Екологічна оцінка стану ропи Куяльницького лиману

Екологічна оцінка стану ропи Куяльницького лиману

 

Дипломний проект спеціаліста

ЦИМБАЛЮК УЛЯНА АНАТОЛІЇВНА

КЕРІВНИК від ОНПУ :

Доцент Кудінов В.О.

КЕРІВНИК від УкрНДІМРтаК :

Пров.наук.співр.,к.хім.н. Нікіпелова О.М.

 

 

Одеса - 2009


Календарний план

 

№ п/п

Назва етапів роботи Строк виконання етапів роботи Примітки

1.

Пошук і аналіз наукової літератури з теми проекту. 6.04.09-12.04.09 виконано

2.

Обґрунтування актуальності дослідження екологічного стану ропи Куяльницького лиману. 13.04.09-19.04.09 виконано

3.

Аналіз літературних джерел та фондових матеріалів щодо вмісту забруднювачів у ропі. 20.04.09-26.04.09 виконано

4.

Хімічний склад ропи та грязьвого розчину. 27.04.09-03.05.09 виконано

5.

Розрахунок основного макроскладу ропи Куяльницького лиману. 04.05.09-10.05.09 виконано

6.

 Розрахунок коефіцієнтів кореляції деяких металів ропи Куяльницького лиману. 11.05.09-24.05.09 виконано

7.

Висновки. Перелік посилань. Подяки. 25.05.09-31.05.09 виконано

8.

Оформлення проекту. 01.06.2009 виконано

 




Анотація

 

Випускна робота спеціаліста за фахом 7.070801 – Екологія та охорона навколишнього середовища – ОНПУ України, Одеса – 2009, – присвячена екологічній оцінці стану ропи Куяльницького лиману.

Досліджено сучасний стан ропи Куяльницького лиману шляхом аналізу їх фізико-хімічного складу з метою оцінки можливості її використання з лікувальною метою.

В роботі кореляційним методом встановлено зв`язок концентрацій деяких хімічних елементів, а саме, важких металів – мідь, марганець, ванадій і хром.

Дано оцінку кондиційності ропи Куяльницького лиману, сформульовано першочергові задачі, пов`язані із збільшенням антропогенного навантаження Куяльницького родовища ропи та пелоїдів, обґрунтовано необхідність організації систематичного моніторингу щодо отримання даних для включення цього родовища до Державного кадастру природних лікувальних ресурсів.

Результати роботи дозволяють прогнозувати можливість широкого розвитку курортно-рекреаційної території з метою задоволення оздоровчих, курортних, естетичних, економічних, екологічних та соціальних потреб населення України.



Відгук на дипломну роботу

 

«Екологічна оцінка стану ропи Куяльницького лиману», яку виконано дипломником ОНПУ Інституту енергетики та комп`ютерно-інтегрованих систем управління Цимбалюк Уляною Анатоліївною

Актуальність дипломної роботи визначається тим, що в ній розроблено рекомендації, які дають можливість санаторно-курортному комплексу «Куяльник» організувати моніторинг для визначення екологічного стану ропи Куяльницького лиману, що забезпечує якість та безпечність відпуску лікувальних процедур, а також рекомендацій для покращення екологічного стану Куяльницького лиману в цілому, так як йому загрожує пересихання.

У дипломній роботі розглянуто:

 оцінку безпечності і лікувальних можливостей за допомогою фізико-хімічних методів досліджень;

 розглянуто вміст забруднювачів у ропі.

Внаслідок діяльності фірм по добуванню піску в незаконно організованих кар`єрах та ними збудованої дамби, що перекриває русло річки Великий Куяльник, лиман в квітні цього року опинився на межі виживання: недостатнє живлення призвело до того, що рівень води в ньому зменшився до - 6,4 м.

На сьогодні уже замало повернути лиману річкову воду, потрібна реалізація проекту будівництва каналу «Куяльницький лиман – Чорне море» . Власником Куяльницького лиману є ЗАТ «Укрпрофздравниця». Тому саме це акціонерне товариство повинне шукати кошти на будівництво каналу «Куяльницький лиман – Чорне море», щоб врятувати лиман державного значення від загибелі (За інформацією УНІАН).

Робота виконана відповідно завданню на дипломну роботу, відповідає вимогам, що пред`явлені до дипломних робіт спеціалістів.

Дипломну роботу виконано на достатньо високому рівні і вона заслуговує оцінки «відмінно».

Керівник: доц. Кудінов В.О.



Мета і задачі дослідження

 

Метою дипломної роботи є визначення екологічної оцінки стану ропи Куяльницького лиману, що забезпечує якість та безпечність відпуску лікувальних процедур, а також рекомендацій для покращення екологічного стану Куяльницького лиману в цілому, так як йому загрожує пересихання.

Об`єкт дослідження – ропа Куяльницького лиману.

Предмет дослідження – вміст важких металів у ропі Куяльницького лиману.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні задачі:

1. Ознайомитися з хімічним складом ропи;

2. Розрахувати макросклад ропи;

3. Ознайомитися з характером забруднення ропи важкими металами;

4. Розрахувати коефіцієнт кореляції по 4 хімічним елементам (V, Cu, Mn, Cr);

5. Проаналізувати отримані дані, дати прогноз і рекомендації.

 

Особистий внесок автора

 

В процесі виконання роботи використовувалась інформаційна база. Самостійно зроблено розрахунки макроскладу ропи, коефіцієнта кореляції та висновки.

У роботі використані фондові матеріали УкрНДІМРтаК.

Дослідженнями охоплена територія Куяльницького лиману з кутовими точками : т.1(довгота – 30° 43' 15", широта – 46° 35' 07"), т.8(довгота – 30° 43' 35", широта – 46° 34' 21") .

 



Подяки

 

Робота виконана під керівництвом доц. Кудінова В.О.

Керівник від УкрНДІМРтаК: Пров. наук. співр.,к. хім. н. Нікіпелова О.М.

Автор виражає глибоку вдячність Кудінову В.О. за допомогу в процесі роботи над дипломом.

Автор вдячний Нікіпеловій О.М. за допомогу в роботі над дипломом та представлені фондові матеріали.

Дипломник також виражає вдячність співробітникам кафедри прикладної екології та гідрогазодинаміки за цінні поради та рекомендації при підготовці та написанні диплому.



Зміст

 

Перелік умовних позначень, символів, скорочень і термінів

Вступ

Розділ 1. Фізико-хімічна характеристика ропи Куяльницького лиману

1.1 Фізико-хімічні властивості ропи

1.2 Хімічний склад ропи

1.3 Хімічний склад грязьового розчину

Розділ 2. Вміст забруднювачів у ропі

2.1 Розрахунок коефіцієнтів кореляції між металами

Розділ 3. Приклад розрахунку основного макроскладу ропи Куяльницького лиману

Висновки і рекомендації

Перелік посилань



Вступ

 

Український НДІ медичної реабілітації та курортології – один з найстаріших науково - дослідних інститутів України, заснований у 1928 році, і відповідно до Статуту, затвердженого Міністерством охорони здоров`я України, є головною науково - дослідною установою з медичних проблем реабілітації та курортології, бальнеологічної оцінки, стандартизації природних і преформованих ресурсів, питних і штучно - мінералізованих вод та напоїв на їхній підставі.

Преформовані засоби – препарати на основі природних лікувальних ресурсів, які справляють лікувальну чи профілактичну дію на організм людини при внутрішньому або зовнішньому застосуванні.

Головним досягненням інституту за останнє десятиріччя є створення самостійної галузі народного господарства – унікальної системи відновлювального лікування.

УкрНДІМРтаК впродовж багатьох років виконує наукові дослідження щодо зонування курортних територій, розробки карт та каталогів природних лікувальних ресурсів з урахуванням екологічного стану курортно-рекреаційних районів України.

Інститут проводив оцінку якісного та кількісного стану природних лікувальних ресурсів рекреаційних територій та перспективи їх використання у медичній реабілітації та відпочинку, а також виділення курортно-рекреаційних районів України у межах територій, що традиційно розвиваються як промислові.

Україна володіє різноманітними природними лікувальними чинниками, серед яких велике значення мають лікувальні грязі (пелоїди) та ропа Куяльницького лиману.

Лиман представляє собою безстічне солоне озеро видовженої форми, яке утворилося в результаті затоплення гирлової частини річки Великий Куяльник морською водою. Від моря лиман відділяє пересип шириною 1,5 – 2 км і довжиною 2,5 км.

Родовища пелоїдів в Україні представлені практично усіма відомими типами – мулові сульфідні, торфові, сопкові, сапропелі, морські, глини, що дозволяє вважати грязьові курорти країни одними з кращих у світі.

Традиційно на цих курортах здійснюється лікування захворювань опорно-рухового апарату, периферичної нервової системи, органів травлення, репродуктивної системи, центральної нервової системи.

Ефективність пелоїдотерапії в більшій мірі обумовлена досягненнями у області пошуку покладів нових пелоїдів, вивчення їх фізико-хімічних характеристик, мікробного ценозу, визначальні процеси пелоїдогенеза, науковими дослідженнями механізмів їх біологічної і лікувальної дії, що визначило існування в Україні ряду наукових центрів, серед яких провідне місце приділяється Українському НДІ медичної реабілітації та курортології.

Дуже актуальним є питання екологічного стану Куяльницького лиману, саме тому цікаво оцінити сучасний стан ропи цього родовища. Родовище використовується у лікувальній практиці на протязі 180 років.

Під лікувальними грязями (пелоїдами) прийнято розуміти природні утворення, що складаються з води, мінеральних і органічних речовин, є однорідною пластичною тонкодісперсною масою, що характеризується певними тепловими властивостями, завдяки чому їх застосовують в нагрітому стані з лікувальною метою.

Ропа – насичена солями вода соляних озер (лиманів), порожнин і пор донних відкладів.

Куяльницьке родовище лікувальних грязей (пелоїдів) та ропи є найбільш відомим родовищем мулових сульфідних грязей, що формуються в лиманно-гирлових комплексах північно-східного регіону частини Чорноморського басейну.

Використання Куяльницьких грязей та ропи для лікування різних хвороб має давню історію. Так, в кінці 19, початку 20 століття грязьові процедури безпосередньо біля лиману приймало до 6 000 чоловік.

Найбільш детально грязьові відкладення Куяльницького лиману вивчалися у 1975 - 1976 р.р. при проведенні підрахунку запасів грязьового родовища. Тоді запаси були оцінено у кількості 15 млн. м .

 

Таблиця 1 - Найбільші озера і закриті лимани України

Дністровський лиман Узбережжя Чорного моря 360.0 40.0 12.0
Сасик (Кундук) (озеро) Узбережжя Чорного моря 210.0 39.0 12.0
Тилігульський лиман Узбережжя Чорного моря 150 — 170 80.0 3.5
Молочний лиман (Молочне озеро) Узбережжя Азовського моря 170.0 32.0 8.0
Ялпуг (озеро) Басейн Дунаю 149.0 39.0 5.0
Кагул (озеро) Басейн Дунаю 90.0 25.0 8.0
Кугурлуй (озеро) Басейн Дунаю 82.0 20.0 20.0
Сасик-Сиваш (озеро) Кримський півострів 75.3 14.0 9.0
Хаджибейський лиман Узбережжя Чорного моря 70.0 40.0 3.5
Шагани Узбережжя Чорного моря 70.0 ? ?
Катлабух (озеро) Басейн Дунаю 67.0 21.0 11.0
Куяльницький лиман Узбережжя Чорного моря 61.0 28.0 3.0
Китай (озеро) Басейн Дунаю 60.0 24.0 3.5
Донузлав (озеро) Кримський півострів 48.2 30.0 8.5
Світязь (озеро) Басейн Бугу 27.5 9.3 4.8

 

Але грязі, що з геологічної точки зору є сучасні донні відкладення, це дуже складна багатофакторна система. Сам лиманно-гирловий комплекс є також не стабільним, з точки зору геології, утворенням. Наприклад, за записками мандрівника 16 століття Куяльницький лиман описується, як водойма, дуже збагачена рибою, тобто лиман не мав ту солоність, що має зараз.

Специфіка курортно-рекреаційного, лікувального використання природних об’єктів вимагає розробки окремих, тільки їх власних вимог до природних, лікувальних ресурсів, відповідність специфічній медичній документації, інструкціям, іншій документації, проведення регулярного контролю якості тощо.

Куяльницький лиман можна віднести до списку найбільших озер і закритих лиманів України.



Таблиця 2 - Ділянка робіт за наступними координатами кутових точок

Кутові точки Довгота (E) Широта (N)   Кутові точки Довгота (E) Широта (N)
т. 1 30° 43' 15" 46° 35' 07"   т. 5 30° 44' 57" 46° 33' 47"
т. 2 30° 45' 00" 46° 35' 06"   т. 6 30° 44' 01" 46° 33' 45"
т. 3 30° 45' 20" 46° 34' 31"   т. 7 30° 43' 34" 46° 34' 03"
т. 4 30° 44' 57" 46° 34' 24"   т. 8 30° 43' 35" 46° 34' 21"

 


Мулові сульфідні лікувальні грязі (пелоїди) і ропа в південній частині Куяльницького лиману оцінювались у межах двох ділянок, розташування яких наведено на рис. 1.

 



Рис. 1 – Розташування ділянок, на яких здійснювалася медико-біологічна оцінка пелоїдів південної частини Куяльницького лиману

Таблиця 3 Ділянки, на яких здійснювалася медико-біологічна оцінка пелоїдів та ропи південної частини Куяльницького лиману, визначалися наступними координатами кутових точок.

Кутові точки ділянки І Довгота (E) Широта (N) Кутові точки ділянки 2 Довгота (E) Широта (N)
т. 1 30° 44' 06" 46° 34' 24" т. 1 30° 44' 33" 46° 35' 04"
т. 2 30° 44' 14" 46° 34' 25" т. 2 30° 45' 01" 46° 35' 04"
т. 3 30° 44' 28" 46° 34' 19" т. 3 30° 45' 07" 46° 34' 48"
т. 4 30° 44' 28" 46° 34' 09" т. 4 30° 45' 18" 46° 34' 34"
т. 5 30° 43' 57" 46° 34' 10" т. 5 30° 44' 46" 46° 34' 34"
т. 6 30° 43' 57" 46° 34' 16"      

 


Медико-біологічна оцінка якості та цінності природних лікувальних ресурсів науково-експериментальне обґрунтування ефективності та безпечності природних лікувальних ресурсів, в тому числі преформованих засобів, можливості їхнього використання з метою лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань.

 


Хімічний склад ропи

 

Хімічний склад ропи Куяльницького лиману за дослідженнями УкрНДІМРтаК у 2007 – 2009 р.р. відображує наступна формула:

 

Н3ВО3 0,036-0,1 Br 0,28-0,40 І 0,002-0,013 М 102,77-157,01 Cl 95 (Na+K)70-97Mg 24-26 рН 6,9-7,55

 

За класифікацією, яка використовується при здійсненні медико-біологічної оцінки якості та цінності природних лікувальних ресурсів, поверхнева ропа Куяльницького лиману — міцний розсіл борний, бромний, йодний, хлоридний, магнієво-натрієвий.

Вимоги до специфічних біологічно активних компонентів та сполук такі:

 

Н3ВО3>35 мг ;

Br > 25 мг ; І > 5 мг.


Кондиціями для поверхневої ропи Куяльницького лиману є вимоги до хімічного складу, що наведені у наступній таблиці.


Таблиця 4 Вимоги до хімічного складу ропи Куяльницького лиману

Загальна мінералізація, г/дм

Основні іони,

мг-екв%

Хімічний склад, г/дм

HCO

SO

Cl

Mg

Na +K

специфічні компоненти

50 - 270

Cl >90, (Na +K )

60-85,Mg 20-35

<1

від 2 до 10

<3

від 4 до 15

від 20 до 85

Br > 0,025

 

Таблиця 5 Макросклад ропи Куяльницького лиману

точки відбору проб

CO

HCO

Cl

SO

г/л

г/л

г/л

г/л

т.1

0,04

0,15

52,48

2,75

т.2

0,04

0,15

52,12

2,76

т.3

0,04

0,15

51,77

2,81

т.4

0,04

0,15

53,54

2,78

т.5

0,04

0,15

52,83

2,78

т.6

0,06

0,1

54,6

2,88

 

точки відбору проб

г/л

г/л

г/л

т.1

0,98

4,76

25,32

т.2

0,96

4,77

25,09

т.3

1

4,62

25,11

т.4

0,86

4,95

25,79

т.5

0,9

4,8

25,56

т.6

1,12

4,85

26,41

Судячи з таблиць 4 та 5, перевищення нормативів є по одному показнику, по Cl .



Таблиця 6 Вміст металів в ропі Куяльницького лиману, мг/л

точки відбору проб

V

Mn

Cu

Mo

Ni

Cr

мг/л

мг/л

мг/л

мг/л

мг/л

мг/л

т.1

0,28

0,1

0,13

0,09

0,09

0,1

т.2

0,28

0,04

0,07

0,09

0,09

0,13

т.3

0,17

0,07

0,07

0,09

0,1

0,13

т.4

0,18

0,04

0,04

0,09

0,09

0,13

т.5

0,17

0,07

0,17

0,09

0,09

0,13

т.6

0,29

0,05

0,05

0,09

0,09

0,11



Таблиця 7 Вміст металів у грязьовому розчині Куяльницького лиману

точки відбору проб

V

Mn

Cu

Mo

Ni

Cr

мг/л

мг/л

мг/л

мг/л

мг/л

мг/л

т.1

0,18

0,45

0,36

0,09

0,09

0,14

т.2

0,18

0,07

0,05

0,09

0,09

0,14

т.3

0,17

0,07

0,07

0,09

0,09

0,13

т.4

0,18

0,07

0,04

0,09

0,09

0,13

т.5

0,19

0,47

0,05

0,09

0,11

0,14

т.6

0,3

1,41

0,38

0,09

0,11

0,14

 

Марганець являється геохімічно малоактивним елементом. Вміст його в ропі, як правило, нижче аніж в грязьовому розчині.

Відомо, що мідь і цинк тільки в дуже малих кількостях при проходженні геохімічного циклу задержується в озерній воді. Вміст міді в ропі водойми коливається до 0,17 мг/л, а в грязьовому розчині до 0,38 мг/л.

Для хрому характерно накопичення в ропі та грязьовому розчині, це відповідає положенню про перевагу утворення важкорозчинних сполук в солоній озерній воді. Вміст хрому в ропі Куяльницького лиману досягає відмітки 0,13 мг/л.

Відмічені підвищені концентрації металів V та Cr в ропі і грязьовому розчині Куяльницького лиману.

Концентрація ж молібдена однакова що в ропі, що в грязьовому розчині лиману, незначна різниця концентрацій також відмічена по нікелю.

Для родовища побудована геохімічна формула-індекс. У чисельнику – елементи, вміст яких вище "фонового" або ГДК для грунтів, у знаменнику – нижче "фонового", перед дробом елементи, концентрація яких ближче до "фонових".

Визначено деякі закономірності спільного поводження елементів у відкладеннях пелоїдів і ропи Куяльницького лиману.

Геохімічна формула – індекс родовища ропи Куяльницького лиману


 

Виходячи із сучасного рівня знань про участь металів в обміні речовин, можна думати, що роль і знання їх у бальнеотерапії досить велика. В даний час існує думка, що метали здатні зв`язуватися з особливо важливими органічними сполуками, що грають роль каталізаторів, регуляторів життєвих процесів і роблять ці сполуки в багато разів більш активними.

Нафтопродукти, поступаючи до водоймища із різних джерел, швидко включаються у круговорот речовин і можуть знаходитись у розчиненій формі, емульгованій у воді плівці на поверхні та осаджуватись на твердих частках зважених речовин, акумулюючись у донних відкладах, тобто нафтопродукти впливають на всі екологічні ланцюги водоймища.

 


Таблиця 9 Розрахунок коефіцієнта кореляції

 X

X

 =X -

=X -

10

10

10

0,28

0,13

0,05

0,04

2,5

1,6

2

0,28

0,07

0,05

-0,02

2,5

0,4

-1

0,17

0,07

-0,06

-0,02

3,6

0,4

1,2

0,18

0,04

-0,05

-0,05

2,5

2,5

2,5

0,17

0,17

-0,06

0,08

3,6

6,4

-4,8

0,29

0,05

0,06

-0,04

3,6

1,6

-2,4

 

 

 

 

18,3

12,9

-2,5

 

Коефіцієнт r =  =  = - 0,16 ;

 

2) Розрахуємо коефіцієнт кореляції по V – Mn

Таблиця 10 Розрахунок коефіцієнта кореляції

 X

 X

 =X -

=X -

10

10

10

0,28

0,1

0,05

0,04

2,5

1,6

2

0,28

0,04

0,05

-0,02

2,5

0,4

-1

0,17

0,07

-0,06

0,01

3,6

0,1

-0,6

0,18

0,04

-0,05

-0,02

2,5

0,4

1

0,17

0,07

-0,06

0,01

3,6

0,1

-0,6

0,29

0,05

0,06

-0,01

3,6

0,1

-0,6

 

 

 

 

18,3

2,7

0,2

 

Аналогічно розраховується коефіцієнт кореляції і дорівнює r = 0,028 ;

3) Розраховуємо коефіцієнт кореляції по V – Cr



Таблиця 11 Розрахунок коефіцієнта кореляції

 X

 X

 =X -

=X -

10

10

10

0,28

0,1

0,05

-0,02

2,5

0,4

-1

0,28

0,13

0,05

0,01

2,5

0,1

0,5

0,17

0,13

-0,06

0,01

3,6

0,1

-0,6

0,18

0,13

-0,05

0,01

2,5

0,1

-0,5

0,17

0,13

-0,06

0,01

3,6

0,1

-0,6

0,29

0,11

0,06

-0,01

3,6

0,1

-0,6

 

 

 

 

18,3

0,9

-2,8

 

Таким чином, r = - 0,69 ;

4) Розрахуємо коефіцієнт кореляції по Cu – V

Таблиця 12 Розрахунок коефіцієнта корреляції

 X

 X

 =X -

=X -

10

10

10

0,13

0,28

0,04

0,05

1,6

2,5

2

0,07

0,28

-0,02

0,05

0,4

2,5

-1

0,07

0,17

-0,02

-0,06

0,4

3,6

1,2

0,04

0,18

-0,05

-0,05

2,5

2,5

2,5

0,17

0,17

0,08

-0,06

6,4

3,6

-4,8

0,05

0,29

-0,04

0,06

1,6

3,6

-2,4

 

 

 

 

12,9

18,3

-2,5

 

В цьому випадку коефіцієнт r = - 0,16 ;

5) Розрахуємо коефіцієнт кореляції по Cu – Mn

Таблиця 13 Розрахунок коефіцієнта кореляції

 X

 X

 =X -

=X -

10

10

10

0,13

0,1

0,04

0,04

1,6

1,6

1,6

0,07

0,04

-0,02

-0,02

0,4

0,4

0,4

0,07

0,07

-0,02

0,01

0,4

0,1

-0,2

0,04

0,04

-0,05

-0,02

2,5

0,4

1

0,17

0,07

0,08

0,01

6,4

0,1

0,8

0,05

0,05

-0,04

-0,01

1,6

0,1

0,4

 

 

 

 

12,9

2,7

4

 

Коефіцієнт дорівнює r = 0,68 ;

6) Розрахуємо коефіцієнт кореляції по Cu – Cr

Таблиця 14 Розрахунок коефіцієнта кореляції

X

 X

 =X -

=X -

10

10

10

0,13

0,1

0,04

-0,02

1,6

0,4

-0,8

0,07

0,13

-0,02

0,01

0,4

0,1

-0,2

0,07

0,13

-0,02

0,01

0,4

0,1

-0,2

0,04

0,13

-0,05

0,01

2,5

0,1

-0,5

0,17

0,13

0,08

0,01

6,4

0,1

0,8

0,05

0,11

-0,04

-0,01

1,6

0,1

0,4

 

 

 

 

12,9

0,9

-0,5

 

Таким чином r = 0,15 ;

7) Розрахуємо коефіцієнт кореляції по Mn – V

Таблиця 15 Розрахунок коефіцієнта кореляції

 X

 X

 =X -

=X -

10

10

10

0,1

0,28

0,04

0,05

1,6

2,5

2

0,04

0,28

-0,02

0,05

0,4

2,5

-1

0,07

0,17

0,01

-0,06

0,1

3,6

-0,6

0,04

0,18

-0,02

-0,05

0,4

2,5

1

0,07

0,17

0,01

-0,06

0,1

3,6

-0,6

0,05

0,29

-0,01

0,06

0,1

3,6

-0,6

 

 

 

 

2,7

18,3

0,2

 

r = 0,028 ;

8) Коефіцієнт кореляції по Mn – Cu



Таблиця 16 Розрахунок коефіцієнта кореляції

 X

 X

 =X -

=X -

10

10

10

0,1

0,13

0,04

0,04

1,6

1,6

1,6

0,04

0,07

-0,02

-0,02

0,4

0,4

0,4

0,07

0,07

0,01

-0,02

0,1

0,4

-0,2

0,04

0,04

-0,02

-0,05

0,4

2,5

1

0,07

0,17

0,01

0,08

0,1

6,4

0,8

0,05

0,05

-0,01

-0,04

0,1

1,6

0,4

 

 

 

 

2,7

12,9

4

 

r = 0,68 ;

9) Розрахуємо коефіцієнт кореляції по Mn – Cr

Таблиця 17 Розрахунок коефіцієнта кореляції

 X

 X

 =X -

=X -

10

10

10

0,1

0,1

0,04

-0,02

1,6

0,4

-0,8

0,04

0,13

-0,02

0,01

0,4

0,1

-0,2

0,07

0,13

0,01

0,01

0,1

0,1

0,1

0,04

0,13

-0,02

0,01

0,4

0,1

-0,2

0,07

0,13

0,01

0,01

0,1

0,1

0,1

0,05

0,11

-0,01

-0,01

0,1

0,1

0,1

 

 

 

 

2,7

0,9

-0,9

 

r =- 0,58 ;

Відповідно коефіцієнт по іншим парам металів дорівнює :

 

10 )Cr – V ; r = - 0,69 ;

11) Cr – Cu; r = 0,15 ;

12) Cr – Mn; r = - 0,58.

 

Коефіцієнт дає змогу оцінити в кількісній формі тільки залежність між двома розглянутими ознаками. В даній роботі використаний метод аналіза, названий «методом ранжування кореляційних профілей», які в наглядній, графічній формі розкривають загальну картину взаємозв`язків між різними елементами.

На основі даних про склад елементів в ропі Куяльницького лиману розраховані коефіцієнти кореляції для всіх можливих пар елементів в даній групі. Далі для кожного елемента всі значення його парних коефіцієнтів кореляції з іншими елементами розміщують в вигляді зростаючого ряда числових значень. Таку послідовність значень коефіцієнта кореляції умовно називають рядом ранжированних величин зв`язку між елементами або просто ранжированими кореляційними профілями.

Таблиця 18 Матриця парних коефіцієнтів кореляції, які оцінюють силу зв`язку між елементами в ропі Куяльницького лиману

метал

 коефіцієнти кореляції

 Cr

 Mn

 Cu

 V

Ванадій

-0,69

0,028

-0,16

1

Мідь

0,15

0,68

1

 

Марганець

-0,58

1

 

 

Хром

1

 

 

 

 

Таблиця 19 Ранжування величини сили зв`язку між елементами в ропі Куяльницького лиману

Елемент

Ранг

1

2

3

Ванадій

-0,69

-0,16

0,028

Мідь

-0,16

0,15

0,68

Марганець

-0,58

0,028

0,68

Хром

-0,69

-0,58

0,15

 

Дані таблиць свідчать про наявність значимих кореляційних зв`язків деяких елементів. Але структура цих зв`язків між елементами поки залишається невідомою. Для того, щоб її розкрити, переносять кожний ряд ранжированних величин сил зв`язку на координатну площину, в якій для кожного елемента будують свій ранжирований кореляційний профіль, що показує загальну картину взаємозв`язків елементів.

Графіки відображають на площині структуру взаємозв`язків між елементами в ропі Куяльницького лиману.

 

Чим ближче один до одного ранжировані кореляційні профілі і схоже їх розташування на цій площині, тим більш узгоджені концентрації елементів в досліджуваному об`єкті і тим більш схожий характер поводження цих елементів, а саме, тим більше є основ віднести їх до однієї геохімічної асоціації.

 

Рис.4 - Графік ранжированних величин сил взаємозв`язку елементів ропи Куяльницького лиману

 

При аналізі ранжированних величин сил зв`язків між елементами в ропі Куяльницького лиману можна відмітити, що такі елементи, як мідь і марганець, ванадій і хром утворюють свої геохімічні асоціації і не пов`язані з елементами другої асоціації.

Таким чином, графік ранжированних кореляційних профілей дозволяє, на основі статистичних залежностей між характерами розподілення концентрацій 4 елементів в ропі Куяльницького лиману, поділити всю сукупність елементів наступним чином :

(мідь-марганець) – (ванадій-хром), а саме, виявити дві геохімічні асоціації із 4 елементів.

Хімічні елементи здатні міняти характер розподілення своїх концентрацій від концентрацій інших елементів.

Проведені досліди свідчать про те, що в залежності від природних і техногенних факторів ропа відрізняється по складу металів. Контроль за їх вмістом має велике прикладне значення для оцінки геохімічних процесів, протікаючих в грязевих водоймах, а також виявлення антропогенного навантаження.

Що стосується антропогенного навантаження, то в забрудненні південної частини Куяльницького лиману значна роль належить каналізаційним, промисловим, господарським і побутовим стокам. В лиман поступають промислові та господарсько-побутові стоки Куяльницького заводу мінеральних вод, який знаходиться поруч з курортом Куяльник. Також в лиман скидають післяпроцедурні стоки курорту Куяльник. А контроль за виконанням вимог, які висуваються до округу санітарної зони, має здійснювати ГРЕС (Гідрогеологічна режимно-експлуатаційна станція).

Ступінь самостійності

Об'єктом досліджень був екологічний стан ропи Куяльницького лиману. За результатами дипломної роботи виконано:

—     збір теоретичного матеріалу;

— аналіз результатів фізико-хімічних досліджень ропи та грязьового розчину;

— розрахунок макроскладу ропи;

— розрахунок коефіцієнтів кореляції металів в ропі.

По результатам виконання досліджень зроблено висновки.

Новизною даної розробки є комплексний підхід, який дає змогу здійснення адекватного контролю якості ропи згідно вимог чинного законодавства та нормативно-методичної бази. У зв'язку з необхідністю збереження лікувально-рекреаіційної бази України, тема є актуальною. Отримані дані сприятимуть рішенню поставлених задач.




Таблиця 20 – Іонний склад ропи

Макросклад

 г/дм3

Мг-екв/дм3

екв.%

 Катіони

натрій + калій

38,9271

1693,22

97,02

кальцій

0,12

5,98

0,34

магній

0,5594

46

2,64

сума катіонів

39,6065

1745,2

100

Аніони

 

 

 

хлориди

58,575

1652

94,57

сульфати

4,3814

90,28

5,23

карбонати

не виявлено

 

гідрокарбонати

0,244

0,23

0,23

сума аніонів

63,2004

1746,27

100

загальна сума іонів,

102,8069

1. Визначення мг-еквівалентної кількості катіонів, мг-екв/дм3 масову концентрацію (в г/дм3) кожного з катіонів ділимо на відповідну для кожного з них міліграм-еквівалентну вагу

 

Na + K – 38,9271 : 0,02299 = 1693,22 ;

Ca – 0,12 : 0,02004 = 5,98 ;

Mg – 0,5594 : 0,01216 = 46,00 .


2. Визначаємо суму міліграм-еквівалентів катіонів:

 

1693,22 + 5,98 + 46,00 = 1745,2 (мг-екв/дм )

3. Розрахуємо відсоток вмісту кожного катіону в еквівалентах по відношенню до суми:

 

1745,2 – 100%

1693,22 – x %

x  =  = 97,02 ;

x  =  = 0,34 ;

x  =  = 2,64 .

4. Аналогічно проводимо розрахунки для аніонів:

 

Cl – 58,5750 : 0,035457 = 1652,00 мг-екв ;

SO – 4,3814 : 0,04853 = 90,28 мг-екв ;

HCO – 0,2440 : 0,061019 = 3,99 мг-екв.

5. Сума мг-екв аніонів дорівнює :

 

1652,00 + 50,28 + 3,99 = 1746,27 мг-екв

6. Відсоток вмісту кожного аніону в екв %:

= = 94,6 ;

= = 5,17 ;

= = 0,23 .

Арк.
Дата
Підпис
Змн.
Записуємо формулу хімічного складу води :

 

Br = 0,29  pH 7,25




Висновки і рекомендації

 

При виконанні дипломного проекту проведено ознайомлення із екологічним станом Куяльницького лиману, методами дослідження ропи, та грязьового розчину по основних показниках, розрахунок основного макроскладу ропи та коефіцієнта кореляції по чотирьох важких металах, аналіз отриманих результатів.

Найбільший антропогенний вплив отримує родовище Куяльницького лиману, яке розташоване у 13 км від м. Одеса. У зв'язку з вищенаведеним виникла необхідність проведення робіт щодо аналізу сучасного стану ропи Куяльницького лиману. Показано, що за основними показниками досліджена ропа відповідає вимогам, які висуваються до ропи при її використанні у лікувальній практиці.

Кондиційність лікувальних ресурсів повністю залежить від суворого дотримання вимог, що ставляться до зон санітарної охорони курортів. Пелоїди та ропа Куяльницького лиману випробують на собі певний антропогенний вплив, обумовлений надходженням у родовище забруднених стоків, поверхневих, каналізаційних та, меншою мірою, промислових і господарсько-побутових. Заходи щодо оздоровлення і раціонального використання родовища з підвищеним екологічним ризиком повинні бути спрямовані на виявлення джерел забруднення і зменшення їх дії на екосистеми природних лікувальних ресурсів. Зокрема, необхідно забезпечити припинення надходження  забруднених вод у прибережні акваторії водоймища, скоротити застосування отрутохімікатів, каналізувати всі населені пункти поблизу берегів родовища.

Відповідно до Закону України „Про курорти" (2000р.) родовища пелоїдів та ропи повинні ретельно охоронятися як території, що мають лікувальне значення. Біля них встановлюються три зони санітарної охорони, в яких необхідно дотримуватися суворого санітарного режиму. Охорона родовищ від різних видів забруднення (зовнішнього впливу) повинна передбачати комплекс заходів, що враховують як джерела та шляхи забруднення, так і природні захисні властивості самих родовищ.

Таким чином, зі зростанням антропогенного навантаження Куяльницький лиман потребує підвищеної уваги зі сторони як громадськості, так і державних органів, аналізу змін його основних показників, прийняття рішень по екологічному оздоровленню екосистем і планомірному виконанню рекомендацій установи екологічного спрямування , яка їх надала, бажано освітлювати ситуацію в ЗМІ, це і ричаг по стимулюванню процесу оздоровлення екосистем Куяльницького лиману, і засіб контролю за виконанням рекомендацій, а також просвітницька робота серед населення, що теж не буде зайвим.

Треба відмітити, що Куяльницький лиман це «тонко» збалансована природна система. Навіть середнє антропогенне навантаження, викликане господарською діяльністю, призводить до зміщення рівноваги і деградації природних ресурсів. Рішення екологічних проблем Куяльницького лиману цілком залежить від привабливості вкладу коштів у курортно-рекреаційний регіон.

Варто ще раз наголосити, що ЗАТ «Укрпрофздравниця», яка має ліцензію (спеціальний дозвіл) на право експлуатації родовища Куяльницького лиману, варто шукати кошти на будівництво каналу «Куяльницький лиман – Чорне море» для порятунку лиману державного значення від загибелі.

Необхідно ЗАТ «Укрпрофздравниця» відновити роботу Гідрогеологічної режимно-експлуатаційної станції щодо контролю за виконанням вимог, які висуваються до округу санітарної охорони.


Перелік посилань

1. Закон України "Про курорти" від 05.10. 2000 р. № 2026-ІП

2. Сближение природоохранного законодательства Европейского Союза: путеводитель. Рабочий документ персонала Европейской Комиссии. Брюссель, 25.08.1997 г. 8ЕС (97) 1608

3. Збірник нормативно-правових актів Європейського Союзу у сфері охоронинавколишньогосередовища.Відпов.редактортаупорядник Н.Андрусевич. — Львів, 2004. — 192 с.

4. Микієвич М.М., Андрусевич Н.І., Будякова Т.О. Європейське право навколишнього середовища: Навчальний посібник.— Львів, 2004. — 256 с.

5. Сводный список особо охраняемых природных территорий Российской Федерации. 2001//Редакторьі-сост.: Д.М.Очагов, Н.А.Потапова, Л.СИсаева-Петрова и др.) — М.: ВНИИЦлесресурс. — 452с.

6. Концепция системи охраняемых природных территорий в России.— М.:РПОВВФ, 1999. — 30 с.

7. Степанов В.Н. О формировании государственной стратегии Украины по развитию рекреационного хозяйстваи курортно-оздоровительного природопользования// Проблеми развития рекреационного хозяйства в приморских регионах: Матер. IV междунар. науч.-практ.семинара "Экономико-экологические проблеми приморских регионов" (г.Южньш, 19 — 21 октября 1994 г.). — Одесса, 1994. — СІ 1- 13

8. Дриневский Н.П. К концепции развития санаторно-курортного дела в Украине // Вестник физиотерапии и курортологии. —2002. — № 2. — СІ 18 —120.

9. Постановление Правительства РФ от 07.12.1996 г. № 1425

10. Постанова Кабінету Міністрів України від 28.12.1996 р. № 1576 "Про затвердження переліку населених пунктів, віднесених до курортних" зі змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів від 15.12.1997 р. № 1391.

11. Панченко Т.Ф. Сучасний стан, проблеми збереження та перспективи розвитку оздоровчих і рекреаційних територій України // Экологические проблемы городов, рекреационных зон и природоохранных территорий: Сб.науч. статей. — Одесса: ОЦН-ТЗИ, 2000. — С.79 — 83

12. Москаленко В.Ф., Омецинський Б.Ф., Омельянець С.М., Бабов К.Д. Курортна галузь та перспективи її розвитку// Укр. бальнеол. журнал. — 2001.— №4.—С.5 —14

13. Дорогунцов С.И., Куценко В.И., Ольшевский В.И., Гаврилюк Л.Ф. Перспективы рационального использования рекреационных ресурсов Украины в целях массового оздоровлення населення//Проблемыразвития рекреационного хозяйства в приморских регионах: Матер. IV междунар. науч.-практ.семинара "Экономико-экологические проблеми приморских регионов"(г.Южньш, 19 — 21 октября 1994 г.). — Одесса, 1994. — С.9 — 11

14. Харічков С.К. Реформування економічних та організаційних зв'язків у рекреаційно-туристичному комплексі регіону. //Проблемиразвития курортного дела и туризма в Одесском регионе: Матер. науч.конф. 29 — 30 марта 2000 г. — Одесса, 2000. — С. 17 — 19

15. Курортні ресурси України/ Під ред.проф.М.В.Лободи.- К.: ЗАТ"Укрпрофоздоровниця", Тамед, 1999. — 344 с.

16. Наказ МОЗ України "Про затвердження порядка виконання медико-біологічної оцінки якостііцінностіприроднихлікувальних ресурсів, визначення методів їх використання" затв. МОЗ України 02.06.2003 р. № 243, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.08.2003 р. № 752/8073

17. "Методичні рекомендації по контролю за якістю природних курортних ресурсів у місцях відпуску лікувальних процедур та в лікувально-плавальних басейнах", УкрНДІ МРтаК, 1996 р.

18.Валединский В.И., Стойнов Т.Ф.. Проведение гидрогеологических наблюдений на месторождениях лечебных минеральных вод, техническое обслуживание гидроминерального хозяйства и горно-санитарная охрана курортов. — Метод, реком. для гидрогеол. службы и курсов повышения квалификации работников санаторно-курортной системы профсоюзов). Под.ред.В.В.Иванова. М. — 1980. — 83 с.

19.Максимович К.А. Микробиологическая характеристика минеральных вод// Курорт Трускавец . — Киев, Здоровье, 1980. — С.25-38

20. Митропольская Н.Ю. Микрофлора слабоминерализованных вод западноукраинских месторождений и пути стабилизации их лечебных свойств: Автореф. дис. канд.биол.наук. — Киев, 1984. — 21 с.

21. Николенко С.И. Микрофлора слабоминерализованных вод типа "Нафтуся" и ее влияние на их бальнеологические свойства : Автореф. дис. канд. биол. наук. — Минск, 1988. — 22 с.

22. Нікіпелова О.М., Ніколенко С.І., Солодова Л.Б. Фізико-хімічний склад і мікробний ценоз мінеральних вод України, які містять умовно ессенціальні мікроелементи: бор та кремній // Український бальнеологічний журнал. - 2001.— № 4. —С.59 —63

23. Schmidt-Lorentz W, Untersuchungen uber den Keimgenalt von unkarbonisiertem, naturlichem Mineralwasser und Uberlegungen sum bacteriologisch-hygienischem Beurteilen von unkarbonisiertem Mineralwasser, Teil,1,// Chem Mikrobiol., Technol. Lebensm.- 1974. — 3, № 4. — Р. 97 — 107

24. Schmidt-Lorentz W, МісгоЬіо1оgіе dег naturlicheu Міneralwasser //Аlimenta. — 1975. — 14, № 6. — Р. 175 — 184

Schmidt-Lorentz W, Місгоbіо1оgіса1 characteristics of natural minerals water// Аnn. Іst. Sирег. Sanita. — 1976. — 12, № 2 —3. —

Р.92 — 112

25. Вischofberger Th., Cha S., Schmitt R. Et al. The bacterial flora of non-carbonated natural mineral water from the springs to reservoir and glass and plastic bottles // Іnt.J. food Місгоbіоl. — 1990. — Уоl. 11, № 1. — Р. 51 — 71

26. Сhudobа J.,Неіzlаг J., Dоlеzаl М. Місгоbіаl Роіуmегs іn thе Аquatіс Еnvironment-Ш. Іsоlatiоn from River, Роtаblе аnd Undeground Water аnd Аnalysis// Water Resear . — 1986. — Уо1.20, № 10. — Р. 1223 — 1227

27. Готтшалк Г. Метаболизм бактерий. — М.: Мир, 1982. —310 с.

28. Гуревич М.С.Некоторыефакторыбиогенногометаморфизма подземных вод//Труды лабораториигидрогеологических проблемим.акад.Саваренского. — М., 1958. — Т.16. — С.245 — 255

29. Мехтиева В.Л. Распространение микроорганизмов в пластовых водах Куйбышевского Поволжья и сопредельных районов // Геохимия. — 1962. — №8. —С.707 —719

30. Баас-Беккинг Л. и др. Пределы колебаний рН и окислительно-восстановительных потенциалов природних сред //Геохимия литогенеза. —М. : Иностранная литература, 1963. — СІ 1— 84

31. Щербак В.П., Коновалова Н.И., Нестерова Л.Н. К вопросу окислительно-восстановительного состояния минеральных вод // Вопросы экспериментальной иклинической курортологии и физиотерапии : Труды ЦНИИКиФ. — М., 1972. — Т. 20. — С.229 — 233

32. Германов А.И., Пантелеев В.М., Швец В.М. Генетические связи органического вещества и микрокомпонентов подземных вод. — М: Недра,1975. —135 с.

33. Durieux de Mazza J.Microbiologia de las agues mineralas // Аnales de la sociadad cientifica argentina. — 1985. — Р. 61 — 68

34. Dott W., Fгаnk Сh., Каmрfer Р. еt аl. Мікгоbіоlоgіе dеs Grund- Trіnk—wassers // Zепtгаlbltt fur Васtегіо1оgіе, Місгоbіоlоgіе und Нуgіеnе. — 1986. — 182, № 5 — 6. — Р. 449 — 477

З5. Методичні рекомендації " Доклінічні дослідження специфічної активності та нешкідливості мінеральних вод ". — К. — 2000 р. — 40 с.

36. Методичні рекомендації по відбору, консервуванню, транспортуванню та зберіганню проб мінеральних вод. Бабов К.Д., Нікіпелова О.М., Булітко Г.Г. та ін,— Одеса, 1996. — 29 с.

37. Посібник з методів контролю природних мінеральних вод, штучно-мінералізованих вод та напоїв на їх основі. Частина І. Фізико-хімічні дослідження. Нікіпелова О.М., Філіпенко Т.Г., Солодова Л.Б. В надзаг: МОЗ України, УкрЩЦМРтаК, м. Одеса, 2002 — 96 с.

38. ГОСТ 23268.0-91. Воды минеральные питьевые лечебные, лечебно-столовые. Правила приемки и методы отбора проб. — М.: Изд-во стандартов,1978 р. —8 с.

39. ГОСТ 23268.1 — 91. Воды минеральные питьевые лечебные, лечебно-столовые. Методы органолептических показателей и объема воды в бутылках.— М.: Изд-во стандартов, 1978. — 4 с.

40. ГОСТ 23268.2-78 — ГОСТ 23268.18 — 78. Воды минеральные питьевые, лечебные, лечебно-столовые. Методы анализа. — М.: Изд-во стандартов, 1978.— 8 с.

41. ГОСТ26449.1-85.Установкидистилляционныеопреснительные стационарные. Методы химического анализа солених вод. — М.: Изд-во стандартов, 1980.

42. РД 52.24.377-95Методические указания.Атомно-абсорбционное определение металлов (АІ, Аg, Ве, Сd, Со, Сг, Сu, Fе, Мn, Мо,Ni, Рb, V, Zn) в поверхностных водах суши с прямой электротермической атомизацией проб.

43. Атестат акредитації Національного агентства з акредитації України на відповідність до вимог ДСТУ ІSО/ІЕС 17025-2001 № 2H386 від 14.06.2006 р.

44. Бахман В.И., Овсянникова К.А., Вадковская А.Д. Методика анализа лечебньїх грязей. — М., 1965. — 112 с.

45. Кашинский П., Лазарев Л. К вопросу об определении сероводорода в озерной грязи // Гидрохимические мат.— 1932.— Т.8. — С. 54.

46. Ніколенко С.І., Глуховська С.М., Померанц М.Л. Посібник з методів контролю природних мінеральних вод, штучно-мінералізованих вод та напоїв на їх основі. 4.2. Мікробіологічні дослідження. — Одеса. — 2002 — 32 с. — В надзаг.: МОЗ України Український НДІ медичної реабілітації та курортології

47. Ніколенко С.І., Глуховська С.М., Померанц М.Л. Посібник з методів контролю лікувальних грязей, ропи та препаратів на їх основі. Ч.2.Мікробіологічні дослідження. — Одеса: 2002. — 72 с.- В надзаг. МОЗ України, УкрНДІМРтаК

48. Посібникзметодівдослідженьприроднихтапреформованих лікувальних засобів: мінеральні природні лікувально-столові та лікувальні води, напої на їхній основі; штучно-мінералізовані води; пелоїди, розсоли, глини, воски та препарати на їхній основі / Алєксєєнко Н.О., Павлова О.С., Насібуллін Б.А., Ручкіна А.С. // Експериментальні та доклінічні дослідження, частина 3.- Одеса, 2002.

49. Каминский Л.С. Статистическая обработка лаборных и клинических данных. Применение статистики в научной и практической работе врача. — 2-е изд. — Л.: Медицина, 1964. —250 с.

50. Венчиков А.И., Венчиков В.А. Основные приемы статистической обработки результатов наблюдений в области физиологиии. — М.: Медицина,1974. —152 с.

51. Екологічний вісник, Науково-популярний екологічний журнал , відповід. редактор Тимочко Т. В. , засн. в 2002р. Всеукраїнською екологічною лігою, ТОВ Центр екологічної освіти та інформації, 2005р.(№ 1-6), 2006р.(№ 1-5), 2007 і 2008р.р.(№ 1-3);

52. Екологія довкілля та безпека життєдіяльності, Науково-технічний журнал , засновник – ТОВ « Знання», гол. ред. О.Ю. Митропольський, 2008р. №2;

53. Причорноморський екологічний бюллетень, Одеський інновац.-інформац. Центр « ІНВАЦ», гол.ред. Лоєва І. Д. , заснований в 2001р. ,2003(№2-4), 2005 - 2008 р.р.(№ 1-4);

54. Екологія довкілля та безпека життєдіяльності, Науково-технічний журнал, 2007р. №3, 2008р.(№ 1-3);

55. Енерготехнології та ресурсозбереження, Науково-технічний журнал, «Лідер ТЕК`2007», заснов. в січні 1960р., гол.ред. Карп Ігор Миколайович, 2005р.(№ 1-6), 2006р.(№ 1-5) , 2007р. (№ 1-4), 2008р.(№ 1-6);

56. Труды Одесского политехнического университета, 1997, 1998р.р. №2, 2002, 2005р.р. Спецвипуск, 2006, 2007р.р. (№ 1, 2 + спецвипуск), 2008р. №1

57. Геологічний журнал , 2001р. (№ 1-4), 2002р. №1; 2003 - 2007р.(№ 1-4), 2006р. (№ 2-4); 2008р. (№ 1, 2).

58. Мінеральні ресурси України, Наук-просвіт. Журнал / Держ.к-т України по геології і використанню надр, Держ.інформ.геологічний фонд України – К., 1994, 1998-2002р.р.(№ 1-4), 2003р.№1,2, 2004-2008р.р. (№1-4);

59. Геологія і геохімія горючих копалин, Республ. міжвід. зб./ Ін-т геології і геохімії горючих копалин АНСРСР- Вип. 1 – К; Наук.думка. 1965 – Редколегія. Львів, 1998 – 2003р.р. (№ 1-4), 2004, 2005р.р. (№ 1, 2), 2006р. (№ 3, 4); 2008р. (№ 1-3);

60. Гидробиологический журнал, 2001-2003р.р., том 37-39 (№1-6), 2006р., том 42 (№ 1-6), 2007р., том 43 (№ 1-6), 2008р., том 44 (№ 1-4).


Екологічна оцінка стану ропи Куяльницького лиману

 

Дипломний проект спеціаліста

ЦИМБАЛЮК УЛЯНА АНАТОЛІЇВНА

КЕРІВНИК від ОНПУ :

Доцент Кудінов В.О.

КЕРІВНИК від УкрНДІМРтаК :

Пров.наук.співр.,к.хім.н. Нікіпелова О.М.

 

 

Одеса - 2009


Календарний план

 

№ п/п

Назва етапів роботи Строк виконання етапів роботи Примітки

1.

Пошук і аналіз наукової літератури з теми проекту. 6.04.09-12.04.09 виконано

2.

Обґрунтування актуальності дослідження екологічного стану ропи Куяльницького лиману. 13.04.09-19.04.09 виконано

3.

Аналіз літературних джерел та фондових матеріалів щодо вмісту забруднювачів у ропі. 20.04.09-26.04.09 виконано

4.

Хімічний склад ропи та грязьвого розчину. 27.04.09-03.05.09 виконано

5.

Розрахунок основного макроскладу ропи Куяльницького лиману. 04.05.09-10.05.09 виконано

6.

 Розрахунок коефіцієнтів кореляції деяких металів ропи Куяльницького лиману. 11.05.09-24.05.09 виконано

7.

Висновки. Перелік посилань. Подяки. 25.05.09-31.05.09 виконано

8.

Оформлення проекту. 01.06.2009 виконано

 




Анотація

 

Випускна робота спеціаліста за фахом 7.070801 – Екологія та охорона навколишнього середовища – ОНПУ України, Одеса – 2009, – присвячена екологічній оцінці стану ропи Куяльницького лиману.

Досліджено сучасний стан ропи Куяльницького лиману шляхом аналізу їх фізико-хімічного складу з метою оцінки можливості її використання з лікувальною метою.

В роботі кореляційним методом встановлено зв`язок концентрацій деяких хімічних елементів, а саме, важких металів – мідь, марганець, ванадій і хром.

Дано оцінку кондиційності ропи Куяльницького лиману, сформульовано першочергові задачі, пов`язані із збільшенням антропогенного навантаження Куяльницького родовища ропи та пелоїдів, обґрунтовано необхідність організації систематичного моніторингу щодо отримання даних для включення цього родовища до Державного кадастру природних лікувальних ресурсів.

Результати роботи дозволяють прогнозувати можливість широкого розвитку курортно-рекреаційної території з метою задоволення оздоровчих, курортних, естетичних, економічних, екологічних та соціальних потреб населення України.



Відгук на дипломну роботу

 

«Екологічна оцінка стану ропи Куяльницького лиману», яку виконано дипломником ОНПУ Інституту енергетики та комп`ютерно-інтегрованих систем управління Цимбалюк Уляною Анатоліївною

Актуальність дипломної роботи визначається тим, що в ній розроблено рекомендації, які дають можливість санаторно-курортному комплексу «Куяльник» організувати моніторинг для визначення екологічного стану ропи Куяльницького лиману, що забезпечує якість та безпечність відпуску лікувальних процедур, а також рекомендацій для покращення екологічного стану Куяльницького лиману в цілому, так як йому загрожує пересихання.

У дипломній роботі розглянуто:

 оцінку безпечності і лікувальних можливостей за допомогою фізико-хімічних методів досліджень;

 розглянуто вміст забруднювачів у ропі.

Внаслідок діяльності фірм по добуванню піску в незаконно організованих кар`єрах та ними збудованої дамби, що перекриває русло річки Великий Куяльник, лиман в квітні цього року опинився на межі виживання: недостатнє живлення призвело до того, що рівень води в ньому зменшився до - 6,4 м.

На сьогодні уже замало повернути лиману річкову воду, потрібна реалізація проекту будівництва каналу «Куяльницький лиман – Чорне море» . Власником Куяльницького лиману є ЗАТ «Укрпрофздравниця». Тому саме це акціонерне товариство повинне шукати кошти на будівництво каналу «Куяльницький лиман – Чорне море», щоб врятувати лиман державного значення від загибелі (За інформацією УНІАН).

Робота виконана відповідно завданню на дипломну роботу, відповідає вимогам, що пред`явлені до дипломних робіт спеціалістів.

Дипломну роботу виконано на достатньо високому рівні і вона заслуговує оцінки «відмінно».

Керівник: доц. Кудінов В.О.



Мета і задачі дослідження

 

Метою дипломної роботи є визначення екологічної оцінки стану ропи Куяльницького лиману, що забезпечує якість та безпечність відпуску лікувальних процедур, а також рекомендацій для покращення екологічного стану Куяльницького лиману в цілому, так як йому загрожує пересихання.

Об`єкт дослідження – ропа Куяльницького лиману.

Предмет дослідження – вміст важких металів у ропі Куяльницького лиману.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні задачі:

1. Ознайомитися з хімічним складом ропи;

2. Розрахувати макросклад ропи;

3. Ознайомитися з характером забруднення ропи важкими металами;

4. Розрахувати коефіцієнт кореляції по 4 хімічним елементам (V, Cu, Mn, Cr);

5. Проаналізувати отримані дані, дати прогноз і рекомендації.

 

Особистий внесок автора

 

В процесі виконання роботи використовувалась інформаційна база. Самостійно зроблено розрахунки макроскладу ропи, коефіцієнта кореляції та висновки.

У роботі використані фондові матеріали УкрНДІМРтаК.

Дослідженнями охоплена територія Куяльницького лиману з кутовими точками : т.1(довгота – 30° 43' 15", широта – 46° 35' 07"), т.8(довгота – 30° 43' 35", широта – 46° 34' 21") .

 



Подяки

 

Робота виконана під керівництвом доц. Кудінова В.О.

Керівник від УкрНДІМРтаК: Пров. наук. співр.,к. хім. н. Нікіпелова О.М.

Автор виражає глибоку вдячність Кудінову В.О. за допомогу в процесі роботи над дипломом.

Автор вдячний Нікіпеловій О.М. за допомогу в роботі над дипломом та представлені фондові матеріали.

Дипломник також виражає вдячність співробітникам кафедри прикладної екології та гідрогазодинаміки за цінні поради та рекомендації при підготовці та написанні диплому.



Зміст

 

Перелік умовних позначень, символів, скорочень і термінів

Вступ

Розділ 1. Фізико-хімічна характеристика ропи Куяльницького лиману

1.1 Фізико-хімічні властивості ропи

1.2 Хімічний склад ропи

1.3 Хімічний склад грязьового розчину

Розділ 2. Вміст забруднювачів у ропі

2.1 Розрахунок коефіцієнтів кореляції між металами

Розділ 3. Приклад розрахунку основного макроскладу ропи Куяльницького лиману

Висновки і рекомендації

Перелік посилань



Дата: 2019-05-29, просмотров: 131.