Світовий експорт нафти – 2,3 млрд т, що майже відповідає половині видобутку. Найбільші експортери: Саудівська Аравія (364 млн т) та Росія (315 млн т). В обох випадках експортується понад половина видобутку. Подальші місця займають Іран, Нігерія, ОАЄ, Норвегія, Ангола, Венесуела, Кувейт, Канада.

Експорт сягає величезних сум, оскільки ціна на нафту останнім часом приблизно становить 100 дол/барель, або 600 дол за тонну. Насправді ціна на нафту залежить від її якості, можна сказати – марки. У світі є кілька еталонних марок нафти. В Європі еталонною є Brent – за назвою родовища в Північному морі. Належить до дорогих – нині (кінець 2012 р.) 1 барель коштує 111 доларів за барель. Приблизно стільки ж коштує арабська легка (Arab Light) нафта. Інша марка – WTI (West Texas Intermediate) дешевша – 88 дол/бар. Ще одна марка – Urals є сумішшю нафт, що видобуваються в Росії. Має великий вміст сірки і тому порівняно дешева. 

Знання обсягу експорту та вартості нафти дозволяє оцінити обсяг експорту. Так, російський експорт становить близько 200 млрд дол., або більше як по 1000 дол. на душу населення. Найбільшим імпортером є США – 523 млн т (2009 р.), що становить 1,5 млн т. щоденно. Значно менше купляють нафти Китай (236 млн т), Японія, Індія, Південна Корея, Німеччина, Італія, Франція.

Залежність розвинених країн світу від імпорту нафти визначає те, що їх політика спрямована на зниження цін. Водночас для Росії, інших нафтовидобуваючих країн інтереси є протилежними. Це є чинником певної конфронтації.

Світовий видобуток газу – 3,36 трлн. м³ (2010 р.). Лідери: Росія (670 млрд м³) і США (651 млрд м³). Далі: Канада (160), Іран (146), Катар (117). З Європейських країн виділяються Норвегія (103), Нідерланди (81) та Велика Британія (табл. 10.3).

Близько третини видобутого газу експортується – 1,1 трлн м³.

Найбільші експортери: Росія (204) млрд м³), Норвегія, Катар, Канада, Алжир.

Найбільші імпортери: Японія, США, Німеччина, Італія.

Україна видобуває близько 19 млрд м³. Імпорт становить 20–25 млрд м³. Ще кілька років тому імпорт газу був значно більшим. Нині у країні здійснюються заходи, спрямовані на мінімізацію купівлі газу, практично весь обсяг якого надходить з Росії.

Світовий видобуток вугілля – 7,3 млрд т, з яких 1 млрд припадає на буре. Перші місця (2010 р.) посідають Китай – 3,24 млрд т, США – 985, Індія – 570, Австралія – 424, Росія – 317 млн т. Індонезія – 306, Південна Африка – 254 млн т (джерело – Вікіпедія).

В Європі досить багато вугілля видобувають лише в Німеччині (переважно буре), Польщі та Україні.

До гірничорудної промисловості належить видобуток залізної руди і руд кольорових металів, будівельної сировини та ін. Загальний обсяг сягає кількох десятків мільярдів тонн щороку. Великий обсяг залізної руди видобувається в Україні. Останнім часом залізнорудні кар’єри і шахти, зокрема в Кривому Розі, стають об’єктами індустріального туризму.

Електроенергетика. Світове виробництво – 20,7 трлн. кВт-год. Експорт – лише 0,6 трлн. кВт-год.

Найбільші виробники (2011 р.): Китай – 4,6 трлн. кВт-год, США – 4,12, Росія – 983, Японія – 938, Індія – 880 млрд кВт-год. В Україні воно становить 164 млрд і ми в Європі, окрім Росії, поступаємося Німеччині, Франції, Іспанії та Італії.

Електроенергетика світу сприається на “трьох китів”: приблизно 50 % виробляється на ТЕС, 20 % – на АЕС і 20 % – на ГЕС. Решта припадає на так звані альтернативні джерела: сонячну, вітрову, геотермальну та інші види.

Поширення ТЕС істотно залежить від наявних паливних ресурсів. Тпе, у Польщі, де багато вугілля, майже вся електроенергія виробляється саме на них.

Звичайно рахують не АЕС, а блоки на АЕС. Їх приблизно 440. Найбільше – у США (104), Франції (58) та Японії (50), Росії (32). Є країни, де досить багато блоків виведено з експлуатації (Німеччина, США), а є такі, де вони будуються. Останнє особливо характерне для Китаю. Україна з чотирма АЕС і 15 блоками посідає приблизно 10 місце у світі.

Найпотужніші ГЕС світу: “Три ущелини” в Китаї на р. Янцзи та “Ітайпу” на р. Парана на кордоні Бразилії та Парагваю. ГЕС “Три ущелини” почали будувати в 1992 р., завершили в 2012 р. Загальна потужність – 22,5 млн кВт, проектне виробництво електроенергії – 100 млрд кВт-год. При спорудженні довелося відселити 1,2–1,3 млн місцевих жителів.

ГЕС “Ітайпу” трохи менш потужна, ніж “Три ущелини” – на ній встановлено 20 гідроагрегатів загальною потужністю 14 млн кВт. Будівництво закінчено в 2007 р. і кілька років ГЕС була найпотужнішою у світі, поступившись згодом ГЕС на Янцзи. Забезпечує понад 95 % потреб в електроенергії Парагваю та чверть – Бразилії. 

Останнім часом у світі усе більшу частку виробляють з використанням нетрадиційних електростанції: вітрових, сонячних, геотермальних Певну роль ВЕС почали відігравати і в Україні. Нині працює близько 10 ВЕС: Донузлавська, Прісноводненська, Тарханкутська, Ботієвська, Судакська. Потужність сучасних вітроустановок – по 2–3 тис.кВт. Звичайно їх встановлюють групами.

З кожним роком ефективнішою стає сонячна електроенергетика. Нині вартість одного Вата потужності становить близько 1 Євро.

Чорна металургія. Основна продукція галузі – сталь. Являє собою сплав заліза з вуглецем, в якому вуглецю менше 2,1 %. Виробляють з чавуну шляхом розжарювання з одночасним перемішуванням.

Світове виробництво в 2011 р. – 1,5 млрд т, що більше, ніж у попередні роки. Обсяги приростили більшість країн, але вражаючим є поступ Китаю: 2000 р. – 127, 2008 р. – 500, 2009 р. – 568, 2010 р. – 627 млн т, 2011 р. – 683 млн т. Отже, за 11 років відбулося зростання майже у п’ять разів. Друге місце посідає Японія, третє – США. Україна виробляє близько 35 млн т і перебуває в першій десятці країн світу (табл. 10.4).

В останні десятиліття чорна металургія пересувається до морського узбережжя, що пояснюється підвезенням сюди сировини морським транспортом.

Ціна на сталь становить 700–800 дол. за тонну. Отже, продаючи 1 млн т, можна отримати 700–800 млн доларів, 10 млн – 7–8 млрд дол. Україна, продаючи більше половини свого виробництва, отримує понад 10 млрд. дол. Це являє собою основне джерело валютних надходжень країни. Разом з тим, це ж визначає значну залежність економіки країни від економічної ситуації у світі. Україна зацікавлена у стрімкому розвитку світової економіки, який супроводжується зростанням попиту на сталь і ціни на неї.

Кольорова металургія. Загальне виробництво істотно менше, ніж сталі. З огляду на велику кількість металів, великою є кількість гравців. На географію виробництва впливає низка чинників, зокрема вміст металу в руді. У важких металів (мідь, свинець) він невеликий. Тому виробництво тяжіє до сировинних джерел.

Провідну роль у виробництві кольорових металів займає алюміній. Його особливість – відсутність у природі. Почали виробляти лише в середині XIX ст. в обсягах кілька кілограмів. У 2009 р. його виробили  53,6 млн т. Перші місця займають Китай (з величезним відривом), Австралія, Росія, Канада, США.

Для виробництва алюмінію характерна орієнтація на споживача та джерело дешевої електроенергії.

Провідна фірма – Русал, яка, поміж іншого, є власником єдиного в Україні Запорізького алюмінієвого заводу.

Важливою є мідна промисловість (близько 19 млн т), в якій провідні місця займають Китай і Чилі. Досить багато виробляється в Японії та США. Чільні місця займають також Польща та Казахстан.

Найбільший споживач – Китай.

Третю сходинку за важливістю займає виробництво цинку – 12–13 млн т. Найбільші виробники – Китай, Перу, Австралія. 

Інші види: свинцева, олов’яна та ін.

Машинобудування. Являє собою основну галузь промисловості розвинених країн. Має кілька підгалузей: транспортне, сільськогосподарське, енергетичне, електротехнічне.

У транспортному виділяється автомобілебудування. Щорічне виробноцтво становить 70–80 млн, або майже 2 шт. щосекунди. Можна сказати й інакше – виробництво автомобілів приблизно відповідає щорічному приросту населення. У 2011 р. вироблено 80 млн: 60 легкових і 20 вантажних (табл. 10.5).  

Таблиця 10.5