Особливого значення набуває формування у молодших школярів умінь до дослідницької діяльності, яка є основою будь-якого творчого процесу.
У 7-9 років діти, які спостерігають за різними явищами природи або читають про них, починають формулювати запитання, на які самостійно шукають відповіді. Тобто діяльність школярів спрямована на розвиток причинного мислення. Воно характеризується ростом самостійності розумової діяльності і критичного мислення. Відтак дитина вчиться управляти своєю розумовою діяльністю; ставити дослідницьку мету, висувати гіпотези причинно-наслідкових залежностей, розглядати відомі їй факти з позиції висунених гіпотез. Критичність мислення виявляється у дітей у процесі оцінювання своєї або чужої діяльності з точки зору законів і правил розвитку природи і суспільства.
Але, на превеликий жаль, під час навчання вчителі формують у молодших школярів здатність до запам'ятовування та репродуктивного відтворення прийомів дій. Це призводить до того, що діти втрачають радість відкриття "суб'єктивного нового", а з часом і здатність творчо мислити.
Тестовий контроль знань - один із етапів формування дослідницьких умінь у молодших школярів.
Позитивним у використанні завдань тестового характеру, що сприяють формуванню дослідницьких умінь, є:
оволодіння значною частиною пройденого матеріалу;
охоплення перевіркою одночасно всіх учнів;
можливість зосередити увагу молодших школярів на головному (суттєвому) у запропонованих завданнях;
виявлення (наявність чи відсутність) якостей, необхідних для формування дослідницьких умінь (швидкість мислення, уважність, гнучкість, легкість, оригінальність тощо);
утримання стійкого інтересу до творчих завдань навчального матеріалу;
можливість діагностики вчителем рівнів сформованості дослідницьких умінь (наприклад, за низького рівня сформованості дослідницьких умінь учень починає роботу з відповідей на найпростіші запитання і майже не торкається складніших або результативно відповідає на тести тільки вибірково);
створення ситуації, за якої учень має творчо застосовувати набуті знання на практиці;
абсолютна самостійність прийняття рішення учнем;
учень робить акцент на тому, що він знає, а не на тому, як він виглядатиме на тлі інших;
економія часу на оформлення роботи і її перевірку;
спрощення підрахунку і обробки результатів (можливість використання кількісних оцінок, статистичних підрахунків) [27].
Отже, перевага тестів над традиційними формами контролю полягає в тому, що за допомогою тестової системи можна якісно оцінити структуру знань учнів, рівень сформованості їхніх дослідницьких умінь. Якщо система тестів розроблена вміло, то це дає змогу вчителеві контролювати навчальний процес на кожному занятті й одразу вносити корективи у процес формування дослідницьких умінь, в організацію підготовки учнів, усувати прогалини у його знаннях, уміннях і навичках.
В основу розробки тестів для оцінювання знань як складової умінь учнів початкової школи можна застосовувати концепцію рівнів засвоєння знань (за В.П. Беспалько).
Практично не існує універсальних тестів для виявлення рівня знань, а також рівня сформованості дослідницьких умінь молодших школярів. Кожна тестова ситуація - універсальна, як і проблема, що вирішується в процесі тестування. І в кожній тестовій ситуації перш за все необхідно поставити проблему. Без цього важко знайти правильне вирішення. Оскільки основний наголос ставиться на формування та розвиток дослідницьких умінь, саме це є вихідним положенням під час розробки системи тестових завдань.
При укладанні тестів дотримуємося певних правил:
1) друкований матеріал тестів має бути доступним розумінню школярів;
2) за наявності невідомих слів їх необхідно пояснити;
3) запитання має бути спрямоване на виявлення певного вміння;
4) запитання не має містити підказки для відповіді на інше запитання;
5) у запитанні має бути достатня кількість опор для виконання необхідної дії.
Через зміст пропонованих тестових завдань реалізується розвивальна мета навчання. Перш за все розвивається творчий Інтерес, допитливість, потяг до пошуку нової інформації, проблемне бачення, вміння висувати гіпотези, здатність до дослідницької діяльності, долається інертність мислення, тобто застосування тестів сприяє формуванню дослідницьких умінь учнів у процесі вивчення навчальної дисципліни "Я і Україна".
Приклади тестів, які сприяють розвитку дослідницьких умінь учнів початкових класів.
1. Тести-схеми.
Тести цього типу спрямовані на розвиток уміння генерувати ідеї, висувати гіпотези.
Допишіть схему.
Наприклад, тема "Умови існування людини" (3 кл).
2. Тести-невідповідності.
Знайдіть помилки у тексті. Наприклад, тема "Річки" (3 кл).
Річка - це малий штучний потік, який починається з маленького струмка. Стручок прокладає русло. Кожна річка має гирло - місце, де річка бере початок. Річка тече по звивистому заглибленню, а потім впадає в море, озеро. Місце, де впадає річка, називається витоком.
3. Тести-послідовності.
Варіант А. Поставте у правильній послідовності. Наприклад, тема "Органи травлення" (3 кл).
1) ротова порожнина;
2) шлунок;
3) глотка;
4) стравохід;
5) кишечник.
Відповідь: 1-3-4-2-5
Варіант Б. Поставте у правильній послідовності та в разі необхідності додайте пропущене.
Наприклад, тема "Органи травлення" (3 кл).
1) глотка;
2) стравохід;
3) кишечник.
Відповідь: ротова порожнина - 1-2-шлунок-3
4 Тести-пропуски
Варіант А. Вставте пропущені слова.
Наприклад, тема "Кругообіг води в природі" (3 кл).
Під дією сонячних променів __________ з поверхні водоймищ, ґрунтів і рослин підіймається вгору. Повітря високо над землею завжди ____. Стикаючись з холодним повітрям______________перетворюється на _____________, з яких формуються невеличкі ______________________легкі і вітер переносить їх на великі відстані. З них на землю влітку ллється____________, а взимку падає______. Вода, яка випала на землю, знову потрапляє________ і____________.
Варіант Б. Вставте пропущені слова у схему.
Наприклад, тема "Ланцюги харчування" (2 кл)
Зерно - ? - змія - ?
? - слимак - жаба - ?
Вдосконалення структурної організації, розвиток змісту освіти, реформування системи оцінювання навчальних досягнень учнів західноєвропейських країн спрямоване на підвищення якості освіти, підготовку висококваліфікованих фахівців для задоволення потреб ринкової економіки і зростання конкурентоспроможності країн [29].
Початкова освіта розглядається як важливий етап у цьому процесі. Саме початкова школа, тривалість якої варіюється залежно від національних особливостей кожної країни, як видно з наведеної нижче таблиці, закладає підвалини якісної освіти, а ефективна система оцінювання слугує одним із головних інструментів.
Табл. 3. Тривалість початкової освіти в країнах Західної Європи
| Країна | Тривалість початкової освіти | Вік учнів, які навчаються у початковій школі |
| 1. Австрія | 4 роки | з 6 до 10 років |
| 2. Бельгія | 6 років | з 6 до 12 років |
| 3. Великобританія | 6 років | з 5 до 11 років |
| 4. Греція | 6.5 років | з 5,5 до 12 років |
| 5. Данія | Початкова школа окремо не виділена, вона входить до обов'язкової освіти тривалістю 9 років (з 7 до 16 років) | |
| 6. Ірландія | 8 років | з 4 до 12 років |
| 7. Ісландія | Початкова школа окремо не виділена. вона входить до обов'язкової освіти тривалістю 10 років (з 6 до 16 років) | |
| 8. Іспанія | 6 років | з 6 до 12 років |
| 9. Італія | 5 років | з 6 до 11 років |
| 10. Люксембург | 6 років | з 6 до 12 років |
| 11. Нідерланди | 8 років | з 4 до 12 років |
| 12. Німеччина | 4 роки | з 6 до 10 років |
| ІЗ. Норвегія | 6 років | з 7 до 13 років |
| 14. Португалія | 4 роки | з 6 до 10 років |
| 15. Фінляндія | 6 років | з 7 до 13 років |
| 16. Франція | 5 років | з 6 до 1 і років |
| 17. Швеція | Початкова школа окремо не виділена, вона входить до обов’язкової освіти тривалістю 9 років (з 7 до 16 років) | |
Оцінювання навчальних досягнень учнів початкових шкіл країн Західної Європи варіюється від неформального моніторингу учнівських успіхів до їх формального тестування. Найбільш вживана схема складається з поточного спостереження вчителем за динамікою розвитку кожного учня, яке зазвичай набуває підсумкової форми кілька разів на рік у вигляді тестів або екзаменів. Тобто для оцінювання навчальних досягнень учнів початкових шкіл західноєвропейських країн використовуються поточний, періодичний та підсумковий види контролю.
Табл. 4. Види контролю
| Поточний | Періодичний | Підсумковий |
| Проводиться постійно протягом шкільного року (оцінки за види роботи в класі та домашні завдання) | Проводиться через певні інтервали часу протягом шкільного року. Може застосовуватися на початковому періоді навчання (вихідне або діагностичне оцінювання) з метою встановлення підходів та засобів для досягнення учнем навчальних цілей | Приводиться по закінченні шкільного віку або початковій школі |
Оцінювання також буває внутрішнім і зовнішнім залежно від рівня, на якому відбувається цей процес (див. табл.5):
Табл. 5. Види оцінювання
| Внутрішнє | Зовнішнє |
| Розробляється та проводиться на рівні групи, класу або школи. Іноді називається "вчительським" | Розробляється та проводить - ся на регіональному або національному рівнях |
Серед форм, які найчастіше використовуються в початкових школах, можна виділити усне опитування та письмові роботи і тести (див. табл.6):
Табл. 6. Форми роботи в початковій школі
| Усна форма перевірки знань (усне опитування) | Письмова форма перевірки знань (письмові роботи) | Тестування |
| Застосовується при атестації мовленнєвого розвитку, навичок спілкування | Отримали широке застосування, оскільки дають змогу одночасно охопити перевіркою значну кількість учнів та зводять вплив суб’єктивних чинників до мінімуму | Широке застосування отримали діагностичні тести, що використовують форму альтернативного вибору правильної відповіді з кількох відповідей, написання короткої відповіді (заповнення пропусків), дописування літер, цифр, слів тощо. Тести друкуються у вигляді збірок і є доповненням до підручників, складаються вчителем |
Основним інструментом перевірки рівня знань та вмінь, окрім усного опитування і перевірки домашніх завдань (та іноді інших варіантів), є письмове тестування, яке буває декількох видів. По-перше, це поточне або періодичне тестування, яке проводиться на рівні школи протягом і наприкінці навчального року [37].
Так, в Австрії письмові шкільні тести проводяться кілька разів на рік з рідної мови та математики у 4 класі початкової школи.
В Ірландії стандартизовані тести застосовують для перевірки знань з ірландської та англійської мов (читання) і математики.
У Люксембурзі письмові тести називаються "шкільними завданнями". Інші західноєвропейські країни також активно використовують такий вид тестування (Бельгія, Греція, Іспанія, Італія, Нідерланди, Німеччина).
У Великій Британії розповсюджений підсумковий вид шкільного, або як його ще називають "вчительського" тестування, що організується вчителями через певні часові інтервали, визначені центральними освітніми органами. Вчителі перевіряють ступінь оволодіння предметами Національного навчального плану, які обов'язково мають вивчатися в усіх державних школах. Вчительське тестування відбувається двічі у початковій школі по закінченні "ключових етапів" 1 та 2 і вміщує тести з таких предметів (див. табл.7):
Табл. 7. Етапи підсумкового контролю у Великій Британії
| 7-річні | 11-річні |
| Англійська мова, математика, природознавство | Англійська мова, математика, природознавство |
Письмові тести в деяких країнах використовують також і для організації перевірки знань учнів на національному рівні. Цей вид тестів розробляється централізовано, і має обов'язковий характер. До країн, які застосовують національні тести у початковій школі, належать, наприклад, Велика Британія, Швеція та Франція.
Так, модель національного тестування, яке доповнює вчительське, у англійській початковій школі виглядає так (див. табл.8):
Табл. 8. Модель національного тестування
| Вік учня Ключовий етап | Предмет, з яких оцінюються учні | Тривалість | Дата проведення |
| Вік учнів - 7 років | Національне тестування з англійської мови (письмо, читання, правопис, математика) | До 3-х годин в цілому | Протягом кількох днів літнього семестру |
| Вік учнів - 11 років | Національне тестування з англійської мови (письмо, читання, правописі. математики та природознавства | 5-5,5 годин в цілому | У чітко визначені дні в середині травня |
У Швеції національні тести проводяться з шведської мови (письмо і читання) та математики по закінченні 2 класу початкової школи (у віці 7 або 8 років).
Франція має свої особливості щодо цього - національне діагностичне тестування проводиться не в кінці, а на початку навчального року з метою завчасного вживання необхідних заходів для покращення успішності учнів. Зокрема, національні тести (французька мова та математика) проводяться на початку З року навчання у початковій школі у віці 8 років [43].
У Нідерландах національну перевірку проводять по закінченні початкової школи. Нідерландський Інститут з освітнього оцінювання розробив систему вимірювання рівня розвитку учнів початкової школи. Система тестів розглядається як інструмент для вимірювання рівня навченості учнів і кожного предмета у початковій школі з метою вибору подальшого типу середньої освіти, Заключне національне тестування під егідою Інституту проводять 60٪ шкіл наприкінці останнього року початкового навчання.
Іншим підходом до визначення рівня навченості учнів початкових шкіл є національні іспити, після складання яких часто видається документ про початкову освіту. Проте, практика проведення останніх зустрічається досить рідко.
Наприклад, в Італії після закінчення початкової школи учні складають національний іспит на отримання Свідоцтва про початкову освіту. Екзамен, що проводять учитель класу та два його колеги, які призначаються Асамблеєю вчителів, передбачає написання двох письмових робіт відповідно з мови та математики і складання одного усного іспиту, який охоплює інтегровані знання з усіх інших предметів початкової школи.
Екзамен після завершення початкової освіти у Люксембурзі вмішує тести з французької та німецької мов (диктант і мовні вправи) та математики. Екзамен називається "вступним" - базуючись на результатах екзамену, що свідчать про рівень розвитку учнів, відбувається розподіл на два напрями подальшого навчання:
загальну середню освіту у ліцеях,
технічну середню освіту у спеціалізованих закладах.
Що стосується результатів оцінювання успіхів учнів початкових шкіл у Західній Європі, то вони, як правило, занотовуються до персональних щоденників або викладаються у формі звітів про успішність кожного учня. У звіті занотовується динаміка розвитку учня, результати поточного та періодичного оцінювання, заключного тестування. Звіти використовуються для ознайомлення педагогічного колективу та батьків з успіхами кожної дитини.
Наприклад, усі державні британські школи надають батькам річний письмовий звіт стосовно результатів успішності їхньої дитини, який містить:
• дані про успішність з усіх дисциплін;
• динаміку загального прогресу учня та інформацію про відвідання ним школи;
• оцінки з національного тестування;
• порівняння з досягненнями учнів того ж самого віку, які вчаться в школі та стосовно національних критеріїв;
• інформацію про форми співробітництва школи з батьками.
Результати оцінювання успішності учнів початкових шкіл Франції записуються у спеціальний шкільний щоденник учня, який слугує для обговорення рівня розвитку дитини вчителями та батьками. До звіту заносяться також пропозиції вчителів щодо перспектив переведення учня до наступного рівня освіти.
Зазвичай, персональні щоденники учнів початкових шкіл обговорюються на нарадах учителів, батьківських зборах, відсилаються батькам додому (кілька разів на рік, після закінчення навчального року або початкової школи) [43].
В Ірландії поряд із звичайними звітами існують офіційні, які складаються після закінчення початкової школи, вони не видаються батькам, а надсилаються до тієї середньої школи, де навчатиметься учень.
У Греції після закінчення початкової школи видається "Свідоцтво про прогрес учня", яке необхідне для зарахування до середньої школи, а "Свідоцтво про початкову освіту" у Бельгії видається тільки тим учням, які успішно завершили навчання у початковій школі та склали екзамен.
Ситуація з оцінками виглядає строкато. Частина західноєвропейських країн взагалі не використовує оцінки в початковій школі. Зокрема, це Греція (у 1 - 2 класах), Данія, Італія, Німеччина (І клас), Норвегія, Португалія, Швеція. В Італії, наприклад, оцінювання навчальних досягнень учнів викладається описово у відповідних картках. У початковій школі Норвегії вчителі та батьки збираються два-три рази на рік для неформального обговорення розвитку учнів та якості їхніх знань.
У Данії 13-бальна оціночна шкала починає застосовуватися тільки з 8 класу.
У Франції також спостерігається тенденція відмови від використання оцінок у початковій школі, що базується на політиці уряду відходу від системи формального оцінювання, яка на практиці призводить до високого відсотка другорічництва. Традиційно ж учнів початкових шкіл у цій країні оцінюють за 10-бальною шкалою.
Деякі країни відмовляються від використання негативних оцінок в початковій школі. Прикладом може слугувати Греція, де при повній відмові виставлення оцінок у І та 2 класах, у 3, 4, 5 та 6 класах початкової школи погані оцінки не передбачені:
Третя група західноєвропейських країн, навпаки, вважає за необхідне застосування оцінок у початковій школі. У Німеччині оцінки починають виставлятися вже з 2 класу, а оціночна шкала має такий вигляд:
у Нідерландах початкова школа (для навчання дітей з 5 (4) до 12 років) застосовує 10-бальну шкалу, де "І" означає "надзвичайно погано", а "10" - "відмінно";
у Люксембурзі для переведення до наступного класу початкової школи учень має набрати мінімальну кількість балів (30 з 60) по двох із трьох основних предметів (французької та німецької мов і математики).
Узагальнення інформації щодо використання оцінок у початкових школах деяких Західноєвропейських країн; (див. табл.9):
Табл. 9. Використання оцінок в Західноєвропейських країнах
| 8 балів та вище | Відмінно |
| 7 балів | Добре |
| 6 балів | Досить добре |
| 5 балів | Задовільно |
| 4 бали | Середньо |
| 3 бали | Погано |
| 2 бали та нижче | Дуже погано |
Цiкавий i заслуговує на увагу експеримент безоцiночного навчання, що проводився декiлька рокiв пiд керiвництвом педагога Ш.О. Амонашвiлi в початкових класах деяких шкiл Грузiї.
Проводячи експеримент, грузинські вченi виходили з того, що оцінка - бал недостатньо стимулює навчальну дiяльнiсть молодших школярiв, для багатьох учнiв отримання добрих оцiнок стає практично єдиним мотивом навчання. Школярi, якi не в змозi досягти гарних результатiв, втрачають вiру у свої сили, бажання вчитися. Потрiбно, щоб не оцiнка була стимулом до навчання, а саме навчання, пiзнання стало для учнiв насолодою, радiстю.
Вчитель, на думку Амонашвiлi, в початкових класах не має ставити балiв, хоча щоуроку, постiйно оцiнювати учвiв з допомогою оціночних суджень; практикуються i колективнi оцiночнi судження самих дiтей. З 1 класу на кожного учня заводиться характеристика, у яку два рази на рiк вносять уточнення у зв’язку з успiхами чи пробiлами в знаннях, на якi слiд звернути увагу батькам та самим дiтям.
Безоцiночне навчання Амонашвiлi в початкових класах дало позитивнi результати: дiти вчились добре, навчання приносило їм радiсть, мотивом навчання став iнтерес до здобуття нових знань.
На уроках Г.Л. Рибальченко (СШ №52 м. Ростов-на-Дону) утвердилась така форма оцiнювання виконання самостійних робіт, як самооцінка. Дiти оцiнюють свої роботи значками +, - , Х. Значення цих значкiв дiтям вiдомо.
"Як оптимально оцiнити роботу маленького хлопчика чи дiвчинки, якi добросовiсно збирали матерiал, пiдбирали iлюстрацiї, якi талановито склали твiр iз власними роздумами, спостереженнями?" - таке питання ставить перед собою Е. Потапова, вчителька початкових класiв загальноосвiтньої школи № 1027 м. Москви.
З цiєю метою вона використовує елементи педагогiки успiху, зокрема оптимiстичнi за своїм характером оцiночнi судження: "Саша, мiй маленький друже, як багато радiсних хвилин ти менi подарував... ". Використовує вона i рiзнi знаковi форми оцiнювання.
"Iншим разом оцiнка твору буде винесена прямо на його обкладинку, чи схована всерединi малюнка, який дитина вирiзала iз журналу: ну ж бо, вiдшукай свою оцiнку!" - пише Е. Потапова.
У статтi А.С. Адрiанової "Iндивiдуальна самостiйна робота над помилками" представлено цiкавий досвiд облiку успiшностi учнiв, який пов’язаний iз прагненням вчителя надати конкретну допомогу кожному учневi у виправленнi допущених помилок.
Настiнна таблиця "Облiк грамотностi учнiв" є аркушем цупкого паперу з перелiком прiзвищ учнiв даного класу i пронумерованими графами, якi мають заголовки граматичного матерiалу, який повторюється i вивчається знов. Наприклад в таблицi "Облiк грамотностi учнiв 2 класу" графа 1 має назву "Крапка в кiнцi речення", графа 2 - "Велика буква в iменах". Остання графа має назву "Яку роботу треба виконати".
Помилки кожного учня позначаються умовним значком у вiдповiднiй графi. Незалежно вiд кiлькостi помилок, якi допущенi на одне i теж саме правило правопису, у вiдповiднiй графi ставиться тiльки один значок.
Таблиця "Облiк грамотностi учнiв" вивiшується в класi до урокiв на наступний день пiсля проведения контрольно роботи.
В школi Я. Корчака контроль i оцiнювання здiйснювалось за допомогою очок за виконану роботу. Одне очко дiти отримували за грамотно переписану, без виправлень, половину сторiнки, половину сторiнки обчислених прикладiв, гарний малюнок, виготовлену з паперу чи деревини iграшку, вивчену пiсню, участь в оформленнi класу, допомогу невстигаючому учневi, правильне читання тексту. Два очка отримували за виконання всiєї вищезазначеної роботи у подвiйнiй кiлькостi. Три очка - за виконання найскладнiших завдань, вивчення великого вiрша або пiснi.
Очки пiдраховувались за рiзнi предмети окремо та позначались на графiках кольоровими олiвцями. Це дозволяло бачити дiтям результати своєї працi та стимулювало до подальшої роботи. Результати мiсяця пiдводили, виходячи з набраної кiлькостi очок. Першi п’ять мiсць отримували оцiнку "п’ять", iншi п’ять мiсць - "чотири" i т.д. Такий спосiб оцiнювання, на думку Я. Корчака, не дратував дiтей, тому що вони самi бачили на графiку наслiдки свого навчання i поведiнки, а не випадкову та незаслужену оцiнку вчителя".
Одним з прикладiв здiйснення словесного оцiнювання є оцінювання навчальних досягнень учнiв: низький, середнiй, достатнiй i високий [33].
Цiкавий приклад нетрадицiйного оцiнювання знаходимо у системi роботи вчителя Тетяни Перило (старший учитель ЗОШ №109 м. Запорiжжя). Вона пропонує таку iгрову систему оцiнювання, яка б не просто вiдзначала рiвень знань та якiсть роботи учнiв, а й допомагала дитинi орiєнтуватися у сучасному життi.
У класi, де навчає вчитель, виникла своя власна валюта, вартiстю в
"1 умсик" та "1 розумник". Це невеличкi паперовi купюри, набранi у кольорi на комп’ютерi, з підписом вчителя. Система їх отримання така: за кожну правильну вiдповiдь на уроцi або правильно виконане завдання на полях свого зошита учень ставить знак "+", а за неправильне "-", який "з’їдає" один "+". За кожнi три плюси на одному уроцi учень отримує один "умсик". Один "розумник" дорiвнює трьом "умсикам". За високий рiвень вiдповiдi бiля дошки та виконання контрольно роботи - один "розумник", за достатнiй рiвень - один "умсик".
На цi "грошi" дiти можуть "купити" рiзноманiтнi послуги (за 100 "умсикiв" екскурсiя по мiсту).
Для тих, у кого немає або мало "грошей", iснують "кредити", якi видаються учневi на певний час. Є ще система "штрафiв" (за невиконане домашнє завдання три "умсики").
Цiкавий ще такий досвiд вчителiв Свiтлани Балашової та Лiдiї Безпалько. Вони вважають ефективним використання тестового контролю.
Тест у педагогiчнiй iнтерпретацiї є способом виявлення рiвня засвоєння знань, умiнь i навичок учнiв, їх навченостi та успiшностi, рiвня вихованостi тощо.
Тести-схеми.
Тести такого типу спрямованi на розвиток умiння генерувати iдеї, висувати гiпотези.
Тести-невiдповiдпостi.
Знайдiть помилкг у текстi.
Наприклад, тема "Річки" ("Я i Україна", 3 клас).
Рiчка - це малий штучний потік, який починається з маленького струмка. Струмок прокладає русло. Кожна річка має гирло. Місце, де рiчка бере свій початок. Місце, де впадає рiчка, називається витоком.
3. Тести-послiдовностi.
Поставте у правильнiй послiдовностi.
Наприклад, тема "Органи травлення" ("Я і Україна", 3 клас).
1) ротова порожнина;
2) шлунок;
3) глотка;
4) стравохiд;
5) кишечник.
4. Тести-пропуски.
Вставте пропущені слова.
Наприклад, тема "Кругообiг води в природi" ("Я і Україна", 3 клас).
Під дією сонячних променів _______________з поверхнi водоймищ, грунтiв і рослин__________________. _________________ підiймається вгору. Повітря високо над землею завжди_________.
Старший учитель багатопрофiльного лiцею №99 м. Запорiжжя Ольга Сорокоус виступає за iндивiдуалiзацiю оцiнювання. Такий прийом виявляється у створеннi вчителем ситуацiї, коли успiх гарантований. Кожна робота дитини має бути для неї хоч i незначним, але просуванням вперед. Шестилiтнiм першокласникам бали не виставляються, тому вчитель використовує рiзнi способи оцiнювання: малюнки, що розмовляють (оцiнювання незначних успiхiв, те, що вдалося: один вдалий елемент, одна буква у рядку, одне слово), почеснi обкладинки (дитинi з обкладинки зошита посмiхаються улюбленi персонажi: золота рибка, чарiвна квiточка, пташка щастя i iн), перспективна i вiдстрочена оцiнка.
На нашу думку, всi вище наведенi форми роботи, методи контролю та оцiнювання молодших школярiв заслуговуюоть на неабияку увагу, адже саме такi форми та методи розширюють рамки системи контролю і оцiнювання, доповнюють її новими можливостями, а отже, забезпечують розвиток цього напрямку в школi. Досвiд роботи вчителiв-практикiв, описаний вище, забезпечить поширення нетрадицiйних варiантiв роботи з молодшими школярами в масову школу, дасть змогу використати новi форми контролю та оцiнювання молодим вчителям, приверне увагу науковцiв та методистiв до дослiджувано проблеми.
Замість висновку підкреслимо, що рівень якості знань та вмінь учнів початкових шкіл ні в якому разі не залежить від форми оціночного показника (бали, літери, відсотки, описовий варіант), кількості балів та напрямку їх розміщення в оціночній шкалі, а єдиний найоптимальніший варіант оціночної шкали на сьогодні відсутній, оскільки кожна країна шукає відповідь, базуючись на національній спадщині з урахуванням, безперечно, світових досягнень у педагогіці [53].
Дата: 2019-07-24, просмотров: 265.
