КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Інститут телебачення, кіно і театру
Кафедра театрального мистецтва
Методичні вказівки
До виконання і захисту
Курсових/випускних-ківаліфікаційних робіт
студентів спеціальності
Театральне мистецтво
Київ – 2011
УДК
ББК
Методичні рекомендації щодо написання і захисту курсових/випускних кваліфікаційних робіт з циклу Театральне мистецтво, 2011 – 40с.
Розробник:
Ільїна Н.О., Заслужена артистка України, професор, директор Інституту телебачення, кіно і театру Київського міжнародного університету, завідувач кафедри театрального мистецтва. Член Національної спілки кінематографістів України.
Рецензенти:
Лимар Л.Д., Заслужена артистка України, доцент кафедри театрального мистецтва
Київського міжнародного університету. Лауреат премії К.С.Станіславського. Член
Національної спілки театральних діячів України.
Недашківська Р.С., Народна артистка України, доцент кафедри театрального
мистецтва КНУТКіТ ім. Карпенка Карого. Член Національної спілки кінематографістів
України. Заступник Голови Національної спілки театральних діячів України.
Затверджено Вченою радою КиМУ
Протокол №1 від 30 серпня 2011 р
ББК
© КиМУ, 2011.
ЗМІСТ
РОЗДІЛ І.ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ЩОДО ДОСЛІДНИЦЬКОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ „ТЕАТРАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО” В КиМУ ………..............................................................................................................4
РОЗДІЛ ІІ. КУРСОВА /ВИПУСКНА КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА
2.1. Послідовність роботи над курсовим дослідженням…....................7
2.2. Структура курсової роботи................................................................ 9
2.3. Різновиди курсових робіт з театральногго мистецтва... ................18
2.4. Порядок звітування про курсову роботу..........................................19
РОЗДІЛ ІІІ.ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВИХ РОБІТ..............................................................................................................20
ДОДАТКИ....................................................................................................27
РОЗДІЛ І
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ЩОДО ПРАКТИЧНОЇ І ДОСЛІДНИЦЬКОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ „ТЕАТРАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО” В КиМУ
Студенти – спеціальності “театральне мистецтво”, окрім творчої практичної роботи на сцені перед глядацькою аудиторією, займаються вивченням фундаментальних, професійно-орієнтованих та спеціалізованих дисциплін на лекціях, семінарах, практичних та творчих заняттях, займаються самостійною навчальною та науковою роботою. Одним із видів такої практичної та науково-дослідної діяльності студентів є курсова /випускна кваліфікаційна робота
Курсова/ випускна кваліфікаційна робота актора, це сценічний, або кінематографічний показ, який є результатом кропіткої плідної практичної аудиторної трьох- чотирьохрічної роботи, а також теоретичного аналізу законів театрального мистецтва.
Під час виконання курсових/ випусних кваліфікаційних робіт на сцені студенти повинні проявити такі здібності, як уміння володіти дійовим аналізом ролі і п’єси, розуміти і виконувати над завдання та наскрізну дію п’єси, володіти професійними даними сценічної мови та вміти теоретично аналізувати драматичний твір та виконуєму роль.
Сенс написання теоретичної частини курсової /випускної кваліфікаційної роботи студентами акторського факультету це перш за все аналіз і перспектива творчої задачі і шляхи її реалізації при виконанні ролі.
Студент акторського факультету працює перед живою глядацькою аудиторією і повинен розуміти, аналізувати і вивчати процес і якість впливу на свідомість людей методом роботи з літературними, поетичними, драматургічними матеріалами. Він повинен масштабно мислити, відповідати за вибір матеріалу, який він грає і за трактовку і методи втілення ролі, якою він буде впливати на свідомість глядачів і слухачів; він повинен вміти проводити дослідження своєї ролі і роботи над нею, оцінювати і аналізувати результат своєї діяльності, аргументовано захищати свою точку зору в науковій полеміці, та на сценічному майданчику
Теми наукових досліджень пропонуються художнім керівником курсу, як проект майбутньої творчої роботи. У зв’язку з тим, що спеціальність актора потребує практичного захисту курсової роботи на сцені перед глядацькою аудиторією і пов’язана з колективною роботою у виставі, темою курсової роботи може стати дослідження ролі, образу, персонажу, якого актор втілює у виставі.
Студент може запропонувати власну тему - моновиставу, узгодивши її з керівником,.
Крім того, за три роки навчання студенти набувають практичного досвіду роботи у виставах театральних проектів, літературно - поетичних виставах з сценічної мови, та роботи над роллю на знімальному майданчику, що надає досвід накопичення інформаційного матеріалу і його упорядкування. Студенти відпрацьовують велику кількість інформаційних матеріалів: художню літературу , театральну драматургію, поетичний спадок, документальну літературу, науково-дослідну, мемуари, есе, листування, переглядають кіно матеріали документального та художнього формату.
Зібрані матеріали можуть бути використані в курсових роботах, як теоретична частина, додатки, або як матеріал для практичного аналізу. Остаточною метою творчої курсової роботи є вихід на сцену до глядача. Практична частина вбирає в себе весь накопичений теоретичний матеріал і використовується при виконанні ролі у колективній, або моно-виставі.
На третьому курсі захист курсової роботи проводиться з дисципліни акторська майстерність, у зв’язку з тим, що починається робота над переддипломними виставами і курсова робота стає основою випусково-кваліфікаційної роботи, але окремі курсові роботи можуть бути захищені студентом з дисципліни сценічна мова, на якій проводиться робота по створенню літературно - поетичної композиції, яка може бути представлена, як моно-вистава на публічному показі і потребує роботи з науково-дослідними матеріалами.
Теоретичною та методологічною базою для здійснення наукового дослідження в студентській роботі постають взаємопов'язані професійно-орієнтовані дисципліни, а також історія світової літератури, історія світового театру, історія українського театру, філософія. Студенти використовують теоретичні знання, отримані під час вивчення цих курсів та практичні навички самостійної роботи: збір матеріалу, планування, реферування, конспектування, анотування матеріалу, порівняльний аналіз, формулювання власних висновків.
Курсова/випускна кваліфікаційна робота – студента театральноо відділення ділиться на два етапи: теоретична і практична форма захисту.
1.Теоретична частина - це своєрідний тип наукової праці, який сприяє освоєнню студентом головних засад методики наукових досліджень, класичних та новітніх надбань театрального мистецтва, теоретичної бази та винайденню першожерел обраної теми, створенню тексту власного дослідження. Вона повинна виявити знайомство студента з архівними та новітніми джерелами з обраної теми, методичною літературою, публіцистичними матеріалами, засвідчити його здібності до теоретичного аналізу та реалізації його опанування в творчій роботі - ролі в театральному проекті. В теоретичній частині курсової роботи просліджується ступінь професійної підготовки студента до виконання ролі, здатність до аналізу матеріалу ролі, самостійного спостереження, мислення і висновків. Робота передбачає не тільки теоретичний аналіз, але й вміння практичного творчого сценічного показу перед глядацькою аудиторією, а раз курсова робота поєднує в собі навчальну, дослідницьку та практичну настанови, то вона повинна бути, з
одного боку, науковим дослідженням, а з другого – демонстрацією опанованого матеріалу через виконання ролі на сцені. Цей теоретично- практичний синтез виявляє здібності студента, в процесі виконання якого він опановує основи фахових вимог.
Акторське мистецтво вимагає захисту курсової /випускної кваліфікаційної роботи творчого характеру. Прикладом наукової роботи творчого характеру може бути аналіз, композиція та створення сценарію персональної моно-вистави, дослідження ролі та роботи над роллю. Під час підготовки теоретичної частини творчої курсової/випускної кваліфікаційної роботи студент поступово оволодіває специфічним науковим стилем, який полягає у документально-логічному засобі викладення матеріалу. Дослідницька робота потребує суворого дотримання термінології в її точному сучасному науковому значенні. Терміни не слід заміняти професіоналізмами в їх розмовно-специфічній багатозначності. Рекомендований обсяг теоретичної частини творчої курсової/випускної кваліфікаційної роботи студента ІІІ курсу – не менше 20 друкованих сторінок.
2.Практична частина творчої курсової /випускної кваліфікаційної роботи – це роль, яку зіграно у виставі, або моно-вистава, чи сольний. або дуетний виступ в літературно- поетичній композиції, (10-15хв) з сценічної мови і як додаток – відео, або аудіо запис, сценічної роботи.
Курсова /випускна кваліфікаційна робота виконується українською мовою для україномовного курсу і російською мовою для російськомовного курсу ( на вибір)
РОЗДІЛ ІІ
ТИТУЛЬНИЙ АРКУШ
Титульний аркуш курсової/ випускної кваліфікаційної роботи містить:
- найменування вищого навчального закладу, де виконана робота;
- прізвище, ім’я, по батькові автора, назву роботи;
- науковий ступінь, прізвище, ім’я, по батькові наукового керівника,
місто і рік (див.Додаток Б).
ЗМІСТ
Зміст подають на початку роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків (див. Додаток В).
АНОТАЦІЯ
Третя сторінка курсової/ випускної кваліфікаційної роботи містить анотацію. Це основні відомості про виконану роботу: тема, кількість сторінок, додатків, таблиць, використаних джерел; об’єкт та предмет дослідження; мета роботи; методика дослідження; стислий опис того, що саме розроблено автором дослідження, де впроваджено результати; ключові слова. Приклад оформлення анотації дивись у Додатку Г.
СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
(за необхідності)
Якщо в роботі використовується специфічна термінологія, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше, то їх перелік має бути поданий на початку перед основним змістом роботи у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом.
Перелік треба друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять скорочення (символ), а справа їх детальну розшифровку:
Наприклад:
ЗМІ Засоби масової інформації
КиМУ Київський міжнародний Університет
МХТ Московський художній театр
НСКУ Національна спілка кінематографістів України
СТДСпілка театральних діячів
СРСРСоюз радянський соціалістичних республік
Якщо в роботі специфічні терміни повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифровку наводять у тексті при першому згадуванні.
ВСТУП (3-4 сторінки)
Вступ розкриває сутність і стан наукового аспекту дослідження проблеми, що розглядається у роботі, підстави і вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження, враховуючи такі пункти: актуальність теми, мету, завдання, об’єкт, предмет, методи дослідження, методологічна та теоретична основа дослідження, наукова новизна і практичне значення роботи, апробація результатів дослідження, власні публікації, структура курсової роботи.
* Актуальність теми
Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв’язаними проблемами обгрунтовують актуальність та доцільність роботи в галузі тієї чи іншої наукової парадигми.
Висвітлення актуальності в курсовій роботі не повинно бути багатослівним. Достатньо парою абзаців висловити головне – сутність проблеми і наукового знання.
Наприклад:
Актуальність дослідження
(для російськомовного курсу)
Проблема, рассматриваемая в данной курсовой/выпускной квалификационной работе затрагивает тему столкновения двух эпох - классического культурного наследия и современного культурного хаоса, а также попытку сохранения творческой индивидуальности в океане массового сознания с его стереотипами культурных форматов. Проблема отражена в современных культурологических исследованиях учёных разных стран, в данной работе проводится ссылка на современный культурологический обзор влияния массовой культуры на психологию современного зрителя выраженый в исследованиях директора института культурологи России, доктора наук Разлогова Кирилла Эмильевича. Исследуя культурный уровень и эстетический фон жителей территории Украины и работая со зрителями и слушателями этого пространства, (которое отмечено глобализацией культурного влияния), представляется возможным в статусе творческого работника, воздействовать своим творчеством и знаниями на молодое поколение людей, которое не знакомо с обширнейшим пластом класической европейской театральной культуры и сокровищами классической литературы и поэзии. Новое поколение людей не владеет азами классического образования. Если говорить непосредственно об эстетическом и культурном воспитании поколения украинцев начала ХХІ века, то плоды представляют следующую картину: базовое образование, ранее включавшее лучшие образцы российской культуры, её академический срез - полностью отсутствует; украинская национальная культура внедрена в сознание активно, даже агрессивно, но результат в основном ограничивается знанием языка, к плодам же культурного наследия не раскрыт сердечный луч восприятия, поэтому знания формальны, поверхностны, линейны. Воспитание в человеке эстетических взглядов и понимания высокого искусства, а также развития творческой личности на отсутствующей базе культурной основы крайне затруднено. Воздействие массового информационного поля (и массовой культуры, как его основного компонента) на сознание человека постперестроечного периода тотально ощутимо уже на первом поколении 20-16-ти летних граждан, родившихся в новых политических условиях и подвергшихся тлетворному влиянию общества потребления, тотально разрушающего духовную связь современного человека с эталонными основами в системе ортодоксальных традиций. Считаю крайне актуальным проводить работу с людьми, стремящимся к духовному самосовершенствованию через общение с подмостков театральной сцены путём воздействия на чувственное и эмоциональное сознание зрителей и слушателей произведениями гениальных классиков мировой литературы и театра.
*Мета і завдання дослідження
Метаі завдання формулюють загальне спрямування роботи й ті питання, які необхідно вирішити для їх досягнення. Не варто формулювати мету іменником “Дослідження…” або “Вивчення…” , тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не саму мету. Краще використати дієслівні конструкції на зразок “Мета передбачає дослідити… (вивчити тощо)”.
Наприклад:
Цельпредполагает исследованиепути и механизмов раскрытия личности и проявления индивидуальности современного человека через воздействие на его центры восприятия, методом искусства – литературным наследием, поэзией, музыкой, телесной пластикой, анализом собственной личности через драматургические произведения и художественные образы. Помочь развитию в каждом человеке зародиша творческой личности, способной к самореализации благодаря приобщению к сценическому искусству и устному художественному творчеству. Воздействовать на формирование ценностных ориентиров в соответствии с нравственными принципами классического творческого наследия.
Шляхи рішення: виконання класичних творів світового літературного та театрально - драматургічного спадку перед великою кількістю глядачів для виховання смаку і пробудження в свідомості, загальнолюдських цінностей.
*Об’єкт і предмет дослідження
Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення.
Предмет дослідження завжди вужчий за об’єкт і міститься в його межах.
Наприклад:
Об’єктом дослідження є творчість класиків російської художньої літератури і поезії, ХІХст., та творчість театральних діячів початку ХХст.
Предметом дослідження є вивчення та дослідження творчості російських поетів Срібної доби ХІХ ст.
*Методи дослідження
Подається перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх потрібно не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом.
Наприклад:
Методи дослідження. На різних етапах роботи були використані описовий та порівняльно-типологічний методи, методи моніторингу, герменевтичний, метод контент-аналізу.
*Методологічна і теоретична основа роботи
Цей пункт передбачає перелік основних авторів, концепції яких складають основу курсової роботи із вказівкою наукової сфери, яка ними аналізується.
Автори подаються за принципом алфавіту.
Наприклад:
Методологічна і теоретична основа дослідження.Важливе місце у курсовій роботі відведено науковим працям як вітчизняних дослідників театрального мистецтва та мистецтва сценічної мови, культурологіїї та психології, так і зарубіжних.Зокрема, дослідження дійового аналізу твору, вистави і ролі проводилися не тільки авторами і класиками театральної школи (К.С.Станіславським, В.І.Немировичем-Данченком, Всеволодом Меєрхольдом, Євгеном Вахтанговим, Лесем Курбасом ,Єжи Гротовським, Михайлом Чеховим, Пітером Бруком), учнями і послідовниками класиків (Горчаковим Н.М, Кнебель М.О. Крісті Г.В., Новицькою Л. П.,), а також і майстрами сценічного мистецтва і педагогіки ХХ-ХХІст. (Гіппіусом С.М., Герасимовим С.А., Роммом М.І, Гончаровим А. А., Захавою Б. Е., Поповим А.Д., Поламишевим А.М, , Товстоноговим Г. А,. Шихматовим Л.В, Брянцевим О.О, Корогодським З.Я., Резніковичем М.Ю, Додіним Л.А…) аналіз соціальних та психологічних критеріїв ефективності театральної діяльності, сценічної та кінематографічної творчості в масовому культурному просторі досліджується культурологами (Розлоговим К.Е., Скуратівським В., Тримбачем С.В., та ін…)
*Наукова новизна одержаних результатів
Дається коротка анотація нових наукових положень, запропонованих на основі висновків, до яких приходить студент у кінці роботи над курсовою.
Наприклад:
Наукова новизна одержаних результатів дослідження обраної теми є однією із спроб впливу на свідомість глядача і слухача через творче художнє виконання класичних літературних, поетичних, або драматичних творів на свідомість людини сформованої в час масової культуризації.
У процесі дослідження:
- узагальнено вплив творчих проектів класичної літератури та драматичного мистецтва на свідомість глядачів і слухачів сьогодення;
- визначено фактори ефективності впливу творчості класиків театрального та літературного олімпу на сучасного глядача і слухача;
- проведено комплексне соціологічне дослідження, при опросі глядачів в результаті якого були з’ясовані загальні тенденції ставлення українського глядача до російської театральної і літературної класики, а також підтверджено важливість і потребу в впровадженні такого роду творчих проектів;
*Практичне значення одержаних результатів
У роботі треба подати відомості про можливості наукового використання отриманих результатів під час подальших досліджень, або порекомендувати сферу, де можна застосувати результати курсової (під час розробки спецкурсів чи спецсемінарів, наукових робіт, у подальших дипломних дослідженнях).
Наприклад:
Практичне значення одержаних результатівтеоретичні засади можуть бути використані для підготовки відповідних спецкурсів і спецсемінарів у вищих навчальних закладах. Результати, що отримані у процесі дослідження, можуть знайти прикладне застосування в галузі театрального мистецтва та педагогіки, допоможуть обрати адекватні підходи до виходу творчого проекту на сценічні майданчики професійних театрів, сприятимуть формуванню смаків та потреб глядачів і слухачів.
*Апробація результатів роботи
Розділфакультативний (необов’язковий)івикористовується в разі наявності виступів на конференціях, участі на театральних фестивалях, творчих конкурсах наукових семінарах.
Наприклад:
Апробаціяосновних положень і висновків дослідження здійснювалась таким чином:
1) участь у театральному фестивалі «Золота валіза» студентів 3 курсу відділення театрального мистецтва в гол. ролі ст. Олександра Деренговська отримала диплом за кращу жіночу роль у п’єсі «Наталчина мрія» Я.Пулинович 30.11.2011р. ,
або
2) Лауреатами Всеукраїнського конкурсу читців ім. Т.Г.Шевченка стали студенти 3 курсу відділення театрального мистецтва, які були представлені виставою «Катерина» Т.Г.Шевченка (літературно- поетична композиція), студентка Марина Яковенко отримала приз за кращу жіночу роль;
або
3) Студентка 3 курсу ТМ Анастасія Попко отримала приз за кращу жіночу роль у виставі «Сільфіда» -за виконання ролі поетеси Срібного сторіччя російської поезії Зінаїди Гіппіус на Бердянському Міжнародному фестивалі 14.10.2011р.
Цей пункт передбачається за наявності участі у фестивалях, або публікацій, тез конференцій (форумів, семінарів, симпозиумів тощо) у фахових чи нефахових наукових збірниках.
NB!Спочатку вказуються фахові, потім нефахові видання. Список складається від найдавнішого до найновішого джерела.
Наприклад:
Матеріали виступів були рекомендовані до друку й згодом будуть опубліковані наукові статті у фахових збірниках «Вісник КиМУ.», журнал «Кіно і Театр».
*Структура роботи
Цей пункт передбачає визначення загального вигляду роботи і основні дані щодо її обсягу (змісту та форми).
NB!Варто врахувати той факт, що додатки і список використаних джерел до основного складу роботи не входять і не рахуються.
Наприклад:
Структура роботи. Курсова/випускна кваліфікаційна робота
складається з вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, 3 додатків. Обсяг основної роботи – 20 сторінок. Список використаної літератури включає 30 найменувань (викладених на 1 сторінці).
ОСНОВНА ЧАСТИНА РОБОТИ
Основна частина курсової /випускної кваліфікаційної роботи складається з розділів і підрозділів. Кожен розділ починають з нової сторінки. Основному тексту може передувати передмова з коротким описом вибраного напрямку досліджень.
РОЗДІЛ 1 може бути присвячений категорії, яку визначено в темі: її змістовності та обсягу поняття, історії її вивчення, дискусійним моментам її дослідження, виникненню та становленню поняття в науці та суспільному житті. В першому розділі студент демонструє свій науковий та суспільно-політичний кругозір, свою обізнаність у проблемі; вміння аналізувати історичний ракурс, місце теми в історичному на суспільному контексті, наукові ідеї та теорії, зіставляти їх, знаходити суперечливі моменти, сильні та слабкі боки вирішення творчого, наукового чи суспільно-політичного питання. Закінчується розділ підсумком дискусії, визначенням студента щодо його наукових прихильностей у даному питанні, власними висновками. Можливо і бажано, щоб студент зіставив різні точки зору, дав власне визначення якоїсь категорії, узагальнюючи ідеї дослідників. Таке визначення стало б робочим для практичного аналізу у другому розділі.
РОЗДІЛ 2 висвітлює конкретну тему в контексті часу, обрану для аналізу. Це може бути творча особистість - сам митець, якого досліджено, герой твору, роль в п’єсі, означена категорія досліджується у практичному аналізі якогось з аспектів театрального мистецтва, або літературо-поетичного спадку.
Бажано, щоб проблему було висвітлено якомога ширше, проте аспект дослідження має бути конкретним. Часто аналіз здійснюється на матеріалі конкретного твору, або театрального проекту, або творчості одного письменника, драматурга, або поета..
У РОЗДІЛІ 2 студент демонструє вміння поєднати теоретичні знання з практичним аналізом, становлення професійних навичок, як у власній акторській творчості, так і у творчості колег.
В кінці кожного розділу приводяться стислі висновки, які потім у розширеному вигляді будуть вміщені у загальні висновки.
NB!Під час використання матеріалів будь-яких авторів (як теоретичного, так і практичного характеру) необхідно посилатися на джерело інформації. Посилання має бути в квадратних дужках, де перша цифра – номер джерела у списку, а друга – номер сторінки.
Наприклад:
Метод дійового аналізу розробив К.С.Станіславський для допомоги актору в освоєнні драматургічного матеріалу та роботи над роллю. Дійовий аналіз складається з тринадцяти елементів - завдань, які актор повинен вирішити і освоїти протягом роботи над образом і виставою. Ці складові і представляють основну систему роботи актора над роллю і проходять наскрізною програмою через весь курс навчання акторів, але при всьму цьому К.С.Станіславський був ворогом сталих форм і ніяка система і метод не може бути аксиомою вони повинні розвиватися: "Самый страшный враг прогресса -- предрассудок,-- писав Станіславський, -- он тормозит, он преграждает путь к развитию" [Собр. соч., т. 1, стр. 409.].
У разі посилання на весь підручник, (статтю, тощо…) номер сторінки може не вказуватися.
В разі цитування фрази з кінофільму, теле- або радіопрограми треба вказатиназву, автора (авторів), канал, рік, число:
Наприклад:
[А.Безулик. Я так думаю. – 1+1. – 2005. – 23 грудня].
NB!Якщо буде виявлений плагіат, в теоретичній частині, науковий керівник, (або комісія) мають право поставити незадовільну оцінку із подальшим винесенням догани й вимагати переписати курсе дослідження.
У теоретичному розділі, проаналізувавши стан розробки проблеми, у висновках зазначаються основні терміни та дефініції, що прийняті за робочі в цьому дослідженні.
У практичному розділі до висновків виносяться головні положення й узагальнення, до яких студент доходить на основі власного аналізу практичного матеріалу із залученням теоретичних концепцій, обраних для дослідження в теоретичному вигляді.
Ідеальне співвідношення теоретичного й практичного розділів у курсовій роботі має бути 1:1, або аналіз теоретичного чи практичного матеріалу може трохи (на 10-20%) переважати.
Виклад матеріалу в основній частині підпорядкований провідній ідеї, чітко визначеній і сформульованій автором у назві роботи.
ВИСНОВКИ (3 сторінки)
Викладаються найбільш важливі наукові й практичні результати, одержані в роботі, які повинні містити розв’язання проблеми, сформульованої в меті й завданняхдослідження.
У першому абзаці висновків коротко формулюється стан розробки питання в науці. Далі містяться результати, отримані в практичному розділі, які репрезентують один із можливих аспектів розв’язання цієї проблеми курсовою роботою.
Також зазначаються методи вирішення поставленої проблеми, їх практичний аналіз, порівняння з відомими до того аспектами дослідження цієї проблеми.
У висновках необхідно наголосити на якісних і кількісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати достовірність результатів, викласти рекомендації для їх використання.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Список використаних джерел варто розміщувати в алфавітному порядку, оскільки це спрощує пошук джерела в списку літератури.
Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи. Зокрема, потрібну інформацію можна одержати із таких джерел: ГОСТ 7.1.-84 “Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления”, ДСТУ 3582097 “Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила”, ГОСТ 7.12-93 “Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила».
Загальні вимоги до оформлення списку літератури вміщені нижче (див. Додаток И).
ДОДАТКИ
За необхідністю до додатків включають матеріал, який допоможе повніше сприймати дослідження:
- це можуть бути різноманітні таблиці, формули, малюнки, дані статистичних опитувань тощо;
- ілюстрації практичного матеріалу – витяги з газетних і журнальних матеріалів;
- допускаються аудіо- і відеокасети у файлах, які будуть демонструватися під час захисту.
РОЗДІЛ ІІІ
РОЗДІЛ І.
Таблиця (номер)
(Назва таблиці)
Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки – з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не меншою 8 мм. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба.
Таблицю розміщують таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку роботи, або з поворотом за годинниковою стрілкою.
Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) у межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу).
Якщо у курсовій/ випускній кваліфікаційній роботі одна таблиця, її нумерують за загальними правилами.
При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «Таблиця» і номер її вказують один раз праворуч над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовження табл.» і вказують номер таблиці, наприклад: «Продовження табл. 1.2».
Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, таблиці) необхідно подавати у курсовій/ випускній кваліфікаційній роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, які розміщені на окремих сторінках курсової/ випускної кваліфікаційної роботи включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, малюнок, або креслення, розміри якого більші формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування у тексті або у додатках.
Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно у межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках.
Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо у курсовій/ випускній кваліфікаційній роботі подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.
Формули в курсовій/ випускній кваліфікаційній роботі (якщо їх більше однієї) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули у розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого краю аркуша на рівні відповідної формули у круглих дужках, наприклад: 3.1 (перша формула третього розділу).
Примітки до тексту і таблиць, в яких вказують довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно у межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова «Примітки» ставлять двокрапку і перелічують їх. Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова «Примітка» ставлять крапку.
У курсовій/ випускній кваліфікаційній роботі слід застосовувати лише штрихові ілюстрації. Вони повинні мати назву, яку розміщують після їх номера. При потребі ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий текст).
При написанні курсової/ випускної кваліфікаційної роботи студент повинен робити посилання на джерела, матеріали або окремі результати, які використовувалися при виконанні роботи. Такі посилання дають можливість відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дозволяють перевірити необхідну інформацію щодо нього, допомагають з’ясувати його зміст, мову, текст, обсяг.
Посилатися потрібно на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них наявний матеріал, який не включено до останнього видання.
Якщо використовуються відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке посилаються у курсовій/ випускній кваліфікаційній роботі.
Посилання у тексті курсової/ випускної кваліфікаційної роботи на джерела потрібно зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, «... у праці [1, 26]...».
Посилання на ілюстрації роботи вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад, «рис. 1.2». Посилання на формули курсової/ випускної кваліфікаційної роботи вказують порядковим номером у дужках, наприклад, «... у формулі (2.1)».
На всі таблиці курсової/ випускної кваліфікаційної роботи повинні бути посилання у тексті, при цьому слово «таблиця» у тексті пишуть скорочено, наприклад: «...в табл. 1.2». У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово «дивись», наприклад: «див. табл. 1.3».
Список використаних джерел оформляється відповідно до Додатку И.
Науково-методичні джерела наводяться в алфавітному порядку за прізвищами авторів.
Відомості про джерела, які включені до списку, необхідно подавати відповідно до вимог державного стандарту з обов'язковим наведенням назв праць.
Додатки оформляють як продовження курсової/ випускної кваліфікаційної роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку посилань у тексті.
Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки і мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично до тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток __» і велика літера, що позначає додаток.
Наприклад:
Додаток А
Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і тощо. Один додаток позначається як додаток А.
Текст кожного додатка при потребі може бути поділений на розділи йпідрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад: А.2 (другий розділ д<
Дата: 2016-10-02, просмотров: 269.
