Запальні стоматити Змішані Незапальні стоматити

(дисфункція рецепторного апарату)

Місцеві Дифузні(розлиті) Первинні Вторинні

Травматичні Токсикоалергічні Гіперестезії

Гострі Хронічні Парастезії Глосоденіт

Ексудативні Ексудативно- Гіпосалівація Глосалгія

геморагічні

Альтеративні Рефлекторні Підвищений

Проліферативні гіпо- і гіпер- блювальний

салівація рефлекс

За думкою багатьох авторів (И.О. Новик, 1985), Е.И. Гаврилов, 1968 и др.) причиною багатьох захворювань слизової оболонки порожнини рота є як зовнішні (місцеві) ,так і внутрішні (загальні) фактори, які діють в тісному взаємозв’язку.

До місцевих факторів необхідно віднести вплив зубних протезів, в особливості знімних, які для тканин порожнини рота, в першу чергу для слизової оболонки виступають надзвичайно сильним подразником комбінованого характеру. Вони визивають механічний ( тиск і тертя), хімічний (токсична дія остаточного мономеру, дибуталфталата, судана Ш.1У, гідрохінона, окислів метану та ін.),термоізолюючий (порушення процесів терморегуляції, десквамації клітин епітелію, іррігації слизової оболонки слиною) і сесибілізуючий вплив (місцева і загальна сенсибілізація неорганічними і органічними алергенами).

Схема: „Елементи поліметилметакрилата, які визивають алергічну реакцію”:

- залишковий мономер-метилметокрилат, який в пластмасі 0,2 – 5,2%

- барвники, які входять в акрилат –бензоіл

- пероксид, які знаходяться в пластмасі 0,2 – 0,5 %.

Схема: „Класифікація протезнихх стоматитів (Е.І. Гаврилов).

1. Протезні стоматити різної етіології ( без травм)

а) місцеві (гострі хронічні) - катаральні

- виразкові

б) дифузні (гострі або хронічні) – з гіперплазією.

2. Травматичні стоматити:

а) гострі(каратальні)

б) хронічні – виразкові (декубітальна виразка)

Подразнюючий вплив протезів на слизову оболонку порожнини рота хворого супроводжується різнобічною відповідною місцевою зональною реакціями, в основі яких лежить індивідуальна і вибіркова чутливість захисних механізмів організму.

Ціллю проведення диференційованої діагностики протезних захворювань м’яких тканин порожнини рота З.С. Василенко всі відповідні реакції організму розділяє в наступній послідовності:

А) запальні (стоматити)

Б) не запальні (сенсорні порушення)

В) змішані.

В свою чергу запальні захворювання він розділяє на 2 групи:

-місцеві

-дифузні.

Головним моментом в розвитку вогнищевого стоматиту багато вчених вважає механічну травму слизової оболонки. Прицьому запалення відмічається в місцях найбільшого механічного подразнення. Дія інших факторів в більшості випадків нейтралізується захисними властивостями слизової оболонки.

Вогещеве (очагове) запалення може мати:

Гострий характер:

Клінічно: в місці гострого вогнищевого запалення відмічається підвищена больова та інші види чутливості. Локалізація різнобічна, не завжди співпадає з місцем знаходження шорсткості, довгого або гострого краю протеза, підвищегого жувального тиску.

Лікування: при усуненні етіологічного фактору запалення зникає.

Хронічний характер:

Клінічно: відмічається зниження больової температурної і тактильної чутливості, особливо в центрі вогнищевого запалення.

Хронічні вогнищеві стоматити по патоморфологічній картині можна розділити на:

А) ексудативні

Б) альтеративні(ескодіація, ерозії, декубітальні виразки)

Б) проліферативні (бугристості, складки, папіломатозні розростання).

Дифузне запалення, яе правило, повторює контури базису протеза і значно виражено на верхній щелепі. Виникнення цього запалення в основному не залежить від якості виготовлення протеза, так як воно проявляється у осіб, що користуються функціонально-повноцінними протезами.

Етіологія: дані літератури свідчать, що провідними етіологічними факторами є токсичний(хіміко-токсичний і токсико-біологічний), так і сесибілізуючий вплив, або дія алергенів. Токсичне подразнення починає розвиток відразу ж після контакту слизової оболонки з хімічним агентом, часто носить альтернативний характер і, як правило, перебігає гостро. Не можна виключити також явище ідіосинкразії – підвищеної чутливості організму до інгредієтів пластмаси. Розвиток цієї патології частіше спостерігається у жінок і, можливо, обумовлено зміненим фоном загальної реактивності організму, порушенням функції ендокринної, вегетативної і травневої систем.

Перебіг дифузного запалення буває гострим і хронічним.

Гостре – перебігає з больовим відчуттям, з появленням геморагій і розширенням карілярів.

Хронічні – больові відчуття менше виражені. Відмічаються виразні структурні зміни слизової оболонки. По патоморфологічній картині можна розподілити на :

А) ексудативно-геморагічну форму

Б) альтеративну

В) проліферативну.

На відміну від вогнищевого при дифузному запаленні больова, тактильна чутливість знижена, особливо при хронічних формах. Значні відміни спостерігаються і цитологічній, мікробіологічній, патоморфологічній картині.