З М І С Т
Вступ………………………………………………………………………………………...4
Розділ 1. Методика дослідження
1.1 Короткий огляд літератури ………………………………………………......11
1.2 Методи й організація дослідження проекту
1.2.1 Сутність, зміст і види ефективності
виробництва...…………………………………………………………......14
1.2.2 Ефективність виробництва: система показників...…………........20
1.2.3 Класифікація факторів підвищення ефективності виробництва
1.2.3.1 Класифікація істотних характеристик...……......………....22
1.2.3.2 Спрямованість діяльності і використання факторів
підвищення ефективності виробництва…………………....23
Розділ 2. Аналіз ефективності виробництва ВАТ «Ударний»
2.1 Характеристика об'єкта дослідження
2.1.1 Особливості технологічного процесу виробництва.
Техніко-економічна характеристика підприємства...…….....……33
2.1.2 Основні техніко-економічні показники...……………..………......…38
2.2 Аналіз ефективності виробництва
2.2.1 Узагальнюючі показники економічної ефективності
виробництва...………………………………………………………......…38
2.2.2 Показники ефективності використання праці.…..………......……46
2.2.3 Показники ефективності використання основних
фондів, оборотних коштів і капітальних вкладень...…….....…...52
2.2.4 Показники ефективності використання матеріальних
ресурсів...…………………………………………………………….………56
2.2.5 Додаткові показники системи показників
ефективності виробництва...………………………………………......58
2.3 Аналіз використання виробничих потужностей...……..….….……......61
2.4 Визначення рівня механізації виробництва……………….…..….……...65
2.5 Висновки аналітичної частини………………………………..………………71
Розділ 3. Розробка заходів щодо підвищення ефективності виробництва ВАТ «Ударний»
3.1 Комплекс заходів підвищення ефективності виробництва
3.1.1 Заходи підвищення рівня механізації
виробництва.…………………………………………......…………..……77
3.1.2 Заходи НОТ (наукова організація труда).......…………..…….……80
3.1.3 Заходи поліпшення використання основних
виробничих фондів і виробничих потужностей...…………..………82
3.2. Ефект від проведення заходів на виробництві...……..……....….……87
Висновки...……………………………………………………………………………...96
Список використаної літератури...…………………………..…..………105
Додаток 1. Система показників ефективності суспільного
виробництва об'єднань (підприємств)....……………………..…..108
Додаток 2. Вихідні дані для аналізу виробничої діяльності
ВАТ «Ударний»……………………………………………………………109
Додаток 3. Факторний аналіз рентабельності виробництва
винзаводу……………………………………………………………...….110
Додаток 4. Система показників ефективності виробництва
ВАТ «Ударний»……………………………………………………….…..111
Вступ
Україна є країною з величезним потенціалом – вона має освічене населення, багаті природні ресурси, а також удале географічне положення, що дозволяє їй бути міжнародною торгівельною державою. При цьому країна володіє банком унікальних технологій і наукових розробок, реалізація яких відкриває нові можливості, як для вітчизняного, так і для світового прогресу. Як приклад можна привести: запуск супутника Землі – “Січ”, що відкрив Україні шлях до клубу космічних держав; літак “Мрія” і інша продукція заводу ім. Антонова; електронні мікроскопи; різні типи й класи кораблів; наймогутніші у світі преси, турбіни і дизельні двигуни — усе це є на виробничому конвеєрі України.
Разом із тим генна інженерія й біотехнології, штучні алмази, дослідження в галузі матеріалознавства, у тому числі і космічного, фундаментальні дослідження в математиці, теоретичній фізиці, біології й хімії – усе це ставить Україну в один ряд із передовими високорозвиненими країнами світу.
Однак при такому величезному науковому, виробничому і кадровому потенціалі в економіці України протягом останніх років спостерігаються кризові явища, у результаті чого обсяги виробництва основних видів продукції катастрофічно знизилися.
Відповідно до офіційної статистики, показник промислового виробництва протягом 1991-1998 років становив негативну величину. Річна зміна обсягів промисловості в Україні склала: у 1995 році –12,0%; у 1996 –5,1%; у 1997 –1,8%, а в 1998 році –1,5%.
Однак, починаючи з 1999 року, відбулася зміна тенденції. За даними Держкомстату України в 1999 році показник випуску загального обсягу продукції збільшився на 2,8%, а середньодобового виробництва – на 3,6%.
Таким чином, уперше протягом останніх років, починаючи з 1999 р., за підсумками року спостерігається приріст виробництва.
Але цей факт не дає приводу для оптимізму. Підвищення зростання виробництва й збільшення валового продукту в Україні, відбувається не за рахунок підвищення ефективності економіки, і не є результатом діяльності уряду й інших державних органів. Дане явище пояснюється наступним. Справа в тому, що розвиток світової економіки відбувається хвилеподібно, чи циклічно. В різні роки виробництво може зростати великими чи меншими темпами, а в ряді випадків розвиток економіки може мати негативний знак, що означає падіння виробництва. Так, після південно-східної кризи, циклічний розвиток світової економіки супроводжується високим рівнем економічної активності, природно, що це явище знаходить своє відображення і на економіці України.
Цікавими, у рамках даної теми, є результати дослідження фахівцями НДІ Держкомстату ділової активності промислових підприємств України в ІІІ-IV кварталах 2000 року, у якому брали участь 1425 підприємств 16 галузей. Дані свідчать про те, що середній коефіцієнт завантаження виробничих потужностей в ІІІ-IV кварталах склав 38%. При цьому керівники більшості підприємств (93% опитаних), відзначають, що їхніх виробничих потужностей “досить” чи “більш ніж досить” для виконання наявної кількості замовлень, що вказує на значне недовикористання промислового потенціалу. Лише 5% від загальної кількості підприємств відчувають нестачу наявних у присутності потужностей.
Що стосується завантаження виробничих потужностей, найбільша завантаженість спостерігалася на найкрупніших підприємствах (більш 5000 працюючих) – 52% і в малих підприємствах (з кількістю працюючих менш 50 чоловік) – 40%. Найгірше завантаження відзначалося на підприємствах з кількістю працюючих 51-200 чоловік – усього на 33,5% (таблиця 1).
Таблиця 1
Завантаження виробничих потужностей у галузях промисловості в III-IV кварталах 2000 року, %
| Мікробіологічна | 54 |
| Борошномельна | 39 |
| Поліграфічна | 40 |
| Харчова | 57 |
| Легка | 40 |
| Скляна й порцелянова | 37 |
| Промисловість будматеріалів | 62 |
| Деревообробна | 37 |
| Машинобудування | 37 |
| Хімічна | 30 |
| Кольорова металургія | 35 |
| Чорна металургія | 68 |
| Паливна | 48 |
| Вугільна | 65 |
| Електроенергетика | 54 |
Крім того, промислові підприємства України забезпечені замовленнями в середньому на 3,3 місяці роботи. При цьому трохи краще обстоять справи в електроенергетиці (11 міс.), паливній (5,8 міс.) і вугільній (5,1 міс.) промисловості. Однак менш за все забезпечена замовленнями поліграфічна промисловість у середньому на 1,1 місяць.
Приведена статистика свідчить про неефективне використання виробничого потенціалу, що свідчить про низьку ефективність виробництва практично у всіх галузях економіки України. У свою чергу це є результатом низького попиту на вироблену продукцію, тобто фактично продукція, що виробляється на підприємствах України є неконкурентоспроможною. Висока собівартість, низька якість – от причини відсутності попиту.
Таким чином, підвищення ефективності виробництва на підприємствах України – це одна з найважливіших задач як держави (створення сприятливих умов для ефективної діяльності підприємств), так і економістів самих підприємств (аналіз виробничої діяльності, розробка й упровадження заходів щодо підвищення ефективності виробництва).
Суспільство ніколи не було байдужим до витрат на досягнення того чи іншого успіху. В основі прогресу лежить підвищення ефективності виробництва. Тут розуміється економічна й соціальна результативність господарської діяльності.
Запорука успіху діяльності будь-якого підприємства криється в постійному підвищенні ефективності виробництва, систематичному аналізі виробничої діяльності, розробці й упровадженні заходів, націлених на підвищенні ефективності виробництва.
На сучасному етапі розвитку України, забезпечення стабільної роботи підприємств по випуску конкурентноздатної продукції, є завданням першорядної важливості для керуючих усіх рівнів. Найважливішою якісною характеристикою господарювання на всіх рівнях є – ефективність виробництва.
Зниження витрат виробництва, раціональне використання матеріальних ресурсів, досягнення більш високих економічних показників і, насамперед підвищення продуктивності праці й ефективності виробництва, і на цій базі зниження собівартості – найбільш важливі й актуальні задачі працівників управління виробництвом. Для їхнього вирішення велике значення має удосконалювання управління з метою підвищення його ефективності, оволодіння методами ефективного керування виробництвом, а також розрахунки й порівняння показників ефективності виробництва підприємства.
Необхідною умовою вирішення поставлених завдань є науковий пошук, аналіз, узагальнення практики й обґрунтування такої системи управління підприємством, що могла б забезпечити підвищення ефективності виробництва й насичення ринку високоякісними товарами, доступними для масового споживача.
Виходячи з вищесказаного, тема, розглянута в роботі, є актуальною на сьогоднішній день, у період економічної кризи, спаду виробництва й реформування економіки нашої держави.
Мета роботи:
· визначення можливих напрямків реалізації внутрішніх і зовнішніх факторів підвищення ефективності виробництва (діяльності підприємства);
· розробка заходів для впровадження на підприємстві з метою підвищення ефективності виробництва й одержання значного економічного ефекту.
Завдання дипломної роботи:
· огляд літератури, що має відношення до досліджень дипломної роботи;
· аналіз ефективності виробництва ВАТ «Ударний», із метою виявлення причин низької ефективності виробництва підприємства.
У роботі досліджуються: теоретична й практична основа аналізу й оцінки ефективності виробництва, методи оцінки; фактори підвищення ефективності виробництва. У дипломній роботі, на основі проведених досліджень і аналізу виробничої діяльності суб'єкта господарської діяльності, виявляються причини низької ефективності виробництва підприємства і визначаються спрямованість діяльності й заходи щодо підвищення ефективності виробництва суб'єкта ринкових відносин. Результатом проведення заходів щодо підвищення ефективності виробництва є ефект, що виражається в підвищенні продуктивності праці, зниженні собівартості й підвищенні конкурентноздатності продукції на ринку.
Об'єктом дослідження обрано підприємство – ВАТ «Ударний», розташоване: м. Тарутине, Одеська область, яке здійснює господарську діяльність у такій галузі промисловості як – виноробство (вторинне виноробство). Для проведення аналізу виробництва даного підприємства, результати діяльності ВАТ «Ударний», зведені в таблиці: «Вихідні дані для аналізу виробничої діяльності ВАТ «Ударний» (див. Додаток 2).
Предмет роботи – результат теоретичного абстрагування ефективності виробництва, що дозволяє виділити певні закономірності розвитку й функціонування виробництва, а також виявити найбільш значимі з наукової й практичної точок зору закономірні зв'язки і відносини ефективності виробництва.
Дана робота, побудована так, щоб досить освітити й проаналізувати всі аспекти ефективності виробництва – управління, аналіз.
Дипломна робота складається з трьох розділів і чотирьох додатків. Додатки дипломної роботи містять: 1 схему і 3 таблиці.
Крім додатків, у роботі, розміщено також 10 таблиць і 2 схеми, у яких міститься допоміжний і наочний матеріал.
Варто помітити, що загальноприйнята система показників ефективності виробництва, використовувана в роботі для аналізу ефективності виробництва, містить також і додатково розраховані мною показники господарської діяльності підприємства ВАТ «Ударний» (п\р 2.2.5). Дані доповнення, на мою думку, є доцільними, тому що вони дозволяють нам зробити також і додаткові висновки про ефективність виробництва.
Методики визначення й аналізу, система показників ефективності, використані в роботі, допоможуть керівникам будь-якого рівня повніше виявити резерви подальшого підвищення ефективності виробництва і намітити конкретні шляхи його удосконалювання.
Забезпечення стабільної роботи підприємств по випуску конкурентноздатної продукції, є завданням першорядної важливості для керуючих усіх рівнів, а найважливішою якісною характеристикою господарювання на всіх рівнях є – ефективність виробництва.
Короткий огляд літератури
Необхідною умовою підвищення ефективності виробництва, оволодіння методами ефективного управління, а також розрахунками й порівнянням показників ефективності виробництва підприємства, а потім розробкою програми виведення підприємства з кризи й підвищення ефективності діяльності підприємства, є: науковий пошук; аналіз; узагальнення практики й обґрунтування такої системи й методів керування підприємством, що могли б забезпечити підвищення ефективності виробництва й насичення ринку високоякісними товарами, доступними для масового споживача.
Тема дипломної роботи є мало дослідженою, хоча і звертала увагу багатьох учених. В основному це роботи з дослідження одного з аспектів даної теми - це аналіз і оцінка ефективності виробничої діяльності підприємства, у яких досліджуються показники й методи оцінки ефективності виробництва. Далі цього ніхто з авторів робіт не продовжує досліджень, тобто розробкам заходів щодо підвищення ефективності виробництва на базі проведеного аналізу виробничої діяльності підприємства.
Здійснюючи огляд видаваної останнім часом літератури, варто помітити, що література по даній темі в даний час практично не видається. Серед робіт, які мають відношення до даної теми можна виділити праці: Горфінкеля В.Я. і Швандара В.А., Савицької Г.В., Стражева В.І.
Горфінкель В.Я., Швандар В.А. Економіка підприємства: Підручник для вузів. - М.: Банки й біржі, ЮНІТІ, 1998.
Гарний підручник для вузів для освоєння дисципліни - економіка підприємства. Але в даному підручнику, лише загалом досліджені: сутність, критерій і показники економічної ефективності суспільного виробництва, загальна й порівняльна економічна ефективність витрат. Тут також визначені загалом основні напрямки підвищення ефективності суспільного виробництва. Практично відсутні методики дослідження ефективності виробництва підприємства.
Таким чином, для дослідження економічної ефективності виробництва певного суб'єкта господарської діяльності (підприємства) й управління, матеріал поданий у підручнику практичної цінності не має.
Савицька Г.В. Аналіз господарської діяльності підприємства: Навчальний посібник. – Мінськ: Экоперспектива, 1998.
Стражев В.І. Аналіз господарської діяльності в промисловості: Підручник. - Мінськ, 1997.
Незамінні підручники для аналізу виробничої діяльності підприємства, оцінки ефективності виробництва. Але як уже згадувалося, аналіз, є лише одним з аспектів теми досліджуваної у дипломній роботі.
На цьому огляд літератури, з теми дипломної роботи, виданої останнім часом завершується, через її відсутність.
Набагато більше літератури по даній темі видавалося в часи коли ринкові відносини ще були відсутні чи тільки починали формуватися. У даному напрямку дослідження проводили такі учені як: Кац Й.Я., Нікольский М.І., Белашов Л.А., Ермолович Л.Л., Лановой В.Т., Замісячний А.Й., Кунельский Л.Е. і ін.
Й подяки її авторам
Ермолович Л.Л. і ін. Аналіз ефективності господарської діяльності промислових об'єднань і підприємств. - Мінськ: Виш. шк., 1988.
У даній книзі викладені облік і аналіз ефективності науково-технічних заходів, приведені методики аналізу показників ефективності роботи підприємств і об'єднань. Дуже цінна книга, розрахована для практичних розробок заходів підвищення ефективності виробництва на підприємстві.
Кац І.Я. Економічна ефективність діяльності підприємств (аналіз - оцінка). - М.: Фінанси й статистика, 1987.
У книзі обґрунтовується система показників для аналізу й оцінки ефективності виробництва на підприємстві; обґрунтовано необхідність і можливість використання узагальнюючого показника ефективності виробництва з позицій суспільних економічних інтересів, приведені основні формули для його розрахунку, а також оціночні показники впливу на ефективність виробництва на підприємстві науково-технічних досягнень.
Нікольский М.І. і ін. Економічна ефективність виробництва на підприємствах: Методика визначення й аналіз показників ефективності виробництва. - М.: Харчова промисловість, 1980.
У книзі висвітлюються методи розрахунку й аналіз показників економічної ефективності виробництва. Розглядаються основні фактори й резерви росту продуктивності праці, приводиться приклад багатофакторного регресійного аналізу. Дана книга має практичний інтерес для менеджерів будь-якого рівня виробництва і в даний час.
Белашов Л.А. і ін. Ефективність виробництва (планування й стимулювання). - К.: Наукова думка, 1984.
У книзі розглядаються питання підвищення ефективності виробництва. Пропонуються розроблені авторами рекомендації з виявлення резервів підвищення ефективності виробництва.
На цьому огляд літератури, в якій так чи інакше досліджувався предмет дійсної дипломної роботи, довершено. На закінчення огляду літератури можна констатувати, що літератури по даній темі немислимо мало, у той час коли багато підприємств знаходяться в кризовому стані й ефективність їхнього виробництва дуже низька.
У роботі синтезуються існуючі методики аналізу й розробки підвищення ефективності виробництва на підприємствах.
Види ефективності.
Ефективність виробництва (продуктивність системи) має поліморфне визначення й застосування для аналітичних оцінок і управлінських вирішень. З огляду на це важливо виділяти по окремих ознаках відповідні види ефективності (продуктивності), кожний з який має певне практичне значення (мал. 2).
 |  | ||
По наслідках - Економічна
- Соціальна
 | |||
 | |||
По місцю одержання - Локальна (госпрозрахункова)
- Народногосподарська
ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА
(ПРОДУКТИВНІСТЬ СИСТЕМИ)
 | |||||
 |  | ||||
По ступені - Первісна
підвищення ефекту - - Мультиплікаційна
| | |
По меті - Абсолютна
визначення - Порівняльна
Мал.2. Види ефективності виробництва (продуктивності системи) по окремих ознаках
Відповідні види ефективності виробництва виділяються переважно по розмаїтості одержуваних результатів (ефектів) господарської діяльності підприємства. Насамперед результат (ефект) виробництва буває економічним чи соціальним.
Економічний ефект відображає різні вартісні показники, що характеризують проміжні і кінцеві результати виробництва на підприємстві (в об'єднанні підприємств). До таких показників відносяться обсяг товарної, чистої чи реалізованої продукції, розмір отриманого прибутку, економія тих чи інших видів виробничих ресурсів чи загальна економія від зниження собівартості продукції і ін.
Соціальний ефект зводиться до скорочення тривалості робочого тижня, збільшенню нових робочих місць і рівня зайнятості людей, поліпшенню умов праці й побуту, стану навколишнього середовища, загальної безпеки життя і т.д.. Соціальні наслідки виробництва можуть бути не тільки позитивними, але і негативними (поява безробіття, посилення інфляції, погіршення екологічних показників).
Вони мають особливість – не усі з них піддаються кількісному виміру. У зв'язку з цим на підприємствах визначають, оцінюють і регулюють (у границях своїх можливостей) як економічну, так і соціальну ефективність виробництва (продуктивність системи).
Суть проблеми підвищення економічної ефективності виробництва полягає в тому, щоб на кожну одиницю трудових, матеріальних і фінансових ресурсів домагатися істотного збільшення обсягу виробництва продукції. Це, у кінцевому рахунку, означає підвищення продуктивності суспільної праці, що і є критерієм (мірилом) підвищення ефективності виробництва.
Необхідність і можливість підвищення ефективності виробництва обумовлюється як сукупністю постійно діючих факторів, так і кількістю особливостей сучасного етапу економічного розвитку України.
Проблема ефективності в цілому не нова, вона існує в тій чи іншій інтерпретації з періоду виникнення матеріального виробництва і відбиває взаємозв'язок виробничих відносин певного способу виробництва. В умовах формування ринкових відносин, коли результати роботи одних суб'єктів ринку залежать від чіткості й злагодженості роботи інших суб'єктів, проблема ефективності стає визначальною.
Важливе значення в системі керування виробництвом займає уміння найбільш об'єктивно визначати ефективність виробництва підприємства. Тривалий час у середовищі економістів велася дискусія з того, за допомогою якого показника (показників) можна найбільше об'єктивно визначати ефективність виробництва.
У наступному розділі розглядається система показників ефективності виробництва, що здатна давати всебічну оцінку використання всіх ресурсів підприємства і містити всі загальноекономічні показники.
Фондовіддача
Наступною групою функціональних показників є показники використання виробничих фондів і капітальних вкладень. Сюди можуть бути віднесені такі показники:
- фондовіддача;
- приріст оборотних коштів до приросту товарної продукції;
- виробництво чистої продукції на 1 грн. середньорічного обсягу оборотних коштів;
- відносна економія основних виробничих фондів;
- відносна економія оборотних коштів;
- оборотність оборотних коштів;
- приріст оборотних коштів до приросту товарної продукції;
- питомі капітальні вкладення на одиницю виробничої потужності, що вводиться;
- питомі капітальні вкладення на одиницю приросту продукції;
- строк окупності капітальних вкладень.
Перераховані показники відображають рівень використання засобів виробництва в одному виробничому циклі, частково або цілком переносять свою вартість на готову продукцію. У зв'язку з цим використання засобів виробництва істотно впливає на рівень ефективності. Останні три показники характеризують ефективність капітальних вкладень, що направляються на збільшення випуску продукції.
Фондовіддача є в даний час основним показником використання основних виробничих фондів. Вона показує обсяг виробленої продукції, що приходиться на 1 грн. середньорічної вартості основних виробничих фондів. Продукція може бути представлена у вартісному чи натуральному вираженні. Динаміка цього показника відбиває зміну величини й структури основних фондів, обсягу й асортименту продукції, що випускається. Оскільки фондовіддача виражає співвідношення між досягнутим економічним ефектом (у виді виробленої продукції) і витратами на створення основних фондів, за допомогою яких досягнутий цей ефект, вона є й показником ефективності виробництва.
Фондовіддача розраховується по формулі:
(18)
де Т – обсяг виробленої продукції; Ф – вартість основних виробничих фондів, грн.
Розрахуємо показник фондовіддачі на підприємстві:
грн. 1999 р.
грн. 2000 р.
На підставі наших розрахунків видно, що на 1 грн. середньорічної вартості основних виробничих фондів, приходиться 10,17 грн. і 10,44 грн. виробленої продукції в 1999 р. і 2000 р. відповідно.
У нашому випадку, показник фондовіддачі в 2000 р. стосовно 1999 р. збільшився на 0,27 грн. Як уже говорилося, динаміка цього показника відбиває зміни розміру й структури основних фондів, обсягу й асортименту продукції, що випускається.
Приріст оборотних коштів до приросту товарної продукції
Показник приросту оборотних коштів до приросту товарної продукції розраховується по формулі
(19)
де Поб – приріст середньорічної вартості оборотних коштів, %;
Jв – темп зростання обсягу чистої (товарної) продукції.
Таким чином, показник приросту оборотних коштів до приросту товарної продукції, на підприємстві, складе:
На підставі зроблених розрахунків, можна говорити, що приріст товарної продукції, на підприємстві, випереджає приріст оборотних коштів на 2,3%.
Відносна економія основних виробничих фондів, відносна економія оборотних коштів
Відносна економія основних виробничих фондів, грн., розраховується по наступній формулі:
, (20)
де Фб – середньорічна вартість основних фондів у базовому періоді; Фi – середньорічна вартість у розрахунковому періоді. Варто помітити, що відносну економію оборотних коштів, матеріальних витрат, фондів заробітної плати можна розрахувати по цій же формулі з використанням відповідних значень фондів.
Таким чином, показник відносної економії основних фондів на підприємстві становить:
%.
Оборотні кошти складають частину засобів виробництва, що включають у себе також фонди обігу (готова продукція, кошти). Таким чином, показник відносної економії оборотних коштів характеризує отриману економію матеріальних і коштів у процесі виробництва й реалізації продукції. Економія оборотних коштів сприяє прискоренню їхньої оборотності і тим самим підвищенню ефективності виробництва.
Розрахуємо відносну економію оборотних коштів (тис. грн.), в ВАТ «Ударний», по наступній формулі:
, (21)
де Оф, Об – оборотні кошти відповідно фактично й у базисному періоді, тис. грн., Jв – темп зростання обсягу чистої продукції.
Таким чином, відносна економія оборотних коштів, у 2000 р., в ВАТ «Ударний» становить:
тис. грн.
Як уже говорилося, показник відносної економії оборотних коштів характеризує отриману економію матеріальних і коштів у процесі виробництва й реалізації продукції. Економія оборотних коштів сприяє прискоренню їхньої оборотності й тим самим підвищенню ефективності виробництва.
Захід №1.
Вихідні дані для розрахунку економічної ефективності заходу №1 – містяться в таблиці 8.
Таблиця 8
Вихідні дані розрахунку економічної ефективності
| Вихідні дані | ||
| Дані | до впровадження | після впровадження |
| Число слюсарів-наладчиків | 3 | |
| Число слюсарів-ремонтників | 3 | |
| Число слюсарів-наладчиків-ремонтників | 3 | |
| Розряд слюсаря-наладчика | III | |
| Розряд слюсаря-ремонтника | IV | |
| Розряд слюсаря-наладчика-ремонтника | V | |
| Середньомісячна заробітна плата робітників III розряду, грн | 204 | |
| Середньомісячна заробітна плата робітників IV розряду, грн | 224 | |
| Середньомісячна заробітна плата робітників V розряду, грн | 292 | |
| Відрахування (пенсійний фонд – 32%, соціальне страхування – 4%, фонд безробіття – 1,5%), % | 37,5 | 37,5 |
| Вартість спецодягу одного робітника, грн | 40 | 40 |
| Середньооблікова чисельність ПВП на винзаводі, чоловік | 222 | 219 |
У результаті сполучення професій слюсаря-наладчика й слюсаря-ремонтника на лініях розливу вина й шампанського в пляшки (цех №3), вивільняється 3 чоловіка, у той же час при збільшенні норми обслуговування підвищується розряд робітника.
Допоміжні розрахунки
Економія по фонду заробітної плати від вивільнення трьох робітників III розряду і трьох робітників IV розряду, грн.
.
Економія по відрахуваннях у пенсійний фонд, фонд безробіття і на соціальне страхування, грн.
.
Зниження витрат на спецодяг, грн.
.
Економія усього, грн.
.
Збільшення фонду заробітної плати у зв'язку з підвищенням розряду робітників, грн.
.
Збільшення відрахувань у пенсійний фонд, фонд безробіття і на соціальне страхування, грн.
.
Збільшення усього витрат, грн.
.
Розрахунок економічної ефективності
1. Приріст продуктивності праці в цілому по заводу, %
.
2. Річний економічний ефект, грн.
.
Отже, у результаті сполучення професій слюсаря-наладчика й слюсаря-ремонтника на лініях розливу вина і шампанського в пляшки (цех №3), приріст продуктивності праці по винзаводу складе 1,37%, а річний економічний ефект на підприємстві складе 6852 грн.
Захід №2.
Упровадження типових проектів організації робочих місць, розроблених ВНДІВіВ “Магарач”, на дільниці №3 переробки виноматеріалів (цех №1) дозволить визволити 4 чоловіка і підвищити продуктивність праці. Обсяг виробництва при цьому не зміниться (таблиця 9)
Таблиця 9
Вихідні дані розрахунку економічної ефективності
| Вихідні дані | |
| Годинна тарифна ставка робітника II розряду, грн | 0,93 |
| Фонд робочого часу одного робітника за місяць, ч | 174,6 |
| Число місяців роботи в році | 12 |
| Коефіцієнт виконання норм, % | 1,1 |
| Додаткова заробітна плата, % | 10 |
| Відрахування (пенсійний фонд – 32%, соціальне страхування – 4%, фонд безробіття – 1,5%), % | 37,5 |
| Вартість спецодягу одного робітника в рік, грн | 40 |
| Одноразові витрати на впровадження типових проектів, грн | 240 |
| Вивільнення робітників, чоловік | 4 |
| Чисельність ПВП, людина | 222 |
Допоміжні розрахунки
Основна річна заробітна плата чотирьох робітників, грн.
.
Додаткова заробітна плата чотирьох чоловік, грн.
.
Разом заробітна плата чотирьох робітників, грн.
.
Відрахування (пенсійний фонд – 32%, соціальне страхування – 4%, фонд безробіття – 1,5%), %
.
Разом економія по заробітній платі, грн.
.
Економія витрат на спецодяг, грн.
.
Розрахунок економічної ефективності
1. Приріст продуктивності праці по винзаводу, у %
.
2. Річний економічний ефект, грн.
3. Строк окупності одноразових витрат, років
.
Таким чином, у результаті впровадження типових проектів організації робочих місць, розроблених ВНДІВіВ“Магарач”, на дільниці №3 переробки виноматеріалів (цех №1):
· вивільняється 4 чоловіка;
· підвищується продуктивність праці на винзаводі на 1,83%;
· досягається річний економічний ефект – 13091,57 грн.
Захід №3.
Установка 10 електронних лічильників для ящиків готової продукції, на лініях розливу, цеху №3, дозволить визволити 4 чоловіка – три приймальниці готової продукції й контролер (див. таблицю 10).
Таблиця 10
Вихідні дані розрахунку економічної ефективності
| Вихідні дані | |
| Кількість робітників, що обслуговують цех розливу, чоловік до впровадження заходів після впровадження заходів | 40 36 |
| Денна заробітна плата контролера й приймальниці по тарифу, грн | 7,64 |
| Додаткова заробітна плата, % | 25 |
| Відрахування (пенсійний фонд – 32%, соціальне страхування – 4%, фонд безробіття – 1,5%), % | 37,5 |
| Вартість одного комплекту спецодягу, грн | 34 |
| Вартість одного лічильника, грн | 120 |
| Середньооблікова чисельність ПВП, чоловік | 222 |
Допоміжні розрахунки
Річна економія по заробітній платі, грн.
.
Економія по додатковій заробітній платі, грн.
.
Усього по заробітній платі, грн.
.
Економія по відрахуваннях (пенсійний фонд – 32%, соціальне страхування – 4%, фонд безробіття – 1,5%), грн.
.
Економія по спецодягу, грн.
.
Загальна економія, грн.
.
Витрати на впровадження лічильників, грн.
.
Розрахунок економічної ефективності
1. Приріст продуктивності праці, %
.
2. Річний економічний ефект, грн.
.
Таким чином, установка 10 електронних лічильників для ящиків готової продукції, на лініях розливу, цеху №3, дозволяє:
· визволити 4 чоловіка;
· підвищити продуктивність праці на підприємстві на 1,83%;
· одержати річний економічний ефект у розмірі – 12277,35 грн.
Приведені в підрозділі 3.2 (ефект від проведення заходів на виробництві) розрахунки говорять про доцільність і економічну ефективність проведення пропонованих заходів щодо наукової організації праці. Важливо, щоб робота з аналізу й проектування раціональних форм організації праці мала систематичний характер і враховувала всі напрямки наукової організації праці.
Висновки
Економічна ефективність виробництва підприємства – ступінь використання виробничого потенціалу, що виявляється співвідношенням результатів і витрат виробництва. Чим вище результат при тих же витратах, чим швидше він зростає в розрахунку на одиницю витрат необхідної праці, або чим менше витрат на одиницю корисного ефекту, тим вище ефективність виробництва. Узагальнюючим критерієм економічної ефективності виробництва служить рівень продуктивності праці. Ефективність виробництва – це показник діяльності виробництва по розподілу й переробці ресурсів із метою виробництва товарів. Ефективність можна вимірити через коефіцієнт – відношення результатів на виході до ресурсів на вході чи через обсяги випуску продукції, її номенклатури.
Економічний ефект відображає різні вартісні показники, що характеризують проміжні і кінцеві результати виробництва на підприємстві. До таких показників відносяться обсяг товарної, чистої чи реалізованої продукції, величина отриманого прибутку, економія тих чи інших видів виробничих ресурсів чи загальна економія від зниження собівартості продукції й ін. Соціальний ефект зводиться до скорочення тривалості робочого тижня, збільшенню нових робочих місць і рівня зайнятості людей, поліпшенню умов праці й побуту, стану навколишнього середовища, загальної безпеки життя й ін.
Суть проблеми підвищення економічної ефективності виробництва полягає в тому, щоб на кожну одиницю трудових, матеріальних і фінансових ресурсів домагатися істотного збільшення обсягу виробництва продукції. Це, у кінцевому рахунку, означає підвищення продуктивності суспільної праці, що і є критерієм (мірилом) підвищення ефективності виробництва.
Необхідність і можливість підвищення ефективності виробництва обумовлюється як сукупністю постійно діючих факторів, так і низкою особливостей сучасного етапу економічного розвитку України.
Рівень економічної й соціальної ефективності виробництва залежить від багатьох факторів, що її визначають.
Система показників ефективності виробництва
Система показників ефективності виробництва, показники якої розраховувалися й використовувалися в аналізі виробництва ВАТ «Ударний», дає всебічну оцінку використання всіх ресурсів підприємства і містить усі загальноекономічні показники.
Для оцінки ефективності виробництва ВАТ «Ударний» використовувалася система показників, у якій показники оцінки й планування підвищення економічної діяльності об'єднані в шість груп (і, таким чином, економічна ефективність розглядається як багатомірне явище):
1. Узагальнюючі показники економічної ефективності виробництва.
2. Показники ефективності використання праці.
3. Показники ефективності використання основних фондів, оборотних коштів і капітальних вкладень.
4. Показники ефективності використання матеріальних ресурсів.
5. Показники використання виробничих потужностей.
6. Показники рівня механізації виробництва.
Результати аналізу ефективності виробництва
підприємства
У результаті аналізу виробничої діяльності суб'єкта господарської діяльності, ВАТ «Ударний», виявлені причини низької ефективності виробництва підприємства.
1. Виробничі фонди, ВАТ «Ударний», використовуються недостатньо ефективно. Зростання виробничих фондів і фондоозброєності праці не супроводжується підвищенням фондовіддачі і відповідним зростанням продуктивності праці. Так, середньорічне зростання виробничих фондів у ВАТ становить – 115,5% (далі будуть приводитися середньорічні показники за 1999, 2000 рр.), а зростання фондоозброєності праці - 124,96%. А темпи зросту продуктивності праці й фондовіддачі, в ВАТ «Ударний», становлять 109,4% і 83,49% відповідно. При ефективному використанні виробничих фондів темпи зростання продуктивності праці повинні випереджати темпи зростання фондоозброєності праці. Зіставлення зазначених показників свідчить про зворотне – 109,4 < 124,96.
2. Наявні виробничі потужності підприємства використовуються не ефективно. Потужність винзаводу перевищує обсяг розлитої готової продукції. Різниця потужності винзаводу й обсягу розлитої готової продукції становить: 1999 р. – 98456 дал; 2000 р. – 73756 дал. Виробнича потужність винзаводу по місткості тари (3859856 дал) відстає від потужності по лініях розливу (3883600 дал). Відставання складає – 23744 дал у рік.
3. Більш половини робітників (54,2%), на підприємстві, зайнято ручною працею. Особливо велика питома вага робітників, зайнятих ручною працею, на ВРТС роботах (58,8%). В допоміжному виробництві цей показник склав 51,2%. Це свідчить про невисокий рівень механізації виробництва у ВАТ «Ударний».
Результати аналізу показали, що наступні напрямки є основними напрямками підвищення ефективності виробництва ВАТ «Ударний»:
1. Підвищення рівня механізації виробництва;
2. НОТ (наукова організація труда);
3. Поліпшення використання основних виробничих фондів і виробничих потужностей.
Виробництва
Основні напрямки підвищення рівня механізації виробництва винзаводу:
Комплексна механізація цехів і дільниць в основному виробництві;
Створення механізованих дільниць і цехів у допоміжному виробництві, механізація допоміжного виробництва.
Виробництва
1.1 Упровадження комплексно-механізованої лінії типу МКМЛ-7М чи МКМЛ-8, розроблені ВНДІВіВ «Магарач». Комплексна механізація (упровадження лінії МКМЛ-7М чи МКМЛ-8) винзаводу по основному виробництву дозволить механізувати більшість робіт у цехах обробки виноматеріалів (розчинення цукру, бентоніту, перемішування купажів і ін.). У цеху шампанських вин комплексна механізація дасть можливість перевести на потік готування купажів, лікеру, дріжджів і організувати безупинний потік від виробництва купажів до розливу й обробки шампанського.
1.2 Упровадження високопродуктивної комплексно-механізованої лінії розливу продуктивністю 18-22 тис. пляшок у годину. В даний час розлив продукції винзаводу провадиться на двох лініях продуктивністю по 9,5 тис. пляшок у годину. Установка такої лінії дозволить скоротити чисельність робітників, усунути ряд ручних операцій, підвищити продуктивність праці, буде сприяти підвищенню концентрації виробництва, що у певних межах також веде до зниження витрат на одиницю продукції, що випускається.
Скорочення
ВРТС – вантажно-розвантажувальні, транспортні і складські роботи.
ПВП – промислово виробничий персонал.
З М І С Т
Вступ………………………………………………………………………………………...4
Розділ 1. Методика дослідження
1.1 Короткий огляд літератури ………………………………………………......11
1.2 Методи й організація дослідження проекту
1.2.1 Сутність, зміст і види ефективності
виробництва...…………………………………………………………......14
1.2.2 Ефективність виробництва: система показників...…………........20
1.2.3 Класифікація факторів підвищення ефективності виробництва
1.2.3.1 Класифікація істотних характеристик...……......………....22
1.2.3.2 Спрямованість діяльності і використання факторів
підвищення ефективності виробництва…………………....23
Дата: 2019-05-29, просмотров: 214.
