Правила третейського розгляду при вирішенні конкретного спору визначаються Законом та третейською Угодою. Правила розгляду постійно діючим третейським судом визначаються його Регламентом (Положенням). Справи можуть розглядатися гласно чи у закритому режимі. Місцем проведення розгляду справи у постійно діючому третейському суді є місцезнаходження цього третейського суду. При вирішенні конкретного спору місце визначається третейською угодою.

Після досягнення угоди про розгляд спору у третейському суді та склад суду заінтересована сторона викладає свої вимоги у формі письмової заяви, яка разом з документами, що підтверджують обґрунтованість вимоги, передається в третейський суд (копія – іншій стороні). Відповідач має заявити свої заперечення (надати відзив чи зустрічний позов).

Третейський суд самостійно вирішує питання про наявність або відсутність компетенції для розгляду конкретної справи в межах законодавства та третейської Угоди. Приймаючи позов, вирішує питання про наявність і дійсність Угоди про передачу спору третейському суду. Якщо дійде висновку про відсутність або її недійсність, відмовляє в розгляді справи, про що виносить ухвалу, яка надсилається сторонам.

Про день, час і місце розгляду спору третейський суд повідомляє сторони. Розгляд справи третейським судом починається з винесення відповідної ухвали та направлення її сторонам. Розгляд справ третейським судом не обмежений будь-якими строками, якщо інше не встановлено регламентом третейського суду або третейською угодою. Третейський суд розглядає справи за участю сторін і рішення по справі виносить за дослідженням усіх обставин справи. При розгляді справи третейським судом можуть встановлюватися строки для надання пояснень, подання заяв, документів, доказів по справі та вчинення інших процесуальних дій. Має право зобов'язати сторони замовити проведення експертизи для роз'яснення питань, що потребують спеціальних знань, про що виносить відповідну ухвалу.

Третейський суд на початку розгляду повинен з'ясувати у сторін можливість закінчити справу мировою угодою та в подальшому сприяти вирішенню спору шляхом укладення мирової угоди на всіх стадіях процесу. За клопотанням сторін суд приймає рішення про затвердження мирової угоди.

За результатом розгляду приймає рішення (якщо 3 і більше суддів - біль­шістю голосів). Рішення третейського суду за господарськими спорами є обов’язковим до виконання.

По справах третейських судів державне мито не стягується. В Угоді сторін, або установчих документах постійно діючих третейських судів передбачають порядок відшкодування витрат, пов’язаних з діяльністю третейського суду, виплату гонорарів суддям тощо.

Рішення третейського суду.

Рішення третейського суду приймається після дослідження усіх обставин справи третейським суддею, що одноособово розглядав справу, або більшістю голосів третейських суддів, які входять до складу третейського суду. Рішення оголошується у засіданні третейського суду. Третейський суд може оголосити лише резолютивну частину рішення. Тоді протягом 5 днів з дня оголошення резолютивної частини, рішення має бути направлене сторонам.

Рішення викладається у письмовій формі і підписується третейським суддею, який одноособово розглядав справу, або повним складом третейського суду, що розглядав справу, в тому числі і суддею, який має окрему думку. Окрема думка викладається письмово та додається до рішення. Рішення постійно діючого третейського суду скріплюється підписом керівника та круглою печаткою юридичної особи - засновника цього третейського суду. Підписи третейських суддів третейського суду для вирішення конкретного спору на рішенні третейського суду посвідчуються нотаріально.

У рішенні третейського суду повинні бути зазначені: =назва суду; =дата його прийняття; =склад суду і порядок його формування; =місце розгляду; =сторони, їх представники, учасники; =висновок про компетенцію суду, обсяг його повноважень за третейською угодою; =стислий виклад позовної заяви, відзиву на позовну заяву тощо; =встановлені обставини справи, підстави виникнення спору, докази, зміст мирової угоди, якщо вона укладена сторонами, мотиви, з яких суд відхилив докази; =висновок про задоволення позову або про відмову по кожній із заявлених вимог; =норми законодавства, якими керувався суд приймаючи рішення. У разі задоволення позовних вимог у резолютивній частині рішення зазначаються: =сторона, на користь якої вирішено спір; =сторона, з якої за рішенням третейського суду має бути здійснено стягнення грошових сум та/або яка зобов'язана виконати певні дії або утриматися від виконання певних дій; =розмір грошової суми, яка підлягає стягненню, та/або дії, які підлягають виконанню або від виконання яких сторона має утриматися за рішенням третейського суду; =строк сплати коштів та/або строк і спосіб виконання таких дій; =порядок розподілу між сторонами витрат, пов'язаних з вирішенням спору третейським судом; інші обставини

На запит сторін може бути прийнята ухвала про додаткове рішення, роз'яснення рішення, або виправлення у рішенні неточностей.

Сторони, які передали спір на вирішення третейського суду, зобов'язані добровільно виконати рішення третейського суду, без будь-яких зволікань чи застережень. Сторони та третейський суд вживають усіх необхідних заходів з метою забезпечення виконання рішення третейського суду.

Рішення третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених Законом. Рішення може бути оскаржене сторонами, третіми особами, а також особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки у випадках, передбачених Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ.