

Таблиця 11

Таблиця 12

Тема: «Органи дихання. Вікові особливості прояву фізіологічних закономірностей системи дихання.»

Мета: поглибити і закріпити знання матеріалу теми; розглянути будову і функції органів дихання та їх вікові особливості; оволодіти методиками тестування функціонального стану системи дихання; оволодіти основними непрямими методами визначення максимального споживання кисню (МСК); вміти визначати величини МСК у дітей та підлітків з урахуванням їх віку і фізичного розвитку; експериментально встановити основні параметри зовнішнього дихання; провести розрахунок і самооцінку показників зовнішнього дихання; встановити відповідність отриманих показників нормативним.

Обладнання: секундомір, спірометр, ваги, кистьовий динамометр, сантиметрова стрічка.

 

Хід роботи.

1. Розгляньте рисунок 1 (а і б), зробіть підписи відповідно до цифрових позначень.

Рис. 1. Дихальна система людини (а),

будова бронхіоли і альвеоли (б).

1. ___________________________________

2. ___________________________________

3. ___________________________________

4. ___________________________________

5. ___________________________________

6. ___________________________________

7. ___________________________________

8. ___________________________________

9. ___________________________________

10. ___________________________________

11. ___________________________________

12. ___________________________________

13. ___________________________________

 

Дата: 2016-10-02, просмотров: 217.