Розділ 1. Фізико – хімічна характеристика ропи Куяльницького лиману

Куяльницький лиман знаходиться на Чорноморському узбережжі.

В адміністративному відношенні, він розташований в Одеській області. Лиман являє собою солоне озеро видовженої форми, яке утворилося в результаті затоплення гирлової ділянки річки Великий Куяльник морською водою. В умовах теплого клімату посушливої степової зони в солоні мілководні лагуни і затоплені устя берегової зони привносяться тонкодисперсні лесові маси; далі в ході складних біохімічних процесів будуються специфічні анаеробні ценози мікроорганізмів і формуються донні відкладення, збагачені органічною речовиною, сульфідами та сірководнем.

Куяльницький лиман знаходиться в 13 км від Одеси (дані на лютий 2009р.). Площа лиману – 61 км , середня кількість опадів – 340 мм. Температура води в літній час досягає 28 – 30 . На південно-східному березі лиману розташований грязьовий курорт, на берегах лиману є пляжі. Згідно даним управління екології Одеської області ці території в 1993 році рішенням обласної Ради зарезервовані під створення природоохоронного об`єкту заповідного фонду. Рівень води в лимані і його солоність регулярно зазнають зміни. Багаторічні спостереження показали, що в період з 1878 по 1968 роки солоність в лимані коливалася від 29 до 269 промілле. У роки з високою солоністю на дно лиману випадала в осад сіль. У посушливі роки, коли пересихала річка Великий Куяльник, площа водоймища зменшувалася майже удвічі. Двічі, в 1907 і 1925 роках, для порятунку лиману від пересихання, в нього, через спеціально прориті канали, запускалася морська вода.

За своєю природою лиман є однією з найунікальніших водойм. Сульфідомулові цілющі грязі Куяльницького лиману визнано в світі еталонними, кращих від них просто немає, а ропа лиману за всіма показниками переважає ропу уславленого Мертвого моря. Судячи із статті «Українська джерелиця» в газеті «Вісник Чорнобиля» за 9 травня 2003 року, курорт «Куяльник», що розташований на південно-східному березі лиману, продавав куяльницьку грязь не лише оздоровницям України, але і за кордон (наприклад, до Південної Кореї).

На всій своїй акваторії Куяльницький лиман мілководний.

Годі шукати рибу в лимані. Тут не зустрінеш навіть краба. Небагато знайдеться мешканців водойм, які можуть пристосуватися до життя в занадто солоних водах лиману. Однак солона вода і грязі є водночас і основним багатством Куяльницького лиману.

Люди використовують грязі і ропу для лікування. Стандартна процедура у грязевій ванні курорту «Куяльник» триває 20 хвилин, людина або повністю занурюється в грязі, або намащує ними хворі місця. Після ванни потрібно обов`язково відпочити, аби організм заспокоївся та засвоїв усі мінерали. Окрім ванн, часто заходять у т.н. соляні шахти. Там підліковують органи дихання, купаються. У басейн додають ропу Куяльницького лиману. Там же проходять процедуру підводного масажу.

Що ж стосується фізико-хімічної характеристики ропи, то сюди слід віднести органолептичні показники (запах, смак, забарвлення, прозорість), величину мінералізації, макросклад, температуру, водневий показник pH, окислювально-відновний потенціал Eh, забруднення ропи важкими металами, нафтопродуктами, фенолами.

Органолептичні спостереження – це метод визначення стану водного об`єкта шляхом безпосереднього його огляду.

Запах це властивість води викликати в людини специфічне подразнення слизової оболонки носової порожнини.

Смак це властивість викликати специфічне подразнення слизової оболонки ротової порожнини.

Забарвлення це показник якості води, що характеризує інтенсивність забарвлення води. Визначається шляхом порівняння води з еталонами.

Прозорість (або світлопропускання) природних вод обумовлена їх кольором та каламутністю, тобто вмістом в них зважених органічних і мінеральних речовин. Ослаблення прозорості з глибиною призводить до появи більш теплої води ближче до поверхні водойми. Зменшення потоку світла знижує ефективність фотосинтезу і біологічну продуктивність водойми.

Мінералізація – сумарний вміст у воді всіх знайдених при хімічному аналізі мінеральних речовин.

Температура води в водоймі, в свою чергу, є результатом декількох процесів, що одночасно протікають, таких як сонячна радіація, випаровування, теплообмін з атмосферою, перенос тепла течіями, турбулентним перемішуванням вод.

Водневий показник pH показує вміст іонів водню, а макросклад – вміст основних іонів (катіонів – натрій+калій, кальцій, магній, та аніонів – хлоридів, сульфатів, карбонатів та гідрокарбонатів).

Показник Eh показує, в якому стані – окислення або відновлення – знаходяться мінеральні та органічні сполуки, які входять в склад грязей і ропи. Окислювально-відновний потенціал являється показником направлення процесів окислення-відновлення. Наприклад, в південній частині лиману позитивне значення Eh, а в північній – негативне. Це свідчить про те, що в південній частині переважають окислювальні процеси, які згодом переходять в відновні.

Таблиця 2 - Ділянка робіт за наступними координатами кутових точок

Кутові точки Довгота (E) Широта (N)   Кутові точки Довгота (E) Широта (N)
т. 1 30° 43' 15" 46° 35' 07"   т. 5 30° 44' 57" 46° 33' 47"
т. 2 30° 45' 00" 46° 35' 06"   т. 6 30° 44' 01" 46° 33' 45"
т. 3 30° 45' 20" 46° 34' 31"   т. 7 30° 43' 34" 46° 34' 03"
т. 4 30° 44' 57" 46° 34' 24"   т. 8 30° 43' 35" 46° 34' 21"

 


Мулові сульфідні лікувальні грязі (пелоїди) і ропа в південній частині Куяльницького лиману оцінювались у межах двох ділянок, розташування яких наведено на рис. 1.

 



Рис. 1 – Розташування ділянок, на яких здійснювалася медико-біологічна оцінка пелоїдів південної частини Куяльницького лиману

Таблиця 3 Ділянки, на яких здійснювалася медико-біологічна оцінка пелоїдів та ропи південної частини Куяльницького лиману, визначалися наступними координатами кутових точок.

Кутові точки ділянки І Довгота (E) Широта (N) Кутові точки ділянки 2 Довгота (E) Широта (N)
т. 1 30° 44' 06" 46° 34' 24" т. 1 30° 44' 33" 46° 35' 04"
т. 2 30° 44' 14" 46° 34' 25" т. 2 30° 45' 01" 46° 35' 04"
т. 3 30° 44' 28" 46° 34' 19" т. 3 30° 45' 07" 46° 34' 48"
т. 4 30° 44' 28" 46° 34' 09" т. 4 30° 45' 18" 46° 34' 34"
т. 5 30° 43' 57" 46° 34' 10" т. 5 30° 44' 46" 46° 34' 34"
т. 6 30° 43' 57" 46° 34' 16"      

 


Медико-біологічна оцінка якості та цінності природних лікувальних ресурсів науково-експериментальне обґрунтування ефективності та безпечності природних лікувальних ресурсів, в тому числі преформованих засобів, можливості їхнього використання з метою лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань.

 


Дата: 2019-05-29, просмотров: 158.