Розділ 1. Теоретичні основи моделювання та оптимізації використання добрив на сільськогосподарському підприємстві

Поможем в ✍️ написании учебной работы

Имя

Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Нажимая кнопку "Продолжить", я принимаю политику конфиденциальности

Зміст

Вступ

1.1 Вивчення об’єкту моделювання

1.2 Економіко-математичні моделі оптимізації плану використання добрив

Розділ 2. Моделювання процесу використання добрив на сільськогосподарському підприємстві

2.1 Постановка задачі

2.2 Базова економіко-математична модель оптимізації використання фондів добрив

2.3 Інформаційне забезпечення економіко-математичної задачі оптимізації використання фондів ресурсів добрив

Розділ 3. Моделювання та оптимізація плану використання добрив сільськогосподарським підприємством

3.1 Інформаційна характеристика моделі

3.2 Розробка числової моделі. Матриця задачі

3.3 Розв’язок задачі на комп’ютері

3.4 Аналіз розв’язку

Висновки

Список використаної літератури

Додаток 1

Додаток 2

Вступ

Зміцнення і підвищення ефективності аграрного сектору є однією з основних умов соціально-економічного росту. Сприяти цьому може лише зростання врожайності сільськогосподарських культур і продуктивності тварин, але перш за все, необхідне та найбільш важливе – поліпшення використання ґрунтів та підвищення їх родючості, адже головною особливістю сільського господарства є те, що основним предметом і засобом виробництва виступає земля. А, як відомо, від родючості землі залежить продуктивність та економічне становище господарства.

На підвищення родючості ґрунтів впливають такі фактори, як: регулювання водного режиму, фізико-хімічних властивостей ґрунту, боротьба з бур'янами та шкідниками тощо.

Внесення органічних та мінеральних добрив сприяє збагаченню ґрунтів необхідними поживними речовинами. Добрива по суті самі перетворюються у складові частини урожаю. Саме тому хімізація сільського господарства та насамперед широке застосування добрив є одним з вирішальних факторів подальшого підвищення врожайності сільськогосподарських культур, зниження затрат праці і коштів на виготовлення одиниці продукції, зміцнення економіки сільськогосподарських підприємств.

Україна на даному етапі розвитку переживає складну економічну кризу, виходом з якої може стати покращення економічного стану держави за рахунок аграрного сектору. А, як вказувалося раніше, без поліпшення якості ґрунтів здійснити це неможливо. Тому тема курсової роботи є досить актуальна, адже оптимальний розподіл мінеральних добрив є запорукою успішного ведення господарства.

В даній роботі розглядаються такі питання:

— оптимізація розподілу добрив як об’єкт моделювання;

— економіко-математичні моделі оптимізації плану розподілу та використання добрив;

— постановка задачі оптимізації плану;

— базова модель оптимізації розподілу мінеральних добрив у господарстві;

— практичне застосування базової моделі для оптимізації плану.

При написанні курсової роботи, були використані підручники з ґрунтознавства та економіко-математичного моделювання, методичні посібники тощо.

Розділ 2. Моделювання процесу використання добрив на сільськогосподарському підприємстві

Умови моделі:

1) Балансові умови

2) Обмеження урожайності

3) Виконання планового завдання по виробництву продукції

4) Обмеження ресурсів добрив

5) Умови невід’ємності змінних ,

Критерій оптимальності:

Z=∑∑ C_j S_iX_ij - ∑∑∑ C_rS_i Z_ijr → max - максимальне виробництво рослинної продукції за відрахування затрат на добрива.

В моделі допускається використання альтернативної цільової функції: мінімум витрат добрив:

∑∑ S_i Z_ijr → min.

Аналіз розв’язку

Таким чином ми маємо такі планово-оптимізаційні показники урожайності сільськогосподарської рослинницької продукції:

— урожайність помідорів на 1 полі – 220 ц/га;

— урожайність конюшини на 2 полі – 15 ц/га;

— урожайність кукурудзи на зелену масу на 3 полі – 200 ц/га;

— урожайність цукрових буряків на 4 полі – 450 ц/га;

— урожайність кукурудзи на зерно на 5 полі – 100 ц/га;

— урожайність кормових коренеплодів на 6 полі – 400 ц/га.

Оптимальні дози внесення мінеральних добрив на кожному полі сівозмін за розробленим планом становлять:

під помідори на 1 полі:

азотних добрив – 0;

фосфатних добрив – 0;

калійних добрив – 0.

під конюшину на 2 полі:

азотних добрив – 0;

фосфатних добрив – 0;

калійних добрив – 0.

під кукурудзу на зелену масу на 3 полі:

азотних добрив – 0;

фосфатних добрив – 0;

калійних добрив – 20,3 кг/га.

під цукрові буряки на 4 полі:

азотних добрив – 225,82 кг/га;

фосфатних добрив – 99 кг/га;

калійних добрив – 424,8 кг/га.

під кукурудзу на зерно на 5 полі:

азотних добрив – 357 кг/га;

фосфатних добрив – 520 кг/га;

калійних добрив – 658,85 кг/га.

під кормові коренеплоди на 6 полі:

азотних добрив – 165,51 кг/га;

фосфатних добрив – 87,78 кг/га;

калійних добрив – 265,02 кг/га.

За результатами розв'язку матриці бачимо, що за даного плану розподілу добрив виконуються всі балансові умови задачі. Тобто на всіх полях підприємства культури забезпечені необхідною кількістю поживних речовин.

Найбільшу кількість мінеральних добрив треба вносити на 4, 5 та 6 поля а найменше – на 1, 2, 3, при чому на 1 та 2 поля добрива взагалі не вноситимемо. Незважаючи на такий нерівномірний розподіл добрив, на всіх полях досягається максимальний рівень урожайності.

На задоволення потреб сільськогосподарських культур у поживних речовинах, усього було внесено: азотних добрив – 4010,127 кг, фосфатних добрив – 2622,043 кг, калійних добрив – 7223,067 кг. Таким чином в господарстві залишилася така кількість добрив: азотних – 4989,873 кг, фосфорних – 8377,957 кг, калійних – 576,933 кг. Тож бачимо, що такий розподіл добрив забезпечує не лише повне задоволення потреб рослин у добривах, а й дозволяє зекономити обмежені ресурси добрив.

Після внесення добрив, господарство отримає валовий урожай по культурам:

— помідорів – 1320 ц;

— конюшини – 60 ц;

— кукурудзи на зелену масу – 1200 ц;

— цукрових буряків – 3600 ц;

— кукурудзи – 200 ц;

— кормових коренеплодів – 3600 ц.

Порівнюючи отриманий валовий збір урожаю з плановим, бачимо, що показники отриманого збору культур перевищують заплановані відповідно на 720, 18, 520, 40 та 100 ц. Таким чином, господарство зможе одержати значно більший обсяг вирощеної продукції, вносячи добрива, ніж вирощуючи ті самі культури без них.

В кінцевому результаті такий оптимальний план розподілу мінеральних добрив дасть змогу підприємству максимізувати свій прибуток в обсязі 217408,7 у.г.о.

Висновки

Необхідність поліпшення стану ґрунтів для вирощування сільськогосподарської продукції, зокрема рослинницьких культур, вимагає внесення добрив. Але проблема постає в тому, що для кожної культури необхідна не однакова кількість та вид добрив. До того ж кожне господарство не є повністю забезпеченим необхідною кількістю ресурсів добрив і їх фонд є обмеженим.

У зв’язку з цим постає задача скласти план застосування добрив таким чином щоб забезпечити вирощувані культури всіма необхідними поживними речовинами щоб максимізувати урожайність та дохід від реалізації вирощеної продукції. Розв’язання такої задачі стає практично неможливим без застосування економіко-математичного моделювання, адже лише змоделювавши процес можна обрати найоптимальніший його варіант.

Ознайомившись з теоретичними основами моделювання та оптимізації використання добрив, робимо висновок про широкий спектр моделей, які дозволяють оптимізувати той чи інший процес, пов'язаний з використанням добрив. Але найбільш підходящою моделлю для сільськогосподарського підприємства, метою якого є максимізувати свій прибуток, є балансова модель оптимізації розподілу мінеральних добрив. Тому в даній курсовій роботі ми беремо її за базову.

Перед нами була постановлена задача оптимізації плану використання фонду добрив господарства, що вирощувало певні сільськогосподарські культури на полях сівозмін, щоб максимізувати його дохід. Застосувавши для розробки такого плану, балансову модель, ми отримали оптимальний план, який дозволив господарству збільшити свій прибуток за рахунок збільшення урожайності та валового збору вирощуваних культур.

Додаток 1

Ячейка

Имя

Исходное значение

Результат

$D$52

Значення цільової функції

217408,6674

Изменяемые ячейки

Ячейка

Имя

Исходное значение

Результат

$D$51

Значення змінних Х1

220

$E$51

Значення змінних Х2

$F$51

Значення змінних Х3

200

$G$51

Значення змінних Х4

450

$H$51

Значення змінних Х5

100

$I$51

Значення змінних Х6

400

$J$51

Значення змінних Х7

$K$51

Значення змінних Х8

$L$51

Значення змінних Х9

$M$51

Значення змінних Х10

$N$51

Значення змінних Х11

$O$51

Значення змінних Х12

$P$51

Значення змінних Х13

$Q$51

Значення змінних Х14

$R$51

Значення змінних Х15

20,3

$S$51

Значення змінних Х16

225,8181818

$T$51

Значення змінних Х17

$U$51

Значення змінних Х18

424,8

$V$51

Значення змінних Х19

357

$W$51

Значення змінних Х20

520

$X$51

Значення змінних Х21

658,8518519

$Y$51

Значення змінних Х22

$Z$51

Значення змінних Х23

87,7826087

$AA$51

Значення змінних Х24

265,0181818

Додаток 2

		Результ.	Нормир.	Целевой	Допустимое	Допустимое
Ячейка	Имя	значение	стоимость	Коэффициент	Увеличение	Уменьшение
$D$51	Значення змінних Х1	220	0	210	1E+30	210
$E$51	Значення змінних Х2	15	0	40	1E+30	40
$F$51	Значення змінних Х3	200	0	96	1E+30	95,5275
$G$51	Значення змінних Х4	450	0	184	1E+30	177,9397818
$H$51	Значення змінних Х5	100	0	40	1E+30	20,21139601
$I$51	Значення змінних Х6	400	0	171	5,28683E+15	166,4366798
$J$51	Значення змінних Х7	0	-1,8	-1,8	1,8	1E+30
$K$51	Значення змінних Х8	0	-1,44	-1,44	1,44	1E+30
$L$51	Значення змінних Х9	0	-1,08	-1,08	1,08	1E+30
$M$51	Значення змінних Х10	0	-1,2	-1,2	1,2	1E+30
$N$51	Значення змінних Х11	0	-0,96	-0,96	0,96	1E+30
$O$51	Значення змінних Х12	0	-0,72	-0,72	0,72	1E+30
$P$51	Значення змінних Х13	0	-1,8	-1,8	1,8	1E+30
$Q$51	Значення змінних Х14	0	-1,44	-1,44	1,44	1E+30
$R$51	Значення змінних Х15	20,3	0	-1,08	1,08	218,3485714
$S$51	Значення змінних Х16	225,8181818	0	-2,4	2,4	195,73376
$T$51	Значення змінних Х17	99	0	-1,92	1,92	342,1918881
$U$51	Значення змінних Х18	424,8	0	-1,44	1,44	88,96989091
$V$51	Значення змінних Х19	357	0	-0,6	0,6	4,042279202
$W$51	Значення змінних Х20	520	0	-0,48	0,48	2,627481481
$X$51	Значення змінних Х21	658,8518519	0	-1,36	1,36	2,09887574
$Y$51	Значення змінних Х22	165,5090909	0	-2,7	2,7	228,8504348
$Z$51	Значення змінних Х23	87,7826087	0	-2,16	2,16	319,0036364
$AA$51	Значення змінних Х24	265,0181818	0	-1,62	1,62	183,0803478

Зміст

Вступ

1.1 Вивчення об’єкту моделювання

1.2 Економіко-математичні моделі оптимізації плану використання добрив

Розділ 2. Моделювання процесу використання добрив на сільськогосподарському підприємстві

2.1 Постановка задачі

2.2 Базова економіко-математична модель оптимізації використання фондів добрив

Розділ 3. Моделювання та оптимізація плану використання добрив сільськогосподарським підприємством

3.1 Інформаційна характеристика моделі

3.2 Розробка числової моделі. Матриця задачі

3.3 Розв’язок задачі на комп’ютері

3.4 Аналіз розв’язку

Висновки

Список використаної літератури

Додаток 1

Додаток 2

Вступ

В даній роботі розглядаються такі питання:

— оптимізація розподілу добрив як об’єкт моделювання;

— економіко-математичні моделі оптимізації плану розподілу та використання добрив;

— постановка задачі оптимізації плану;

— базова модель оптимізації розподілу мінеральних добрив у господарстві;

— практичне застосування базової моделі для оптимізації плану.

Дата: 2019-07-30, просмотров: 179.

12 3 4 5 Следующая ⇒