Материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления пользователям Интернета и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
© 2018 - 2024
Затверджено
на методичній нараді кафедри
зав каф., проф. О.В. Возний
“ ”_____________2011 р.
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 21
З ортопедичної стоматології
для студентів
V курсу ІХ семестру
Тема: «Етіологія, патогенез, клініка та лікування стійких функціональних зміщень нижньої щелепи. Питання адаптації до зубних протезів. Вплив протезів на тканини порожнини рота.»
Тривалість заняття – 5 годин.
Запорізький державний медичний університет
Кафедра загальної та спеціальної стоматології
Затверджено
на методичній нараді кафедри
зав каф., проф. О.В. Возний
“ ”_____________2011 р.
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 21
З ортопедичної стоматології
для студентів
V курсу ІХ семестру
Тема: «Етіологія, патогенез, клініка та лікування стійких функціональних зміщень нижньої щелепи. Питання адаптації до зубних протезів. Вплив протезів на тканини порожнини рота.»
Тривалість заняття – 5 годин.
Склав: Асистент Чернявський В.В.
ТЕМА 21. Етіологія, патогенез, клініка та лікування стійких функціональних зміщень нижньої щелепи. Питання адаптації до
Зубних протезів. Вплив протезів на тканини порожнини рота.
1. Актуальність теми:
За останній час значно зросла кількість пацієнтів з хронічним болем в щелепно-лицевій ділянці, який зумовлений неефективністю та несвоєчасністю заміщення дефектів зубних рядів протезами, що на жаль сьогодні ще часто будують без урахування порушень функціональної оклюзії. Причиною цих скарг у багатьох випадках, є саме ДФС ЗЩА, що пов”язані зі зміщеннями нижньої щелепи. На сьогодні немає загальнопринятого клінічно та теоретично обгрунтованого підходу до етіопатогенетичного лікування зміщень нижньої щелепи. Воно має симптоматичний характер, недостатньо уваги приділяється патогенетичним методам. Це пов"язано з великою кількістю етіологічних факторів, відсутністю єдиного погляду на патогенез, різноманітністю клінічних проявів зміщень.
Вплив пластинкових протезів на тканини і органи порожнини роту різноманітний. В першу чергу треба мати на увазі, що протез може впливати на тканини та органи зубощелепної системи безпосередньо /внаслідок контакту протеза з протезним ложем/.
Це здійснюється через різні системи та тканьові структури. Наслідком подібного впливу є зміни функції м˝язів, суглоба при зниженні чи збільшенні міжальвеолярної висоти, дистрофія пародонту при функціональному перевантаженні опорних зубів та інше.
Звичайно, подібний поділ не відображає всього різноманіття негативного впливу на організм, чому і вивчення цього вельми актуальне.
Учбові цілі.
- Ознайомити студентів з етіологією, патогенезом, клінікою та лікуванням стійких функціональних зміщень нижньої щелепи. – 1 рівень.
- Студенти повинні знати:
- знати етіологією та патогенез стійких функціональних зміщень нижньої щелепи;
- основні та додаткові методи обстеження СНЩС;
- знати клінічні прояви та методики лікування стійких функціональних зміщень нижньої щелепи;
- знати анатомо-морфологічні особливості слизової оболонки порожнини рота;
- знати класифікацію захворювань слизової оболонки;
- знати фактори, які сприяють негативному впливу протеза на протезне ложе та організм в цілому;
- знати фізіологічні процеси адаптації до зубних протезів. – 2 рівень.
- Дати можливість студентам оволодіти навичками:
- оволодіти навиками диференційованої діагностики протезних стоматитів з іншими захворюваннями слизової оболонки;
- оволодіти засобами профілактики і лікування можливих ускладнень;
- надавати необхідні рекомендації щодо звикання, догляду і користування повними знімними протезами;
- усувати ділянки підвищеного тиску протеза на слизову оболонку протезного ложа;
- вміти оцінювати ближчі і віддалені результати протезування. – 3 рівень.
- Студенти повинні засвоїти:
- Засвоїти особливості обстеження хворих з ураженнями слизової оболонки внаслідок користування протезами – 4 рівень.
2.2. Виховальні цілі пов'язані з:
- Сформувати професійну відповідальність на етапах підготовки хворого до ортопедичного втручання.
- Формування у студентів професійної компетентності та уміння логічно мислити.
- Формування у студентів принципів медичної етики та деонтології.
| Дисципліни | Знати | Вміти |
| Нормальна анатомія | Знати особливості анатомічної будови слизової оболонки ротової порожнини. | |
| Патологічна анатомія | Знати патологічні зміни слизової оболонки при різних елементах ураження. | Диференціювати протезний стотатит від інших захворювань. |
| Психо-терапія | Наступні Знати послідовність обстеження ортопедичного хворого | Працювати з пацієнтом, знаходити спільну мову. |
| Матеріало-знавство | Фізико-хімічні властивості матеріалів, які використовуються для виготовлення зубних протезів. | Запропонувати матеріал для виготовлення зубних протезів в різних клінічних ситуаціях. |
| Патологічна фізіологія | Знати порушення функцій слизової оболонки, які виникають під знімними протезами. | Визначити необхідність повторного протезування. |
Діагностика
Діагностика пацієнтів з попереднім діагнозом ДФС ЗЩА передбачає додаткові методи обстеження: рентгенографію СНЩС, електроміографію жувальних м"язів, виявлення супраконтактів за допомогою оклюдограм, внутрішньоротову реестрацію рухів нижньої щелепи, аналіз моделей в артикуляторі.
Практичні рекомендації.
1. Для оптимального планування та проведення протезування необхідним є аналіз функціонального стану ЗЩА з метою виявлення СФЗНЩ. Діагностичний процес повинен бути послідовним, системним і мати дискретний характер.
2. Для визначення ЦСЩ доцільно застосовувати загальновідомі проби за Петросовим у поєднанні з використанням запропонованої нами шини.
3. Для діагностики СФЗНЩ у більшості випадків достатньо результатів таких клінічних досліджень, як аналіз супраконтактів в ротовій порожнині, запис рухів нижньої щелепи, аналіз клацання та пальпація СНЩС, ФП за Петросовим, а також закономірно-стей клінічної картини. Дані традиційних рентгенологічних досліджень СНЩС ( за Пармом, за Шулером ортопантомографія ) при даній патології є неінформативними.
4. Патогенез СФЗНЩ завжди пов”язаний з дисфункційними змінами м”язів, які корегуються запропонованою параоклюзійною шиною. ЇЇ використання доцільне і у випадках, коли оклюзійний фактор не є причиною СФЗНЩ. Мінімально-достатнім для перебудови м”язевої діяльності та попередження рецидивів СФЗНЩ є лікування шиною протягом 3-х місяців ( 12 - 16 годин на добу ).
5. Системне вибіркове зішліфування оклюзійної поверхні зубних рядів при лікуванні СФЗНЩ, можна проводити лише після встановлення нижньої щелепи в ЦСЩ. Окрім основних правил, при зішліфуванні важливо дотримуватися принципів системності (зішлі-фовувати одноіменні схили одноіменних горбків всіх премолярів та молярів на одній стороні щелепи) та відповідності (зішліфовувати відповідні, за Jankelson, схили горбків з обох боків однієї або обох щелеп ). Їх недотримання не дозволяє ліквідувати СФЗНЩ.
6. Коли небажане навіть незначне зменшення висоти прикусу, або необхідне підвищення його висоти, системне зішліфування необхідно комбінувати з системним нарощуванням відповідних схилів горбків композитним фотополімерним матеріалом. Це дає значно кращий результат, при меншому знятті твердих тканин.
7. Згідно запропонованого способу вибіркове системне зішліфування необхідно виконувати з зафіксованою на нижній щелепі шиною, шляхом зішліфовування відпо-відних поверхонь оклюзійних накладок і послідуючого створення множинного точкового контакту між оклюзійними поверхнями зубів верхньої щелепи та оклюзійною поверхнею шини у визначеному ЦСЩ. Таким чином досягнення необхідного правильного положення нижньої щелепи у ЦСЩ забезпечується в більшій мірі зішліфуванням пластмаси, а не твердих тканин зубів. Незначне підвищення оклюзійної висоти при застосування шини дозволяє діагностувати парафункції жувальної мускулатури і при необхідності може бути закріплене або усунуте при подальшому протезуванні постійними конструкціями.
8. Пацієнтів з СФЗНЩ доцільно протезувати металокерамічними конструкціями, або знімними протезами з фарфоровими зубами у випадках застосування індивідуальних артикуляторів із використанням лицевої дуги. В інших випадках ( середньоанатомічний артикулятор або оклюдатор) застосування конструкцій із металевою або керамічною оклюзійною поверхнею не є доцільним, оскільки практично повна відсутність стирання можливих супраконтактів робить такі протези додатковим і дуже значним етіологічним фактором дисфункції ЗЩА. Ми радимо протезувати таких пацієнтів протезами облицьо-ваними неорганічно наповненим композитом Artglas, коефіцієнт стирання якого близький до фізіологічного, при відсутності такої можливості надавати перевагу протезам
облицьованим традиційними пластмасами.
Питання адаптації до зубних протезів.
У перший період користування протезами під час кожного відвідування хворого його необхідно підтримати психологічно, зазначивши, що він уже вимовляє слова, що йому стає легше вживати їжу, що через деякий час усі неприємні відчуття зникнуть. Описані моменти звикання хворого до повного знімного протеза мають назву „адаптація".
Термін «адаптація» означає пристосування, припасування. З точки зору фізіології ортопедичне лікування повними знімними протезами є дуже серйозним втручанням в організм людини і недооцінювати його складність лікарю неприпустимо.
Складні механізми адаптації можна краще зрозуміти, якщо звернутися до класичних робіт І.П. Павлова про процеси гальмування.
Повний знімний протез є незвичайним подразником, хворий відчуває його як стороннє тіло. Хворі часто зациклюються на відчуттях від протеза і його перебуванні в ротовій порожнині, що заважає їм виконувати роботу та повноцінно відпочивати.
На першому етапі одночасно з усіма перерахованими недоліками посилюється слиновиділення, що свідчить про першу фазу адаптації, яка ще має назву рефлекторного подразнення і продовжується від 1 до 3 діб. За характером цей рефлекс є безумовним, він нагадує реакцію, спричинену дією речовин, які не сприймаються організмом. Блювотний рефлекс спричиняється механічним подразненням рецепторів кореня язика або м'якого піднебіння. Цей рефлекс має захисний характер. Протягом першого тижня користування протезом відповідна реакція на подразнення починає стихати, відчуття стороннього тіла змінюється. Зменшується салівація, зникає блювотний рефлекс. Ці ознаки свідчать про те, що настала друга фаза адаптації, яка має назву умовнорефлекторного гальмування і продовжується протягом одного тижня.
Алергійні реакції у вигляді набряку Квінке, кропивниці і стоматиту спостерігалися ще тоді, коли як базисний матеріал використовували каучук, нині таких ускладнень стало ще більше. Клінічна картина у разі алергії, що спричинена акриловими пластмасами, дуже різноманітна і становить значні труднощі під час диференційної діагностики інших реактивних змін. Клінічна картина у разі алергійного стоматиту проявляється на слизовій оболонці ротової порожнини, яка є гіперемованою, блискучою, чітко обмежена ділянкою, що безпосередньо контактує з базисом протеза. У клініці важко проводити диференційну діагностику між токсичним, контактним стоматитом та запаленням, спричиненим механічною травмою. Допомагає проба з експозицією, коли на кілька днів протезом не користуються і явища стоматиту зникають.
Малоефективна також і фармакологічна корекція даної патології.
План та організаційна структура заняття.
| № | Основні етапи заняття, їх функції та зміст | Учбові цілі в рівнях абстракції | Засоби вивчення та контролю | Матеріали, що забезпечують наочність заняття, контроль знань | Термін в хвилинах від загального часу |
| Підготовчий етап - організаційні моменти; - постановка учбових цілей; - контроль вихідного рівня знань. | I | Питання, тести різних рівней, ситуаційні завдання | Таблиці, слайди, кодограми | ||
| Основний етап - визначення знання поточного матеріалу; - курація тематичних хворих; - відробіток методів клінічного і додаткового обстеження; - зняття відтисків, відливання діагностичних моделей. | II III | Питання, тести різних рівнів, ситуаційні завдання, Тематичні хворі | Таблиці, слайди, кодограми ортопедичний стоматологічний інструментарій. | ||
| Заключний етап - контроль та корекція рівня професійних навиків; - підбиття підсумку заняття; - завдання на наступне заняття з посиланням на літературу. |
В. Задачі для самоконтролю
Задача 1:(2 рівень)
Хворий С., 72 років звернувся зі скаргами на біль в ділянці нижньої щелепи, яка з’явилась через 3 дні після початку користування знімним протезом.
Об’єктивно: слизова оболонка в передній ділянці альвеолярної частини беззубої нижньої щелепи гіперемована, набрякла. Який із діагнозів найбільш правильний?
а) гострий катаральний травматичний протезний стоматит
б) гострий катаральний стоматит
в) гострий протезний стоматит
г) гострий катаральний протезний стоматит
д) гострий катаральний травматичний стоматит.
Задача 2:(2 рівень)
В клініку ортопедичної стоматології звернувся хворий С., 64 років з проханням виготовити нові зубні протези. Старими повними знімними протезами користується на протязі 6 років. При огляді порожнини рота в області вуздечки язика виразка з щільними безболісними краями. Поруч гіперпластичні розростання слизової оболонки. В інших ділянках порожнини рота слизова оболонка без патологічних зиін. Виразка хворого не турбує. При обстеженні протеза – нерівний край, що травмує вуздечку язіка при накладанні протеза в порожнину рота.
Які додаткові методи обстеження хворого необхідно провести для уточнення діагнозу?
Задача 3:(2 рівень)
Пристосованість тканин протезного ложа в залежності від частоти корекції вважаем достатньою:
а) коли були відсутні корекції
б) при одній кореції
в) при 2-3 корекціях
г) кількість корекцій більше трьох.
Задача 4:(2 рівень)
За даними Л.М. Перзашкевич знімні протези слід змінювати через:
а) 1 рік
б) 2 роки
в) 3 роки
г) 4 роки
д) 5 років.
Література для викладача.
Навчальна (основна)
1. А.О. Щербаклв, Е.Н. Гаврилов, В.Н. Трезубов, Е.Н. Жуков Ортопедическая стоматология .-1979.МФК. Фолиян. –С. 387-397.
2. Е.И. Гаврилов, И.М. Оксман Ортопедическая стоматология М.:Медицина. -1978.-С. 296-307.
3. В.Н.Копейкин Руководство по ортопедической стоматологии.М.:Медицина.-1993.-С. 399-404
4. В.Н. Копейкин Ортопедическая стоматология.-М.:Медицина.-1988.-С.422-445.
5. Неспрядько В.П. Лось В.В. Клітинський Ю.В. Бешарова Т.К. Зміщення щелеп та їх лікування. // Матеріали науково-практичної конференції " Актуальні проблеми ортопедичної стоматології " – 1995 р.
6. Неспрядько В.П., Лось В.В., Клітинський Ю.В., Шамрай Е.А Стан СНЩС при стійких функціональних зміщеннях нижньої щелепи // Матеріали науково-практичної конференції " Нові методики та технології в стоматології" - 1996 р.
7. Неспрядько В.П.,. Етіологія, патогенез та клініка стійких функціональних зміщень нижньої щелепи ( СФЗНЩ ). // Між-народний семінар "Нові методики та технології в стоматології" Львів. - 1997 р.
8. Клітинський Ю.В. Досвід діагностики та усунення СФЗНЩ в комплексному лікуванні дисфункційних станів зубо-щелепної системи. Республіканська конференція "Актуальні питання стоматології та черепно-лицевої хірургії". – Київ. Січень - 1998 р.
9. Клітинський Ю.В. Оклюзійні та суглобові фактори при плануванні імплантації. // Тези ІІ міжнародної конференції "Актуальні проблеми стоматологічної імплантації ". Львів. 1999 р.
10. Неспрядько В.П., Лось В.В., Клітинський Ю.В. Корекція оклюзії в комплексному лікуванні дисфункційних станів cкронево-нижньощелепного суглобу. // Новини стоматології. № 2 ( 19 ) - 1999 р.
11. Клітинський Ю.В. Застосування лікувально-діагностичних шин для лікування стійкого функціо-нального зміщення нижньої щелепи. // Український науково-медичний молодіжний журнал. № 1-2 - 1999 р. - Київ.
12. Неспрядько В.П., Лось В.В., Клітинський Ю.В. Диференційна діагностика дис-функційних станів СНЩС. // Тези І (VІІІ) з'їзду Асоціації стоматологів України. Київ 1999
13. Неспрядько В.П., Клітинський Ю.В., Гурандо В.Р. Сучасний погляд на віднов-лення функціональної оклюзії протезами з опорою на імплантат. // Тези ІІІ міжнародної конференції "Актуальні проблеми стоматологічної імплантації ". Львів. 2000 р.
14. Неспрядько В.П., Дрогомирецька М.С., Клітинський Ю.В. Суглобовий фактор при ортодонтичному лікуванні. // Тези Іміжнародної конференції “Актуальні проблеми ортодонтії“. м.Львів, 2000 р.
Додаткова
1. Василенко З.С. Протезные заболевания слизистой оболочки полости рта и их классифкация //Ортопедическая стоматология./Вып. 5.-1975.-С. 3-8.
2. Василенко З.С. Методическое письмо : Диагностика, этиология, лечение осложнений в тканях полости рта при съемном зубном протезировании.-Киев.-1968.
3. Н.В. Калинина , В.А Загорский Протезирование при полной потере зубов.-1990.М.: Медицина
4. Лекційний матеріал кафедри.
Затверджено
на методичній нараді кафедри
зав каф., проф. О.В. Возний
“ ”_____________2011 р.
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 21
З ортопедичної стоматології
для студентів
V курсу ІХ семестру
Тема: «Етіологія, патогенез, клініка та лікування стійких функціональних зміщень нижньої щелепи. Питання адаптації до зубних протезів. Вплив протезів на тканини порожнини рота.»
Тривалість заняття – 5 годин.
Запорізький державний медичний університет
Кафедра загальної та спеціальної стоматології
Затверджено
на методичній нараді кафедри
зав каф., проф. О.В. Возний
“ ”_____________2011 р.
Дата: 2016-10-02, просмотров: 194.