Перелік умовних позначень, символів, скорочень і термінів

 

г/дм – грам на дециметр кубічний

ГДК – гранично допустима концентрація

екв.% – еквівалент у відсотках

м3/доб – метр кубічний на добу

од. – одиниці

Еh – окислювально-відновний потенціал

pH – водневий показник

мг/дм3 – міліграм на дециметр кубічний

Рис. – рисунок

УкрНДІМРтаК – Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології

УНИАН –  інформаційне агенство

ЗАТ –закрите акціонерне товариство



Вступ

 

Український НДІ медичної реабілітації та курортології – один з найстаріших науково - дослідних інститутів України, заснований у 1928 році, і відповідно до Статуту, затвердженого Міністерством охорони здоров`я України, є головною науково - дослідною установою з медичних проблем реабілітації та курортології, бальнеологічної оцінки, стандартизації природних і преформованих ресурсів, питних і штучно - мінералізованих вод та напоїв на їхній підставі.

Преформовані засоби – препарати на основі природних лікувальних ресурсів, які справляють лікувальну чи профілактичну дію на організм людини при внутрішньому або зовнішньому застосуванні.

Головним досягненням інституту за останнє десятиріччя є створення самостійної галузі народного господарства – унікальної системи відновлювального лікування.

УкрНДІМРтаК впродовж багатьох років виконує наукові дослідження щодо зонування курортних територій, розробки карт та каталогів природних лікувальних ресурсів з урахуванням екологічного стану курортно-рекреаційних районів України.

Інститут проводив оцінку якісного та кількісного стану природних лікувальних ресурсів рекреаційних територій та перспективи їх використання у медичній реабілітації та відпочинку, а також виділення курортно-рекреаційних районів України у межах територій, що традиційно розвиваються як промислові.

Україна володіє різноманітними природними лікувальними чинниками, серед яких велике значення мають лікувальні грязі (пелоїди) та ропа Куяльницького лиману.

Лиман представляє собою безстічне солоне озеро видовженої форми, яке утворилося в результаті затоплення гирлової частини річки Великий Куяльник морською водою. Від моря лиман відділяє пересип шириною 1,5 – 2 км і довжиною 2,5 км.

Родовища пелоїдів в Україні представлені практично усіма відомими типами – мулові сульфідні, торфові, сопкові, сапропелі, морські, глини, що дозволяє вважати грязьові курорти країни одними з кращих у світі.

Традиційно на цих курортах здійснюється лікування захворювань опорно-рухового апарату, периферичної нервової системи, органів травлення, репродуктивної системи, центральної нервової системи.

Ефективність пелоїдотерапії в більшій мірі обумовлена досягненнями у області пошуку покладів нових пелоїдів, вивчення їх фізико-хімічних характеристик, мікробного ценозу, визначальні процеси пелоїдогенеза, науковими дослідженнями механізмів їх біологічної і лікувальної дії, що визначило існування в Україні ряду наукових центрів, серед яких провідне місце приділяється Українському НДІ медичної реабілітації та курортології.

Дуже актуальним є питання екологічного стану Куяльницького лиману, саме тому цікаво оцінити сучасний стан ропи цього родовища. Родовище використовується у лікувальній практиці на протязі 180 років.

Під лікувальними грязями (пелоїдами) прийнято розуміти природні утворення, що складаються з води, мінеральних і органічних речовин, є однорідною пластичною тонкодісперсною масою, що характеризується певними тепловими властивостями, завдяки чому їх застосовують в нагрітому стані з лікувальною метою.

Ропа – насичена солями вода соляних озер (лиманів), порожнин і пор донних відкладів.

Куяльницьке родовище лікувальних грязей (пелоїдів) та ропи є найбільш відомим родовищем мулових сульфідних грязей, що формуються в лиманно-гирлових комплексах північно-східного регіону частини Чорноморського басейну.

Використання Куяльницьких грязей та ропи для лікування різних хвороб має давню історію. Так, в кінці 19, початку 20 століття грязьові процедури безпосередньо біля лиману приймало до 6 000 чоловік.

Найбільш детально грязьові відкладення Куяльницького лиману вивчалися у 1975 - 1976 р.р. при проведенні підрахунку запасів грязьового родовища. Тоді запаси були оцінено у кількості 15 млн. м .

 

Таблиця 1 - Найбільші озера і закриті лимани України

Дністровський лиман Узбережжя Чорного моря 360.0 40.0 12.0
Сасик (Кундук) (озеро) Узбережжя Чорного моря 210.0 39.0 12.0
Тилігульський лиман Узбережжя Чорного моря 150 — 170 80.0 3.5
Молочний лиман (Молочне озеро) Узбережжя Азовського моря 170.0 32.0 8.0
Ялпуг (озеро) Басейн Дунаю 149.0 39.0 5.0
Кагул (озеро) Басейн Дунаю 90.0 25.0 8.0
Кугурлуй (озеро) Басейн Дунаю 82.0 20.0 20.0
Сасик-Сиваш (озеро) Кримський півострів 75.3 14.0 9.0
Хаджибейський лиман Узбережжя Чорного моря 70.0 40.0 3.5
Шагани Узбережжя Чорного моря 70.0 ? ?
Катлабух (озеро) Басейн Дунаю 67.0 21.0 11.0
Куяльницький лиман Узбережжя Чорного моря 61.0 28.0 3.0
Китай (озеро) Басейн Дунаю 60.0 24.0 3.5
Донузлав (озеро) Кримський півострів 48.2 30.0 8.5
Світязь (озеро) Басейн Бугу 27.5 9.3 4.8

 

Але грязі, що з геологічної точки зору є сучасні донні відкладення, це дуже складна багатофакторна система. Сам лиманно-гирловий комплекс є також не стабільним, з точки зору геології, утворенням. Наприклад, за записками мандрівника 16 століття Куяльницький лиман описується, як водойма, дуже збагачена рибою, тобто лиман не мав ту солоність, що має зараз.

Специфіка курортно-рекреаційного, лікувального використання природних об’єктів вимагає розробки окремих, тільки їх власних вимог до природних, лікувальних ресурсів, відповідність специфічній медичній документації, інструкціям, іншій документації, проведення регулярного контролю якості тощо.

Куяльницький лиман можна віднести до списку найбільших озер і закритих лиманів України.



Дата: 2019-05-29, просмотров: 165.