Материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления пользователям Интернета и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
© 2018 - 2024
Прислів'я – один із видів усної народної творчості. Можна виділити такі особливості прислів'їв: узагальнення народного досвіду, повчальність, стислість і ємкість висловленої думки, влучність і поетичність, використання в прямому і переносному значеннях.
Прислів'я відображають глибокі й складні зв'язки різноманітних явищ життя і промовляються для того, щоб у чомусь переконати слухачів, закликати до чогось, що-небудь схвалити чи засудити, висміяти тощо. Під час читання прислів'їв важливо сформувати уміння виражати судження і своє ставлення до життєвого явища, що викликало це судження.
У процесі підготовки до читання необхідно згадати факти із життя, висновком до яких є. прислів'я, сформулювати своє ставлення до них. Після цього потрібно про мовити прислів'я так, аби передати відтінки почуттів, щоб всім було зрозуміле ставлення того, хто висловлюється.
На прислів'ях у школярів легко формувати поняття підтексту, не використовую чи самого терміна. Так, наприклад, в процесі аналізу прислів'я «Голова без розуму, як ліхтар без свічки» (Первоцвіт. – С. 17) вчитель підводить першокласників до висновку, що воно може бути використано (відповідно і прочитане) з різною метою: за судити (сердито), висміяти або поспівчувати.
Залежно від змісту і особливостей вираження думки інтонація може бути розповідна, спонукальна, питальна, оклична.
Велике значення під час читання прислів'їв мають логічний наголос і паузи, що допомагає передати зміст.
Практичні вправи і завдання
1)Проаналізуйте прислів'я і прочитайте відповідно до позначок і рекомендацій.
Добрий початок – | половина діла. (Розповідна, спокійно.)
Не біда,| як є хліб і вода! (Оклична, бадьоро.)
Землю поважай – | вона дасть урожай. (Спокійно, лагідно.)
Де таке бачено, | щоб родила нива ледачому? (Запитально, насмішкувато.)
2)Проаналізуйте зміст прислів'їв («Первоцвіт») і визначте їх підтекст. З якими різними почуттями можна прочитати кожне з них?
Лінивого й ноги не носять.
Носить голову тільки для шапки.
Хоч би три дні не їсти, аби з печі не злізти.
Це було за царя Горошка, як було людей трошки.
Жодний ще вченим з неба не впав.
З осла не буде коня.
Хто співає, той журбу проганяє.
3)Проаналізуйте зміст і підготуйтесь до читання прислів'їв. Визначте паузи, логічний наголос, особливості інтонації та емоційного забарвлення.
Умій сказати, умій змовчати.
Давши слово – держись, а не давши – кріпись.
Слово – не горобець, вилетить – не піймаєш.
Від теплого слова і лід розмерзає.
Гостре словечко коле сердечко.
Більше діла – менше слів.
Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже.
(Читанка.- 3(2) кл.– С. 11.)
4)Відберіть 3-4 прислів'я на одну з тем (про працю, дружбу, поведінку, пори року тощо) з різним емоційним забарвленням і інтонацією. Підготуйтесь до читання.
Загадка – невеликий твір, в якому в прихованій формі описується задуманий предмет, що його слід назвати. Особливість загадок полягає в тому, що предмет зображення називається не прямо, а інакомовно. Розглянемо основні способи створення загадок, тобто приховування задуманого предмета, з якими поступово необхідно познайомити учнів.
Найпростіший спосіб – опис зовнішнього вигляду, дій або властивостей предмета:
Уминається часто, але рушником не витирається.
Зимою біле, восени чорне, літом зелене, восени стрижене.
У загадках може використовуватися порівняння предмета з іншим, чимсь на нього схожим; з цією метою може вживатись і протиставлення:
Біле, як сніг, надуте, як міх, лопатами ходить, рогом їсть.
Часто задуманий предмет названо іншим, чимось на нього схожим (метафоричні загадки та їх різновид – на основі уособлення). Ознаки, дії, властивості в таких за гадках називаються інакомовно:
Ходить полем з краю в край, ріже чорний коровай.
У багатьох загадках названо не одну ознаку задуманого предмета, а кілька, використовуються різні способи побудови:
Бідовий хлопчина
В теплій сірячині
По дворах стрибає,
Крихти підбирає.
(Приклади взято з читанки для 1 кл. «Первоцвіт».)
Більшість загадок, особливо авторських, мають ритм і риму, що важливо враховувати під час читання.
Загадки промовляються повільно, щоб слухачі легко сприйняли їхній зміст. В них багато пауз. У загадці кожне слово важливе, тому його необхідно вимовляти чітко та ясно. Логічним наголосом виділяються слова, які допомагають відгадати зaгадку, передають ознаки задуманого предмета.
Під час читання загадок важливо навчитись діяти словом і промовляти їх таємничо, хитрувато і водночас доброзичливо (ану, подумай, здогадайся), зацікавити слухачів незвичайністю предмета загадування.
Практичні вправи і завдання
1)Проаналізуйте загадки і підготуйтесь до читання, враховуючи орієнтовну партитуру.
Рідке, | а не вода, | біле, | а не сніг. (Інтонація протиставлення, хитрувато).
Не гавкає, не кусає | а в дім) не пускає. (Здивування )
Посеред двора | стоїть гора: | спереду вила. | а ззаду мітла. (Таємничо, насмішкувато.)
Хто | малюнок на вікні | уночі зробив мені? (Запитально, хитрувато.)
2)Підготуйтесь до читання народних загадок (Читанка – 2 кл – С. 12) Складіть партитуру, визначте емоційне забарвлення.
Надворі горою, а в хаті водою. Плету хлівець на четверо овець, а на п'яту окремо. Біла рілля, чорне насіння, хто вміє – той посіє, хто знає – відгадає. Не чоловік, не звір, а має вуса. Чорне сукно лізе в вікно.
Не кущ, а з листочками, не сорочка, а зшита, не чоловік, а навчає. Маленький, чепурненький, крізь землю пройшов, червону шапочку знайшов. Чорний, та не ворон, рогатий, та не бик, шість ніг без копит: летить – виє, ся де– землю риє.
3)Підготуйтесь до читання напам'ять наступних віршованих загадок (Первоцвіт.– С. 9, 129, 268), враховуючи партитурні позначки.
а) Я руда.| низького росту.|
хитра я | і довгохвоста. |
На курей я вельми ласа – |
в них таке смачненьке м'ясо...
|| Вовку-брату я | сестриця,|
а зовуть мене...
б) Хто з хвостом | і вушками? |
В кого лапки | з подушками? |
Як іде, | ніхто не чує, |
тихо, | крадучись. | полює.
в) То чорна, | то сива |
по небі ходила, |
набив її вітер – |
сльози розпустила. ЦІ
Марійка Підгірянка
4) Підберіть 3-4 загадки, різних за способом побудови, розмітьте і підготуйтесь до читання.
Оповідання для молодших школярів невеликі за обсягом, вони складаються з кількох епізодів, дія розгортається в логічній послідовності. Герої – діти, дорослі, тварини, поведінка і переживання яких завжди носять конкретний характер, – доступні і близькі дітям. Все це визначає специфіку читання оповідань.
Інтонація прозових творів – розповідна, вона є своєрідним зразком усного літературного мовлення. Завдання читця – з самого початку привернути увагу учнів, зацікавити їх розповіддю.
Про події необхідно розповідати просто і природньо, без зайвого пафосу, але яскраво передавати розгортання дії (сюжет).
Вчинки дійових осіб, їх мовлення передаються згідно з їх характерами, відповідними настроями. Важливо уявляти кожного героя, розуміти, що з ним відбувається, мотивувати його вчинки, схвалювати чи засуджувати їх. При цьому вчитель не перевтілюється у своїх героїв, він лише оповідач, який образно і яскраво передає події і розмови.
Потрібно дбайливо ставитись до мови творів, правильно передавати мовлення не лише дійових осіб, а й автора. Необхідно заздалегідь виділити найбільш яскраві вирази і слова
Оповідання для молодших школярів у більшості складаються з кількох епізодів, частин, між якими необхідно робити великі паузи, щоб діти могли обміркувати і пережити почуте, психологічно підготуватись до подальшого слухання.
Практичні вправи і завдання
1 Познайомтесь Із оповіданням В. Нестайка «Руденький» і завданнями до нього у підручнику (Первоцвіт.– С. 112-113). Визначте тему, ідею і головну мету читання. Поділіть текст на епізоди, з'ясуйте мету читання кожного.
Підготуйтесь до виразного читання оповідання за орієнтовною партитурою. Продумайте зміни темпу, особливості читання діалогу.
На дитячому майданчику| гралося двоє хлопчиків| і дівчинка|. Бабуся| дала кожному| по цукерці.| Чорнявий хлопчик) похапливо тицьнув цукерку! до рота. || Тим часом дівчинка| і руденький хлопчикі свої ще тільки розгортали.І Враз чорня вий хлопчик| вихопив у дівчинки цукерку| і дременув у під'їзд. | Дівчинка зойкнула. | скривилась! і заплакала.
Руденький| подивився на дівчинку, | тоді на свою цукерку. | тоді знову на дівчинку. | тицьнув їй цукерку| і швидко пішов геть. | Неначе боявся | що вона по верне її. Коли він проходив повз дідуся. | який сидів на лавочці| і все бачив, | дідусь усміхнувся до нього | і сказав: | – Ти зробив правильної. Ти| хороший хлопчик. || Руденький| спинився, | почервонів. | Потім зітхнув: | —Ні, дідусю, | я не зовсім хороший...|| Мені не хотілося| віддавати...|| Правда!.. Чого поганимі бути легко. | а хорошим| важко? | Мені інколи і хочеться бути поганим.! Але... |але соромно.
Дідусь | пильно глянув на нього.|| —Ну, тоді я| помилився. | Пробач.II Ти| не просто хороший хлопчик.) Ти| справжній молодець!) Бо в тебеї є совість. | А совість.І голубе мій,— | це в людині| головне. || І дідусь) ласкаво поплескав його по плечу. Прочитай правильно слова: похапливо, тицьнув, І им часом, дременув, зойкнула, пильно, молодець, поплескав. Читаючи текст по абзацах, зверни увагу на дії чорнявого хлопчика І руденького Що сподобалось тобі в їхній поведінці, а що ні? Чому Підготуйся і прочитай розмову руденького хлопчика з дідусем. Чи можна з поведінки руденького хлопчика зробити висновок, що цін стане справжньою людиною? Доводь свої міркування словами з тексту. Зверни увагу на виділені слова і речення. Подумай, що вони передають 2)Познайомтесь з оповіданням «З кого песик приклад бере» Б. Вовк (Первоцвіт.— С. 91-92) У чому особливість форми викладу u ньому? Проаналізуйте особливості поведінки героїв, враховуючи зміст прямої мови — засобу вираження суті характерів персонажів, авторської оцінки, ставлення дійових осіб один до одного. Зверніть увагу на авторський текст, який допомагає зрозуміти внутрішній стан героїв, визначити ставлення автора до них І знайти відповідний тон розповіді. Підготуйтесь до виразного читання. —Хто це просто із слоїка варення їв і на скатертину наляпав? — запитала бабуся. —Це не я! — ніяково кліпнув Олесь.— Це песик Пушок! —Дивись-но мені! — насварилася на Пушка бабуся... А за кілька днів нова пригода. —Хто це мої капці пошматував? — зарюмсав Олесь. А Пушок з-під лави «Гав-гав!» на Олесеву сестричку Віру. —Неправда! — закричав Олесь.— Віри півдня вдома не було. Вона зі школи недавно вернулася. —І з кого наш песик приклад бере?—докірливо похитала головою бабуся. І справді — з кого? Слоїк — висока глиняна посудина, схожа на банку. Яку відповідь ти підготував на це запитання. Доведи свої міркування 3)Підготуйте власну розповідь-спогад про цікавий випадок або розповідь-роздум про якийсь факт, подію, прочитану книжку. Продумайте послідовність розповіді, можливості спілкування з аудиторією (відповідно до характеру розповіді), особливості вираження ставлення до того, про що йдеться. Казка – один з найважливіших літературних жанрів, з яким знайомляться учні початкової школи. У підручниках переважають казки про тварин І соціально-побутові, є фантастичні (чарівні, героїчні). Кожна з груп має певні особливості. Але всім народним казкам притаманні мудрість, високі ідеали, мрії про щасливе життя і радісну працю. У більшості казок добро перемагає зло. Казки вчать бути чуйними, працьовитими, хоробрими, долати труднощі, прагнути справедливості, боротись зі злом У них завжди є мораль, яку необхідно донести до слухачів. Цим визначається головна мста читання. Казка складались усно і були розраховані на слухачів, тому манера читання – розповідь, проста, щира, з розмовною інтонацією. Виконавець ніби розповідає про те, що «десь, колись» чув, він ніби звертається до слухачів, спілкується з ними, шукає їхньої підтримки. Під час виконання казки важливо досягти безпосереднього спілкування оповідача зі слухачем. Казці притаманні динамізм, напруженість, незвичайність ситуації, таємничість, Ідо важливо передавати під час читання. Більшість народних казок будується за принципом антитези: добро протиставляється злу, працьовитість — ледарству, розум — безглуздості тощо. Герої народних казок наділяються певними усталеними рисами, подаються прямолінійно, розвиток характеру у більшості казок відсутній. Під час читання важливо з перших рядків підкреслювати голосом оцінку подій і героїв, передавати ставлення до них. Читання кожного епізоду казки потребує від читця уміння намалювати яскраву завершену картину, дати інтонаційне забарвлення кожному вчинку героя, показати його риси через діалог. Епізоди один від одного відокремлюються великими паузами. У багатьох казках використовується прийом триразового повторення подій, яким досягається поступове зростання напруження, що необхідно передати під час читання. Казкам притаманні певні мовні особливості, які надають їм поетичності, підсилюють вилив на слухачів. Необхідно підкреслити голосом, емоційно передати постійні епітети і усталені вирази. Тавтологічні повтори вимагають уповільненого темпу, що надає певної мелодійності, створює ритм. Невеликі римовані пісеньки, що часто вплітаються у казки, читаються співучим голосом або виконуються на нескладний мотив із збереженням інтонації, притаманної характеру і настрою героя казки. Готуючись до розповіді казки, важливо зберегти її традиційну будову і казкові елементи, передати мовні особливості. Практичні вправи і завдання 1) Проаналізуйте українську народну казку «Нехайло» і завдання до неї (Читанка — 2 кл.— С. 19-20). Визначте Ідею казки, особливості сюжету І характерів героїв Сформулюйте головну мету читання, поділіть казку на епізоди і визначте особливості читання кожного. Підготуйтесь до виразного читання, використовуючи орієнтовну партитуру. Жив чоловік| на прізвище Нехайло.| Дістав він у спадщину! виноградник.II Весною| пішов Нехайло на виноградник] подивитися,) що там| робити треба.|| Подивився] та й каже: | —Завтра| візьму сапу| і всю траву| виполю. |— І пішов додому.
А на винограднику, | у траві. | був виводок| маленьких лисенят. | Як почули це лисенята, | перелякалися. | Прийшла стара лисиця. | а лисенята до неї. —Мамо,!— кажуть,—| приходив якийсь дядько| і казав, | що завтра| всю траву| виполе. | Тікаймо
Лисиця-мати каже: | —Сидіть спокійно.| Це господар цього виноградника. | Я його знаю.| Він| не скоро прийде. | Минуло | чимало часу. | Приходить Нехайло на виноградник | із сапою.І Дивиться—|| бур'ян по пояс. | Почухав потилицю.] —Ех,—| каже,—| тут сапою| нічого не зробиш.! Піду додому. | візьму косу.
Дата: 2019-05-28, просмотров: 261.