Виробництво в Україні становить близько 100 тис.

Лідером за чисельністю є США – близько 250 млн, що майже відповідає третині світової кількості (вона становить близько 900 млн). На другому місці Японія – 80 млн.

Суднобудування: два світових лідери: Японія та Південна Корея. Розвинуте в Китаї, Німеччині, США, Франції, Фінляндії, Польщі.

У жовтні 2009 р. спущено на воду найбільший у світі лайнер “Oasis of the Seas”. Його водомісткість становить 225 тис. т, довжина 361 м і висота 72 м. Через свою велику висоту не може пройти через Босфор. Судно здатне перевозити 6300 пасажирів і 2100 осіб команди. Збудоване в м. Турку. Вартість судна – близько 1 млрд євро.

Ще більшим був супертанкер Seawise Giant (Knock Nevis), який збудували в Японії у 1979 р. Кілька разів змінював свого господаря і назву. Остання – Mount. Дедвейт – 565 тис. т, довжина – 466 м, висота борта – 30 м, осадка 24,6 м. У 2010 р. припинив плавання. До найбільших належав і Battilus (553 тис. т).

Авіабудування: США, Франція, Росія. У цьому списку є й Україна, яка є батьківщиною найбільшого, але єдиного екземпляра літака “Мрія”.

Тісно пов’язане з авіабудуванням космічне машинобудування. Лідером є США, але в гурті виробників і Україна.

Енергетичне машинобудування: виробництво устаткуввання для електростанцій. Японська “Тошиба”, українська – “Турбоатом”.

Електротехнічна: виробництво товарів, що використовуються в електротехніці.

Хімічна промисловість: виробництво мінеральних добрив (Китай, США), пластмас (США), хімічних волокон (США, Китай).

Лісова, деревообробна і целюлозно-паперова. Лідер за обсягами виробництва паперу – США. Чільне місце в Китаю, Японії, Канади. Великим на душу населення є виробництво у Фінляндії, Швеції, Канаді. Усі ці три країни багато паперу експортують.

Легка промисловість: текстильна (Китай), швейна, взуттєва.

Сільське господарство

Від промисловості вирізняє дещо більша інерційність, менша продуктивність праці.

За продукцією, що виробляється, поділяється на рослинництво і тваринництво. У розвинених країнах переважає тваринництво, у відсталих – рослинництво.

Площа орних земель становить 10,6 % суші. Окрім того, ще 1 % являють собою багаторічні насадження.

Властиві дуже великі відмінності у продуктивності праці. Є країни, де у сфері с/г залучені майже всі і продовольства не вистачає і, навпаки.

Часто поділяють на споживче і товарне. Перше – для себе, друге – на продаж.

Поділяють на кілька сфер (по вертикалі), звичайно чотири:

· виробництво,

· переробка,

· зберігання і збут,

· страхування, наука, реклама та ін.

Основні чинники зростання виробництва за умов незмінності посівних площ:

· механізація,

· хімізація,

· меліорація,

· селекція,

· генна інженерія.

В хімізації найбільше добрив застосовують у Голландії та Японії – по 400–500 кг на га.

Перші місця за площею зрошення займають Китай та Індія, що пов’язано не лише з великими розмірами і населенням цих країн, а й кліматичними умовами, а саме – сухістю холодного періоду року. Клімат також вплинув на вибір с/г культур. Тут домінує рис. 

Найбільшими виробниками с/г продукції за вартісними показниками є Китай, Індія, США та Бразилія. Чільне місце займають Японія, Росія, Іспанія та Франція.

Рослинництво у цілому є важливішим, особливо у теплих країнах і тих, що розвивається (часто ці поняття тотожні). У рослинництві найважливішу роль відіграють зернові культури, валовий збір яких становить 2,3 млрд т, або 0,3 т на душу населення. Вони ж займають найбільші площі – 7 млн км², або трохи більше половини всіх.

З усього збору 2 млрд т споживається країнами-виробниками, 300 млн т – надходить на експорт.

 Майже весь збір припадає на три культури: кукурудзу, пшеницю і рис. Кукурудза вважається фуражною культурою. Її валовий збір – найбільший. Валовий збір пшениці становить 650–700 млн т, збір рису – 460–480 млн т.  

Основні виробники зернових: Китай – 450 млн т, США – 370, Індія – 250 млн т. Значно поступаються їм Росія, Індонезія, Франція. Перше місце за пшеницею і рисом займає Китай, перше місце за кукурудзою – США (табл. 10.6).

Таблиця 10.6